Резервування матеріальних та фінансових ресурсів

Створення фінансових та матеріальних резервів є основою забезпечення щодо попередження, ліквідації НС техногенного та природного характеру і їх наслідків, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, республіканського бюджету Автономної республіки Крим, місцевих бюджетів а також коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності і господарювання, добровільних пожертвувань фізичних і юридичних осіб, благодійних організацій та об’єднань громадян і інших незаборонених законодавством джерел.

Резерви створюються.

1. На загальнодержавному рівні:

а) резервний фонд Кабінету Міністрів України - для фінансування витрат пов'язаних з ліквідацією надзвичайних ситуацій загальнодержавного рівня (за рахунок видатків Державного бюджету України);

б)запаси матеріальних ресурсів — для проведення першочергових робіт з ліквідації надзвичайних ситуацій (за рахунок державного матеріального ресурсу, що створюється згідно із законодавством).

2. На регіональному рівні — регіональний резерв фінансових ресурсів - відповідно до законодавства.

3. На місцевому рівні - місцевий резерв фінансових ресурсів - відповідно до законодавства.

4. На об'єктовому рівні — запаси матеріальних та фінансових ресурсів- за рахунок власних коштів підприємств, установ і організацій.

Резерви використовуються тільки для:

· здійсненні запобіжних заходів у разі загрози виникнення НС;

· ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків;

· проведення невідкладних робіт;

· надання громадянам, постраждалим від наслідків НС одноразової матеріальної допомоги для забезпечення їх життєдіяльності;

· розгортання та утримання тимчасових пунктів проживання і харчування постраждалих громадян.

Література:

1. Національні стандарти України. Безпека у надзвичайних ситуаціях // ДСТУ 5058:2008, ДСТУ 7095:2010, ДСТУ 7098:2010 - Київ: Держспоживстандарт України.

2. Національний стандарт України. Проектування. Розділ інженерно технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) у складі проектної документації об’єктів. Основні положення // ДСТУ БА.2.2. –7: 2010 ­ – Київ: Мінрегіонбуд України, 2010 – 26 с.

3. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 березня 2001 року, №308 «Про порядок створення і використання матеріальних резервів для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків».

4. В.О. Васійчук, В.Є. Гончарук, С.І. Качан, С.М. Мохняк Основи цивільного захисту: навч. посіб. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2010.

5. Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій. Том 1. Техногенна та природна небезпека // За загальною редакцією В.В. Могильниченка – К: КІМ, 2007.

6. С.І. Осипенко, А.В. Іванов Організація функціонального навчання у сфері цивільного захисту: навч. посіб.­– Київ, 2007.

 

Тема 4. Спеціальна функція у сфері цивільного захисту

 

Критерії ідентифікації об’єктів господарювання, що підлягають декларуванню безпеки.

Порядок декларування об’єктів підвищеної небезпеки.

Ліцензування діяльності об’єкту підвищеної небезпеки.

Страхування відповідальності за завдану шкоду внаслідок експлуатації небезпечного об’єкту та використання матеріальних резервів для запобігання і ліквідації НС.

Організація роботи щодо проведення нагляду та здійснення контролю за обстановкою на ПНО.

Вступ

Щороку в Україні реєструється близько 350 надзвичайних ситуацій. Внаслідок надзвичайних ситуацій та подій щорічно гине понад п’ять тисяч людей.

В Україні функціонують близько 17 тис. потенційно небезпечних об’єктів. Більшість з них мають не тільки економічну, оборонну та соціальну значимість для країни, але й потенційну небезпеку для здоров'я і життя населення, а також навколишнього природного середовища.

Значної шкоди населенню, об'єктам господарської діяльності та навколишньому середовищу завдають пожежі. Щорічно в державі зареєстровано близько 45 тис. пожеж.

Матеріальні збитки завдані надзвичайними ситуаціями техногенного та природного характеру за останні 11 років, оцінюються в суму близько 12 млрд. гривень.

Кількість коштів, виділених на ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій залежить, насамперед, від кількості та масштабності надзвичайних ситуацій і становить у середньому близько 65% від резервного фонду Держбюджету.

У справі запобігання надзвичайних ситуацій важлива роль відведена загальнодержавним, відомчим і територіальним заходам організаційно-економічного характеру.

Вони дають можливість підняти за допомогою економічних механізмів відповідальність керівників організацій, які мають у своєму складі потенційно небезпечні об’єкти, застосуванням санкцій адміністративного характеру (штрафи) стимулювати роботу щодо зниження рівня ризику надзвичайних ситуацій і управління ними за допомогою податкового механізму і пільгового кредитування, перерозподілу ризику страхуванням і перестрахуванням.

До таких заходів у техногенній сфері належать: декларування промислової безпеки об’єктів, ліцензування діяльності небезпечних виробничих об’єктів, страхування відповідальності за завдану шкоду життю і здоров´ю, майну громадян і довкіллю.