Міністерство освіти і науки України Львівський інститут економіки і туризму

Індивідуальна робота

На тему: «Порядок складання та подання податкової декларації з ПДВ.»

Виконав:
Ст. гр. БЕ-11

Рогозянська Г. І.

Львів-2015

План:

Вступ:

Податок на додану вартість (ПДВ) є непрямим податком — однією з форм універсальних акцизів. ПДВ був запроваджений в Україні в 1992 р., і разом з акцизним збором замінив податок з обороту та податок із продажів. Податок на додану вартість має високу ефективність із фіскаль­ної позиції, оскільки споживання є більш сталою величиною, на відміну від доходів чи прибутку.

Широка база оподаткування, яка охоплює не тільки товари, але й роботи та послуги, забезпечує надійність і стабільність бюджетних надходжень, оскільки зміна в уподобаннях споживачів не відображається на зменшенні доходів бюджету (що є проблемою для податків на споживання з обмеженим переліком оподатковуваних товарів). Універсальні ставки полегшують як обчислення податку для його платників, так і контроль податкових органів за правильністю сплати остан­нього, а крім того, забезпечують нейтральний вплив на процеси ринкового ціноутворення. Стягнення ПДВ на всіх етапах руху товарів, робіт, послуг має наслідком рівномірний розподіл податкового тягаря між усіма суб’єктами підприємницької діяльності. До того ж відсутній кумулятивний ефект у ціноутворенні, коли податок нараховується на податок. Від податку на додану вартість набагато важче ухилитись у порівнянні з прибутковими податками, оскільки база оподаткування підраховується набагато простіше, а його стягнення на всіх етапах руху товару чи послуг вводить «механізм автоматичного контролю» за правильністю нарахування суми податку на поперед­ній стадії реалізації.

Недоліками ПДВ є значний його вплив на загальний рівень цін та регресивність, особливо щодо малозабезпечених верств населення, а також відволікання оборотних коштів підприємств. Об’єктом оподаткування ПДВ є додана вартість. Додана вартість є часткою повної вартості товару чи послуги, це та її частина, яка створюється даним платником. Обчислити її обсяг можна двома методами: перший — від повної вартості відрахувати вартість сировини, матеріалів та послуг виробничого характеру (саме цей метод застосовується в Україні); другий — скласти величини заробітної плати, прибутку, непрямих податків та деякі інші.

Оподаткування доданої вартості створює умови для рівномірного включення податку в ціни товарів та послуг на всіх етапах їхнього виробництва і реалізації. З 1 жовтня 1997 р. в Україні був уведений в дію новий закон щодо ПДВ, який досить суттєво змінив механізм стягнення подат­ку, що діяв раніше. Розглянемо основні елементи чинного механізму стягнення ПДВ.

1. Основні види податкової звітності

У зв’язку із введенням в дію Законів України “Про оподаткування прибутку підприємств” і “Про податок на додану вартість”, окрім подання бухгалтерської звітності передбачено також подання податкової звітності. Формами такої звітності (з додатками) є:

- Декларація про прибуток підприємства.

- Податкова декларація податку на додану вартість.

Декларація про прибуток підприємства заповнюється у тисячах гривень з одним десятинним знаком. Дані, що наведені у декларації, повинні підтверджуватися первинними документами, даними бухгалтерського обліку, відповідати податковому обліку (звітності).

Декларація складається із вступної частини, схеми основних частин і сімнадцяти додатків. У вступній частині декларації відображається повна назва підприємства (згідно установчих документів), зареєстрованого в установленому порядку, форма власності (згідно якої зареєстроване підприємство, виходячи із закону України “Про власність”), ідентифікаційний код, назва органу, у відомстві якого знаходиться підприємство (якщо такий є), повний юридичний адрес і номер телефону платника податку.

Основні частини декларації зведені в одну таблицю наскрізною нумерацією рядків і призначені для розрахунку і відображення загальної суми зобов’язань платника із перерахування у бюджет податків. Більшість рядків декларації заповнюються на основі додатків. У цьому випадку після назви показника вказано, на основі якого додатку заповнюється даний рядок. Однак деякі рядки декларації заповнюються на основі даних бухгалтерського і податкового обліку; при цьому посилань на додатки немає.

Рядки додатків, у свою чергу, заповнюються на основі даних бухгалтерського і податкового обліку. Однак в деяких додатках, зокрема “О” і “П”, при підрахунку окремих показників використовуються безпосередньо дані рядків декларації.

Основна частина декларації і додатку має по чотири графи – код рядка. Коди рядків додатку складаються із двох розділених крапкою цифр, перша з яких