Частина 3. Творчість Джона Осборна

1. Зібрати інформацію про угрупування Angry Young Men: термін, особливості творчості, представники, характерні риси епохи (10 б.)

«Сердиті молоді люди» - назва групи англійських письменників (та інші), які виступили у 1950-ті роки.

Вони ввели в літературу тип молодої людини, що пробилася «нагору», зіткнулася з ворожим середовищем і зазнала розчарування через своє банальне життя. Одна з головних тем «сердитих молодих людей» - нонкоформізм.

Термін, який виник завдяки автобіографічній книзі Л. А. Пола «Сердита молода людина» (1951 p.), об'єднав митців «покоління 50-х років» (або, як назвали їх пізніше, «дітей війни»). Найбільш визначними й типовими представниками «сердитих молодих людей» вважаються романісти Кінгслі Еміс, Джон Вейн, Дж. Брейн, Дж. Осборн,Колін Вілсон та інші. Із «сердитим» героєм англійський читач уперше познайомився в 1953 році, коли друкуються романи «Щасливчик Джим» К. Еміса та «Поспішай донизу» Дж. Вейна. Свого найбільшого поширення термін «сердиті молоді люди» набув у 1956 році, після прем'єри п'єси Дж. Осборна «Озирнись у гніві», цієї «сердитої п'єси сердитого молодого автора» (за словами її рецензента), чи не найбільш характерного й відомого твору всієї течії. «Сердиті» не складали організованої літературної школи, як і представники американського «бітництва», французького «нового роману» або «театру абсурду». Проте їхні прозаїчні й драматичні твори мають цілий ряд типологічно спільних художніх рис.

Спільним для романів і драм «сердитих молодих людей» є місце дії — англійська провінція, авторська настроєність та інтонація твору — завжди особиста, іронічна, навіть цинічна, прагнення до найповнішої вірогідності, підкреслена особистісна основа твору. Але головним, що об'єднує «сердитих» письменників, є їхній герой, що став новим літературним типом. Це тип молодої людини (найчастіше за все - плебея), яка здобула освіту і «пробилася» до нового середовища, воро­жого для неї. Герой «сердитих» розчарований своїм сірим буденним життям, незадоволений своєю роботою, «повстає» проти суспільства, в якому йому не знаходиться місця. Він роздратований інтересами та ідеалами людей, що оточують його, ненавидить істеблішмент, накидається на систему моральних та інтелектуальних цінностей, роблячи це то з гнівом і сарказмом, то з іронією, а то й з інфантильними наївними бешкетуваннями. Герой «сердитих молодих людей» — це, скоріше, «антигерой»: малосимпатичний, непривабливий, галасливий, брутальний. Саме такими рисами наділені Джим Діксон («Щасливчик Джим»), Чарльз Ламлі («Поспішай донизу»), Джиммі Портер («Озирнись у гніві»), Джо Лемптон («Шлях нагору» Джона Брейна). Утім, нонконформістський бунт «сердитого» героя нерідко завершується конформізмом, сімейним і суспільним благополуччям, життєвими компромісами, примиренням із соціумом, проти якого повставав.

Хоча творчість «сердитих молодих людей» і мала недовгу історію (уже в 60-ті роки англійські митці не повертаються до героїв і тем 50-х), вона залишила помітний слід у культурному житті Англії. «Сердиті» письменники підготували ґрунт для драматургів «нової хвилі» (Ш. Ділені, Дж. Арден, Б. Біен, Б. Копс, А. Оуен), соціально-критичних романів К. Вотергауза, С. Барстоу, К. Мак-Іннеса, значною мірою вплинули на творчість англійських абсурдистів Г. Пін-тера та Η. Φ. Сімпсона.

«Сердиті» автори, яких не цікавили заплутані фабули й розвиток зовнішніх подій, основну увагу приділяли правдивому зображенню післявоєнної молоді (як зазначав відомий англійський критик К. Тайнен, Осборн у своїй драмі «Озирнись у гніві» «у сценічній формі відобразив інтереси майже семи мільйонів молодих англійців у віці від двадцяти до тридцяти років»), стосунки героя і суспільства, психологію післявоєнної молоді. Твори англійських «сердитих», за словами Кеннета Тайнена, можливо «сокирні та не по-англійськи брутальні», але в них «живе віра в мистецтво, яке має впливати на життя, а не втікати від нього та не підмінювати його».

