Умисне знищення або пошкодження майна 3 страница

 

Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

57. Кваліфікуючі ознаки Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів

 

 

Кваліфікуючими ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 301, є вчинення дій, передбачених ч.1 цієї статті, щодо кіно– та відеопродукції та комп'ютерних програм порнографічного характеру; збут неповнолітнім чи розповсюдження серед них творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру.

 

Кваліфікуючими ознаками злочину, передбаченого ч.ч. 3 та 5 ст. 301 КК є вчинення злочину повторно або за попередньою змовою групою осіб, або з отриманням доходу у великому розмірі.

 

58. Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність

 

Родовий об’єкт злочину це моральні засади суспільства у сфері виховання підростаючого покоління.

 

Основний безпосередній об’єкт злочину – суспільні відносини, які забезпечують принцип вільного розвитку особистості та умови нормального розвитку і виховання неповнолітніх. Вони передбачають охорону неповнолітніх від негативного впливу, який може викликати бажання займатися діяльністю, що негативно сприймається суспільством.

 

Потерпілими від цього злочину є неповнолітні в незалежності від статі. Хоча в диспозиції кримінально–правової норми згадується про потерпілого у множині – „втягнення неповнолітніх”, кримінальну відповідальність настає і в разі втягнення одного неповнолітнього у злочинну діяльність, у пияцтво, у заняття жебрацтвом, азартними іграми.

 

Об’єктивна сторона злочину полягає у втягненні неповнолітнього у злочинну чи іншу антигромадську діяльність.

 

Форми вчинення злочину: втягнення неповнолітніх: 1) у злочинну діяльність; 2) у пияцтво; 3) у заняття жебрацтвом; 4) у заняття азартними іграми.

 

Суб’єктом злочину згідно п.4 постанови ПВСУ від 27 лютого 2004 р. № 2 „Про застосування судами законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність” є особа, яка на момент вчинення злочину досягла 18–річного віку.

 

Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Під час слідства необхідно з’ясовувати, чи усвідомлювала доросла особа, що своїми діями втягує неповнолітнього у вчинення злочину або в іншу антигромадську діяльність. Також необхідно враховувати, що кримінальна відповідальність за зазначені дії настає як у разі, коли доросла особа знала про неповнолітній вік втягуваного, так і тоді, коли вона за обставинами справи повинна була або могла про це знати.

 

Кваліфікуючими ознаками є вчинення вказаних дій: 1) щодо малолітньої особи; 2) батьком, матір’ю, вітчимом, мачухою, опікуном чи піклувальником, або особою, на яку покладено обов’язки щодо виховання потерпілого чи піклування про нього (ч.2 ст. 304 КК).(7)

 

59. Назвіть положення яке стосується переростання крадіжки у грабіж або розбій

 

Крадіжка може переростати в грабіж чи розбій. В постанові ПВС вказано що

дії розпочаті як крадіжка і виявлені власником майна чи ін особами і

незважаючи на це продовжені кваліфікуються як грабіж. Якщо при цьому

було застосоване насильство з метою продовжити вилучення майна або

утримати в себе вилучене майно то вчинене кваліфікується як насильницьки

грабіж чи розбій залежно від обсягу насильства. Але якщо винний кинув це

майно, припинив дію по крадіжці, і навіть якщо застосував насильство але

вже не з метою вилучення майна а наприклад з метою уникнути затримання

то вчинення може кваліфікуватися як замах на крадіжку. Але може

перерости лише коли злочин не досягнув стадії закінченого злочину. Якщо

досягнув то це буде реальна сукупність.

 

60. Кваліфікуючі ознаки злочину Контрабанда наркотичних засобів, психотропних

речовин, їх аналогів чи прекурсорів або

фальсифікованих лікарських засобів

 

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою

групою осіб, а також якщо предметом цих дій були особливо

небезпечні наркотичні засоби чи психотропні речовини або

наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги чи прекурсори

або фальсифіковані лікарські засоби у великих розмірах, -

 

3. Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх

аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів,

вчинена організованою групою, а також якщо предметом контрабанди

були наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги чи

прекурсори або фальсифіковані лікарські засоби в особливо великих

розмірах, -

 

Примітка. Поняття великий та особливо великий розмір

наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або

прекурсорів, а також отруйних чи сильнодіючих речовин або отруйних

чи сильнодіючих лікарських засобів, або фальсифікованих лікарських

засобів, що застосовується в цьому розділі, визначається

центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування

державної політики у сфері охорони здоров’я, спільно з центральним

органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної

політики у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин,

їх аналогів і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу.

