Навколишнього середовища
М Е Т О Д И Ч Н І В К А З І В К И
До курсового проектування
З курсу
“ ІНЖЕНЕРНА ЕКОЛОГІЯ”
Для студентів напряму
„Екологія та збалансоване природокористування”
Весь цифровий та
фактичний матеріал,
бібліографічні відомості
перевірені, написання
одиниць відповідають
стандартам.
Зауваження рецензентів
враховані
Затверджено
на засіданні кафедри
“Е кології та збалансованого природокористування
Протокол № від 2014
ЛЬВІВ 2014
1. МЕТА ТА ЗАДАЧІ КУРСОВОГО ПРОЕКТУВАННЯ
У курсі інженерної екології вивчаються одинарні процеси технологій очищення газових, рідких та твердих середовищ від забруднень довкілля. Забруднення поділяються на фізичні, хімічні та біологічні. Значну небезпеку викликають хімічні забруднення, що належать до найпоширенішого виду субстанцій, які мають шкідливий вплив на навколишнє середовище. Ліквідація забруднень означає збереження частини довкілля. Існуючі методи очищення від хімічних забруднень у значній мірі базуються на знанні хіміко-технологічних процесів.
Випускники хімічного університету повинні не лише знати теорію даного процесу розділення, але і орієнтуватися у конструкції апаратів та машин, вміти провести їх розрахунок.
Даний курс базується на таких дисциплінах, як фізика, хімія, інженерна графіка, фізична хімія та інші.
Виконання курсового проекту передбачає широке використання комп'ютерної техніки, вміння користуватись довідниковою та науково-технічною літературою, діючими стандартами, каталогами обладнання.
2. ЗАВДАННЯ НА КУРСОВИЙ ПРОЕКТ
Теми завдань на курсовий проект пов'язані з проблемами розділення неоднорідних систем (очищення газових та рідких середовищ від твердих домішок) розділенні газових та рідких однорідних систем (очищення від газових та рідинних забрудників), регенерацією та рекуперацією тепла, концентруванням розчинів тепловими методами з метою вилучення цінних компонентів та зменшення емісії забруднення навколишнього середовища.
Основним об'єктом проектування є тепломасообмінний апарат, інші машини та апарати технологічної схеми, які підбираються згідно каталогів в залежності від продуктивності, напору та інших параметрів.
Тема завдання вибирається відповідно шифру залікової книжки. Остання цифра (№ завдання), передостання цифра (№ варіанту).
3. ЗАДАЧІ КУРСОВОГО ПРОЕКТУВАННЯ
3.1. Ознайомлення з сучасними конструкціями технологічної апаратури, періодичною та довідниковою літературою, методичними рекомендаціями з курсу інженерна екологія.
3.2. Придбання навиків в проведенні аналізу одержаної інформації, а також самостійного вибору, грамотного рішення в кожному конкретному випадку.
3.3. Навчитись працювати з літературою, розраховувати машини та апарати та захищати інженерні розрахунки.
4. ОРГАНІЗАЦІЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУВАННЯ
4.1. Курсовий проект - самостійна і індивідуальна робота студента, в якій проявляється степінь засвоєння курсу та вміння використовувати знання з других суміжних дисциплін.
4.2. Отримавши завдання на курсовий проект, студент повинен вивчити процес, його апаратурне оформлення і вибрати оптимальну технологічну схему у якій застосовується заданий йому технологічний процес. На завершальному етапі студент повинен оформити розрахунково-пояснюючу записку об'ємом біля 30 сторінок і графічну частину проекту: два аркуші формату А 1(технологічна схема установки і загальний вигляд апарату вибраний згідно попередніх конструктивних розрахунків).
4.3. Питання, які виникають в процесі роботи над курсовим проектом вирішуються з керівником курсового проекту.
Керівник повинен направляти роботу проектанта на грамотне інженерне рішення.
4.4. Закінчена оформлена робота здається на перевірку керівнику не пізніше терміну, вказаного в графіку навчального процесу. Перевірені курсові проекти, які не потребують значних виправлень, захищаються проектантом перед комісією в складі не менше ніж два викладачі кафедри і в термін згідно графіку навчального процесу.
