Ознаки отруєння нітратами та перша допомога

При вживанні високих доз нітратів з питною водою чи продуктами харчування через
4-6 годин проявляються характерні симптоми нітратного отруєння: нудота, задуха, посиніння шкірних покривів і слизових оболонок, діарея. Це часто супроводжується загальною слабкістю, головокружінням, запамороченням, болями у потиличній частині, тахікардією.

Перша допомога при отруєнні нітратами — ретельне промивання шлунку, активоване вугілля, сольові проносні, свіже повітря, у складних випадках негайна госпіталізація.

РОЗДІЛ 3

ДОСЛІДЖЕННЯ ВМІСТУ НІТРАТІВ У КОЛОДЯЗЯХ ЖИТЕЛІВ СЕЛА САДКИ

3.1. Джерела питної води жителів села Садки

На території села 6 родин користуються водопровідною водою, 16 родин - водою з свердловини у власному дворі (глибиною 50 м), решта моїх односельців використовує колодязну воду.

3.2. Дослідження результатів аналізу питної води на вміст нітратів

За результатми аналізу питної води Кременчуцькою лабораторією СЕС було встановлено показники наявності нітратів (табл. 1).

Табл 1. Вміст нітратів у зразках води, відібраних з колодязів у жителів с. Садки (2015 р)

№ зразка	Вміст нітратів (мг/дм³)	№ зразка	Вміст нітратів (мг/дм³)
	0.45
			0.5
	133.6		0.67
	143.7		55.8
	187.6		80.5
	40.5		57.4

З цих даних видно, що якість води за вмістом нітратів лише в окремих зразках відповідає санітарним вимогам, в інших же перевищує норму (50 мг/дм³) в 3-5 разів.

Якщо на карту села нанести місця забору води для аналізу, то можна побачити, що якість води не залежить від місцезнаходження колодязя.

І в той же час показник наявності нітратів залежить від сезону, тобто погодних умов. Вода більш забруднена в період танення снігу, під час дощового літа та осені, в морозну ж зиму чи сухе літо в тому ж колодязі вода має вміст нітратів допустимої концентрації. Так, наприклад, вода, відібрана в колодязі (зразок №9) за необхідності знову була передана до лабораторії через кілька місяців, результат – 135 мг/дм³.

За останні роки дослідження маємо наступні дані по вмісту нітратів у воді:

2013 рік: 45,9; 64,8; 157,54 102,3; 74,25; 122,9; 102,6; 103,9; 219 мг/дм³.

2014 рік: 209,2; 117,45; 62,25; 251; 243,9; 239; 34,7 мг/дм³.

2015 рік: 118; 0,71; 50; 17,7; 97,4; 88,2; 32,3; 38,71; 63,17; 30,56; 103,92 мг/дм³.

Як бачимо, щороку вміст нітратів у колодязях жителів села Садки з року в рік зростає. Допустима норма у 2014 році зросла з 45 до 50 мг/дм³. За свідченням працівників СЕС та літературних джерел раніше ця норма становила 10 мг/дм³.

В умовах посушливих літа та осені 2015 року вміст нітратів в колодязях порівняно з минулими роками зменшився.

3.3. Колориметричний метод визначення вмісту нітратів з саліциловокислим натрієм

3.3.1. Суть методу

Метод ґрунтується на реакції нітратів з саліциловокислим натрієм в присутності сульфатної кислоти з утворенням солі нітросаліцилової кислоти, пофарбованої в жовтий колір. Чутливість методу 0,1 мг/л нітратного азоту.

Апаратура, матеріали, реактиви: фотоелектроколориметр, водяна баня, посуд мірний скляний, колби, піпетки, пробірки з розмітками, чашки фарфорові випарні 9147-80, кислота сульфатна 4204-80, їдкий натр 4328-77, хлористий кобальт 4525-77, калій нітрат 4217-77, калій-натрій виннокислий 5845-79, вода дистильована 6709-72, натрій саліциловокисий, палички скляні.

Всі реактиви мають бути чистими і не містити домішок та нітратів!

3.3.2. Методика проведення аналізу

10 мл дослідної води вміщують у фарфорову чашку. Додають 1 мл розчину саліциловокислого натрію і випарюють повністю на водяній бані. Після охолодження сухий залишок зволожують 1 мл концентрованої сульфатної кислоти, розтирають скляною паличкою і залишають на 10 хвилин. Потім додають 5-10 мл дистильованої води і переливають в колбу місткістю 50 мл. Додають 1 мл 10 н розчину їдкого натру, доводять об’єм дистильованою водою до мітки і перемішують. Впродовж 10 хвилин після додавання їдкого натру забарвлення не змінюється. Порівняння інтенсивності забарвлення дослідної проби проводять фотометричним методом, вимірюючи оптичну густину розчину з фіолетовим світлофільтром в кюветах з товщиною робочого шару 1-5 см.

Від знайдених величин оптичної густини віднімають оптичну густину нульової проби і за калібрувальним графіком знаходять вміст нітратів.

3.3.3. Метод відбору проб

1. Проби води відбирають за ГОСТ 2874-82, ГОСТ 4979-49.

2. Об’єм проби води для визначення вмісту нітратів не повинен бути меншим ніж 200 мл.

3. Пробу відбирають в день проведення визначення.