 

61. Kримінальна відповідальність за необережне знищення або пошкодження майна настає

лише у разі, якщо особа була не лише зобов'язана, а й мала реальну можливість виконати належним чином покладені на неї обов'язки по зберіганню чи охороні чужого майна. Якщо ж особа була позбавлена такої можливості в силу тих чи інших об'єктивних або суб'єктивних факторів (виконання неадекватного обсягу роботи, поганий стан здоров'я, недостатність навичок і досвіду тощо), фактично була позбавлена можливості відвернути настання тяжких наслідків для власника майна, то склад злочину, передбачений ст. 197, відсутній. Не буде цього складу злочину в діях особи, якій доручено зберігання чи охорона чужого майна, і в тому випадку, коли невиконання чи неналежне виконання нею своїх обов'язків, що спричинило тяжкі наслідки для власника, стало результатом неправомірного впливу на неї з боку інших осіб (застосування до неї фізичного насильства, незаконне позбавлення волі тощо) або результатом нездоланної сили.

 

 

62. викрадення привласнення вимагання наркотичних засобів психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем

 

 

Основним безпосереднім об'єктом злочину є встановлений з Метою захисту здоров'я населення порядок обігу наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. Додатковим факультативним об'єктом можуть виступати життя і здоров'я особи, власність.

 

Предметом злочину є наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги

 

Об'єктивна сторона злочину передбачає протиправне вилучення наркотиків, психотропних речовин або їх аналогів як з власності держави чи колективних або інших підприємств, установ і організацій, так і з приватного володіння окремих громадян. При цьому не має значення, правомірно чи незаконно володіла особа зазначеними засобами або речовинами.

 

Способами такого вилучення є 1) викрадення (крадіжка, грабіж); 2) привласнення; 3) вимагання; 4) заволодіння вказаними засобами і речовинами шляхом шахрайства (ч. 1 ст. 308); 5) заволодіння ними шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем

 

Суб'єктом злочину, вчиненого шляхом крадіжки, грабежу, розбою та вимагання, може бути осудна особа, яка досягла 14-річного віку, а вчиненого шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем - службова особа. Суб'єктом цього злочину, вчиненого в інший спосіб, є осудна особа, яка досягла 16-річного віку.

 

cуб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. При вчиненні Його шляхом розбою обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони є мета - викрадення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

 

Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його: 1) повторно; 2) за попередньою змовою групою осіб; 3) із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого або з погрозою застосування такого насильства; 4) особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених ст. ст. 306, 307, 310. 311, 312, 314, 317; 5) у великих розмірах (ч. 2 ст. 308); а особливо кваліфікуючими - вчинення його: 1) в особливо великих розмірах;

 

 

63. розкрити заохочувальну частину статті незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів

 

Особа, яка добровільно здала наркотичні засоби, психотропні речовини або Їх аналоги і вказала джерело їх придбання або сприяла розкриттю злочинів, пов'язаних з їх незаконним обігом, звільняється від кримінальної відповідальності за незаконне їх виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання (частина перша цієї статті, частина перша статті 309 цього Кодексу)

 

64. Посів або вирощування снотворного маку чи конопель cт 310

 

Об’єктом злочину є здоров’я населення.

Предмет цього злочину — це не власне наркотики, готові до вживання, а лише рослини (чи їх частини), що містять наркотичні засоби,— мак снотворний і коноплі.

Об’єктивну сторону злочину утворюють незаконний посів або вирощування снотворного маку чи конопель, тобто культивування цих рослин.

