Конституційі основи суспіільного ладу

Економічна система. У Конституції Болгарії прямо не говориться про ринкову економіку. Передбачена свобода підприємницької діяльності («Економіка Республіки Болгарія засновується на вільній господарській ініціативі»). Усі учасники господарських відносин є рівними — «закон створює і гарантує для усіх громадян і юридичних осіб однакові правові умови господарської діяльності, запобігаючи зловживанням, пов'язаним з монополізмом, несумлінною конкуренцією, і захищає споживача» (ст. 19). Матеріальну основу і гарантію економічної свободи людини становить приватна власність, яка є недоторканною.

Конституція виділяє приватну і публічну власність, причому приватна передує публічній (ст. 17). Встановлена можливість вилучення власності за певних умов: на підставі спеціального закону; за умови, що державні й общинні інтереси не можуть бути задоволені іншим способом; тільки за попереднього і рівноцінного відшкодування.

До об'єктів виключної державної власності належать: надра, прибережна смуга пляжів, республіканські шляхи сполучення, води, ліси, парки національного значення, природні й археологічні резервати, визначені законом (ст. 18).

Режим державної і общинної власності визначається законами: Закон про державну власність 1996 р. І Закон про общинну власність 1996 р. Згідно з ними і державна, і общинна власність може бути приватною і публічною. Майно і речі, які є об'єктами публічної державної (об'єкти виключної державної власності; майно, надане органам держави для виконання ними їх функцій; державне майно і речі, оголошені пам'ятниками культури світового чи національного значення; інше майно, призначене для задоволення суспільних потреб національного значення і передане у загальне користування) і публічної общинної власності (майно, призначене для здійснення функцій місцевого самоврядування і місцевої адміністрації; майно, призначене для тривалого задоволення суспільних потреб загального значення; нерухоме й рухоме майно, яке є суспільною власністю і оголошене пам'ятниками культури місцевого значення), не можуть відчужуватися, обтяжуватися майновими правами і на них не поширюються строки давнини.

Приватна державна і приватна общинна власність може надаватися для потреб керівництва політичних партій і профспілкових органів, а також здаватися в оренду для здійснення культурної, соціальної діяльності і охорони здоров'я. На неї поширюються загальні положення про власність.

Земля є основним національним багатством, використовується тільки для сільськогосподарських цілей, якщо інше не встановлено законом, не може бути власністю іноземців й іноземних юридичних осіб (тільки право користування, забудови й інші майнові права) (ст. 22).

Державою створюються умови для збалансованого розвитку окремих регіонів (ст. 20), вона допомагає територіальним органам і діяльності на територіях шляхом проведення фінансової, кредитної і інвестиційної політики.

Соціальна система. Конституція захищає найуразливіші у сучасному світі соціальні відносини. Стаття 14 закріплює, що сім'я, материнство й дитинство знаходяться під опікою держави і суспільства. Шлюб є добровільним союзом між чоловіком і жінкою, які мають рівні права і обов'язки у шлюбі. Законним є тільки громадянський шлюб (не церковний) (ст. 46).

Віросповідання є вільним. Традиційною релігією у Болгарії проголошено східно-православне віросповідання (ст. 13), яке відіграло значну роль у збереженні болгарської культури, хоча держава є поліконфесіональною (мусульмани, іудеї, церква адвентистів сьомого дня, Об'єднана божа церква, Вірменська апостольська церква). Закріплені відділення релігійних установ від держави і заборона використання релігійних спільностей і установ, а також релігійних переконань у політичних цілях (ст. 13).

Держава створює умови для вільного розвитку науки, освіти і мистецтва, допомагає їм. Вона має піклуватися про збереження національного історичного і культурного спадку (ст. 23).

Держава заохочує освіту, створюючи й фінансуючи навчальні заклади, допомагає здібним учням і студентам, створює умови для професійного навчання і перекваліфікації, здійснює контроль за всіма видами і ступенями навчальних закладів (ст. 53). При цьому визнається академічна автономія за вищими навчальними закладами.