5. ВИМОГИ ДО РОЗРАХУНКОВО-ПОЯСНЮЮЧОЇ ЗАПИСКИ
Розрахуково-пояснююча записка (титульний лист - дод.1) складається з опису обладнання та принципу дії, згідно завдання, обгрунтування прийнятих рішень при розрахунку апаратурного оформлення а також технологічні параметри і основні конструктивні розміри апарату.
5.1. Загальні вимоги до структури записки
5.1.1. Основні вимоги до записки: логічність та послідовність викладення матеріалу, переконливість аргументації, чіткість формулювання, конкретність викладення одержаних результатів роботи, обгрунтування висновків та рекомендацій.
5.1.2. Не допускається скорочення слів в тексті записки, а також використання не стандартної термінології за винятком загальноприйнятої в науковій та технічній літературі.
5.1.3. Розрахунково-пояснюючу записку потрібно оформляти прописним текстом, розбірливим почерком, чорним або фіолетовим чорнилом (пастою).
5.1.4. Одиниці вимірювання всіх величин в записці повинні відповідати Міжнародній системі одиниць (СІ).
5.1.5. Структура розрахунково-пояснюючої записки повинна складатись с наступних елементів та розділів:
- титульний лист (додаток1);
- зміст(вказуються назви розділів та сторінки);
-вступ - необхідно дати коротку характеристику речовинам, які приймають участь в процесі і їх народногосподарське значення (1-2 сторінки);
- порівняльна характеристика аналогічних установок описується область застосування даної установки, різновидність апаратурного оформлення, порівнюються техніко-економічні показники аналогічних установок, переваги та недоліки. Текстова частина розділу повинна підтверджуватись ілюстративним оформленням та її нумерацією згідно розділу (3 - 5 сторінок);
вибір речовин, які приймають участь в процесі, необхідних параметрів та їх обгрунтування (1 - 2 сторінки);
- принципова схема установки на якій вказуються матеріальні та теплові потоки;
- технологічний розрахунок - матеріальний та тепловий баланс (біля 15 сторінок);
- конструктивний розрахунок - вказуються основні розміри апарату відповідно до продуктивності, визначальний параметр - його робочий об'єм, або площа робочої поверхні. При конструюванні нестандартних вузлів та деталей необхідно максимально використати стандартні елементи. Так, для апаратури визначальним параметром яких є робочий об'єм до стандартних елементів відносяться кришки, днища, фланці труб і апаратів, люки, штуцери (3 - 5 сторінок);
- гідравлічний розрахунок - визначення гідравлічного опору середовища, згідно чого вибирається допоміжне обладнання: насоси, компресори, вентилятори і т.д. (3 - 5 сторінок);
- механічний розрахунок - необхідно провести розрахунок товщини стінки корпусу апарату, товщини кришки або днища і розрахунок одного фланцевого з'єднання (3 - 5 сторінок);
- міроприємства з охорони навколишнього середовища - вказуються шляхи захисту довкілля від впливу речовин згідно проекту та їх ганично-допустимі концентрації в атмосфері робочої зони та населених пунктів (2 - 3 сторінки);
- висновки - проводиться обгрунтування розрахованого апарату;
- список використаної літератури - послідовність літератури повинна відповідати порядку зносок згідно тексту записки.
6. ОФОРМЛЕННЯ РОЗРАХУНКІВ
6.1. Технологічний розрахунок повинен мати наступну структуру:
а) постановка задачі розрахунку;
б) ескіз, або схема об'єкту розрахунку;
в) вихідні дані і прийняті величини для розрахунку;
г) розрахунок;
д) аналіз результатів розрахунку;
е) прийняте технічне рішення.
6.2.Пояснюючий текст технічного розрахунку і формули до нього повинні бути взаємозв'язані. Значення всіх символів та числових коефіцієнтів повинні бути пояснені нижче формули в тій же послідовності, в якій входять в формулу, наприклад: площа поверхні теплообміну:
(2.1)
F- площа поверхні теплообміну,м2;
Q- тепловий потік, Вт;
k- коефіцієнт теплопередачі, Вт/м2 К
с - середня різниця температур теплоносіїв,0С.
Номер вказаної формули означає: перша формула другого розділу.
7. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ГРАФІЧНОГО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ
7.1. Графічна частина курсового проекту відображає закінчене обгрунтоване рішення запроектованої установки.
