Фонд соціального страхування від нещасних випадків здійснює заходи:
а) надає страхувальникам необхідні консультації;
б) бере участь:
– у розробленні національної та галузевих програм поліпшення стану безпеки, умов праці і виробничого середовища та їхній реалізації;
– у навчанні, підвищенні рівня знань працівників, які вирішують питання охорони праці;
– в організації розроблення та виробництва засобів індивідуального захисту працівників;
– у здійсненні наукових досліджень у сфері охорони праці.
в) перевіряє стан профілактичної роботи та охорони праці на підприємствах, бере участь у розслідуванні нещасних випадків, а також професійних захворювань;
г) веде пропаганду безпечних та нешкідливих умов праці;
д) бере участь у розробленні законодавчих та інших нормативно-правових актів з охорони праці.
Обов’язки Фонду, пов’язані з координацією страхової діяльності
Фонд зобов’язаний:
а) вести реєстр страхувальників;
б) повідомляти страхувальникові умовний клас професійного ризику його підприємства – групу галузей (підгалузей) економіки або видів діяльності, що мають визначений для цієї групи рівень виробничого травматизму та професійної захворюваності;
в) укладати угоди з лікувально-профілактичними закладами та окремими лікарями на обслуговування потерпілих на виробництві;
г) вивчати та використовувати досвід управління охороною праці та страхування від нещасного випадку в зарубіжних країнах;
д) виконувати інші роботи, пов’язані з координацією страхової діяльності.
Усі види страхових виплат і соціальних послуг застрахованим особам, які перебувають на їхньому утриманні, а також усі види профілактичних заходів проводяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду.
Джерелами фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків є:
а) внески роботодавців за страховими тарифами:
– для підприємств – з віднесенням на валові витрати виробництва;
– для бюджетних установ та організацій – з асигнувань, виділених на їхнє утримання та забезпечення;
б) прибутки, одержані від тимчасово вільних коштів Фонду на депозитних рахунках;
в) кошти, одержані від стягнення штрафів і пені за порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці;
г) добровільні внески та інші надходження, отримання яких не суперечить законодавству;
д) кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не включаються до складу Державного бюджету України, використовуються виключно за їх прямим призначенням.
Працівники не несуть ніяких витрат на страхування від нещасного випадку.
Страхові тарифи
Страхові тарифи, диференційовані за групами галузей економіки (видами робіт) залежно від класу професійного ризику виробництва, встановлюється Законом України «Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2005 р. № 985 усі галузі економіки та види робіт за професійним ризиком поділені на 67 класів. Наприклад, до 1-го класу віднесені види робіт: оборона, діяльність судів, професійні організації; до 3-го класу – вища освіта, середня освіта; до 5-го класу – роздрібна торгівля різними товарами; до 67-го класу – підземне видобування кам’яного вугілля.
Залежно від класу професійного ризику виробництва визначаються страхові тарифи у відсотках до фактичних втрат на оплату праці найманих працівників. Наприклад, 1-й клас – 0,66 %, 3-й клас – 0,68 %, 5-й клас – 0,70 %, 67-й клас – 13,60 %.
Для бюджетних установ та об’єднань громадян страхові тарифи встановлюються в розмірі 0,2 % від сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, які підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян.
Страховими виплатами є грошові суми, які Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому в разі настання страхового випадку.
Зазначені грошові суми складаються зі:
а) страхової виплати втраченого заробітку або його частини залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності;
б) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому;
в) страхової виплати пенсії з інвалідності потерпілому;
г) страхової виплати пенсії у зв’язку з втратою годувальника;
д) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;
е) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.
За наявності факту заподіяння моральної шкоди потерпілому проводиться страхова виплата за моральну шкоду.
Моральна (немайнова) шкода, заподіяна умовами виробництва, яка не спричинила втрати потерпілим професійної працездатності, відшкодовується Фондом соціального страхування від нещасних випадків за заявою потерпілого з викладом характеру заподіяної моральної (немайнової) шкоди та за поданням відповідного висновку медичних органів. Відшкодування здійснюється у вигляді одноразової страхової виплати незалежно від інших видів страхових виплат. Сума страхової виплати за моральну (немайнову) шкоду визначається в судовому порядку.
Визначення ступеня втрати працездатності потерпілим
У цих питаннях Фонд тісно співпрацює з лікувально-профілактичними закладами, зокрема з лікарсько-консультаційною комісією (ЛКК) та медико-соціальною експертною комісією (МСЕК).
Ступінь втрати працездатності потерпілим установлюється медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) за участю Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Вона визначається у відсотках професійної працездатності, яку мав потерпілий до ушкодження здоров’я. МСЕК установлює обмеження рівня життєдіяльності потерпілого, визначає професію, з якою пов’язане ушкодження здоров’я, причину, час настання та групу інвалідності у зв’язку з ушкодженням здоров’я, а також визначає необхідні види медичної та соціальної допомоги.
Тимчасове переведення потерпілого на легшу роботу
За потерпілим, тимчасово переведеним на легшу, нижчеоплачувану роботу, зберігається його середньомісячний заробіток на строк, визначений лікарсько-консультаційною комісією (ЛКК), або до встановлення стійкої втрати професійної працездатності.
Стійкою втратою професійної працездатності вважається будь-яка втрата професійної працездатності, визначена МСЕК.
Необхідність переведення потерпілого на іншу роботу, її тривалість та характер установлюються ЛКК або МСЕК.
Роботодавець зобов’язаний надати потерпілому рекомендовану ЛКК або МСЕК роботу за наявності відповідних вакансій. Ця робота надається за згодою останнього.
Якщо у встановлений ЛКК або МСЕК строк роботодавець не забезпечує потерпілого відповідною роботою, тоді Фонд соціального страхування від нещасних випадків сплачує потерпілому страхову виплату в розмірі його середньомісячного заробітку.
Практичне заняття
