Наявність поблизу місця проектування техногенно небезечних об'єктів:
Навколо території проектування розташована працююча промислова зона, також проходять дві дороги міського значення – Кловський Узвіз, та Московська; та магістраль районного значення - вул. Михайла Грушевського.
Наведені вище об'єкти спричиняють шум та вібрацію.
Заходи запобігання шуму та вібрації:
У зв’язку із розвитком всіх видів внутрішнього міського та приміського транспорту в межах групових систем населених місць збільшується значущість вирішення екологічних і гігієнічних задач, пов’язаних з несприятливим впливом транспорту на навколишнє середовище: акустичний дискомфорт, вібрації, забруднення навколишнього середовища шкідливими викидами транспортних засобів, порушення екологічних зв’язків в природних комплексах в результаті прокладання транспортних комунікацій тощо.
До основних планувальних прийомів розміщення транспортних елементів, що забезпечують нейтралізацію несприятливого впливу транспорту стосовно об’єкту, що охороняється, можна віднести територіальні розриви.
Одним з планувальних прийомів шумозахисту житлової забудови міжмагістральної території (ММТ) є величина розриву між лінією житлової забудови і проїзною частиною магістральної вулиці або дороги. Проте зона дискомфорту примагістральної території становить сотні метрів. За СНиП лінія забудови мікрорайону може бути віддалена, наприклад, від проїзної частини магістральної вулиці загальноміського значення на 22 – 30 м. На цих відстанях рівні звуку зменшуються лише на 2 – 8 дБА, тобто незначно;
Розміщення спеціальних захисних смуг зелених насаджень може додатково знизити рівень шуму не більше як на 2 – 3 дБА. Крім того, листя на деревах і кущах тримається недовго. Шумозахисні якості зелених насаджень помітно проявляються лише тоді, коли вони сформовані у вигляді спеціальних багаторядних посадок (максимально до 10 – 12 дБА). При зменшенні ажурності крон дерев і збільшенні щільності їхнього листя підвищується ефект шумозахисту. Для здобуття більшого ефекту вже у фронтальній підзоні використовують густокронні дерева з обов’язковим заповненням підкронового простору підліском і чагарниками. Особливо доцільно використовувати шумозахисні смуги зелених насаджень при проектуванні швидкісних доріг і магістральних вулиць безперервного руху;
Найефективнішим планувальним прийомом захисту від шуму є зонування ММТ, при якому поблизу від транспортних магістралей розміщуються заклади культурно-побутового обслуговування, комунальні підприємства, адміністративно-господарські заклади. У зоні, більш віддаленій від транспортних магістралей, розміщується основний житловий масив підвищеної поверховості, дитячі заклади, школи і місця відпочинку (будівлі більшої поверховості – подалі від магістралі);
Сприятливі в акустичному відношенні рішення, при яких житлові групи формуються з будинків ламаної, криволінійної конфігурації в плані;
Створення шумозахисних екранів і стінок, споруд, що включають будинки обслуговування (магазини, кафе, ресторани), гаражі, автомобільні стоянки (висотою 8-10 м).
Рис. 4. Приклад використання шумпооглинаючого екрану.
 Приклади шумозахисних споруд
Рис. 5. Придорожні екрануючі споруди:
І. Варіанти придорожніх екрануючих споруд: 1 – джерело шуму; 2 – захисна стінка із залізобетону; 3 – насипний ґрунт (насип, кавальєр); 4 – межа звукової тіні;
ІІ. Варіанти придорожніх екрануючих споруд із готових збірно-розбірних елементів, з аповнених ґрунтом;
ІІІ. Шумозахисні екрануючі споруди: а, б, в – земляні вали (кавальєри); г, д – східчасті насипи; е – розрізи і плани деяких жардиньєрів; ж – рельєфні і П-подібні форми блоків для збірних екранів
 Рис. 6. Принципові схеми конструкцій зелених насаджень на межі зі звуковим полем (за М.М. Болоховітіною):
1 – шумозахист недостатньо ефективний;
2 – шум додатково затримується смугою чагарнику;
3 – ефект шумозахисту посилюється декількома смугами чагарнику;
4 – екрануючий бар’єр підвищує шумозахисні якості чагарнику;
5 – найбільший шумозахисний ефект дає сполучення варіантів 3 і 4
|
4. Розрахунок евакуації людей із приміщення виставкового цеху заводу “Арсенал”
Розрахунок
Будівля колишньої проміслової території – виробничий цех, який за вибухопожежною та пожежною небезпекою належить до категорії Г, розташований в одноповерховій будівлі зі ступенем вогнетривкості IIIA.
