Лекции.Орг
 

Категории:


Нейроглия (или проще глия, глиальные клетки): Структурная и функциональная единица нервной ткани и он состоит из тела...


ОБНОВЛЕНИЕ ЗЕМЛИ: Прошло более трех лет с тех пор, как Совет Министров СССР и Центральный Комитет ВКП...


Универсальный восьмиосный полувагона: Передний упор отлит в одно целое с ударной розеткой. Концевая балка 2 сварная, коробчатого сечения. Она состоит из...

Версальсько-Вашингтонська система. Інтербелум. Друга світова війна – початок ХХІ ст



КЛАС

Рр.

НОВІТНІЙ ЧАС

(з 1918 р.)

Інтербелум. Друга світова війна – початок ХХІ ст.

 

 

І період

Кінець Першої світової війни – (1918 – 1939 рр.) – початок Другої світової війни

Інтербелум

 

Авторська розробка:

вчитель історії

вищої категорії,

Вчитель-методист

А.М. Кіркова

 

м. Ізмаїл – 2015


ІСТОРІЯ –це наука, що вивчає:

- як жили різні народи, які події відбувалися в їхньому житті, як і чому життя людей змінювалося;

- усі джерела про минуле для того, щоб встановити послідовність подій, процес розвитку людства та зробити висновки про причини подій.

 

ІСТОРИЧНІ ПЕРІОДИ –

культурно-історичні етапи в розвитку людства:

Стародавній світ Середні віки Нова історія Новітня історія

ПРЕДМЕТ ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ –

період від появи первісної людини до появи перших державних об’єднань (2,5 млн. років тому – V ст.).

ПРЕДМЕТ ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ СЕРЕДНІХ ВІКІВ –

період формування та поширення феодальних відносин у Європі (V – XV ст.).

 

ПРЕДМЕТ ВИВЧЕННЯ НОВОЇ ІСТОРІЇ –

періодзародження та розвитку капіталістичного (буржуазного) типу виробництва

(кінець ХV – початок ХХ ст.)

ПРЕДМЕТ ВИВЧЕННЯ НОВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ –

період від Першої світової війни до наших днів (з 1918 р.)

 

ДЖЕРЕЛА ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ:

- речові пам’ятки (залишки жител чи поховань, предмети побуту, знаряддя праці, зброя, прикраси);

- писемні пам’ятки (написи на стінах, камені, табличках, посуді, літописи, угоди, листи, чернетки);

- усні пам’ятки(народні казки, легенди, перекази, билини, пісні).

ДОПОМІЖНІ НАУКИ:

- археологія – наука, що вивчає життя людей за речовими джерелами;

- хронологія – наука, що встановлює точні дати всіх історичних подій та їх часову послідовність, вивчає системи літочислення та календарі різних народів;

- етнографія – наука, що вивчає життя різних народів та їхню культуру.

 

ЕРА –початковий момент літочислення.

 

ХРИСТИЯНСЬКА ЕРА (наша ера, нова ера) –період часу від народження Ісуса Христа

за Григоріанським календарем

(запроваджений папою римським Григорієм ХІІІ у 1582 р.)

 

роки до нашої ери 9 8 7 6 5 4 3 2 1 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 роки нашої ери

ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı

Наприклад: з 8 по 4 роки до н.е. Ісус ХристосНаприклад: з 5 по 7 роки н.е.

 

ПЕРІОДИЗАЦІЯ НОВІТНОЇ ІСТОРІЇ:

 

І період

Кінець Першої світової війни – (1918 – 1939 рр.) – початок Другої світової війни

Інтербелум

 

ІІ період

Кінець Другої світової війни – (з 1939 р.) – теперішній час


ПЕРІОДИЗАЦІЯ СВІТОВОЇ ІСТОРІЇ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ ст.

Хронологічні межі Особливості періоду
  1914 – 1918 рр. Перша світова війна - розпочалася в Європі, взяли участь 32 країни світу; - 2 ворожих блоки – Антанта, Троїстий (Четверний) союз; - загинуло 20 млн. чол. (10 млн. – військові, 10 млн. – мирні); - перемога Антанти Þ змінився світовий розвиток
  1919 – 1923 рр. Повоєнна нестабільність - країни Антанти послабшали (повоєнна розруха); - хвиля революцій у Європі Þ - розпалися великі імперії: Російська, Австро-Угорська, Німецька, Османська; - виникли нові держави в Європі: Польща, Чехословаччина, Югославія, Фінляндія, СРСР; - встановлено нові кордони в Європі (Версальська система договорів, 1919 р.); - США та Японія зміцнішали (збільшили експорт) Þ - встановлено нові «правила гри» на Тихому океані та на Далекому Сході (Вашингтонська система договорів, 1922 р.); - 1920 – 1921 рр. – економічна криза Þ зростає робітничий рух у світі
1924 – 1928 рр. Економічна стабілізація – «ПРОСПЕРІТІ» - стабілізація світової економіки Þ - покращення соціальної політики (зарплатня, пенсії, відпустки, соціальне страхування, освіта, охорона здоров’я); - спад революційних рухів; - послаблення міждержавних протиріч; - «просперіті» («процвітання») в США: виробляли на 10% більше, ніж Англія, Франція, Німеччина, Італія, Японія разом; - США перетворилися з боржника на кредитора Þ - спроби перегляду повоєнних договорів («план Дауеса», «план Юнга»)
1929 – 1933 рр. Світова економічна криза – «Велика депресія» - криза перевиробництва Þ скорочення виробництва Þ безробіття Þ голод; - мала глобальний характер: почалася в США, охопила всі країни світу
1933 – 1939 рр. Назрівання Другої світової війни - в Європі з’явилися фашистські партії та організації (40 партій у 1936р.); - фашистські уряди Німеччини, Італії, Японії розпочали агресивну зовнішню політику: прагнули змінити існуючий в світі лад Þготувалися до війни зі світовими лідерами – Англією, Францією, США – «за справедливий світ»; - фашистські уряди Угорщини, Болгарії, Румунії, Фінляндії перетворили свої країни на сателіти Німеччини; - виник військово-політичний блок фашистських держав – «вісь Берлін-Рим-Токіо»; - Англія,Франція, США не створили свій військово-політичний блок, не домовилися з СРСР про спільну протидію фашистам, вели політику «невтручання», «умиротворення агресора»

ПРОВІДНІ КРАЇНИ СВІТУ НАПЕРЕДОДНІ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