 

2. Стислий виклад п’єси «Озирнись у гніві» (додаток: зробити схему сюжетних ліній) (10 б.)

Дія п'єси відбувається в однокімнатній квартирі Джиммі і Елісон Портер у Бірмінгемі, в одному з великих міст Середньої Англії недільним вечором.Джиммі і його друг Кліфф, що живе в сусідній квартирі, сидять в кріслах і читають газети. Джиммі, молодий чоловік років двадцяти п'яти, являє собою дратівливу суміш щирості і глузливою злості, м'якості і безсоромної жорстокості. Він нетерплячий, нав'язливий і самолюбний - поєднання, яке може відштовхнути будь-кого. Його яскравий темперамент допомагає йому майже завжди залишати за собою останнє слово.

Кліфф, одних років з Джиммі, спокійний і повільний до апатії. На його сумне особі лежить печать природного розуму - надбання самоучки. Якщо Джиммі відштовхує від себе людей, то Кліфф не може не викликати симпатії або хоча б зовнішнього розташування навіть у людей обережних. Він - неминуча заспокійлива протилежність Джиммі.

Елісон, дружина Джиммі, стоїть біля прасувальної дошки і гладить білизну. Вона приблизно одних років з чоловіками, високого зросту, витончена шатенка, з тонкими рисами породистого особи. У її великих і глибоких очах єякась прихована норовистість, яка змушує з нею рахуватися.

У кімнаті тихо. Несподівано Джиммі жбурляє газету на підлогу, починає приставати до Клиффу і намагатися вивести з себе Елісон грубими випадами в бік її батька, матері та брата. Елісон робить вигляд, що не реагує. Вона зауважує, що нові штани Кліффа почавлені, і просить дати їх погладити.Атаки Джиммі слідують одна за одною. Врешті-решт він влаштовує з Кліффом бійку, а під час бійки навмисно штовхає його на дошку для прасування. Дошка перекидається, Скеля та Елісон падають разом з нею.Елісон скрикує від болю: вона обпеклася праскою. Кліфф робить Джиммі знак піти, а сам намагається заспокоїти Елісон. Відчувається, що вона на межі і ледве стримує сльози.

У розмові вона зізнається Клиффу, що вагітна, але Джиммі про це ще не сказала й говорити не хоче, побоюючись, що він почне підозрювати її в яких-небудь підступи, адже він не хоче мати дитину, поки у них немає ні власної квартири, ні грошей. Кліфф дуже ніжний з Елісон і намагається запевнити її в тому, що потрібно сказати Джиммі про дитину, все налагодиться. Потім повертається Джиммі і пробує помиритися з Елісон, тут його кличуть до телефону. Дзвонить Олена, подруга Елісон. Вона актриса і тільки що приїхала в місто разом зі своєю трупою. За попередньою домовленістю з Елісон вона збирається зняти вільну кімнату в їх же будинку. Джиммі вважає Олену своїм кровним ворогом, так як вона налаштовує Елісон проти нього.Він знову вибухає гнівними словоізліяніямі і домовляється до того, що, мовляв, хотілося б йому подивитися на те, як що-небудь гарненько струсонуло раптом його дружину, наприклад, щоб у неї з'явилася дитина, а потім би раптово помер. Приголомшена Елісон відсахується від нього, закидати голову, немов для крику; її губи тремтять.

Деякий час по тому приїжджає Олена. Вона ровесниця Елісон, одягнена дорого і зі смаком. Коли сухе і насторожене вираз її обличчя пом'якшується, вона стає дуже привабливою. Від неї виходить свідомість жіночого переваги, так що не тільки чоловіки, але навіть жінки її віку, на зразок Елісон, платять данину поваги і захоплення її персони. У Джиммі, як і слід було чекати, вона збуджує всі темні інстинкти, всі погані нахили його натури. Втім, Олена не звикла захищати себе від насмішок і відчуває прямо-таки обов'язок триматися впевнено і з гідністю, що змушує її бути в постійній напрузі, а це вже дратує. На прохання Елісон вона затримується у них після від'їзду трупи ще на тиждень.