Один центральний поздовжній проїзд шириною 6, 0 м та поперечних проходів шириною 1, 5 м поділяють цех на 8 ділянок. З обох боків проїзду встановлено ворота з дверима для проходу людей, які в умовах вимушеної евакуації відіграють роль евакуаційних виходів.
У виставкові дні колишній цех відвідує 1000 людей.
Визначити відповідність заходів евакуації людей із приміщення встановленим нормам пожежної безпеки та розрахувати можливий час евакуації.
Вихідні дані:
Кількість відвідуючих– 1000;
довжина приміщення а = 160 м; ширина приміщення b = 80 м; висота приміщення h = 4, 5 м.
Кількість людей, які можуть опинитися в приміщенні у службових справах, становить 13% загальної кількості відвідуючих.
Розв'язання
Визначаємо загальну кількість людей, які можуть перебувати в виставковому приміщенні:
1000 + 0, 13 × 1000 = 1130.
Оскільки проходи поділяють приміщення на дві половини з майже однаковою кількістю працівників, приймаємо, що на один евакуаційний вихід припадає 565 відвідувачів.
Найвіддаленішими від евакуаційних виходів є місця, умовно позначені на рис. 1 точками А, В, С, D. Відстані від цих місць до евакуаційних виходів однакові й становлять 90 м (30 + 60).
Рис.7 Розташування виставкового цеху на постпромисловій території
Рис. 8. Загальний схематичний план цеху
4. Перевіримо, чи відповідає це значення нормативним даним, регламентованим СНиП 2. 09. 02-85. Для цього визначимо щільність людського потоку в загальному проході Z. Оскільки на один прохід припадає 565 відвідувачів, а його площа від найвіддаленіших місць
S = 60 × 6 + 30 × 1, 5 = 405 м2, щільність людського потоку становитиме
Z= =1 відвідувач/м².
Визначимо необхідну ширину евакуаційного виходу, якщо відомо, що нормована кількість відвідувачів на 1 м ширини такого виходу становить 180, а на кожний вихід припадає 565 відвідувачів: В = 565/180 = 3, 1 м; це відповідає вимозі, тому що ширина воріт, яка дорівнює ширині проїзду, становить 6 м.
Визначимо розрахунковий час евакуації з виставкового цеху, урахувавши, що найбільший він буде для відвідувачів найвіддаленіших місць. Оскільки на ділянках II та III може бути відповідно 95 та 115 працівників, а на ділянках VI та VII – відповідно 130 та 140, то розрахунок виконуємо для місць С та D, попередньо прийнявши, що через прохід 5 виходитиме половина відвідувачів ділянок VI та VII (інші відвідувачі цих ділянок виходитимуть через проходи 4 та 6). Таким чином,
tевак. розр. = t1 + t2,
де t1, t2 – час евакуації ділянок відповідно VI, VII проходом 5 і III-VI проїздом до виходу, хв.
Визначимо щільність людського потоку у проході 5 (D1) та проїзді виставковому цеху (D2) за формулою (4):
D2 =
За одержаними значеннями визначаємо швидкість людського потоку у проході (V1 = 40 м/хв) та проїзді виставкового цеху (v2 = 47 м/хв).
Висновок:
Таким чином, розрахунковий час евакуації відвідувачів із виставковогу цеху становить близько 2 хв, необхідний же час евакуації при заданих умовах не обмежується.
Список літератури:
1. Правила пожежної безпеки в установах, організаціях та підприємствах Національної академії наук України [Текст]: нормативний акт з питань пожежної безпеки. НАПБ 01.017-2006: Затв. і введені в дію розпорядженням Президії НАН України 02.06.2006 №358 / розроб. В. В. Арсенюк, А. М. Олійник; НАН України. Управління справами. - К.: [б.в.], 2006. - 244 с.
2. Гончарук В.Є., Мохняк С.М., Гіщак, Х.Я. «МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до розділу “Безпека у надзвичайних ситуаціях” у дипломному проекті (роботі) для студентів енергетичного профілю навчання».
3. Гончарук В.Є.,Качан С.І., ОрелС.М., Піцило В.І. «Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях».
4. В.Є.Гончарук, В.О.Васійчук, С.І.Качан, С.М.Мохняк, Основи цивільного захисту, Львів 2010.-417с.