Країна Політичні діячі Внутрішньополітичне становище Зовнішня політика
США   Теодор Рузвельт (1901 – 1909 рр.) – президент-республіканець;   - двопартійна система: республіканці, демократи; - «Справедливий курс»; - «епоха прогресизму»;   - Іспано-американська війна (1898 р.); - Філіппіно-американська війна (1898 – 1902 рр.); - «політика великого кийка», «світовий поліцейський», «дипломатія долару»; - доктрина «відчинених дверей та рівних можливостей» в Китаї (1899 – 1949 рр.)
Вудро Вільсон (1913 – 1920 рр.) – президент-демократ «Нова свобода»: - «Сухий закон»; - федеральна резервна система; - прогресивне оподаткування; - антимонопольне законодавство
Велика Британія   - Едуард VІІ Саксен-Кобург-Готський (1901 – 1910 рр.); - Георг V Віндзор (1910 – 1936 рр.); - Джозеф Чемберлен (1836 – 1914 рр.) – визначний політичний діяч; - Девід Ллойд Джордж (1916 – 1922 рр.) – прем’єр-міністр від Ліберальної партії   - двопартійна система: консерватори, ліберали; - партія лейбористів (з 1900 р.); - профспілковий рух; - помірковані соціальні реформи Ллойд Джорджа; - обмеження повноважень Палати лордів; - закон про гомруль (17.09.1914 р.)   - «бійка за Африку» (ХІХ ст. – 1914 р.); - Англо-бурська війна (1899 – 1902 рр.); - нові домініони: Нова Зеландія (1907 р.), Ньюфаундленд (1907 р.), Південно-Африканський Союз (1910 р.), Ірландія (1921 р.); - панування на морях Þмодернізація флоту; - «Велика Гра» (1813 – 1907 рр.); - Антанта (1904 – 1919 рр.) Þ «блискуча ізоляція»
Франція   - Жорж Клемансо (1906 – 1909, 1917 – 1920 рр.) – прем’єр-міністр від Республіканської партії радикалів   - багатопартійна система: праві республіканці (помірковані), ліві республіканці (радикальні); - «урядова лихоманка»: 1900 – 1914 рр. – 13 урядів; - профспілковий рух: «Генеральна конфедерація праці»   реваншизм: повернення Ельзасу та Лотарингії ß угода Франції з Росією (1891 р.) + угода з Франції з Великою Британією (1904 р.) +угода Росії з Великою Британією (1907 р.) ß Антанта (1904 – 1919 рр.)
Росія   - Микола ІІ Романов Кривавий (1894 – 1917 рр.); - Петро Столипін (1906 – 1911 рр.) – голова Ради міністрів   - робітничий, соціал-демократичний рухи; - революція 1905 – 1907 рр.; - столипінська аграрна реформа (1906 – 1916 рр.)   - «Союз трьох імператорів» (1873, 1981, 1984 р.); - Російсько-японська війна 1904 – 1905 рр.; - Антанта (1907 – 1917 рр.)

ПРОВІДНІ КРАЇНИ СВІТУ НАПЕРЕДОДНІ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

Країна Політичні діячі Внутрішньополітичне становище Зовнішня політика
Німеччина   - Вільгельм ІІ Гогенцоллерн (1888 – 1918 рр.); - Бернгард фон Бюлов (1900 – 1909 рр.) – рейхсканцлер Німеччини; - Теобальд фон Бетман-Гольвег (1909 – 1917 рр.) – рейхсканцлер Німеччини, міністр-президент   - конституційна монархія; - багатопартійна система; - робітничий рух;   соціал-демократичний рух: - ліві – за комуністичну революцію (Карл Лібкнехт, Роза Люксембург, Клара Цеткін); - праві – за ревізію марксизму (Едуард Берштейн); - центристи – за парламентську боротьбу (Август Бабель, Карл Каутський)   Германський імперіалізм Þ боротьба за колонії: - Того, Камерун (придбані у місцевих вождів, 1884 р.); - Німецька Південно-Західна Африка (1884 р.); - Німецька Східна Африка (1885 р.); - Німецька Нова Гвінея (1885 р.):архіпелаг Бісмарка (1884 р.), Маршаллові острови (1885 р.),Північні Соломонові острови (1885 р.), о. Науру (домовленість з Великою Британією, 1888 р.), мікронезійські Каролінські та Маріанські острови (придбані у Іспанії, 1899 р.), західна частина о. Самоа (домовленість з США, 1900 р.); - м. Циндао (оренда у Китаю, 1898 р.);   - «Союз трьох імператорів» (1873, 1981, 1984 рр.); - угода Німеччини з Австро-Угорщиною (1879 р.) +угода Німеччини та Австро-Угорщини з Італією (1882 р.) ß Троїстий союз (1879 – 1915 рр.)
Італія   Віктор Еммануїл ІІІ (1900 – 1946 рр.)   конституційна монархія   - боротьба за колонії: Еритрея (1885 р.), південь Сомалі (домовленість з Великою Британією та Францією, 1889 р.), Лівія (відвоювала у Туреччини, 1911 р.) - Троїстий союз (1882 – 1915 рр.)
Австро-Угорщина   - Франц Йосиф І Габсбург (1848 – 1916 рр.); - Карл І Габсбург (1916 – 1918 рр.)   - конституційна монархія; - дуалістична монархія: Австрійська імперія, Угорське королівство; - клаптикова імперія; - чехи прагнули перетворення монархії на триєдину   - «Союз трьох імператорів» (1873, 1981, 1984 рр.); - анексія Боснії та Герцеговини (1908 р.) Þ - Боснійська криза (1908 – 1909 рр.); - Троїстий союз (1879 – 1915 рр.)

 


МІЖНАРОДНІ КРИЗИ ТА ЛОКАЛЬНІ ВІЙНИ НАПРИКІНЦІ ХІХ – НА ПОЧАТКУ ХХ ст.

 

Назва Роки Наслідки
  Японо-китайська війна   1894 – 1895 рр.   Японія захопила китайські території: о. Тайвань, Пескадорські острови
  Американо-іспанська війна   1898 р.   - США захопили іспанські колонії: о. Пуерто-Ріко, о. Гуам, Філіппінські острови; - проголошено незалежність Куби
  Англо-бурська війна   1899 – 1902 рр.   Велика Британія захопила бурські республіки Трансвааль та Оранжеву республіку
  Російсько-японська війна   1904 – 1905 рр.   - Японія захопила Південний Сахалін та орендований Росією Порт-Артур на Ляодунському п-ві в Китаї; - Японія оголосила протекторат над Кореєю (1905 р.), перетворила Корею на свою колонію (1910 р.)
  Перша марокканська (Танжерська) криза   1905 – 1906 рр.   - Франція посилила свій влив на Марокко; - Німеччина поступилася своїми планами встановити протекторат над Марокко
  Боснійська криза   1908 – 1909 рр.   - Росія та Сербія визнали анексію Боснії та Герцеговини Австро-Угорщиною; - серби утворили таємні організації «Чорна рука» (1911 р.) та «Млада Босна» (1912 р.)
  Друга марокканська (Агадирська) криза   1911 р.   Німеччина вдруге поступилася своїми планами встановити протекторат над Марокко
  Італо-турецька (Триполітанська) війна   1911 р.   - Італія захопила турецькі володіння в Північній Африці: Тріполітанію та Кіренаїку, утворила колонію «Лівія»; - послаблення Османської імперії Þ утворено Балканський союз (1912 – 1913 рр.); - вперше у війні використані радіо, авіація (дирижаблі), броньовані автомобілі
  Перша Балканська війна   08.10.1912 – 30.05.1913 рр.   - Балканський союз відвоював у Османської імперії усі її володіння в Європі (крім Константинополя); - незалежність Албанії
  Друга Балканська війна   29.06 – 29.07.1913 р.   - Болгарія втратила значні території: Північну Македонію (Сербія), Південну Македонію (Греція), Південну Добруджу (Румунія), частину Східної Фракії (Османська імперія); - реваншизм у Болгарії: повернення втрачених земель Þ Балкани – «порохова бочка» Європи
  Албанська криза   1913 р.   Сербія вивела свої війська з Албанії

НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА БОРОТЬБА НАРОДІВ СВІТУ НА ПОЧАТКУ ХХ ст.

