Обладнання, прилади, інструменти, матеріали

Протруювач насіння універсальний ПС-10А, комплект обладнання для термічного знезаражування та сушіння насіння КТС-0,5, обприскувач причіпний штанговий ОПШ-15-03, обприскувач малооб’ємний штанговий ОМ-630-2, обприскувач ультрамалооб’ємний штанговий ОМ-320-2, аерозольний генератор АГ-УД-2, обпилювач універсальний ОШУ-50А, ранцевий обпилювач ОРВ-1 „Ветерок”, плакати по сільськогосподарським машинам.

Теоретична частина

Агротехнічні вимоги до машин для хімічного захисту рослин.

До машин для хімічного захисту рослин ставлять такі агротехнічні вимоги: при передпосівній обробці насіння не має пошкоджуватись; його необхідно покривати пестицидами рівномірно. Відхилення фактичної дози від заданої допускається не більш ніж на ± 3 %.

Обприскувачі, обпилювачі та аерозольні генератори мають забезпечувати задану дисперсність розпилу і рівномірний розподіл пестицидів на оброблюваній площі із заданою нормою. Допустима нерівномірність розподілу робочої рідини за шириною захвату не має перевищувати 30 %, а за довжиною гону – 25 %. Допустиме відхилення фактичної дози від заданої при обпилюванні становить ± 15 %, при обприскуванні – +15 і – 20 %.

Швидкість вітру при обприскуванні не має перевищувати 5 м/с, при обпилюванні – 3 м/с. Обприскування не рекомендується проводити при температурі навколишнього повітря понад 23 °С. Не можна проводити обприскування під час дощу. Якщо протягом доби після обприскування пройшов дощ, то роблять повторне обприскування. Не рекомендується обприскувати рослини в період цвітіння.

Протруювачі насіння.

Способи протруювання насіння. Протруювання – обов’язкова операція при вирощуванні сільськогосподарських культур, що проводиться з метою захисту насіння від хвороб та шкідників.

Розрізняють хімічне протруювання і термічне знезаражування. Хімічне протруювання проводять безпосередньо перед сівбою або завчасно. Воно полягає в обпилюванні насіння сухими порошкоподібними або змочуванні його рідкими пестицидами. Залежно від цього розрізняють сухе, мокре та зволожене (напівсухе) протруювання. При сухому відбувається значне розпилення пестицидів, тому його застосовують тільки з одночасним зволожуванням зерна і пестицидів.

Мокре протруювання полягає у значному зволожуванні насіння розчином пестицидів. Вологість насіння підвищується настільки, що висівати чи зберігати його без просушування неможливо. Це суттєвий недолік, через який мокре протруювання не набуло широкого застосування. При зволоженому протруюванні на насіння наносять рідкі пестициди високої концентрації. Витрата робочої рідини становить 10 – 15 л/т. Вологість насіння при цьому незначно підвищується і його можна відразу висівати або тривалий час зберігати.

Коли збудники хвороб знаходяться у тканині насіння і знищення їх пестицидами ускладнене, застосовують термічне знезаражування, за якого посівний матеріал витримують у підігрітій воді для знищення спорів грибів і збереження зародків насіння.

Застосовують два способи термічного знезаражування насінн я: однофазний і двофазний. При однофазному способі насіння витримують у гарячій (45 – 47 °С) воді протягом 2 год., охолоджують його і просушують, а при двофазному – попередньо намочують у теплій (28 – 30 °С) воді протягом 4 годин (перша фаза), потім активно прогрівають 8 хвилин у гарячій (50 – 53 °С) воді (друга фаза), охолоджують і просушують.

Протруювач насіння універсальний ПС-10А призначений для зволоженого протруювання насіння зернових, бобових і технічних культур водними суспензіями пестицидів. Це самохідна автоматична установка з приводом усіх механізмів від електродвигунів загальною потужністю 5,5 кВт. Основними складальними одиницями машини (рис. 1) є завантажувальний пристрій (3), бункер для насіння (13) з розподільним диском (25), камера протруювання (32), проміжний (18) та вивантажувальний (10) шнеки, резервуар (6), пульт керування та самохід. Усі складальні одиниці машини змонтовані на рамі, встановленій на чотирьох пневматичних колесах.