3.4. Визначення вмісту нітратів в пробах колодязної води

Проведено визначення вмісту нітратів в пробах колодязної води, відібраних в один і той же день (1 грудня 2015 року) в колодязях жителів села Садки.

Аналіз згідно з методикою проведено на фотометрі КФК-3 в Кременчуцькій СЕС з дозволу головного лікаря СЕС у санітарно-гігієнічній лабораторії під керівництвом лаборанта.

Фотометр раз на рік проходить перевірку у Держстандарті, при цьому видається свідоцтво на право проведення відповідних аналізів.

Покази фотометра:

№1 – 0,76; №2 – 0,62; №3 – 0,6; №4 – 0,68.

Проводимо розрахунок вмісту нітратів за формулою:

1) 0,76×11,32×4,5= 38,71 мг/дм³.

2) 0,62×11,32×4,5×2= 63,17 мг/дм³.

3) 0,6×11,32×4,5= 30,56 мг/дм³.

4) 0,68×11,32×4,5×3= 103,92 мг/дм³.

Перше число – покази фотометра;

друге – константа за графіком градуювальної залежності;

третє – коефіцієнт для колодязної води;

четверте – розбавлення, яке використовується при високому вмісті нітратів

(значення виходить за межі графіка).

Проаналізуємо отримані дані. Встановлюємо залежність вмісту нітратів від глибини колодязя та віддалі до джерел забруднення. (табл. 2).

Табл.3.2. Залежність вмісту нітратів від параметрів колодязя

№ зразка	Вміст нітратів (мг/дм³)	Глибина колодязя	Віддаль до джерела забруднення
	38, 71	23 м	12 м
	63,16	10 м	15 м
	З0,56	10 м	20 м
	103,92	11 м	10 м

Колодязі, у яких вміст нітратів перевищує допустиму норму (№2, №4) розміщені біля поля, при цьому кут нахилу поверхні такий, що дощові та талі води стікають через двір, поряд з колодязем. Норма в 20 м до джерела забруднення не витримується.

Найкращий результат у того господаря (№ 3), який дотримався необхідних 20 м до джерел забруднення. У колодязі глибиною 23 м (№1) вміст нітратів також не перевищує норми, поверхневі води у нього майже не потрапляють.

З колодязя №2 після тривалих дощів (через 3 тижні) була відібрана проба води та проаналізована на вміст нітратів. Результат – 77 мг/дм³, спостерігаємо зростання вмісту нітратів.

3.5. Буріння свердловин – уникнення вмісту нітратів у питній воді

Для жителів села за відсутності централізованого водопроводу існує спосіб поліпшення якості води: буріння свердловин на своєму подвір’ї глибиною 50 м. Аналіз проб води з усіх свердловин показав відсутність нітратів.

Але фінансової можливості більшість жителів (в переважній більшості) не мають, адже вартість такої свердловини понад 15 тисяч гривень (вартість буріння-300 грн за 1 м плюс витрати на обладнання). Тому в селі на даний час лише 16 господарів мають такі свердловини.

ВИСНОВОК

Тема дослідження вмісту нітратів у питній воді є актуальною, адже стосується здоров’я кожної людини, і в той же час вирішенню цієї проблеми приділяється мало уваги.

Санітарні норми встановлюють вимоги до безпечності та якості питної води, призначеної для споживання людиною, а також правила виробничого контролю та державного санітарно-епідеміологічного нагляду у сфері питного водопостачання населення. Державний нагляд за виконанням вимог Санітарних норм здійснює державна санітарно-епідеміологічна служба згідно з санітарним законодавством.

Влаштування колодязів слід здійснювати з урахуванням результатів лабораторних досліджень безпечності та якості підземної води, на незабрудненій території на відстані не менше 20 м від джерел забруднення грунту та підземних вод.

Згідно з ДСанПіН вміст нітратів не повинен перевищувати 50 мг/дм³.

За надходження великих кількостей нітратів може розвинутися гостре отруєння.

Підвищений вміст нітратів у воді сприяє підвищенню ризику щодо онкозахворюваності населення.

Якість води у колодязях села Садки за вмістом нітратів лише в окремих зразках відповідає санітарним вимогам, в інших же перевищує норму (50 мг/дм³) в 3-5 разів.

Якість води не залежить від розташування колодязя на території села, визначається головним чином від дотримання санітарно-гігієнічних норм облаштування колодязя.

У Кременчуцькій СЕС використовується колометричний метод визначення вмісту нітратів з саліциловикислим натрієм, який займає багато часу. Необхідне застосування більш сучасних методів.

Жителі села рідко звертаються до СЕС за визначенням вмісту нітратів, так як вони все одно не мають іншого вибору джерела питної води.

Екологічна безпека значною мірою залежить як від об’єднаних зусиль людського суспільства, спрямованих на збереження природи, так і від дій кожного з нас.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Білявський Г.О., Фурдуй Р. С. Основи екологічних знань: підручник. – К.: Либідь, 1997. - С. 119-124.

2. Хижняк М. І., Нагорна А. М. Здоров’я людини та екологія. – К.: Здоров’я, 1995. –
С. 68-91.

3. Державні санітарні норми та правила "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" (ДСанПіН 2.2.4-171-10).

4. Дані лабораторії СЕС Кременчука.

5. uk.wikipedia.org/wiki/Нітрати