 

Країна Індія Китай Іран
Назва   Свадеші   Сінхайська революція   Конституційна революція
Характер   національно-визвольний рух   буржуазна революція   буржуазно-демократична, національно-визвольна
Роки   1905 – 1950 рр.   10.10.1911 – 12.02.1912 рр.   1905 – 1911 рр.
Причини   - колоніальна залежність від Великої Британії; - феодально-поміщицька власність на землю; - високі податки   - панування маньчжурської династії Цінь (Пу І); - феодально-поміщицька власність на землю; - напівколоніальна залежність від Великої Британії, Франції, Німеччини, Росії, Японії, США; - Російсько-японська війна (1904 – 1905 рр.)   - необмежена влада шаха (династія Каджарів); - феодально-поміщицька власність на землю; - напівколоніальна залежність від Великої Британії та Росії
Учасники   - селяни; - провінційна аристократія; - релігійні діячі; - Індійський національний конгрес (ІНК)   - селяни, ремісники; - буржуазія; - інтелігенція, студенти; - військові; - Тунменхой   - селяни, ремісники; - буржуазія; - поміщики; - духовенство
Лідери   - Шрі Ауробіндо (1872 – 1950 рр.); - Бал Гандгадхар Тілак (1856 – 1920 рр.); - Мохандас Ганді (1869 – 1948 рр.)   - Сунь Ятсен (1866 – 1925 рр.), «Союз визволення Китаю»; - Хуан Сін (1874 – 1916 рр.), «Союз оновлення Китаю»   - федаї; - муджахіди
Наслідки   - парламент Великої Британії прийняв закон про індійські законодавчі ради – обмежене самоврядування (1909 р.), але голосування по 2 куріях (індуська та мусульманська) ß - виникло протистояння ІНК – Мусульманська ліга   імперія Цінь (1636 – 1912 рр.)   - проголошення Китайської республіки (01.01.1912 р.); - тимчасовий президент – Сунь Ятсен (01.01-01.04.1912 р.); - президент Юань Шикай (1912 – 1916 рр.); - утворено Гоміньдан (1912 р.); - Друга революція (VІІ – ІХ.1913 р.); ß - імператор Юань Шикай (22.12.1915 – 22.03.1916 рр.);   - незалежність Тибету (1912 – 1951 рр.); - утворено «Державу Монголію» (1911 – 1924 рр.)   - створено меджліс (парламент), проголошено Конституцію (1906 р.); - США почали економічну експансію в Ірані ß - Велика Британія та Росія придушили революцію, поділили Іран на сфери впливу

 


НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА БОРОТЬБА НАРОДІВ СВІТУ НА ПОЧАТКУ ХХ ст.

 

Країна Туреччина Мексика
Назва   Младотурецька революція   Мексиканська революція
Характер   буржуазно-демократична   буржуазно-демократична, громадянська війна
Роки   1908 р.   1910 – 1917 рр.
Причини   - необмежена влада султана; - феодально-поміщицька власність на землю   - диктатура Порфіріо Діаса; - феодально-поміщицька власність на землю (латифундії); - суперництво іноземного капіталу США та Великої Британії
Учасники   - селяни, ремісники; - буржуазія; - інтелігенція, студенти; - військові; - «Єднання та прогрес»   - селяни, ремісники; - буржуазія; - інтелігенція, студенти; - поміщики
Лідери   - Ахмед Ніязі-бей (1873 – 1913 рр.); - Ісмаїл Енвер-паша (1881 – 1922 рр.); - Мехмед Талаа-паша (1874 – 1921 рр.); - Ахмед Джемаль-паша (1872 – 1922 рр.); - Мустафа Кемаль (1881 – 1938 рр.)   - Франсіко Мадеро (1873 – 1913 рр.); - Хосе Доротео Аранго Арамбула, або Франсіско Вілья, або Панчо Вілья (1878 – 1923 рр.); - Еміліано Сепата (1879 – 1919 рр.); - Паскуаль Ороско (1882 – 1915 рр.)
Наслідки   - відновлено Конституцію 1876 р. (1908 р.); - парламент усунув від влади Абдул-Хаміда ІІ, проголосив султаном Мехмеда V;   - уряд младотурків почав реакцію, жорстоке придушення національних меншин (арабів, болгар), геноцид вірменів, ассірійців, понтійських греків (1915 – 1923 рр.);   - уряд младотурків програв Італо-турецьку (1911 р.) та Першу Балканську (1912 – 1913 рр.) війни   - порфіріат (1876 – 1911 рр.); - президент Франсіско Мадеро (1911 – 1913 рр.) ß втручання США (1913 р.) ß - тимчасовий президент Вікторіано Уерта (1913 – 1914 рр.) ß військова інтервенція США (1914 р.)   - президент Венустіано Карранса (1917 – 1920 рр.) прийняв нову Конституцію (1917 р.)

 


РОСІЙСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1905 – 1907 рр.

Причини Завдання
  - самодержавство; - політичне безправ’я народу; - кріпосницькі пережитки (відробітки); - обезземелення селян; - жорстока експлуатація робітників; - національний гніт   - самодержавство; - демократична республіка; - поміщицьке землеволодіння; - землю – селянам; - соціальний захист робітників, 8-годинний робочий день; - рівноправ’я націй і народів

 

 

Хронологія подій Особливості розвитку подій
  І етап (09.01.1905 – ІХ.1905 р.) ß Поширення страйкового руху   ІІ етап (Х – ХІІ.1905 р.) ß Найвище піднесення революції   - Страйк робітників Путилівського заводу (03.01.1905 р.) Þ - «Петиція про потреби робітників» (06-08.01.1905 р.) Þ - «Кривава неділя» (09.01.1905 р.) Þ - хвиля страйків солідарності і протесту (440 тис. чол.): «Геть самодержавство!» по всій країні (І-ІІ.1905 р.); - поширення території страйків (V-ІХ.1905 р.); - вперше створено Раду робітничих депутатів: страйк ткачів у Івано-Вознесенську (12.05-23.07.1905 р.); - створено Всеросійську селянську спілку (влітку 1905 р.); - повстання матросів на броненосці «Князь Потьомкін-Таврійський» (Григорій Вакуленчук, Опанас Матюшенко), Одеса (14-25.06.1905 р.); - повстання у Лодзі, Польща (21-25.06.1905 р.) ß «Маніфест про заснування Державної Думи» (06.08.1905 р.)     - Страйк залізничників у Москві (06.10.1905 р.) Þ - політичний страйк по всій країні (2 млн. чол.) під керівництвом Рад робітничих депутатів (Х.1905 р.); - масові селянські повстання: 37% повітів Росії (ІХ-Х.1905 р.); - повстання в армії та на флоті: Кронштадт, Владивосток (Х.1905 р.) ß «Маніфест про вдосконалення державного ладу» (17.10.1905 р.) ß Розкол в суспільстві   Ліберали Націоналісти Радикали (за припинення («Православие,) (за продовження боротьби) Самодержавие, боротьби) - октябристи; Народность») - РСДРП; - кадети чорносотенці - есери   - повстання 12 кораблів Чорноморського флоту (Петро Шмідт), Севастополь, (11-16.11.1905 р.); - збройне повстання саперів (Борис Жаданівський), Київ (18.11.1905 р.); - збройне повстання робітничих дружин (Микола Шміт), Москва (07-18.12.1905 р.)