 

 

За ч. 1 ст. 310 підлягають кваліфікації дії осіб, які незаконно здійснили посів або вирощування снотворного маку чи конопель у Кількості менше 500 рослин. Проте зовсім незначна кількість посіяних та/або вирощуваних рослин снотворного маку чи конопель (кілька рослин) може бути підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 106-2 КАЛ.

 

Злочин вважається закінченим з моменту виконання дій, що утворюють посів (внесення насіння в ґрунт) чи вирощування (коли здійснюються заходи по догляду) рослинних культур, що містять наркотики, — незалежно від того, чи були вирощені снотворний мак або коноплі, чи був зібраний урожай і вироблено (виготовлені) наркотичні засоби.

 

Суб’єкт злочину загальний. Якщо наркотиковмісні культури були незаконно посіяні чи вирощувались службовою особою, яка для цього використала владу чи службове становище всупереч інтересам служби, вчинене за наявності підстав слід кваліфікувати за ст. ст. 364 і 310.

 

Суб’єктивна сторона злочину характеризується умислом.

 

Кваліфікуючими ознаками злочину є незаконні посів або вирощування снотворного маку чи конопель: 1) особою, яка була засуджена за цією статтею; 2) особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених ст. ст. 307, 309, 311, 317; 3) за попередньою змовою групою осіб з метою збуту; 4) у кількості п’ятисот і більше рослин.

 

65. Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, державному виконавцю, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві,

Основним безпосереднім об'єктом злочину виступає нормальна діяльність правоохоронних органів, громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону та законних військових формувань на території України. Додатковим факультативним об'єктом може бути здоров'я особи.

Потерпілими від злочину є:

1) представник влади (ч. 1 ст. 342);

 

2) працівник правоохоронного органу; 3) член громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону;

 

4) військовослужбовець (ч. 2 ст. 342).

 

До працівників правоохоронних органів слід відносити працівників органів; прокуратури; внутрішніх справ; служби безпеки; митної служби; охорони державного кордону; державної податкової служби; виконання покарань; державної контрольно-ревізійної служби; рибоохорони; державної лісової охорони; Антимонопольного комітету та інших органів, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.

 

Відмітною ознакою вказаних працівників як працівників саме правоохоронних органів є те, що вони беруть безпосередню участь у; а) розгляді судових справ у всіх інстанціях; б) провадженні і розслідуванні кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення; в) оперативно-розшуковій діяльності; г) охороні громадського порядку і громадської безпеки; д) виконанні вироків, рішень, ухвал і постанов судів, постанов органів дізнання і попереднього слідства; е) контролі за переміщенням людей, транспортних засобів, товарів та інших предметів чи речовин через державний і митний кордони України; є) нагляді і контролі за виконанням законів.

 

Об'єктивна сторона злочину характеризується: 1) діянням - опором представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену відповідного громадського формування або військовослужбовцю; 2) часом вчинення злочину.

 

Опір - це активна фізична протидія здійсненню відповідними працівниками своїх обов'язків. Коло обов'язків, здійсненню яких вчиняється опір, залежить від виду потерпілого, якому вчиняється опір,

 

Суб'єкт злочину загальний.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом

 

Кваліфікований вид злочину (ч 3 ст 342) має місце при поєднанні опору з примушенням потерпілого шляхом насильства або погрози застосування такого насильства до виконання явно незаконних дій

 

 

66. Кваліфікуючі ознаки злочину *Умисне вбивство*

Стаття 115. Умисне вбивство

 

Вбивствотобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині

 

. Умисне вбивство:

 

1) двох або більше осіб;

отребують кваліфікації за сукупністю злочинів - за ч. 1 або відповідним пунктом ч. 2 ст. 115 та ст. 15 і п, 1 ч. 2 ст. 115.

 

2) малолітньої дитини або жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності;

Вбивство дитини, яку винний помилково вважав малолітньою, або вбивство жінки, яку винний помилково вважав вагітною, підлягає кваліфікації за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 і п, 2 ч. 2 ст. 115 та, залежно від обставин справи, за відповідною частиною (пунктом ч. 2) ст. 115.

