Забезпечення санітарно-гігієнічних вимог до приміщень навчальних лабораторій

 

Приміщення навчальних лабораторій, їх розміри (площа, об’єм) повинні в першу чергу відповідати кількості працюючих та розташованому в них комплексу технічних засобів. В них передбачаються відповідні параметри температури, освітлення, чистоти повітря, забезпечують ізоляцію від виробничих шумів і т.п. Для забезпечення нормальних умов праці санітарні норми [11] встановлюють на одного працюючого, об'єм приміщення не менше 15 м³, площа приміщення відгородженого стінами або глухими перегородками не менше 4,5 м³.

Для експлуатації ЕОМ слід передбачати такі приміщення:

· машинний зал, приміщення для розміщення сервісної і периферійної апаратури, приміщення для зберігання запасних деталей, інструментів, приладів (ZIP);

· приміщення для розміщення приточно-витяжних вентиляторів;

· приміщення для персоналу;

· приміщення для прийому-видачі інформації.

Основні приміщення навчальних лабораторій розташовані в безпосередній близькості один від одного. Їх обладнують вентиляцією і штучним освітленням. До приміщення машинного залу пред'являються особливі вимоги. Площа машинного залу повинна відповідати площі, необхідної за заводськими технічними умова даного типу ЕОМ.

Висота залу над технологічною підлогою до підвісної стелі повинна бути 3 – 3,5м. Відстань між підвісним і основним стелями при цьому має бути 0,5 – 0,8м. Висоту підпільного простору беруть рівній 0,2 – 0,6м.

У навчальних лабораторіях, як правило, застосовується бічне природне освітлення. Робочі кімнати і кабінети повинні мати природне освітлення. В інших приміщеннях допускається штучне освітлення.

У тих випадках, коли одного природного освітлення не вистачає, встановлюється сполучене освітлення. При цьому додаткове штучне освітлення застосовується не тільки в темний, але і в світлий час доби.

Штучне освітлення по характеру виконуваних завдань ділиться на робоче, аварійне, евакуаційні.

Раціональне кольорове оформлення приміщення спрямоване на поліпшення санітарно-гігієнічних умов праці, підвищення її продуктивності і безпеки. Фарбування приміщень навчальних лабораторіях впливає на нервову систему людини, її настрій, і в кінцевому рахунку на продуктивність праці. Основні виробничі приміщення доцільно фарбувати у відповідності з кольором технічних засобів. Освітлення приміщення та обладнання повинно бути м'яким, без блиску.

Зниження шуму, що створюється на робочих місцях навчальних лабораторій внутрішніми джерелами, а також шуму, проникаючої ззовні, є дуже важливим завданням. Зниження шуму в джерелі випромінювання можна забезпечити застосуванням пружних прокладок між основою машини, приладу та опорною поверхнею. В якості прокладок використовується гума, повсть, пробка, амортизатори різної конструкції. Під настільні шумні апарати можна підкладати м'які килимки з синтетичних матеріалів, а під ніжки столів, на яких вони встановлені – прокладки з м'якої гуми, повсті, товщиною 6 – 8мм. Кріплення прокладок можливо шляхом приклеювання їх до опорних частин.

Можливо також застосування звукоізолюючих кожухів, які не заважають технологічному процесу. Не менш важливим для зниження шуму в процесі експлуатації є питання правильного і своєчасного регулювання, змащування та заміни механічних вузлів гучного устаткування.

Раціональне планування приміщення, розміщення устаткування у навчальних лабораторіях є важливим фактором, що дозволяє знизити шум при існуючому обладнанні ЕОМ. При плануванні навчальних лабораторій машинний зал і приміщення для сервісної апаратури необхідно розташовувати далеко від гучного і вібруючого обладнання.

Зниження рівня шуму, що проникає в приміщення ззовні, може бути досягнуто збільшенням звукоізоляції огороджуючих конструкцій, ущільненням по периметру притворів вікон, дверей.