7.2. Графічна частина курсового проекту складається з технологічної схеми (аркуш 1) і рисунка загального вигляду основного апарату (аркуш 2).
7.3. Рисунок загального вигляду виконується згідно з основними вимогами до технічних проектів і повинен відображати:
а) апарат, необхідні види, розрізи та перерізи, які задаються керівником курсового проекту;
б) основні розміри - конструктивні, габаритні, а в випадку необхідності - монтажні;
в) технічну характеристику;
г) перелік основних частин апарату;
д) схема розташування штуцерів;
е) таблиця штуцерів;
ж) технічні вимоги до апарату.
7.4. Аркуш технологічної схеми процесу виконується згідно вимог і повинен відображати:
а) схематичне зображення апаратів, машин і ємкостей (суцільними тонкими лініями 0,3-0,5 мм в залежності від тиску);
б) магістральні трубопроводи (суцільними основними лініями 0,6-1,0 мм);
в) таблицю позначень трубопроводів згідно схеми, в якій розшифровані позначення трубопроводів;
г) на кожному трубопроводі необхідно проставляти стрілки, які вказують напрям руху потоку і умовне позначення виду середовища (газ, рідина або пара);
7.5. Позначення потоків виконують згідно таблиці 1 і проставляють в розривах ліній потоків на технологічній схемі.
Таблиця 1
Вид середовища та цифрове позначення трубопроводів
| ВОДА 1.0 - відпрацьована стічна 1.2 - технічна 1.3 - гаряче водопостачання 1.4 - гаряче опалення 1.5 - питтєва 1.6, 1.7 - резерв 1.8 - конденсат 1.9 - інші види ПАРА 2.0- відпрацьована 2.1- низького тиску 2.2- насичена 2.3 - перегріта 2.4 - опалення 2.5 - волога коксова 2.6 - відбірна 2.7 - резерв 2.8 - вакуумна 2.9 - інші види 3.ПОВІТРЯ 3.1 - свіже 3.2 - кондиціоноване 3.3 - циркуляційне 3.4 - гаряче 3.5 - стиснене 3.6 - пневмотранспортне 3.7 - кисень 3.8 - вакуум 3.9 - інші види 3.0 - відпрацьоване 4. ГОРЮЧІ ГАЗИ 4.1 - світлові 4.2 - генераторні 4.3 - ацетилен 4.4 - аміак 4.5 - водневі гази 4.6 - вуглеводні та його похідні 4.7 - оксид вуглецю 4..8 - резерв 4.9 - інші види 4.0 - відпрацьовані гази 5. НЕГОРЮЧІ ГАЗИ 5.1 - азот і гази з воднем 5.2 - резерв 5.3 - хлор 5.4 - вуглекислий газ 5.5 - інертні гази 5.6 - сірчистий газ і газ з киснем 5.7,5.8 - резерв 5.9 - інші види 5.0 - відпрацьовані | 6. КИСЛОТИ 6.1 - сірчана 6.2 - соляна 6.3 - азотна 6.4 - резерв 6.5 - неорганічні 6.6 - органічні 6.7 - розчини кислих солей 6.8 - резерв 6.9 - інші 6.0 - відпрацьовані 7. ЛУГИ 7.1 - натрійові 7.2 - калійні 7.3 - карбонатні 7.4 - карбонатна вода 7.5 - нейтральні 7.6 - органічні 7.7,7.8 - резерв 7.9 - інші рідини 7.0 - відпрацьовані 8. ГОРЮЧІ РІДИНИ 8.1 - категорії А 8.2 - категорії Б 8.3 - категорії В 8.4 - мастильні 8.5 - інші 8.6 - вибухонебезпечні 8.7,8.8 - резерв 8.9 - інші 8.0 - горючі стоки 9. НЕГОРЮЧІ РІДИНИ 9.1 - рідкі харчові продукти 9.2 - водні розчини 9.3 - нейтральні зернисті 9.4 - водні суспензії 9.5 - інші суспензії 9.6 - емульсії 9.7,9.8 - резерв 9.9 - інші 9.0 - негорючі стоки 0. ІНШІ ВИДИ 0.1 - порошкоподібні 0.2 - сипучі 0.3 - суміші твердих з повітрям 0.4 - гелі 0.5 - водяні пульпи 0.6 - інші пульпи 0.7-0.9 - резерв 0.0 - відпрацьовані тверді речовини |
ЗАВДАННЯ 1
Розрахувати та запроектувати установку для очищення відпрацьованого повітря від твердих інертних домішок продуктивністю V (тис.м3/год.), якщо концентрація пилу в вихідній суміші - С (г/м3), гранулометричний склад пилу - Х (%,мас.), температура повітря (0С): початкова - Тпоч.; кінцева - Тк., степінь вловлювання пилу -h (%).