Хронологія подій Особливості розвитку подій
  ІІІ етап (І.1906 – 03.06.1907 рр.) ß Спад революції   - Масовий терор з боку радикалів; - політичні вбивства міністрів, генерал-губернаторів, прокурорів, генералів; - єврейські погроми: Одеса (400 чол.), Ростов-на-Дону (150 чол.), Катеринослав (67 чол.), Мінськ (54 чол.), Сімферополь (40 чол.); - столипінська реформа (1906 – 1911 рр.) Þ - спад селянських виступів; - І Державна Дума (27.04 – 09.07.1906 р.) розпущена Миколою ІІ; - ІІ Державна Дума (20.02 – 02.06.1907 р.) розпущена Миколою ІІ Þ - новий виборчий закон (03.06.1907 р.) Þ«третьочервневий переворот» ß «Третьочервнева монархія»: - реакція, репресії проти соціал-демократів («столипінська краватка»); - національні меншини не припущено до ІІІ Державної Думи (01.11.1907 – 0906.1912 рр.) та ІV Держаної Думи (15.11.1912 – 25.02.1917 рр.)

 

 

ДОСЯГНЕННЯ РОСІЙСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ 1905 – 1907 рр.

Політичний устрій   - самодержавство обмежено парламентом (Державна Дума, Державна Рада); - запроваджено громадянські свободи: недоторканість особистості, свободи совісті, слова, зборів та союзів; - виникли легальні політичні партії
Робітники   - покращено умови праці; - скорочено робочий день; - збільшено заробітну платню; - дозволено профспілки
Селяни   - викупні платежі; - зменшено плату за оренду землі
Національні меншини   дозволено початкову освіту рідною мовою
Іноземні держави   - зріст робітничого руху у країнах Європи; - зріст національно-визвольного руху в Туреччині, Китаї, Ірані, Індії

УМОВИ РОЗГОРТАННЯ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

(28.07.1914 – 11.11.1918 рр.)

 

 

Причини   Гостре суперництво між провідними країнами Європи: - імперіалізм (боротьба за колонії); - мілітаризм (гонка озброєнь)
Учасники   - Троїстий союз: Німеччина, Австро-Угорщина, Італія (1879 – 1915 рр.) ® Четверний союз: Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія, Туреччина (1914 – 1918 рр.);   - Антанта: Велика Британія, Франція, Росія, (1904 – 1919 рр.)
Територіальні претензії учасників   Німеччина   - до Франції (північно-східні провінції); - до Росії (Прибалтика, Крим, Кавказ, «Донська область»)
  Франція   до Німеччини (Ельзас, Лотарингія, Саар, лівий берег Рейну)
  Австро-Угорщина   - до Росії (Волинь, Поділля); - до Сербії
  Росія   - до Австро-Угорщини (Галичина); - до Туреччини (Босфор, Дарданелли)
  Велика Британія   до Туреччини (Месопотамія, частина Аравійського п-ва)
Стратегічні плани учасників   Німеччина   «план Шліффена»: 1). «бліцкриг» проти Франції через Бельгію та Люксембург (2 місяці); 2). швидкий розгром Росії
  Франція   визволення Ельзасу та Лотарингії
  Австро-Угорщина   вести війну на 2 фронти: - східний (проти Росії); - південний (на Балканах)
  Росія   утворити 2 військові групи: - Північний фронт (проти Німеччини); - Південний фронт (проти Австро-Угорщини);   блокувати Босфор
  Велика Британія   - захист своїх володінь за допомогою флоту; - взаємодія з флотами союзників
Привід   Сараєвське вбивство (28.06.1914 р.)

ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА

(28.07.1914 – 11.11.1918 рр.)

ВОЄННІ ДІЇ 1914 р.

Дата Подія Результат
23.07.1914 р. Австро-Угорщина оголосила Сербії ультиматум - Сербія звернулася по допомогу до Росії; - Сербія розпочала мобілізацію
28.07.1914 р. Австро-Угорщина оголосила Сербії війну Росія розпочала мобілізацію (31.07.1914 р.)
01.08.1914 р. Німеччина оголосила Росії війну почалася Перша світова війна
  Західний фронт
03.08.1914 р. Німеччина оголосила Франції війну - німецькі війська вдерлися до Бельгії (04.08.1914 р.), вперше в історії здійснили повітряний напад (на фортецю Льєж); - Велика Британія оголосила Німеччині війну (04.08.1914 р.)
07.08.1914 р. Німеччина напала на Францію уряд Франції переїхав у м. Бордо (02.09.1914 р.)
05-02.09.1914 р. 1-а битва на Марні (1,9 млн. чол.): наступ німецьких військ за «планом Шліффена» провал «плану Шліффена», німці відступили до р. Ена
18.10-17.11.1914 р. 1-а битва біля Іпра: наступ обох сторін у Бельгії жодній з сторін не вдалося розвинути стратегічну ініціативу
ХІ – ХІІ.1914 р. Західний фронт стабілізувався (окопи, укріплення, міни) початок позиційної війни на Західному фронті
Східний фронт
06.08.1914 р. Австро-Угорщина оголосила Росії війну Італія оголосили про свій нейтралітет
05.08-13.09.1914 р. Галицька битва (1,8 млн. чол.): наступ російських військ на Австро-Угорщину - російські війська (О. Брусилов) захопили Східну Галичину, Північну Буковину; - російські війська оточили Перемишль (04.09.1914 – 09.03.1915 р.)
17.08-15.09.1914 р. Східно-Прусська операція: наступ російських військ на Німеччину - російським військам не вдалося розвинути стратегічну ініціативу; - прискорено провал «плану Шліффена»
26-30.08.1914 р. битва біля Танненберга: російські війська вдерлися у Східну Пруссію - німці оточили, розгромили 2-у російську армію Þ «операція Гінденбурга»; - генерал Олександр Самсонов застрелився Þ «самсоновська катастрофа»
28.09-08.11.1914 р. Варшавсько-Івангородська операція: наступ німецьких та австрійських військ на Росію російські війська відкинули австро-германців
29.10-11.11.1914 р. Лодзінська операція: випереджальний наступ німецьких військ на позиції російських військ - російські війська зупинили наступ австро-германців; - жодній з сторін не вдалося розвинути стратегічну ініціативу
ХІ – ХІІ.1914 р. Східний фронт стабілізувався початок позиційної війни на Східному фронті

