Поняття, принципи і зміст правового статусу особи

У визначенні правового статусу людини і громадянина важливе значення має не лише загальний обсяг прав та свобод особи, а й ті основні ідеї, які перетворюють сукупність прав і свобод особи в системуОсн. принципами конституційно-правового інституту прав і свобод людини є: 1.Закріплення в. національному праві прав і свобод, встановлених нормами міжнарод­ного- права; 2.Принцип невідчу­жуваності та непорушності основних природних прав і свобод людини та.’належність й їй від народження (ст. 21 Конституції України). Цей принцип означає, що всі люди визнаються вільними, що вони володіють правами і свободами від народження:3.Принцип рівноправності прав і свобод осіб (ст.24 Конституції України). Цей принцип означає, що здійснення прав та свобод людини і громадянина не повинно порушувати права та свободи інших осіб 4. Принцип єдності прав та обов’язків людини і громадянина (ст. 23 Конституції України) полягає у тому, що не повинно бути прав без обов’язків, як не повинно бути і обов’язків без прав 5.Принцип гарантованості прав і свобод людини і громадянина полягає в тому, що, по-перше, конституційні права 1 свободи гарантуються державою й не можуть бути скасовані і, по-друге, при прийнятті нових законів або внесенні до них змін не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Отже, під конституційно-правовим Статусом особи розуміють загальні, основоположні начала, за допомогою яких у Конституції визначаються основні права, свободи і обов’язки людини й громадянина, а також гарантії їх здійснення, тобто можливість мати, володіти, користуватися і розпоряджатися економічними, політичними, культурними та іншими соціальними цінностями, благами.; користуватися свободою дій і поведінки в межах конституції та інших законів До поняття правового статусу входять такі основні елементи (вони складають його зміст і структуру):громадянство: загальна правоз­датність.

55. Громадянство і засоби його набуття. Громадянство – це структурний елемент правового статусу особи, який розкриває головний зміст зв’язку людини і держави, взаємовідносин громадянина з державою та суспільством. У визначенні громадянства України, яке дається в преамбулі Закону “Про громадянство України”, підкреслюється правовий. характер зв’язку особи й Української держави. Громадянство – правовий, а не фактичний стан. Громадян держави не можна розглядати як сукупність осіб, що проживають на її території, оскільки за цією ознакою останні утворюють населення країни – категорію демографічну. Терміном “населення” охоплюється не тільки громадяни певної держави, а й іноземці та особи без громадянства, які проживають в країні Громадянином держави є особа не в сипу того, що проживає на її території, а

внаслідок існування МІЖ особою і державою певних правових зв’язків. Підставами і умовами набуття громадянства України. Ст. 11 Закону про громадянство України ‘зазначає, що підставами набуття громадянства є: 1) народження, 2) походження; 3) прийняття до громадянства України; 4) поновлення громадянства Урїни: 5) інші підстави,передбачені міжнародними договорами України, які ратифіковано Верховною Радою України, Дзний перелік підстав для набуття громадянства е вичерпним. Це означає, що жодні інші заокнодавчі чи підзаконні акти не можуть встановлювати додаткових підстав ‘ набуття громадянства, або ж скасувати чи обмежувати їх дію.

56. Інститут громадянства. України.Інститут громадянства пов’язаний не тільки з реалізацією держ. суверенітету, а й з обов’язком держави забезпечувати права людини в Україні. Зокрема, у преамбулі Закоу “Про громадянство України” зазначається, що “право на громадянство є невід’ємним правом людини”. Це положення повністю відповідає Загальній декларації прав людини від 10 грудня 1948 р. Громадянство, як суб’єктивне право людини, визнається в Україні невід’ємним правом людини. І в цьому плані законодавство про громадя­нство України виходить з вимог міжнародно-лрааових стан­дартів забезпечення прав та свобод людини.Набути громадянство України шляхом натуралізації за Інди­відуальними заявами можуть іноземні громадяни та особи без громадянства. Для цього їм потрібно виконати зазначені у ст. 16 Закону про громадянствоУкраїни умови: 1) відмовитись від іноземного громадянства; 2) постійно • проживати на території України протягом останніх п’яти років перед подачею клопотання Це правило не -поширюється на • осіб, які прибули в Україну на постійне проживання і виявили бажання стати громадянами України за умов, якщо вони народились чи довели, що хочаб один із їхніх батьків, дід чи баба народилися на «території, і не перебувають у грома­дянстві інших держав; 3) володіти укр. мовою в обсязі, достатньому для спіпкуаання: 4) мати законні джерела існування: 5) визнавати і виконувати Конституцію Укр. та закони України. Вказані вимоги можуть не вра­ховуватись тільки у виняткових випадках, а саме щодо осіб, які мають видатні заслуги перед Укр. державою. Рішення щодо цих осіб приймає Президент України Законодавство Укр встановлює обмеження щодо набуття громадянства окреми­ми особами.