За допомогою протруювача виконують такі операції: заправлення резервуара водою, приготування робочої рідини (суспензії), самозавантажування насінням, протруювання його і вивантажування. Протруювач обладнаний системою очищення забрудненого пестицидами повітря.

Суспензію готують у резервуарі (6), в який через горловину за допомогою спеціального пристрою завантажують у необхідній кількості пестициди, клейкі і стимулюючі речовини, а насосом (1) подають воду до рівня верхнього датчика (9). Протягом 5 – 10 хв компоненти змішують мішалками. При пониженій температурі навколишнього повітря суспензію підігрівають електронагрівачами (5).

Під час роботи бокові шнекові живильники переміщують насіння з бурту до завантажувального шнека, що спрямовує його в бункер (13) до рівня верхнього датчика (15).

З бункера насіння надходить у камеру протруювання (32) на диск (25), що обертається, і рівномірно розподіляється за периметром камери у вигляді падаючого кільцевого потоку. Кількість насіння, що надходить у камеру (32), регулюють важелем (19). Одночасно суспензія з резервуара (6) дозатором (36) спрямовується на розпилювач (26), що обертається.

Рис. 1. Схема роботи протруювача ПС-10А:

1 – насос; 2 – передній міст; 3 – завантажувальний пристрій; 4, 9 – датчики рівня резервуара; 5 – електронагрівачі; 6 – резервуар; 7 – кришка; 8 – всмоктувальний фільтр; 10 – вивантажувальний шнек; 11 – повітропровід; 12 – електромагніт; 13 – бункер насіння; 14, 15, 16 – відповідно нижній, верхній і середній датчики рівня бункера; 17 – колектор; 18 – проміжний шнек; 19 – важіль-дозатор насіння; 20 – датчик контролю витрати робочої рідини; 21 – бункер фільтрів; 22 – вентилятор; 23 – фільтр; 24 – механізм повороту шнека; 25 – диск насіння; 26 – розпилювач; 27 – ведучий міст; 28 – привід самоходу; 29 – важіль переключення передач; 30 – важіль керування самоходу; 31 – шнек камери; 32 – камера протруювання; 33 – важіль вмикання насоса; 34 – проміжний вал; 35 – чотириходовий кран; 36 – дозатор робочої рідини; 37 – муфта вмикання дозатора.

Ротаційний розпилювач забезпечує дрібнодисперсне розпилювання суспензії і створює коловий факел крапель. Проходячи через нього, насіння вкривається краплями і потрапляє у шнек камери (31), а звідти – у вертикальний (18) і вивантажувальний (10) шнеки. Потім опиняється в транспортних засобах, мішках або купі. Вивантажувальний шнек (10) можна обертати черв’ячною передачею навколо осі вертикального шнека (18) на 320° і нахиляти гвинтовою передачею у вертикальній площині на 15° в обидва боки.

Повітря, забруднене пестицидами, відсмоктується від розвантажувальної горловини вентилятором (22) через повітропровід (11), колектор (17), бункер фільтрів (21), фільтр (23) і надходить в атмосферу, завдяки чому забезпечуються нормальні санітарно-гігієнічні умови праці.

Комплект обладнання для термічного знезаражування та сушіння насіння КТС-0,5 призначений для знезаражування гарячою водою насіння зернових культур, ураженого летючою сажкою, і подальшого сушіння.

До комплекту входять: приймальний вібробункер, завантажувальна норія, три знезаражувані, три лотокові сушарки з повітропідігрівниками, горизонтальний стрічковий транспортер, вивантажувальна норія та бункер для обробленого зерна.

Обприскувачі.

Обприскування – один з основних способів застосування пестицидів для захисту сільськогосподарських культур. Він полягає в нанесенні на поверхню рослин, ґрунту розпилених пестицидів або їх робочих рідин: розчинів, суспензій, емульсій.

Розрізняють звичайне, малооб'ємне та ультрамапооб'ємне обприскування.