Якось увечері, через два тижні після приїзду Олени, у неї відбувається з Елісон серйозна розмова про причини, що спонукали подругу чотири роки тому вийти заміж за Джиммі, і про її теперішнє життя з ним. Коли Елісон вперше побачила Джиммі у когось в гостях, їй було двадцять років. Вона щойно повернулася з батьками з Індії, де її батько, полковник, служив кілька десятків років. Тут, в Англії, спочатку все здавалося якимось невлаштованим.Джиммі приїхав в гості до її друзів на велосипеді, весь його піджак був забризканий машинним маслом. Незабаром, незважаючи на те що в суспільстві чоловіки зустріли його недовірливо, а жінки взагалі намагалися виявити презирство до настільки дивним суті, вона стала з ним зустрічатися.У неї вдома лунали постійні крики жаху і здивування з цього приводу.Особливо обурювалася її мати, але це тільки все прискорило. Вже й не так важливо було, любить він її чи ні. Джиммі в що б те не стало вирішив одружитися на ній, щоб кинути виклик її середовищі. Після весілля вони жили разом зі шкільним другом Джиммі, Х'ю. За темпераментом і поглядів на життя обидва були дуже близькі один одному. Відносини з Х'ю у Елісон не склалися через його скандального характеру, і через деякий час йому спало на думку поїхати за кордон - до Китаю. Кликав він з собою і Джиммі, той, щоправда, відмовився. Вийшов жахливий скандал. Х'ю поїхав, залишивши свою матір у Англії на сваволю долі. Елісон іноді здається, що в душі Джиммі у від'їзді Х'ю звинувачує саме її, хоча ніколи про це не говорить. Часом їй навіть хотілося, щоб вони обидва поїхали і залишили її нарешті в спокої.

Олена переконує подругу вирішити, що вона буде робити далі, адже у неї буде дитина, а для початку веде її до церкви, де Елісон не була з тих пір, як вийшла заміж.

За вечерею Джиммі, як завжди, намагається довести дружину та Олену до сказу, проте великого успіху в цьому не досягає. Потім, бажаючи показати, як багато йому довелося в житті страждати і яка він ранима натура, приймається розповідати, як він цілий рік спостерігав за повільним вмиранням свого батька, який повернувся з іспанської війни. Після цього він обзиває дружину Іудою і розмазнею. Елісон жбурляє чашку на підлогу. Він таки домігся нарешті свого.

Олена пише подрузі, що надіслала телеграму її батька з проханням забрати Елісон з цього будинку. Та погоджується виїхати до батьків. Передбачається, що Олена поїде разом з нею. На наступний день, поки Джиммі знаходиться у від'їзді, Елісон, зібравши всі свої речі, їде з приїхали за нею батьком. Олена залишається ще нібито на один день під тим приводом, що у неї з'явилися в Бірмінгемі невідкладні справи.

Незабаром приїжджає Джиммі, якому вона повідомляє про від'їзд його дружини і про її вагітність. Він робить вигляд, що йому наплювати на це, ображає її і добивається того, що отримує від Олени ляпас. На його обличчі з'являється вираз жаху і подиву. Олена відводить свою руку від його особи, раптово цілує його і притягує до себе.

Кілька місяців по тому, коли Олена вже міцно влаштувалася в кімнаті Джиммі, вона так само, як і Елісон до неї, недільним вечором гладить Джиммі сорочки. На випади Джиммі вона реагує абсолютно не так, як Елісон: то зі сміхом, а то з подивом. Приятелі за звичкою влаштовують на підлозі метушню, під час якої Джиммі випадково рве і бруднить Клиффу його єдину чисту сорочку. Кліфф з небажанням віддає її Олені, яка пропонує привести сорочку в порядок. Поки її немає в кімнаті, він повідомляє Джиммі, що збирається переїхати від них, тому що Олені, мовляв, важко доглядати за ними обома. Олена віддає йому сорочку, і Кліфф йде до себе.