Умовні позначення: МФ - матерчатий фільтр; БЦ - батарейний циклон; ПА - пінний апарат; ЕФ - електрофільтр.
| Варіант, ум. позн | ||||||||||
| V | ||||||||||
| C | ||||||||||
| Tпоч | ||||||||||
| Ткінц | ||||||||||
| dчаст: <1мкм | ||||||||||
| 1 - 10 мкм | ||||||||||
| 10 -50 мкм | ||||||||||
| 50-100мкм | ||||||||||
| >100мкм | ||||||||||
| h | ||||||||||
| Вид пилу | сода | К2CO3 | пісок | Амо фос | пісок | КСІ | NaCl | СаCl2 | Це мент | сода |
| Тип апарату | МФ | БЦ | БЦ | ПА | БЦ | МФ | МФ | ЕФ | БЦ | БЦ |
ЗАВДАННЯ 2
Розрахувати та запроектувати теплообмінник для нагрівання (охолодження) G (кг/c) речовини від початкової температури Т1поч(0С) до кінцевої Т1к (0С) теплоносієм з параметрами Т2п та Т2к (0С).
Умовні позначення типу теплообмінника:
КГ- кожухотрубний горизонтальний; КВ- кожухотрубний вертикальний; КU - кожухотрубний з U-подібними трубками; КПГ - кожухотрубний з плаваючою головкою; П- пластинчатий;ТТ - труба в трубі;С - спіральний.
| Вар. ум. позн | ||||||||||
| Тип т/о | КГ | КВ | KU | КГ | П | ТТ | КВ | KU | С | КВ |
| Н А Г Р І В А Н Н Я | ОХОЛОДЖЕННЯ | |||||||||
| Речо-вина | метанол. | 25% NaOH | 40% NH4NO3 | 20% КОН | 30% NaOH | 55% HNO3 | 70% HCl | 20% бензол | 30% KOH | 5% KCl |
| G | 3,0 | |||||||||
| Т1поч | ||||||||||
| Т1к | температура кипіння | |||||||||
| Тепло носій | насичена водяна пара | технічна вода | ||||||||
| Ргп, МПа | 0.2 | 0.15 | 0.4 | 0.3 | 0.25 | - | - | - | - | - |
| Т2поч, оС | - | - | - | - | - | 5,0 | 10,0 | 7,0 | 10,0 | 8,0 |
ЗАВДАННЯ 3
Розрахувати та запроектувати теплообмінник для випаровування
(конденсації) G (кг/с) речовини з слідуючими параметрами: Р - тиск парів речовини, МПа; Т1п, Т1к початкова та кінцева температури речовини відповідно 0С; Рг - тиск гріючої пари, Мпа; Т2п - початкова температура теплоносія, 0С. Не вказані параметри вибрати і обгрунтувати.
| Варіант, ум. позн. | 6 Смаж | ||||||||||||||
| Процес | в и п а р о в у в а н н я | к о н д е н с а ц і я | |||||||||||||
| Тип т/о | КГ | КПГ | КПГ | КВ | КГ | КП | КВ | КГ | КU | КГ | |||||
| Речовина | бен-зол | то- луол | ета-нол | мета-нол | оцт. ки-та | то-луол | то-луол | аце-тон | бен-зол | мета-нол | |||||
| G | |||||||||||||||
| P | 0,1 | 0,1 | 0,1 | 0,1 | 0,1 | 0,2 | 0,25 | 0,3 | 0,15 | ||||||
| Т1п | |||||||||||||||
| Т1к | |||||||||||||||
| Pг | 0,25 | 0,3 | 0,2 | 0,3 | 0,4 | ||||||||||
| Т2п | |||||||||||||||
КПП - кожухотрубний теплообмінник з паровим простором.