При звичайному обприскуванні витрата робочої рідини становить 1000 – 2000 л/га в саду, 200 – 400 л/га на польових культурах, 600 – 800 л/га на виноградниках. Таке обприскування малопродуктивне і потребує значних затрат праці.

Витрата робочої рідини при малооб'ємному обприскуванні порівняно зі звичайним зменшується в 3 – 10 разів, а витрата пестицидів залишається незмінною, але збільшується їх концентрація.

При ультрамапооб'ємному обприскуванні застосовують заводські препарати, процес приготування робочих рідин повністю виключається, їх витрата становить 5 – 25 л/га в садах і на виноградниках та 0,5 – 3 л/га на польових культурах.

Класифікація обприскувачів. За призначенням обприскувачі поділяються на польові, садові, виноградникові, універсальні, для закритого ґрунту та ін. За способом розпилення робочої рідини розрізняють обприскувачі гідравлічні та пневматичні; за типом привода робочих органів та габаритними розмірами – ранцеві, тачкові, тракторні, автомобільні й авіаційні. Тракторні обприскувачі поділяють на причіпні, начіпні та монтовані.

Загальна будова обприскувачів. Обприскувачі складаються з робочих і допоміжних органів. До робочих належать насос, розпилювальні та заправні пристрої, мішалки; до допоміжних – рама, резервуар, фільтри, регулятори тиску, всмоктувальна і нагнітальна магістралі, органи керування та контролю, ходова частина (для причіпних обприскувачів).

Розпилювальні пристрої обприскувачів призначені для розпилювання робочої рідини на рослини.

Розпилювання можна здійснювати гідравлічними (під дією тиску, створюваного насосом), пневматичними (під дією швидкісного повітряного потоку, створюваного вентилятором або компресором), комбінованими, а також ротаційними розпилювачами. Відповідно до цього розпилювальні пристрої бувають гідравлічні, пневматичні та ротаційні або комбіновані (пневмогідравлічні чи пневморотаційні).

Гідравлічні пристрої за призначенням поділяють на польові, виноградникові і садові. Широкого застосування набули відцентрові гідравлічні розпилювачі, дефлекторні, щілинні та прямоструменеві.

Робочий процес у відцентрових розпилювачах відбувається так. Рідина під тиском подається в корпус розпилювача (рис. 2, а, б), де завихрювальним осердям або за рахунок тангенціального підведення їй надається обертальний рух. Під дією відцентрових сил, що при цьому виникають, рідина розтягується на виході в тоненьку плівку і, виходячи із сопла у вигляді порожнистого конуса, розпадається на дрібні краплини.

Рис. 2. Розпилювачі:

а – вихровий: 1 – ковпачок; 2 – осердя; 3 – сопло; б – типу УН: 1 – корпус; 2 – сопло; 3 – ущільнювальне кільце; 4 – заглушка; в – садовий: 1 – корпус; 2 – завихрювальне осердя; 3 – кришка; 4 – розпилювальний диск; 5 – шток; г – дефлекторний: 1 – корпус; 2 – підвідний канал; 3 – розпилювальна пластинка; д – дефлекторний розпилювач РД-1,6: 1 – корпус; 2 – сопло; 3 – мінералокерамічна вставка; е – дефлекторний розпилювач РД-4,0: 1 – корпус; 2 – сопло; 3 – мінералокерамічна вставка; ж – щілинний розпилювач: 1 – корпус; 2 – сопло; 3 – мінералокерамічна вставка; з – пневматичний розпилювач: 1 – сопло; 2 – трубка; 3 – плівкоутворювач.

У садового розпилювача (рис. 2, в) передбачена також можливість регулювання під час роботи відстані від сопла розпилювального диска до завихрювального осердя. Це дає можливість змінювати кут розпилювання. Якщо осердя наближати до диска, кут конуса і ширина захвату збільшуються, а далекобійність зменшується.

Дефлекторні розпилювачі (рис. 2, г, д, е) при розпилюванні створюють плоский факел краплинок, що особливо важливо при смуговому обприскуванні. Розпилення в цих розпилювачах здійснюється за рахунок удару швидкісного струменя рідини в пластинку, встановлену перпендикулярно або під певним кутом до потоку.