Незабаром у дверях з'являється Елісон. Нещодавно вона втратила дитину і ще не зовсім оправилася. Вона розмовляє з Оленою про Джиммі, про те, що, на її думку, він не в той час народився. Він з тих, кого називають «видатними вікторіанці», і тому в чомусь смішний, але вона любить його. Олена ж визнається, що між нею і Джиммі все скінчено. Вона не може будувати своє щастя на нещасті іншого, і потім, вони з ним дуже різні. Вона йде, а Елісон залишається з чоловіком. Бачачи, як багато вона перестраждав, Джиммі пом'якшується. Вони миряться, з сумом і з потаємним ніжністю будують плани на майбутнє.

 

3. Розкрити характери-антагоністи у п’єсі (Елісон – Гелена, Кліфф - Джиммі): спосіб розстановки з метою увиразнити зміст (40 б.)

Джимми - высокий худощавый молодой человек лет двадцати пяти, одетый в поношенную спортив­ную куртку и тренировочные брюки. Курит трубку, облака дыма от которой наполняют комнату. Джимми представляет собой раздражающую смесь искренности и насмешливой злости, мягкости и беззастенчивой жестокости. Он нетерпе­ливый, навязчивый и самолюбивый - сочетание, которое может равно оттолкнуть и чувствительных и бесчувствен­ных. Въедливая и бескомпромиссная честность, которая ему свойственна, привлечет немногих. Одним он покажется чувствительным до неприличия, другим - просто крикуном. Столь яркий темперамент помогает ему почти всегда остав­лять за собой последнее слово. Это человек-диктатор, манипулятор, хотя в его словах есть доля истины. Признает это даже полковник, отец Элисон, когда узнает, как зять о нем отзывается. Отчасти он прав. Но все же это маниакальный тип, который считает, что познал все еще в 10 лет. Хотя, мое мнение, что находясь столь долгий период у постели умирающего отца-неудачника, мальчик получил психологическую травму, которую принял за единственную истинно верную. Стиль жизнь (ненависть ко всем, особенно богатым), понятия и прочее.

Клифф одних лет с Джим­ми, невысокий, темноволосый, коренастый, на нем свитер и серые новые, но совершенно мятые брюки. Он спокоен и медлителен до апатии. На его грустном лице лежит печать природного ума — достояние самоучки. Если Джимми оттал­кивает от себя людей, то Клифф не может не вызывать сим­патии или хотя бы внешнего расположения даже у людей осторожных. Он - неизбежная, умиротворяющая противопо­ложность Джимми. Но в то же время этот персонаж не проявляет себя никак. Он есть громоотвод, отдушина в которой прячется каждый из Портеров. При нем они лучше ведут себя. Но как либо изменить ситуацию он не способен. Это амеба, которая смотрит на все, что его окружает и предпочитает мириться со всем.

Элисон - наиболее трудно уловимый характер в этой сложной полифо­нии из трех человек. Она - в другом ключе: нечто вроде нежной мелодии, которая тонет в звуках джаза - в присут­ствии двух грубоватых парней. На ней рваная, но дорогая юбка и вишнево-красная рубашка Джимми навыпуск. Однако, как ни странно, выглядит она в этом наряде весьма элегантно. Элисон примерно одних лет с мужчинами. Их диковатый внешний вид еще ярче оттеняет ее красоту. Она высокого роста, изящная шатенка с тонкими чертами поро­дистого лица. В ее больших и глубоких глазах есть какая-то затаенная строптивость, которая заставляет с ней считаться.

Елена - ровесница Элисон, среднего роста, одета дорого и со вкусом. Когда сухое и настороженное выражение ее лица смягчается, она делается очень привлекательной. От нее ис­ходит сознание женского превосходства, и это побуждает большинство мужчин не просто ухаживать за ней, но и до­биваться ее внимания, будто она очень важная персона. Со­знание своей избранности и непререкаемой правомочности позволяет ей терпеть в своем присутствии парламентские дебаты и давать известную свободу мужской части собрания. Даже женщины ее возраста, вроде Элисон, платят ей дань уважения и восхищения. В Джимми, как и следовало ожидать, она возбуждает все темные инстинкты его натуры. Она не привыкла защищать себя от насмешек. Однако она чув­ствует себя обязанной держаться уверенно и с достоинством, что вынуждает ее быть в постоянном напряжении, а это уже раздражает.

