Ціна, географія, характер та інші показники злочинності.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ Ю РИДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО

 

Кафедра кримінології та кримінально-виконавчого права

 

 

Індивідуальна робота

з кримінології

 

Студентка 5 курсу 22 групи Інституту підготовки кадрів для органів прокуратури України Морозової Юлії Володимирівни Перевірив: ас, Таволжанський Олексій Володимирович

 

 

м. Харків – 2014 рік

План

 

1. Ціна, географія, характер та інші показники злочинності. 3

2. Поняття та форми координації запобіжної діяльності правоохоронних органів. Недоліки координації. 5

3. Експеримент як метод кримінологічних досліджень. 7

4. Кримінологічна характеристика, детермінація (причини, умови) злочинів проти громадської безпеки. Бандитизм та заходи по запобіганню йому. 8

 

Ціна, географія, характер та інші показники злочинності.

Стан злочинності характеризують кількісні та якісні показники. До кількісних показників злочинності можна зарахувати і так звану ціну злочинності.
Ціна злочинності — це економічні, соціальні, моральні, фізичні й інші шкідливі наслідки вчинених злочинів. Обчислюється цей показник за кількістю вбитих і покалічених потерпілих, пограбованих, обкрадених і принижених внаслідок вчинення злочинів; розмірами матеріальної шкоди, завданої злочинами, і витратами держави на лікування потерпілих і поновлення їх здоров’я; витратами на утримання відповідних установ і правоохоронних органів, що здійснюють боротьбу із злочинністю. Ціну злочинності необхідно визначати для характеристики її суспільної небезпечності, а також для розрахунку бюджетних асигнувань на боротьбу із злочинністю. Без відповідного фінансового забезпечення програми попередження злочинності неможливо реалізувати.

Географія злочинності — це поширеність злочинності на певній території, що характеризується кількісними та якісними (структурними) показниками злочинності в різних регіонах. Географія злочинності може зумовлюватись економічними, історичними, етнічними особливостями регіонів, концентрацією міського населення й іншими особливостями (наприклад, наявність транспортних вузлів, безпосереднє розташування поблизу державного кордону)
Динаміка злочинності — це рух злочинності в часі в бік її зменшення, збільшення або стабілізації. Динаміку характеризують зміна рівня і структури злочинності в часі, тобто зміна кількісних та якісних показників злочинності на певній території за певний час.
На динаміку злочинності впливає багато детермінант, які за механізмом дії і змістом можна згрупувати у три напрями.

Детермінанти правового характеру пов’язані зі станом кримінального законодавства і правозастосовчою практикою. Розширення або звуження сфери кримінальної відповідальності, криміналізація або декриміналізація діянь неминуче впливають на рівень і структуру злочинності. Недоліки у правозастосовчій практиці органів, що здійснюють боротьбу із злочинністю, нереагування на окремі нетяжкі злочинні прояви так само позначаються на динаміці злочинності.
Демографічні зміни справляють не причинний, а функціональний вплив на злочинність. Так, низька питома вага злочинності неповнолітніх у країні в 1958 р. — 5 % — пояснюється ще й тим, що після війни серед населення країни значно зменшилася кількість неповнолітніх осіб.
Соціально-економічні, політичні та управлінські детермінанти чинять найістотніший, причинно зумовлений вплив на злочинність і її динаміку як у країні загалом, так і в окремих її регіонах.

Кримінально-правова структура охоплює такі критерії, як спрямованість, тяжкість злочинів, форма вини, мотивація злочинів.
За спрямованістю розрізняють злочини, передбачені відповідними главами Особливої частини КК України: злочини проти особи, власності, громадського порядку, посадові, господарчі та ін.
За тяжкістю розрізняють злочини тяжкі, менш тяжкі і такі, що не становлять значної суспільної небезпеки.
За формою вини злочини бувають умисні та з необережності.
За мотивацією розрізняють злочини, вчинені з корисливих мотивів, із хуліганських спонукань і антидержавні.