Щілинні розпилювачі (рис. 2, ж) набули широкого застосування. Вони випускаються з кутом розпилення 80 і 110°, з різними діаметрами вихідних отворів і залежно від цього мають різний колір.

Так, щілинні розпилювачі з кутом розпилу 110° рекомендуються для обприскування фунгіцидами, інсектицидами та гербіцидами.

Прямоструменеві розпилювачі виконані у вигляді конуса із соплом, і рідина в них не завихрюється. Такі розпилювачі застосовують для обприскування високих дерев.

Ротаційні розпилювачі використовують на малооб'ємних обприскувачах та камерних протруювачах. Вони бувають у вигляді чашок або сітчастих барабанів, що обертаються з великою частотою. Розпилюється рідина за рахунок відцентрових сил, які виникають при швидкому обертанні розпилювача. Краплини мають майже однакові розміри, що залежать від діаметра та частоти обертання.

В обприскувачах розпилювачі монтуються на розпилювальних пристроях, що поділяються на гідравлічні та пневматичні. До гідравлічних розпилювальних пристроїв належать штанги і брандспойти.

При обприскуванні польових і овочевих культур використовують горизонтальні штанги, на ніпелі яких з певним кроком встановлюють розпилювачі.

Обприскувач причіпний штанговий ОПШ-15-03 призначений для обробки пестицидами польових культур, у тому числі вирощуваних за інтенсивною технологією. Його можна також використати для приготування робочої рідини з легкорозчинних гербіцидів.

Обприскувач виконаний у вигляді одновісного напівпричепа, що складається з шасі, склопластикового бака з механічною мішалкою, карданної передачі, насоса, регулятора тиску, напірної комунікації і штанги.

Обприскувач малооб'ємний штанговий ОМ-630-2 призначений для обробки польових культур пестицидами у вигляді водних розчинів, суспензій і мінерально-масляних емульсій. Він має форму змонтованої на рамі конструкції, що начіплюється на начіпну систему трактора.

Основними вузлами обприскувача є рама, бак із нержавіючої сталі з гідравлічною мішалкою, поршневий насос, регулятор тиску з демпферним пристроєм та манометром, п'ятисекційна штанга, карданна передача.

Обприскувач ультрамалооб'ємний штанговий ОМ-320-2 призначений для хімічного захисту від шкідників і хвороб зернових, просапних, овочевих і технічних культур. Він має форму змонтованої на рамі конструкції, встановленої на триточкову начіпну систему трактора. Обприскувач може агрегатуватись лише з тракторами, обладнаними гідравлічною системою відбору потужності (ГСВП) з витратою масла 100 л/хв. при тиску 10 МПа.

Основними складальними одиницями обприскувача є бак з гідравлічною мішалкою, поршневий насос, рама, штанга, розпилювальний пристрій, карданна передача й елементи комунікації.

Аерозольні генератори.

Зі створенням малооб'ємних і ультрамалооб'ємних обприскувачів, що забезпечують високодисперсне розпилювання робочої рідини без використання високої температури, інтерес до термомеханічних аерозолів зменшився, їх застосовують для обробки закритих приміщень, а також лісових насаджень у районах, віддалених від населених-пунктів. Для потреб сільськогосподарського виробництва системою машин передбачено випуск однієї моделі аерозольного генератора.

Аерозольний генератор АГ-УД-2 використовують для боротьби із шкідниками, а також обкурювання складських і тваринницьких приміщень. Він приводиться в дію від власного двигуна, а для транспортування під час роботи використовують автомобіль або тракторний причіп.

Максимальна кількість пестицидів, що може бути перетворена на аерозолі, при термомеханічному способі становить 9 л/хв., а при механічному – 6 л/хв.

Обпилювачі.

Обпилювання полягає в нанесенні на листкову поверхню сільськогосподарських рослин сухих порошкоподібних пестицидів. Обпилювання менш трудомісткий та більш продуктивний, порівняно з обприскуванням, спосіб застосування пестицидів. Однак він має і суттєві недоліки: недостатнє прилипання порошку до листкової поверхні рослин призводить до збільшення (у кілька разів) витрати пестицидів, навіть при малій швидкості вітру (2 – 3 м/с) порошок обсипається з рослин і заноситься вітром на значні відстані.