Елена выступает в произведении как человек, который знает чего хочет. Она более сильная женщина чем Элисон. Её не запугать дурными манерами. Но в то же время, ей хочется чего-то не тривиального, не того, что есть в ее обычной жизни. И поэтому она остается с Джимми, надеясь ему противостоять. Элисон слабый пол, как и ее отец предпочитающий находиться в тылу, отмалчиваться, не противостоять. Она, абулия по словам мужа. И это ее хорошо характеризирует.

Автор сперва показывает мужчин Джимми и Клиффа. Он дает короткую характеристику каждому и противопоставляет их. Находит отличия и говорит о том, что Клифф более приятный молодой человек.

Женские персонажи автор противопоставляет в действии. Мы видим сперва Элисон и ее характеристику, поведение и то как она себя ведет с мужем. Позже появляется Елена. И равнение не в пользу Элисон. И как мы видим Елена может противостоять Джимми.

4. Аналіз інтер’єра у п’єсі (10 б.)

Действие происходит в однокомнатной квартире Портеров, что представляет собой довольно просторную мансарду на верхнем этаже большого дома в стиле прошлого века. Потолок круто спускается слева направо. Внизу справа два окна. Перед ними туалетный столик из темного дерева. Обстановка в основном скромная и весьма подержанная. Это говорит нам о том, что хозяева люди не богатые. Эта квартира съемная, но ничего в ней не меняется, кроме косметики одной женщины на парфюмерию другой.

В глубине справа почти во всю длину задней стены стоит двуспальная кровать. Остальное пространство этой стены занято книжными полками. О чем можно судить, что Портеры люди больше духовных ценностей, нежели материальных.

Справа перед кроватью массив­ный комод, заваленный книгами (и снова книги!!!), галстуками и всякими случайными предметами; среди них потрепанные игруш­ки – плюшевый медведь и пушистая белка (символы странной игры семьи Портеров – путь побега в другой иллюзорный мир, когда они остаются вдвоем). Слева дверь. Возле нее небольшая вешалка. Большую часть левой стены, почти целиком занимает огромное окно. Выходит это окно на лестницу, но солнечный свет все-таки проникает через него. Около вешалки газовая плита и деревянный буфет, на котором стоит радиоприемник. В центре - прочный обеден­ный стол и три стула. Впереди слева и справа два глубо­ких потертых кожаных кресла, возле которых груды газет. Любимое времяпровождение Клиффа и Джимми в воскресенье.

5. Поетика любовного трикутника у п’єсі (20 б.)

Любовный треугольник в пьесе это Джимми, Клифф и Элисон. Хотя создаеться впечатление, что для семьи Портеров просто необходимо, чтобы находился рядом кто-нибудь третий. И нуждается в этом в первую очередь Джимми. Его привязанность к друзьям носит болезненный характер. В ситуации с Хью и Элисон, он ведет себя как мальчишка, у которого есть две любимые игрушки. И надо посмотреть, которая из них будет круче, какая из них сломается, а какая станет доминировать. Создается впечатление, что он не способен быть один на один со своей женой. Когда уезжает Хью, они с Элисон придумывают игру в белку и медведя, чтобы уйти от реальности. Им тяжело друг с другом.

Позже появляется Клифф. Он громоотвод от нападок Джимми на жену. У них с Элисон поведение на грани братского и любовного. Они обнимаются, целуются, Клифф берет пальцы Элисон в рот, но большего у них не будет. Джимми толкает их к друг другу. Он спрашивает не правится ли Клифф Элисон. Он хочет, чтобы они ему изменяли. Видимо этот человек, не способный жить спокойно, желает, чтобы его предали, чтобы сделали больно, чтобы его потом все жалели. Сказывается год проведенный у постели умирающего. Тем не менее друг и жена, остаются ему верными.

Кількість балів _________ оцінка ___________ Підпис викладача ____________