Дата Подія Результат
Балканський фронт
28.07 – ХІ.1914 р. Австро-Угорщина почала окупацію Сербії, захопила Белград (02.12.1914 р.) - серби звільнили свої землі, м. Белград (15.12.1914 р.); - початок позиційної війни на Балканському фронті
Африканський фронт
VІІІ-ХІІ.1914 р. Велика Британія та Франція захопили німецькі колонії Того та Камерун - перевага на боці Антанти; - Південно-Африканський Союз розпочав загарбання Німецької Південно-Західної Африки
Війна на морі
23.08.1914 р. Японія оголосила Німеччині війну - Японія захопила Німецьку Нову Гвінею (ІХ-Х.1914 р.), м. Циндао (07.11.1914 р.); - Нова Зеландія захопила Німецьке Самоа (VІІІ.1914 р.); - Японія уклала угоду з Австралією та Новою Зеландією про розподіл німецьких колоній по екватору
28.08.1914 р. Гельголландська битва (Північне море) британський флот завдав поразки німецькому
28.07-10.08.1914 р. прорив «Гьобена» та «Бреслау» (Середземне море) - німецькі кораблі втекли від британського флоту, сховалися у Константинополі; - Османська імперія уклала з Німеччиною союзний договір (02.08.1914 р.)
29-30.10.1914 р. турецький флот без оголошення війни обстріляв Одесу, Севастополь, Феодосію, Новоросійськ - Росія оголосила Османській імперії війну (02.11.1914 р.); - Велика Британія оголосила Османській імперії війну (05.11.1914 р.); - Франція оголосила Османській імперії війну (06.11.1914 р.); - Росія втратила вихід до Середземного моря; - Антанта тримала під контролем Середземне море
01.11.1914 р. Коронельська битва (Тихий океан, узбережжя Чілі) німецький флот завдав поразки британському флоту
05.11.1914 р. бій біля мису Сарич (Чорне море) - німецький «Гьобен» та російський «Євстафій» завдали шкоди один одному; - «Гьобена» та «Бреслау» втекли від російського флоту
08.12.1914 р. Фолклендська битва (Атлантичний океан, Фолклендські острови) британський флот завдав поразки німецькому флоту
Кавказький фронт
09.12.1914 – 04.01.1915 рр. Сарикамиська битва: наступ турецьких військ на Росію російська Кавказька армія розбила турків
       

ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА. ВОЄННІ ДІЇ 1915 р.

 

Дата Подія Результат
Західний фронт
07-13.03.1915 р. битва біля Нев-Шапель: Франція використала хімічну зброю (сльозогінний газ) військам Антанти не вдалося прорвати фронт
22.04-25.05.1915 р. 2-а битва біля Іпра: Німеччина використала хімічну зброю (хлор) - від хлору загинуло 5 тис. чол., тяжко отруєно 10 тис. чол.; - військам Німеччини не вдалося розвинути стратегічну ініціативу
09.05-18.06.1915 р. 2-а битва біля Артуа військам Антанти не вдалося прорвати фронт
25.09-04.11.1915 р. 3-я битва біля Артуа військам Антанти не вдалося прорвати фронт
Східний фронт
07.01-20.04.1915 р. Карпатська операція: одночасний наступ російських та австро-німецьких військ - російські війська захопили Перемишль, зупинили наступ австро-германців; - жодній з сторін не вдалося розвинути стратегічну ініціативу; - людські втрати – 1,8 млн. чол.
07-26.02.1915 р. Августовська операція: наступ німецьких військ у Східній Прусcії - війська Німеччини захопили у полон частину російських військ (15 тис. чол.); - військам Німеччини не вдалося розвинути стратегічну ініціативу
02-15.05.1915 р. Горлицький прорив: наступ австро-германців на Галичині - австро-німецькі війська прорвали російський фронт, просунулися на 40 км; - російські війська організували Великий відступ (17.08-14.09.1915 р.) з Галичини, Польщі, Литви, Курляндії, Західної Білорусії, щоб зібрати нові сили; - на окупованих землях Росії Німеччина утворила окупаційну адміністрацію – Ober Ost (1915 – 1918 рр.); - військам Німеччини не вдалося вивести Росію з війни
09.08-19.09.1915 р. Віленська операція: оборона російських військ у Литві та Білорусії - російські війська зупинили німців; - відновлено позиційну війну
Балканський фронт
05.10-ХІІ.1915 р. австро-германські війська почали окупацію Сербії та Чорногорії - англо-французькі війська висадилися в Салоніках; - Болгарія оголосила Сербії війну (14.10.1915 р.); - сербські війська відступили через Албанію в Салоніки; - утворено Салонікський фронт Þперші братання (болгари-росіяни)
Війна на морі
19.02.1915 – 09.01.1916 рр. Дарданелльська операція: наступ військ Антанти на Дарданелли, та Галліпольський п-ів - військам Антанти не вдалося увійти в Мармурове море та Константинополь; - військам Антанти не вдалося вивести Османську імперію з війни
1915 р. Німеччина розпочала «необмежену підводну війну» в Атлантичному океані США оголосили Німеччині війну (06.04.1917 р.) як позаблокова країна
Кавказький фронт
26.06-21.07.1915 р. Алашкертська операція: оборона російської Кавказької армії у Вірменії - російські війська зупинили турків; - Османській імперії не вдалося втягнути Персію у війну проти Росії

ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА. ВОЄННІ ДІЇ 1916 р.

 

Дата Подія Результат
Західний фронт
21.02-18.12.1916 р. битва під Верденом (2,4 млн. чол.): наступ німецьких військ у Франції - німецькі війська просунулися на 6-7 км (V.1916 р.); - французькі війська зупинили та посунули німців; - загинуло 0,5 млн. чол. Þ «Верденська м’ясорубка»; - вперше в історії використано легкі кулемети, рушничні гранатомети, вогнемети, літаки-винищувачі, повітряні бої, штурмові групи піхоти, автомобілі; - Центральні держави запропонували Антанті мир, але отримали відмову
01.07-18.11.1916 р. битва на Соммі: наступ військ Антанти з території Франції - війська Антанти просунулися на 10 км; - військам Антанти не вдалося розвинути стратегічну ініціативу; - вперше в історії людства використано танки, великі підрозділи авіації
Східний фронт
05-17.03.1916 р. Нарочська операція: наступ російських військ на німців у Білорусії - російські війська просунулися на 2-9 км; - російські війська відволікли німців від Західного фронту (Верден)
22.05-31.07.1916 р. Брусиловський прорив (2,8 млн. чол.):наступ російських військ на Західній Україні - російські війська (Олексій Брусилов) просунулися на 80-120 км на лінії фронту 480 км, захопили Волинь, Буковину, частину Галичини; - російські війська відволікли німців від Західного фронту (Верден, Сомма); - Румунія оголосила війну Австро-Угорщині (27.08.1916 р.)
VІІІ-ХІІ.1916 р. Румунська кампанія: наступ Румунії на Австро-Угорщину - румунські війська вдерлися до Австро-Угорщини (VІІІ.1916 р.); - австро-німецькі та болгарські війська окупували Румунію (ІХ-ХІ.1916 р.); - російські війська зупинили окупацію Румунії (ХІІ.1916 р.) Þ позиційна війна
осінь 1916 р. братання на Західному та Східному фронтах населення воюючих країн вимагало миру
Балканський фронт
09-18.08.1916 р. 1-а битва біля Дойрану болгарські війська зупинили наступ військ Антанти
Х-ХІ.1916 р. битва на Черні військам Антанти не вдалося розвинути стратегічну ініціативу і вивести Болгарію з війни
Війна на морі
31.05-01.06.1916 р. Ютландська битва (Північне море) - німецькі війська завдали великої шкоди британському флоту; - німецькому флоту не вдалося прорвати британську блокаду
Кавказький фронт
10.01-16.02.1916 р. Ерзурумська битва: наступ російських військ в Османській імперії російські війська (Микола Юденич) просунулися на 150 км, захопили фортецю Ерзурум
23.01-05.04.1916 р. Трапезундська операція: наступ російських військ та флоту в Османській імперії - російські війська захопили порт Трапезунд; - російські війська захопили більшу частину Західної Вірменії

ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА. ВОЄННІ ДІЇ 1917 р.