Таким чином, для зниження створюваного шуму на робочих місцях внутрішніми джерелами, а також шуму, проникаючої ззовні, слід:

· послабити шум самих джерел (застосування екранів, звукоізолюючих кожухів);

· знизити ефект сумарного впливу відображених звукових хвиль (звукопоглинаючі поверхні конструкцій);

· застосовувати раціональне розташування обладнання;

· використовувати архітектурно-планувальні та технологічні рішення ізоляції джерел шуму.

Протипожежний захист

Пожежі у навчальних лабораторіях представляють особливу небезпеку, оскільки пов’язані з великими матеріальними втратами. Характерна особливість навчальних лабораторій – невеликі площі приміщень. Як відомо, пожежа може виникнути при взаємодії горючих речовин, окислення і джерел запалювання. У приміщеннях навчальних лабораторій присутні всі три основні чинники, необхідні для виникнення пожежі.

Горючими компонентами в навчальних лабораторіях є: будівельні матеріали для акустичної та естетичної обробки приміщень, перегородки, двері, підлоги, перфокарти і перфострічки, ізоляції кабелів і ін.

Протипожежний захист – це комплекс організаційних та технічних заходів, спрямованих на забезпечення безпеки людей, на запобігання пожежі, обмеження її розповсюдження, а також на створення умов для успішного гасіння пожежі.

Джерелами запалювання у навчальних лабораторіях можуть бути електронні схеми від ЕОМ, прилади, що використовуються для технічного обслуговування, пристрої електроживлення, кондиціонування повітря, де в результаті різних порушень утворюються перегріті елементи, електричні іскри і дуги, здатні викликати загоряння горючих матеріалів.

У сучасних ЕОМ має місце бути дуже висока щільність розміщення елементів електронних схем. У безпосередній близькості один від одного розташовуються сполучні дроти, кабелі. При протіканні з них електричного струму виділяється велика кількість теплоти. При цьому можливо оплавлення ізоляції. Для відведення надлишкової теплоти від ЕОМ служать системи вентиляції та кондиціювання повітря. При постійній дії ці системи являють собою додаткову пожежну небезпеку.

Енергопостачання навчальних лабораторій здійснюється від трансформаторної станції. На трансформаторних підстанціях особливу небезпеку представляють трансформатори з масляним охолодженням. У зв'язку з цим перевагу слід віддавати сухим трансформаторам.

Для безпечної роботи потрібен правильний розрахунок і вибір апаратів захисту. При проведенні обслуговуючих, ремонтних і профілактичних робіт використовуються різні змащувальні речовини, легкозаймисті рідини, прокладаються тимчасові електропроводки, ведеться пайка і чищення окремих вузлів. Виникає додаткова пожежна небезпека, що вимагає додаткових заходів пожежного захисту. Зокрема, при роботі з паяльником слід використовувати вогнетривку підставку з нескладними пристосуваннями для зменшення споживаної потужності в неробочому стані.

Для більшості приміщень навчальних лабораторій встановлена категорія пожежної небезпеки.

Однією з найбільш важливих завдань пожежного захисту є захист будівельних приміщень від руйнувань і забезпечення їх достатньої міцності в умовах впливу високих температур при пожежі. Враховуючи високу вартість електронного устаткування навчальних лабораторій, а також категорію його пожежної небезпеки, будівлі для навчальних лабораторій і частини будівлі іншого призначення, в яких передбачено розміщення ЕОМ, повинні бути 1 та 2 ступеня вогнестійкості.

Для виготовлення будівельних конструкцій використовуються, як правило, цегла, залізобетон, скло, метал та інші негорючі матеріали. Застосування дерева повинно бути обмежено, а у разі використання, необхідно просочувати його вогнезахисними сумішами. У навчальних лабораторій протипожежні перешкоди у вигляді перегородок з вогнезахисних матеріалів встановлюють між машинними залами.

До засобів гасіння пожежі, призначених для локалізації невеликих загорянь, відносяться пожежні стовбури, внутрішні пожежні водопроводи, вогнегасники, сухий пісок, азбестові ковдри і т. п.