ЗАВДАННЯ 4
Розрахувати та запроектувати випарну установку з - n - корпусів для випарювання розчину від початкової концентрації Хп (%мас.) до кінцевої Хк (%мас.) продуктивністю Gп(кг/с). Тиск гріючої пари першого корпусу Рг1(МПа). Тиск в конденсаторі Рк (МПа). Розчин поступає в перший корпус нагрітим до температури кипіння. Температура води, яка поступає в конденсатор охолодження Т1п (0С). Кінцеву температуру вибрати і обгрунтувати.
Умовні позначення типу випарного апарату: ПЦ - з природньою циркуляцією;СТК - з співосною тепловою камерою; ВТК - з винесеною тепловою камерою; ВЦ - з вимушеною циркуляцією; П -плівковий; ЦЦТ -з центральною циркуляційною трубою; ЗТЦ -з зовнішньою циркуляційною трубою; ПТК - з підвісною тепловою камерою;
| Варіант ум.позн | ||||||||||
| n | ||||||||||
| Тип апарату | П | ВЦ | ВТК | СТК | ЗТЦ | ПЦ | СТК | ВЦ | ЗТЦ | СТК |
| Речовина | KOH | NaOH | KCI | СаСІ2 | KNO3 | КCl | К2СО3 | NaOH | KOH | NaCl |
| Gп | 2,0 | 2,2 | 2,4 | 2,5 | 2,6 | 2,8 | 3,5 | 5,0 | 6,0 | 7,0 |
| Xп | ||||||||||
| Хк | ||||||||||
| Рк | 0,1 | 0,05 | 0,06 | 0,07 | 0,04 | 0,3 | 0,02 | 0,04 | 0,03 | 0,05 |
| Ргр | 0,3 | 0,4 | 0,3 | 0,5 | 0,6 | 0,5 | 0,6 | 0,7 | 0,4 | 0,6 |
| Т1п |
ЗАВДАННЯ 5
Розрахувати та запроектувати ректифікаційну установку неперервної дії для розділення бінарної суміші при наступних умовах: Gf - продуктивність по вихідній суміші, (т/г); Хf, Хd, Хw - концентрація легколеткого компонента відповідно в вихідній суміші, дистиляті, кубовому залишку (% мас.). Підігрів вихідної суміші вибрати відповідно температур кипіння та технологічної схеми
| Умовні позначення/ варіант | Gf | Тип колони | Xf | Xd | Xw | Бінарна суміш |
| тарільчаста. | 0,8 | Етанол - вода | ||||
| 5,0 | тарільчаста. | 2,5 | Хлороформ- ССl4 | |||
| 8,0 | насадкова | 3,5 | Ацетон - вода | |||
| тарільчаста | 3,0 | CS2 -CCl4 | ||||
| насадкова | 2,0 | бензол - толуол | ||||
| тарільчаста. | 1,0 | хлороформ-бензол | ||||
| насадкова | 4,0 | хлороформ-толуол | ||||
| тарільчаста. | 2,0 | метанол - вода | ||||
| насадкова | 1,5 | оцт. к-та - бензол | ||||
| тарільчаста. | 4,5 | ацетон - бензол |
ЗАВДАННЯ 6
Розрахувати та запроектувати абсорбційну установку для очищення газової суміші від компоненту А водою при наступних умовах: V - продуктивність по газу при нормальних умовах, (м3/год.); Yп- вміст компоненту А в суміші на вході в абсорбер, (% об.); Со- степінь вловлювання (очищення),(%).
Абсорбція проводиться при середній температурі -Tсер, (0С). Тиск газу, який поступає на абсорбцію вибрати і обгрунтувати.
| Умовні позн. варіант | V | Компо-нент А | Yп | СО | Тсер | Тип колони | Тип елементів |
| С2Н2 | 5,3 | 98,0 | насадкова | кільця Рашіга | |||
| NH3 | 6,3 | 95,0 | тарільчаста | ковпачки | |||
| CH3OH | 12,3 | 94,0 | тарільчаста | ситчасті | |||
| HCl | 6,4 | 91,0 | насадкова | кільця Паля | |||
| SO2 | 7,6 | 92,0 | насадкова | хордова | |||
| H2S | 7,8 | 90,0 | тарільчаста | решітчасті | |||
| HCl | 4,5 | 94,0 | тарільчаста | клапанні | |||
| H2S | 1,47 | 96,0 | насадкова | кільця Рашіга | |||
| NH3 | 14,7 | 96,0 | насадкова | сідла Берля | |||
| C2H2 | 6,7 | 93,0 | тарільчаста | ковпачки |
Значення коефіцієнту Генрі для водних розчинів газів в залежності від температури (Е 10-6 мм.рт.ст.).
