Та іншого природоохоронного призначення

ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОРИСТАННЯМ ЗЕМЕЛЬ ОСОБЛИВО ВАЖЛИВИХ ТЕРИТОРІЙ

1 Землі природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення.

2 Землі оздоровчого призначення.

3 Землі рекреаційного призначення.

4 Землі історико-культурного призначення.

5 Водоохоронні зони та прибережні захисні смуги.

6 Використання земель під час добування корисних копалин.

 

Землі природно-заповідного фонду

та іншого природоохоронного призначення

Землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду. (Ст. 43. Землі природно-заповідного фонду. ЗКУ).

 

До земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об'єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва). (Ст. 44. Склад земель природно-заповідного фонду. ЗКУ).

 

Землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом. (Ст. 45. Використання земель природно-заповідного фонду. ЗКУ).

До земель іншого природоохоронного призначення належать земельні ділянки, в межах яких є природні об'єкти, що мають особливу наукову цінність.

 

Межі земель іншого природоохоронного призначення закріплюються на місцевості межовими або інформаційними знаками.

Порядок використання земель іншого природоохоронного призначення визначається законом. (Ст. 46. Землі іншого природоохоронного призначення та їх використання. ЗКУ).

 

На землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим
призначенням. (Ст 7. Землі природно-заповідного фонду. Закон України “Про природно-заповідний фонд України”). Державний контроль за додержанням режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища, його органами на місцях,
посадовими особами служби державної охорони природно-заповідного фонду України та іншими спеціально уповноваженими державними органами. Порядок здійснення державного контролю за додержанням режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду визначається Кабінетом Міністрів України. (Ст. 62. Державний контроль за додержанням режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду. Закон України “Про природно-заповідний фонд України”). Громадський контроль за додержанням режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється громадськими інспекторами охорони навколишнього природного середовища, які проводять свою діяльність відповідно до Положення про громадський контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища. (Ст. 63. Громадський контроль за додержанням режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду. Закон України “Про природно-заповідний фонд України”).
Порушення законодавства України про природно-заповідний фонд тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну або кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про природно-заповідний фонд несуть особи, винні у: а) нецільовому використанні територій та об'єктів природно-заповідного фонду, порушенні вимог проектів створення та організації територій природно-заповідного фонду; б) здійсненні в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон забороненої господарської діяльності; в) організації на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, в їх охоронних зонах господарської діяльності без попереднього проведення екологічної експертизи або з порушенням її висновків; г) невжитті заходів щодо попередження і ліквідації екологічних наслідків аварій та іншого шкідливого впливу на території та об'єкти природно-заповідного фонду;
д) порушенні строків і порядку розгляду клопотань про створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду; е) порушенні вимог щодо використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду; є) перевищенні допустимих хімічних, фізичних, біотичних та інших впливів і антропогенних навантажень, порушенні вимог наданих дозволів на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду;ж) псуванні, пошкодженні чи знищенні природних комплексів територій та об'єктів природно-заповідного фонду та зарезервованих для включення до його складу;
з) самочинній зміні меж, відведенні територій та об'єктів природно-заповідного фонду для інших потреб. Законодавством України може бути встановлена відповідальність і за інші порушення законодавства про природно-заповідний фонд. (Ст. 64. Види відповідальності за порушення законодавства про природно-заповідний фонд. Закон України “Про природно-заповідний фонд України”). Розміри шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про природно-заповідний фонд, визначаються на основі кадастрової еколого-економічної оцінки включених до його складу територій та об'єктів, що проводиться відповідно до цього Закону, та спеціальних такс, які затверджуються Кабінетом
Міністрів України. (Ст. 65. Особливості застосування цивільної відповідальності. Закон України “Про природно-заповідний фонд України”).