 

Дата Подія Результат
Західний фронт
16.04-09.05.1917 р. Наступ Нівеля (7,2 млн. чол.): наступ військ Антанти у Франції - військам Антанти не вдалося розвинути стратегічну ініціативу; - загинуло 0,4 млн. чол. Þ «Бійня Нівеля», «М’ясорубка Нівеля»; - бунти, дезертирство у французькому війську, братання на фронті; - повстання солдатів Російського експедиційного корпусу у Франції
11.07-10.11.1917 р. 3-я битва біля Іпра: наступ військ Антанти у Бельгії військам Антанти не вдалося прорвати фронт
20.11-07.12.1917 р. битва біля Камбре: наступ військ Антанти у Франції - військам Антанти не вдалося розвинути стратегічну ініціативу; - перше в історії масове використання танків
Східний фронт
23.02-02.03.1917 р. Лютнева революція в Росії - монархія в Росії; - Тимчасовий уряд оголосив продовження війни до перемоги; - Наказ №1 Þ демократизація армії Росії Þ дезорганізація, хаос; - бунти, дезертирство у російському війську, братання на фронті
29.06-28.07.1917 р. Червневий наступ: наступ російських військ у Галичині - російським військам не вдалося розвинути стратегічну ініціативу; - головнокомандуючим в російській армії призначено Корнілова
22.07-01.08.1917 р. Битва біля Мерешті: наступ російсько-румунських військ - російським військам не вдалося розвинути стратегічну ініціативу; - позиційна війна (до ХІ.1918 р.)
19-24.08.1917 р. Ризька операція: наступ німецьких військ у Латвії - російські війська відступили з Риги (наказ Корнілова); - Корніловський заколот (28.08-01.09.1917 р.)
25.10.1917 р. Жовтнева революція в Росії - Тимчасовий уряд; - Декрет про мир (26.10.1917 р.) Þ - Брест-Литовський мир (03.03.1918 р.) Þ Бухарестський мир (07.05.1918 р.)
Балканський фронт
квітень 1917 р. наступ військ Антанти - військам Антанти не вдалося розвинути стратегічну ініціативу; - Греція оголосила війну усім країнам Четверного союзу (02.07.1917 р.)
Війна на морі
ІІ-ІІІ.1917 р. необмежена підводна війна - США оголосили Німеччині війну (06.04.1917 р.), надіслали Антанті війська; - «14 пунктів» Вудро Вільсона (08.01.1918 р.)
Кавказький фронт
І-V.1917 р. наступ російських військ на Месопотамію - російсько-британські війська захопили Месопотамію; - британські війська почали захоплення Палестини; - дезорганізація російської Кавказької армії (1917 р.)

 


ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА. ВОЄННІ ДІЇ 1918 р.

 

Дата Подія Результат
Західний фронт
21.03-17.07.1918 р. Весінній наступ: наступ німецьких військ у Франції німецьким військам не вдалося розвинути стратегічну ініціативу
15.07-05.08.1918 р. 2-а битва на Марні: останній наступ німецьких військ у Франції німецьким військам не вдалося розвинути стратегічну ініціативу
08-13.08.1918 р. Ам’єнська операція: наступ військ Антанти у Франції - війська Антанти прорвали німецький фронт; - завершення позиційної війни
12-19.09.1918 р. Сен-Мієльська операція: наступ військ Антанти у Франції американські війська посунули німців
08.08-11.11.1918 р. Стоденний наступ: повномасштабний наступ військ Антанти у Франції та Бельгії - війська Антанти просунулися на 80 км; - німецькі війська масово здавалися в полон; - Листопадова революція в Німеччині (04.11.1918 – 11.08.1919 р.); - Комп’єнське перемир’я (11.11.1918 р.)
Східний фронт
09.12.1917 – 03.03.1918 р. мирні переговори Радянської Росії з Четверним союзом - інтервенція країн Четверного союзу в Росію (з ІІ.1918 р.); - Брест-Литовський мир (03.03.1918 р.); - інтервенція країн Антанти в Росію (з ІІІ.1918 р.)
Балканський фронт
15-29.09.1918 р. битва біля Добро Поле: наступ військ Антанти на Балканах - війська Антанти прорвали болгарський фронт; - болгарські війська масово здавалися в полон, дезертирували; - цар Фердінанд І Саксен-Кобург-Готський уклав перемир’я з країнами Антанти (29.09.1918 р.), втік у Німеччину
Х.1918 р. війська Антанти окупували Болгарію, почали наступ на Румунію, Австро-Угорщину - Угорщина проголосила незалежність (17.10.1918 р.) Þ - розпад Австро-Угорщини (Х.1918 – 1919 р.); - сербські війська звільнили Белград (01.11.1918 р.); - Австро-Угорщина уклала перемир’я з країнами Антанти (03.11.1918 р.); - Румунія вдруге оголосила війну Німеччині (10.11.1918 р.)
       

РЕЗУЛЬТАТИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

 

 

Паризька мирна конференція (18.01.1919 – 21.01.1920 рр.)

 

Учасники   - 27 держав +5 домініонів Великої Британії; - «Рада десяти» (Велика Британія, Франція, США, Італія, Японія); - «Рада чотирьох» (Велика Британія, Франція, США, Італія); - «Велика трійка» (Велика Британія, Франція, США)
Політичні діячі   - Девід Ллойд Джордж (1863 – 1945 рр.); - Жорж Клемансо (1841 – 1929 рр.); - Раймон Пуанкаре (1860 – 1934 рр.); - Вудро Вільсон (1856 – 1924 рр.); - Віктор Орландо (1860 – 1952 рр.)
Рішення   - Версальський мирний договір (28.06.1919 р.) – з Німеччиною; - утворення Ліги Націй (1919 – 1946 рр.); - Сен-Жерменський мирний договір (10.09.1919 р.) – з Австрією; - Нейїський мирний договір (27.11.1919 р.) – з Болгарією; - Тріанонський мирний договір (04.06.1920 р.) – з Угорщиною; - Севрський мирний договір (10.08.1920 р.) – з Османською імперією

 

 

Вашингтонська конференція (12.11.1921 – 06.02.1922 рр.)