| Газ Т,(0С) | С2Н2 | СО2 | Н2 | О2 |
| 0,92 | 1,08 | 0,367 | 0,0266 | |
| 1,01 | 1,24 | 0,414 | ||
| 1,11 | 1,41 | 0,463 | 0,0364 | |
| - | 1,77 | 0,566 | 0,0495 |
Парціальний тиск аміаку Р над його водним розчином визначають за рівнянням Турхіна, мм.рт.ст.:
lgР = - 1750/Т + 1,1 
lgCх + 7
де Т - температура розчину,0 К;
Сх- об'ємна мольна концентрація NH3 в розчині, кмоль/м3.
Рівняння розчинності метилового спирту при 200С і атмосферному тиску: Y = 1,5 Х де
Парціальний тиск НСІ, мм рт. ст., в залежності від температури і відносної масової концентрації НСІ в розчині визначається слідуючими даними:
| Вміст НСІ в розчині, кг/кг | температура, ОС | ||||
| Парціальний тиск HСl, мм.рт.ст. | |||||
| 0,02 | 44 10-6 | 151 10-5 | 140 10-6 | ||
| 0,04 | 24 10-5 | 770 10-6 | 640 10-6 | ||
| 0,087 | 18 10-4 | 520 10-5 | 340 10-4 | ||
| 0,136 | 88 10-4 | 230 10-4 | 0,136 | ||
| 0,190 | 0,043 | 0,106 | 0,55 | ||
| 0,250 | 0,02 | 0,048 | 2,21 | ||
| 0,316 | 0,1 | 2,17 | 8,90 | ||
| 0,470 | 23,5 | 44,5 | |||
| 0,583 | 105,5 | ||||
ЗАВДАННЯ 7
Розрахувати та запроектувати установку для сушіння G(т/г) матеріалу середній діаметр частинок якого - d(мм), з початковою вологістю W1 і кінцевою W2(%).Сушіння проводиться повітрям (П), або димовими газами (ДГ) нагрітими до температури Т1(0С). Температура відпрацьованого повітря, або димових газів Т2(0С). Стан свіжого повітря визначають з довідників.
Умовні позначення типу апарату: БС - барабана сушарка; КШ - сушарка киплячого шару, ТС - тунельна сушарка.
| Варіант, умовні познач | ||||||||||
| Тип апарату | БС | КШ | БС | БС | ТС | КШ | БС | ТС | БС | КШ |
| Речовина | КСІ | NaCl | пісок | амо фос | КСІ | КСІ | пісок | КСІ | пісок | амо-фос |
| Сушильний агент | ДГ | П | ДГ | ДГ | П | П | ДГ | П | ДГ | П |
| Gп | 3,0 | 0,5 | 2,0 | 1,0 | 0,6 | 2,5 | 1,8 | 0,7 | 1,8 | 2,2 |
| W1 | ||||||||||
| W2* 101 | 0,8 | |||||||||
| T1 | ||||||||||
| T2 | ||||||||||
| d(мм) | 1,5 | 0,5 | 2,0 | 0,7 | 0,6 | 0,5 | 2,0 | 1,0 | 1,5 | 0,8 |
ЗАВДАННЯ 8
Розрахувати та запроектувати адсорбційну (іонообмінну) установку для поглинання речовини А з газової суміші при наступних умовах: V - витрата газової суміші, м3/с; Cп- початкова концентрація речовини А в суміші, кг/м3; Ск- кінцева концентрація речовини А в суміші, кг/м3; Тс - температура суміші,0С.