У будівлях навчальних закладів пожежні крани встановлюються в коридорах, на майданчиках сходових кліток і входів. Вода використовується для гасіння пожеж у приміщеннях програмістів, бібліотеках, допоміжних і службових приміщеннях. Застосування води в машинних залах ЕОМ, приміщеннях контрольно-вимірювальних приладів зважаючи на небезпеку пошкодження або повного виходу з ладу дорогого обладнання можливо у виняткових випадках, коли пожежа приймає загрозливо великі розміри. При цьому кількість води повинно бути мінімальним, а пристрої ЕОМ необхідно захистити від попадання води, накриваючи їх брезентом або полотном.

Для гасіння пожеж на початкових стадіях широко застосовуються вогнегасники. По виду використовуваної речовини вогнегасники підрозділяються на наступні основні групи:

· Вогнегасники пінні, застосовуються для гасіння палаючих рідин, різних матеріалів, конструктивних елементів та устаткування, крім електроустаткування, що знаходиться під напругою.

· Газові вогнегасники, застосовуються для гасіння рідких та твердих речовин, а також електроустановок, що знаходяться під напругою.

· У виробничих приміщеннях навчальних закладів застосовуються головним чином вогнегасники вуглекислотні, перевагою яких є висока ефективність гасіння пожежі, збереження електронного устаткування, діелектричні властивості вуглекислого газу, що дозволяє використовувати ці вогнегасники навіть у тому випадку, коли не вдається знеструмити електроустановку відразу.

Для виявлення початкової стадії загоряння й оповіщення служби пожежної охорони використовують системи автоматичної пожежної сигналізації (АПС). Крім того, вони можуть самостійно приводити в дію установки пожежогасіння, коли пожежа ще не досягла великих розмірів. Системи АПС складаються з пожежних сповіщувачів, ліній зв'язку та прийомних пультів (станцій).

Ефективність застосування систем АПС визначається правильним вибором типу сповіщувачів та місць їх установки. При виборі пожежних сповіщувачів необхідно враховувати конкретні умови їх експлуатації: особливості приміщення і повітряного середовища, наявність пожежних матеріалів, характер можливого горіння, специфіку технологічного процесу і т.п.

У відповідності із правилами, що розроблені на основі [12], зали ЕОМ, приміщення для підготовки даних, сервісної апаратури, архівів, копіювально-розмножувального обладнання, тощо, необхідно обладнати димовими пожежними сповіщувачами. У цих приміщеннях на початку пожежі при горінні різних пластмасових, ізоляційних матеріалів і паперових виробів виділяється велика кількість диму і мало теплоти.

В інших приміщеннях навчальних закладів допускається застосування теплових пожежних сповіщувачів.

Об'єкти, навчальних закладів, украй небезпечні з погляду протипожежної безпеки, необхідно обладнати установками стаціонарного автоматичного пожежогасіння. Найбільш доцільно застосовувати в установки газового гасіння пожежі, дія яких заснована на швидкому заповненні приміщення вогнегасною газовою речовиною з різким зниженням вмісту кисню в повітрі.

Пожежам в навчальних закладів має приділятися особлива увага, так як пожежі в навчальних закладів пов'язані з небезпекою для людського життя і великими матеріальними втратами.

 

ВИСНОВОК

Зі збільшенням кількості комп'ютерів стала збільшуватися кількість переданої інформації. З'явилася необхідність контролю і захисту від помилок. Для підвищення наочності при вивченні базових принципів кодування застосовуються електрифіковані стенди. В даній роботі показується актуальність розробки подібного електрифікованого стенду – "Пристрій кодування – декодування методом Хеммінга", який досить просто демонструє алгоритм кодування.

У роботі наведено класифікацію видів завадостійкого кодування, представлені поширені алгоритми кодування.

У роботі наведено класифікацію видів завадостійкого кодування, представлені поширені алгоритми кодування.

Також, в роботі наведені розрахунки принципової логічної схеми кожного блоку в Electronic Workbench, що дозволяє емулювати роботу кожного блоку в цьому середовищі.

Розрахунок собівартості даного пристрою показав економічну доцільність даної роботи.