 

3 )заручника;

 

 

4 ) вчинене з особливою жорстокістю;

При кваліфікації умисного вбивства за ознакою вчинення його з особливою жорстокістю (п. 4 ч. 2 ст. 115) слід мати на увазі, що законом особлива жорстокість пов'язується зі способом позбавлення людини життя та іншими обставинами, які свідчать про проявлення винним особливої жорстокості.

5) вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб;

Якщо при умисному вбивстві, вчиненому способом, небезпечним для життя багатьох осіб, позбавлено життя кількох з них, вчинене слід кваліфікувати за п. п. 1 і 5 ч. 2 ст. 115.

 

6 } з корисливих мотивів;

слід кваліфікувати, залежно від обставин справи, за відповідними частинами ст. 143 та п. 6 ч. 2 ст. 115.

 

7) з хуліганських мотивів

За наявності реальної сукупності умисного вбивства з хуліганських мотивів і хуліганства вчинене слід кваліфікувати за п. 7 ч. 2 ст. 115 та за ст. 296. Коли під час хуліганства заподіяно смерть потерпілого з необережності, дії винного слід кваліфікувати за відповідною частиною ст. 296 та за ст. 119. Умисне вбивство в сварці чи бійці, які розпочав сам потерпілий, а так само з ревнощів, помсти чи інших мотивів, що виникли на ґрунті особистих відносин, хоча при цьому і було порушено Громадський порядок, не можна кваліфікувати як вчинене з хуліганських мотивів.

 

8) особи чи її близького родича у зв'язку з виконанням цією особою службового або громадського обов'язку;

 

9) з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення;

 

10) поєднане із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом;

 

11) вчинене на замовлення;

 

12) вчинене за попередньою змовою групою осіб;

 

13) вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком вбивства,

 

67. Втручання в діяльність працівника правоохоронного органу

Вплив у будь-якій формі на працівника правоохоронного органу з метою перешкодити виконанню ним службових обов'язків або добитися прийняття незаконних рішень

 

Об'єктом злочину є нормальна діяльність правоохоронних органів.

 

Потерпілим від злочину є працівник правоохоронного органу.

 

Вплив на працівника правоохоронного органу може полягати у конкретних діях, спрямованих на перешкоду виконанню цим працівником службових обовязків або для того, щоб добитися прийняття незаконних рішень. Вплив може проявлятися в умовлянні, шантажуванні потерпілого, погрозі відмовити у наданні законних благ, а також у будь якій іншій формі. Умовляння - це прохання про вчинення чи не вчинення будь-яких дій, що полягають у невиконанні потерпілим своїх службових обов'язків або прийнятті незаконних рішень. Це прохання може супроводжуватись обіцянками про надання якихось майнових чи немайнових благ, переваг, пропозицією хабара. Прохання батьків або інших родичів правопорушника про прийняття працівником правоохоронного органу рішення в інтересах цього правопорушника не утворює складу цього злочину. Шантажування може здійснюватися шляхом погрози розголосити відомості, які потерпілий бажає зберегти в таємниці.

 

злочин вважається закінченим з моменту застосування впливу у будь-якій формі на працівника правоохоронного органу.

Суб'єкт злочину загальний.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом та метою - перешкодити виконанню потерпілим службових обов'язків або добитися прийняття незаконних рішень.

Кваліфікуючими ознаками злочину ( ч. 2 ст. 343) є вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 343, якщо вони: 1) перешкодили запобіганню-злочину чи затриманню особи, яка його вчинила; 2) вчинені службового особою з використанням свого службового становища. Перешкодження запобіганню злочину чи затриманню особи, яка його вчинила, має місце тоді, коли саме через втручання винної особи працівник правоохоронного органу не зміг запобігти злочину чи затримати особу, яка вчинила злочин

 

68. Злочини проти власності що неповязані з вилученням майна з чужого володіння

Злочини що не пов*язані з вилученням майна з чужого володіння:

1) Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживан­ня довірою (ст. 192 КК).