За призначенням обпилювачі – універсальні машини. За типом привода поділяються на тракторні, авіаційні та ранцеві.

Обпилювач універсальний ОШУ-50А призначений для боротьби з хворобами і шкідниками садів, виноградників, чагарників, посівів польових, технічних та овочевих культур, а також лісових смуг і масивів шляхом обпилювання їх сухими порошкоподібними пестицидами. Сади, польові, технічні й овочеві культури, лісові смуги та масиви обробляють за допомогою садово-польового розпилювального пристрою, а виноградники і чагарники (3 – 4 ряди) – виноградникового.

Основними складальними одиницями обпилювача є рама, бункер (5) (рис. 3) місткістю 160 дм³ з мішалкою (4), живильний шнек (3) з котушкою (6), вентилятор (12), вихідний патрубок (14), гідроциліндр (11) і розпилювальне сопло (7).

Працює обпилювач наступним чином. При увімкненому ВВП мішалка змішує порошок у бункері, живильний шнек подає його до котушки, що проштовхує порошок через вікно, величину якого регулюють дозувальною заслінкою (15), в лотік (13). Вентилятор засмоктує порошок, змішує його з повітрям і спрямовує в розпилювальне сопло (7), яке повертають гідроциліндром в межах 0 – 180° так, щоб пилоповітряна суміш надходила за вітром.

Рис. 3. Схема роботи обпилювача ОШУ-50А:

а – схема обпилювача; б – виноградниковий розпилювальний пристрій;

1 – карданний вал; 2 – важіль; 3 – шнек; 4 – мішалка; 5 – бункер; 6 – котушка; 7 – сопло; 8 – шток; 9 – поршень; 10 – штуцер; 11 – гідроциліндр; 12 – вентилятор; 13 – лотік; 14 – вихідний патрубок; 15 – дозувальна заслінка; 16 – редуктор; 17 – ланцюгова передача; 18 – щитки; 19 – вихідні отвори; 20 – труба; 21 – щілинні наконечники; 22 – кожух вентилятора.

При обпилюванні чагарників та виноградників замість щілинного сопла (7) встановлюється виноградниковий розпилювальний пристрій, труба (20) якого закріплює вертикально. Через вихідні отвори (19) і щілинні наконечники (21) пилова хвиля спрямовується в обидва боки від машини.

Ширина захвату обпилювача при обробці польових культур становить до 100 м. Його агрегатують із тракторами класу 0,9 і 1,4.

Ранцевий обпилювач ОРВ-1 "Ветерок" вентиляторного типу має бункер місткістю 10 дм³ Довжина високоефективного струменя становить до 5 м, витрата пестицидів – до 0,3 кг/хв.

Фумігатори.

Фумігація полягає в застосуванні пестицидів, що швидко випаровуються, проти найнебезпечніших збудників хвороб кореневої системи виноградників та шкідників чайних плантацій і цитрусових насаджень. Цей спосіб здебільшого застосовують для знезаражування ґрунту.

Фумігатори бувають ручні й тракторні. За характером технологічного процесу їх поділяють на фумігатори безперервної та порційної дії, а за призначенням – на ґрунтові і наземно-наметні.

ЗВІТ

1. Стислий зміст роботи.

2. Агротехнічні вимоги до машин для хімічного захисту рослин.

3. Протруювачі насіння.

4. Обприскувачі.

5. Аерозольні генератори.

6. Обпилювачі.

7. Фумігатори.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. З якою метою застосовуються машини для хімічного захисту рослин?

2. Які методи захисту рослин Ви знаєте?

3. В чому полягає інтегрований метод захисту рослин?

4. Які види пестицидів Ви знаєте?

5. За яких умов не рекомендується проводити обприскування сільськогосподарських культур?

6. Які способи протруювання насіння Ви знаєте?

7. Чи зменшується витрата рідини при звичайному обприскуванні в порівнянні з малооб’ємним?

8. З якою метою застосовуються аерозольні генератори?

9. В чому полягає обпилювання рослин?

10. Дайте визначення поняттю „фумігація рослин”?