Умовні позначення апаратів: ПВ - періодичної дії вертикальний; ПГ - періодичної дії горизонтальний; КШ - з киплячим шаром адсорбенту.
| Варіант, ум. позн. | ||||||||||
| Тип апарату | ПВ | ПГ | ПГ | КШ | ПВ | ПВ | ПГ | ПВ | КШ | ПГ |
| Речо- вина | бен-зол | метанол | ета-нол | CS2 | оцт. к-та | то-луол | HCl | мета-нол | ета-нол | бен-зол |
| V | 2,5 | 2,0 | 2,0 | 0,5 | 0,2 | 1,0 | 0,25 | 2,0 | 1,0 | 1,2 |
| Cп 102 | 1,0 | 3,0 | 3,0 | 4,05 | 4,0 | 2,0 | 2,5 | 3,0 | 3,5 | 1,5 |
| Ск 103 | 2,0 | 4,5 | 4,2 | 5,0 | 5,5 | 3,5 | 3,0 | 4,2 | 4,3 | 2,5 |
| Тк |
ЗАВДАННЯ 9
Розрахувати та запроектувати екстракційну установку для вилучення речовини А з розчину (А + В) при наступних умовах: G - витрата вихідної суміші, кг/с; Xf - концентрація речовини А в вихідній суміші, мас. долі; XЕ - концентрація речовини А в екстракторі, мас. долі; Xr - концентрація речовини А в рафінаті.
Умовні позначення типу екстрактора: ЗВ - змішуючий відстійний; Р - розпилюючий; Н - насадковий; С -ситчатий; РД - роторно-дисковий.
| Варіант, Умовні познач | ||||||||||
| А | аце-тон | фе- нол | оцт. к-та | фе- нол | аце- тон | оцт. к-та | фе- нол | аце- тон | бенз. к-та | оцт. к-та |
| G | 2,0 | 3,0 | 2,0 | 0,8 | 0,5 | 2,0 | 0,8 | 3,0 | 4,0 | 2,0 |
| Xf | 0,4 | 0,1 | 0,3 | 0,2 | 0,3 | 0,1 | 0,1 | 0,5 | 0,4 | 0,3 |
| Xe | 0,8 | 0,6 | 0,9 | 0,5 | 0,7 | 0,4 | 0,9 | 0,3 | 0,8 | 0,5 |
| Xr 10-2 | 4,5 | 1,0 | 2,0 | 1,0 | 3,0 | 1,0 | 1,0 | 3,0 | 1,0 | 2,0 |
| Тип апарату | ЗВ | Р | Н | С | ЗВ | РД | Н | Р | С | РД |
ЗАВДАННЯ 10
Розрахувати та запроектувати установку зворотного осмосу для концентрування G кг/с водного розчину речовини від концентрації Хп до Хк, % (мас.).
| Варіант | ||||||
| Речовина | NH4Cl | MgCl2 | CaCl2 | KNO3 | NaCl | LiCl |
| G | 3.2 | 4.8 | 5.0 | 4.3 | 6.5 | 8.0 |
| Хп | 0.6 | 0.9 | 0.8 | 1.0 | 0.6 | 0.4 |
| Хк | 3.1 | 3.2 | 3.5 | 2.9 | 3.3 | 2.8 |
Л І Т Е Р А Т У Р А.
1. Основные процессы и аппараты химической технологии. Пособие по проектированию./ Под редакцией д.т.н., проф. Дытнерского Ю.И.- М.: Химия, 1983, - 272 с.
2. Касаткин А.Г. Основные процессы и аппараты химической технологии.-М.: Химия, 1973.- 754 с.
3. Павлов К.Ф., Романков П.Г., Носков А.А. Примеры и задачи по курсу процессов и аппаратов химической технологии.-Л.: Химия, 1987,- 576 с.
4. Плановский А.Н., Николаев П.И. Процессы и аппараты химической и нефтехимической технологии.- М.: Химия, 1987.- 540 с.
5. Лащинский А.А., Толчинский А.Р. Основы конструирования и расчета химической аппаратуры.-Л.: Машиностроение, 1970. - 752 с.
6. Аксельруд Г.А., Лысянский В.М. Экстрагирование. Система твердое тело - жидкость.-Л.: Химия, 1974. - 254 с.
7. Перри Дж. Справочник инженера-химика. М.:Химия, 1969.т.1.- 640 с.
8. Чернобыльский И.И. Выпарные установки.Киев: Вища школа, 1970. - 240 с.
9. Процеси і апарати харчових виробництв/ За редакцією проф. Манежика І.Ф. – Київ.: НУХТ. – 2003. – 400с.
Зразок титульної сторінки
Міністерство освіти і науки України
Національний університет „Львівська політехніка”