Політична система. Головним принципом політичного життя Болгарії є політичний плюралізм. Жодна політична партія чи ідеологія не може оголошуватися державною.

Болгарія характеризується як республіка з парламентарним правлінням, але через те, що Президент обирається прямими виборами, її не можна віднести до парламентарних республік. А такі інститути, як вотум недовіри, можливість розпуску Парламенту Президентом, наявність посади глави уряду, свідчать про те, що вона не є президентською республікою. Отже, Болгарія є республікою зі змішаною формою правління.

Певній частині болгарського суспільства ближче монархічне правління, яке має глибокі історичні корені. Монархісти почали виявляти політичну активність вже у 1989 p., коли впав тоталітарний режим, із лозунгом «Хочемо свого царя» (мова йде про спадкоємця болгарського престолу Симеона II з династії Кобургів, який був відновлений у болгарському громадянстві, проживає у Мадриді). Монархісти на виборах 1991 р. Не пройшли 4 % бар'єр і не отримали місць у парламенті.

Уся влада в державі виходить від народу і здійснюється ним безпосередньо або через представників. Державна влада ґрунтується на принципі розподілу влади.

Болгарія характеризується як правова, світська, демократична держава. Вона є єдиною державою з місцевими самоврядуванням; закріплена неможливість створення автономних територіальних утворень (статті 2 і 3).

Зовнішня політика держави здійснюється відповідно до принципів і норм міжнародного права, її основними цілями є національна безпека і незалежність держави, благоденство й основні права та свободи болгарських громадян, сприяння встановленню справедливого міжнародного порядку.

Політичні партії, які сприяють формуванню і вираженню політичної волі громадян, є єдиним видом суспільних об'єднань (ст. 12 — «об'єднання громадян, в тому числі профспілкові, не можуть ставити політичні цілі й здійснювати політичну діяльність, властиві тільки політичним партіям»). На політичній арені Болгарії діють: Рух за права і свободи (РПС), Комітет із захисту прав, свобод і духовних цінностей, Незалежне об'єднання «Екогласність», Клуб репресованих після 1945 p., рух «Громадська ініціатива», Союз демократичних сил (СДС) тощо. Болгарська компартія була перетворена на партію соціал-демократичного спрямування (у 1990 р. Вона була перейменована у Болгарську соціалістичну партію (БСП). Була поновлена робота у 1989 р. Болгарської соціал-демократичної партії, Болгарського хліборобського народного союзу «Н. Петков» і Болгарської радикал-демократичної партії.

Поряд із трьома найкрупнішими — РПС, БСП, СДС — у парламенті представлені Євролевіца (більшість керівників якої вийшли з БСП) і популістська організація «Болгарський бізнес-блок».

Порядок організації і діяльності політичних партій регулюється законом про політичні партії 1990 p., де встановлено, що партія створюється за згодою не менше 50 болгарських громадян, які мають активне виборче право. Політичні партії вносяться до окремого реєстру Софійського міського суду за письмовим проханням відповідного партійного органу, яке розглядається у 7-денний термін у відкритому судовому засіданні з участю прокурора. Рішення суду про внесення партії до реєстру публікується у «Диржавен вестник», з цього моменту партія набуває статусу юридичної особи. Політичним партіям забороняється створювати свої організації на підприємствах, в установах й інших організаціях і брати участь у керуванні ними, а також свої дитячо-юнацькі організації. Партії можуть здійснювати організовану політичну діяльність (мітинги, демонстрації, збори, публічна агітація на підтримку або проти політичних партій, кандидатів на виборах, висувати кандидатів на усі виборні посади, крім суддів).

У 1989 р. Відродилися незалежні профспілки, які об'єдналися у Конфедерацію праці «Подкрепа» («Підтримка») і виступають опонентом Конфедерації незалежних профспілок (яка є наступницею болгарських професійних спілок соціалістичного періоду у реформованому вигляді).