 

Учасники   - 9 країн: США, Велика Британія, Японія, Китай, Франція, Італія, Бельгія, Нідерланди, Португалія; - 5 домініонів Великої Британії: Канада, Австралійський союз, Нова Зеландія, Ньюфаундленд, Південно-Африканський Союз
Рішення   Договір 4 держав (13.12.1921 р.): - закріплено статус-кво у Тихому океані; - встановлено рівновагу США, Великої Британії, Франції, Японії у Тихому океані
Договір 5 держав (06.02.1922 р.): - обмеження морських озброєнь; - заборона будівництва лінкорів водотоннажністю більше 35 тис. т; - встановлено пропорцію тоннажу лінійного флоту: США (5), Велика Британія (5), Японія (3), Франція (1,75), Італія (1,75)
Договір 9 держав (06.02.1922 р.): - «принцип відчинених дверей та рівних можливостей» у Китаї; - гарантії територіальної цілісності Китаю

 


НАСЛІДКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

 

Підсумки війни

Економічні   - втрачено 1/3 національних багатств держав-учасниць: Росія (60%), Австро-Угорщина (41%), Німеччина (33%), Франція (31%), Італія (20,6%), Велика Британія (15%); - загинуло 10 млн., поранено 18 млн. чоловік: військові (90%), мирні (10%); - прискорився технічний прогрес («гонка озброєнь»); - змінився економічний лідер світу: США – кредитор, Європа – боржник
Територіальні   - зникли 4 імперії: Російська, Німецька, Австро-Угорська, Османська; - з’явилися нові держави в Європі: 1). Польща, Литва, Латвія, Естонія, Фінляндія; 2). Австрія, Угорщина, Чехословаччина, Королівство Сербів, Хорватів та Словенців; - на 70% сформувалися сучасні кордони в Європі
Політичні   - нові методи ведення війни, зброя масового ураження; - активізація національно-визвольної боротьби в Азії та Африці; - змінилися світові лідери: 1). посилилися США, Японія, Велика Британія, Франція; 2).послабилися Німеччина, Туреччина; 3). ізоляція РРФСР

 

 

Версальсько-Вашингтонська система

Особливості Помилки
  - Держави-переможниці нав’язували свої рішення іншим країнам; - нові принципи міжнародних відносин: визнання права народів на самовизначення, роззброєння, відмова від війни, таємної дипломатії; - умови договорів для Німеччини та Австрії були кабальними; - зруйновано стару систему господарських зв’язків; - створено першу міжнародну організацію – Лігу Націй; - створено мандатні території Ліги Націй: групи «А», «Б», «С»   - Держави-переможниці проявили зневагу до можливих негативних наслідків договорів; - кордони в Європі визначалися довільно, виникли райони компактного проживання національних меншин (німці, австрійці, угорці, українці, білоруси); - населення Німеччини та Австрії зазнало національного приниження Þполітика реваншизму; - загострення боротьби за нові джерела сировини та ринки збуту товарів; - Ліга Націй захищала інтереси світових лідерів, а не людства в цілому; - колишні території Османської та Німецької імперій потрапили під вплив країн-переможниць

 

 

Мандатна система

Група Мандатна територія Мандатарій
«А» Месопотамія, Палестина, Трансіорданія Велика Британія
Сирія, Ліван Франція
«Б» Руанда-Урунді Бельгія
Танганьїка, Західний Камерун, західна частина Того Велика Британія
Східний Камерун, східна частина Того Франція
«С» Територія Нова Гвінея Австралійський союз
о. Науру Британія, Австралія, Нова Зеландія
Західне Самоа Нова Зеландія
Південно-Тихоокеанська територія Японія
Південно-Західна Африка Південно-Африканський Союз

 


ПЕРЕГЛЯД ПОВОЄННИХ ДОГОВОРІВ У 20-х рр. ХХ ст.

 

Конференції Дата Учасники Питання Рішення Значення
Генуезька   10.04- 20.05.1922 р.   - 29 країн; - 5 домініонів; - спостерігач США   економічне відродження Центральної та Східної Європи   не прийнято Þскликати Гаагську конференцію   Рапалльський договір (16.04.1922 р.)
Гаагська   15.06- 19.07.1922 р.   - 28 країн (без Німеччини) - 5 домініонів; - спостерігач США   - виплата російських боргів; - відшкодування збитків РРФСР власникам-іноземцям   не прийнято   фактичне визнання РРФСР
Лозаннська   20.11.1922 – 24.07.1923 рр.   - 8 країн; - спостерігач США   - режим Чорноморських проток; - перегляд Севрського миру (1920 р.)   Лозаннський мирний договір (24.07.1923 р.)   - демілітаризація Чорноморських проток; - встановлені сучасні кордони Туреччини
Лондонська   VІІ-VІІІ.1924 р.   країни-переможці   - репараційні виплати Німеччини; - посилення капіталістичної системи   план Дауеса (16.08.1924 р.)   відновлення військової промисловості Німеччини
Локарнська   05-16.10.1925 р.   7 країн Європи   розв’язання Рурського конфлікту 1923 – 1925 рр.   - 6 договорів; - Рейнський гарантійний пакт (01.12.1925 р.)   повернення Німеччини на міжнародну арену: увійшла до Ліги Націй (1926 р.)
Гаагська   06.08.1929 – 20.01.1930 рр.   12 країн (без США)   репараційні виплати Німеччини, розгляд плану Юнга   план Юнга (І.1930 р.)   - дострокове виведення окупаційних військ з Рейнської зони; - розвиток військової промисловості Німеччини

 

 

Пакт Бріана-Келлога

(27.08.1928 р.)

ß

Створення системи колективної безпеки (63 країни)


РОСІЙСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1917 р.

 

 

Перша світова війна (1914 – 1918 рр.)

+

Економічна криза (1915 – 1916 рр.)

 

ß

Лютнева революція в Петрограді

(23.02 – 02.03.1917 р.)

Буржуазно-демократична: «Хліба!», «Геть війну!», «Геть самодержавство!»

ß

Монархія

ß

Р.

Двовладдя

 

 

Тимчасовий уряд Петроградська Рада робітничих

(Георгій Львов) та солдатських депутатів (Микола Чхеїдзе)

ß ß

- Нота Мілюкова (18.04.1917 р.); - Наказ №1 (01.03.1917 р.);

- Квітнева криза (20-29.04.1917 р.); - «Квітневі тези» Леніна (07.04.1917 р.);

- Червневий наступ (29.06-28.07.1917 р.) - І Всеросійський з’їзд Рад (03-24.06.1917 р.)

 

Липнева криза

(03-05.07.1917 р.)

ß

Р.

Єдиновладдя

Тимчасового уряду

(Олександр Керенський)

 

Але

Заколот Корнілова

(28.08-01.09.1917 р.)

ß

Тимчасовий уряд проголосив Російську Республіку

(01.09.1917 р.)

 

Але

Жовтнева революція в Петрограді

(25-26.10.1917 р.)

Соціалістична: «Вся влада Радам!»

ß

- Декрет про мир (26.10.1917 р.);

- Декрет про землю (26.10.1917 р.);

- ІІ Всеросійський з’їзд Рад (25-27.10.1917 р.)

проголосив Російську Радянську Республіку (РСФСР)

 

ß

Громадянська війна в Росії

(1917 – 1922/1923 рр.)


ГРОМАДЯНСЬКА ВІЙНА В РОСІЇ

(1917 – 1922/1923 рр.)

 

Причини   - Перша світова війна (1914 – 1918 рр.); - Лютнева революція в Росії (23.02 – 02.03.1917 р.); - Жовтнева революція в Росії (25-26.10.1917 р.); - активізація суспільно-політичних та національно-визвольних рухів в Росії
Привід   - Жовтнева революція в Росії (25-26.10.1917 р.); - розгін більшовиками (Анатолій Железняков) Всеросійських Установчих зборів (05-06.01.1918 р.)
Учасники   Червона армія (солдати, селяни, робітники): Анатолій Железняков (1895 – 1919 рр.), Микола Щорс (1895 – 1919 рр.), Василь Чапаєв (1887 – 1919 рр.), Михайло Фрунзе (1885 – 1925 рр.), Григорій Котовський (1881 – 1925 рр.), Михайло Тухачевський (1893 – 1937 рр.), Лев Троцький (1879 – 1940 рр.), Сергій Каменєв (1881 – 1936 рр.), Василь Блюхер (1890 – 1938 рр.), Клемент Ворошилов (1881 – 1969 рр.), Семен Будьонний (1883 – 1973 рр.)
Біла армія (офіцери, поміщики, буржуазія): Олексій Каледін (1861 – 1918 рр.), Михайло Олексіїв (1857 – 1918 рр.), Лавр Корнілов (1870 – 1918 рр.), Олександр Колчак (1874 – 1920 рр.), Володимир Каппель (1883 – 1920 рр.), Петро Врангель (1878 – 1928 рр.), Микола Юденич (1862 – 1933 рр.), Антон Денікін (1872 – 1947 рр.), Петро Краснов (1869 – 1947 рр.)
анархісти – Нестор Махно (1888 – 1934 рр.)
національно-визвольні рухи (Україна, Білорусія, Прибалтика, Фінляндія, Польща, Крим, Північний Кавказ, Середня Азія)
- інтервенція Антанти (Велика Британія, Франція, США, Японія, Китай, Австралія); - інтервенція Центральних держав (Німеччина, Австро-Угорщина, Османська імперія)
Етапи   - І етап – розгортання війни, формування збройних сил супротивників, початок іноземної інтервенції (ХІ.1917 – ХІ.1918 рр.); - ІІ етап – корінний перелом у війні, перемоги більшовиків на основній території Росії (ХІ.1918 – ІІІ.1920 рр.); - ІІІ етап – перемога більшовиків на окраїнах Росії (ІІІ.1920 – Х.1922 рр.)
Особливі риси   - «червоний терор», «білий терор»; - політика «воєнного комунізму» (1918 – 1921 рр.); - воєнні дії за кордоном: Іран, Монголія, Китай
Результати   - перемога більшовиків, встановлення радянської влади (диктатура пролетаріату); - однопартійна система – РКП (б); - розруха, голод (1921 – 1923 рр.); - утворено 4 радянські республіки: РРФСР, УСРР, БРСР, ЗСФРР; - Польща захопила Західну Україну, Західну Білорусію; - Румунія захопила Бессарабію, Північну Буковину
Наслідки   - утворено СРСР (30.12.1922 – 26.12.1991 рр.); - біла еміграція (Франція, Туреччина, Китай, Болгарія, Греція, Югославія, Чехословаччина); - незалежність Польщі, Литви, Латвії, Естонії, Фінляндії

 


ВЛАДА БІЛЬШОВИКІВ НА ПОЧАТКУ 20-х РОКІВ ХХ ст.

 

 

Органи влади

 

Законодавчі: Судові: Виконавчий:

- Всеросійський з’їзд Рад - місцеві народні суди; РНК (Володимир Ленін)

робітничих, солдатських - з’їзди місцевих суддів (касація)

та селянських депутатів, Місцеві:

- ВЦВК РРФСР (Михайло Калінін) - губернські ради;

- повітові ради;

- волосні ради

Силові органи влади:

- Робітничо-Селянська Армія (15.01.1918 р.);

- Соціалістичний Червоний Флот (23.01.1918 р.);

- робітничо-селянська міліція;

- народні суди, ревтрибунали;

- ВНК, НКВС РРФСР (Фелікс Дзержинський)

ß

Встановлення радянської влади в РРФСР, УСРР, БРСР, ЗСФРР

ß

Політика воз’єднання земель (1919 – 1922 рр.):

- «Декларация прав трудящегося и эксплуатируемого народа» про утворення Республіки Рад робітничих, солдатських та селянських депутатів на ІІІ Всеросійському з’їзді Рад (І.1918 р.);

- Декрет ВЦВК РРФСР «Про об’єднання Радянських республік: Росії, України, Латвії, Литви, Білорусії для боротьби зі світовим імперіалізмом» (VІ.1919 р.);

- Двосторонні військові-господарські угоди: «Союзний робітничо-селянський договір між РРФСР та УСРР» (ХІІ.1920 р.), «Союзний робітничо-селянський договір між РРФСР та БСРР» (І.1921 рр.);

- З’їзди Рад РРФРСР, УСРР, БРСР, ЗСФРР про необхідність об’єднання в союз (1921 – 1922 рр.);

- план «автономізації» (Й. Сталін), план конфедерації (Х. Раковський), план федерації (В. Ленін);

- Договір про утворення СРСР (29.12.1922 р.) затвердив І Всесоюзний з’їзд Рад (30.12.1922 р.);

- Союзні органи влади: Всесоюзний з’їзд рад, РНК СРСР (В. Ленін), ЦВК СРСР

ß

СРСР

(30.12.1922 – 26.12.1991 рр.)

 

Конституції СРСР (31.01.1924 р., 05.12.1936 р., 07.10.1977 р.)

ß

Конституції союзних республік

 

Політика «воєнного комунізму» (1918 – 1921 рр.):

- «експропріація експропріаторів» Þ«Грабуй награбоване!»;

- націоналізація землі та підприємств, секуляризація Þ контроль держави над господарством;

- єдине державне планування виробництва Þ об’єднання дрібних підприємств, утворення колгоспів;

- ГОЕЛРО (1920 – 1921 рр.) ÞДержплан СРСР (1921 – 1991 рр.);

- трудова повинність Þ трудові батальйони, табори примусової праці, «суботники», «недільники»;

- торгівля, гроші Þ





Дата добавления: 2016-03-27; просмотров: 400 | Нарушение авторских прав


Рекомендуемый контект:


Похожая информация:

  1. АНАЛІЗ ОСНОВ, ПІДГОТОВКИ ТА ВЕДЕННЯ ДІЙ ПІДРОЗДІЛАМИ АЕРОМОБІЛЬНИХ ВІЙСЬК, ЇХ ВСЕБІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ У СУЧАСНИХ ВОЄННИХ КОНФЛІКТАХ ТА ВІЙНАХ МАЙБУТНЬОГО
  2. Бюджетная система. Государственный долг
  3. Версальсько-Вашингтонська система
  4. Винятком тут знову є друга змішана задача. Крайова задача
  5. Виписказ відомості 4.8.с.-г. з обліку капітальних інвестицій в СТОВ “Сонячне” на початок звітного місяця 20__ р
  6. Війна радянської Росії проти УНР кінця 1917 – весни 1918 рр. Крути
  7. Влияние родителей и детей-подростков друг на друга
  8. Восприятие и понимание людьми друг друга
  9. Гадяцька угода з Річчю Посполитою та війна з Московією
  10. Галицько-Волинське князівство – продовжувач традиції русько-української державності (перша половина ХІІІ – друга половина ХІV ст.): загальноісторичний аспект
  11. Государство как управляющая система. Функции государства. Формы правления, государственного устройства, политический режим и их влияние на систему государственного управления


Поиск на сайте:


© 2015-2019 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.06 с.