1. Заподіяння значної майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою за відсутності ознак шахрайства –

2. Ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або такі, що заподіяли майнову шкоду у великих розмірах

2)Привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї (ст. 193 КК).

Привласнення особою знайденого або такого, що випадково опинилося у неї, чужого майна, яке має особливу історичну, наукову, художню чи культурну цінність, а також скарбу

3)Придбання, отримання, зберігання чи збут майна, одержаного злочинним шляхом (ст. 198 КК).

Заздалегідь не обіцяне придбання або отримання, зберігання чи збут майна, завідомо одержаного злочинним шляхом за відсутності ознак легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом

69. Кваліфікуючі ознаки злочину «Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу»

Погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо працівника правоохоронного органу, а також щодо його близьких родичів у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків

 

Кваліфікуючою ознакою злочину є вчинення його організованою групою

 

70.Посягання на життя працівника правоохоронного органу,члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця.(ст.348)

Стаття-Вбивство або замах на вбивство працівника правоохоронного органу чи його близьких родичів у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, а також члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх діяльністю щодо охорони громадського порядку.

Цей злочин належить до злочинів проти авторитету органів державної влади,органів місцевого самоврядування та об*єднань гр.-н.

Основний безпосередній об'єкт злочину - нормальна службова діяльність працівників правоохоронних органів, авторитет цих органів, а також встановлений порядок охорони громадського порядку.

Додатковим обов'язковим об'єктом злочину є життя зазначених осіб.

Потерпілими від злочину можуть бути працівник правоохоронного органу, його близький родич, член громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовець.

З об'єктивної сторони злочин виражається у посяганні на життя відповідної особи, а саме у:

1) вбивстві;

2) замаху на вбивство.

Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони даного злочину є те, що посягання на життя потерпілого причинне обумовлене виконанням службових обов'язків потерпілого або його діяльністю щодо охорони громадського порядку.

Злочин визнається закінченим з моменту настання смерті потерпілого або вчинення діяння, яке утворює замах на вбивство.

Суб'єкт злочину - осудна особа, яка досягла 14-річного віку.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом. При цьому зміст умислу включає усвідомлення винним специфічних ознак потерпілого та зв'язку посягання з його певною службовою чи громадською діяльністю.

Мотивами злочину можуть бути:

1) прагнення перешкодити потерпілому у момент посягання або в майбутньому виконувати свої службові обов'язки або здійснювати діяльність щодо охорони громадського порядку;

2) помста за виконання цих обов'язків або таку діяльність у минулому. Таким чином, посягання на життя потерпілого за часом може не співпадати із службовою діяльністю або діяльністю щодо охорони громадського порядку, яка зумовила посягання.

 

71. Захоплення представника або працівника правоохоронного органу як заручника.(ст.349)

Стаття-Захоплення або тримання як заручника представника влади, працівника правоохоронного органу чи їх близьких родичів з метою спонукання державної чи іншої установи, підприємства, організації або службової особи вчинити або утриматися від вчинення будь-якої дії як умови звільнення заручника.

Цей злочин належить до злочинів проти авторитету органів державної влади,органів місцевого самоврядування та об*єднань гр.-н.

Основним безпосереднім об'єктом цього злочину є авторитет органів державної влади.

Його додатковим обов'язковим об'єктом можуть бути життя чи здоров'я людини, її воля, честь і гідність.

Потерпілими від цього злочину можуть бути: 1) представник влади; 2) працівник правоохоронного органу 3) їхні близькі родичі

Об'єктивна сторона його характеризується суспільне небезпечними діями у двох можливих формах: 1) захоплення особи як заручника; 2) тримання особи як заручника.

Заручником є особа, яку захоплює або утримує інша особа, погрожуючи при цьому її вбити, спричинити тілесні ушкодження, вчинити інші насильницькі дії або продовжувати утримувати далі.

Під з ахопленням особи треба розуміти напад, пов'язаний з й затриманням із наступним істотним обмеженням вільного руху, пересування чи поведінки особи. Гримання особи передбачає насильницьку заборону особі залишати певне місце чи унеможливлення це зробити.

Суб'єктом злочину є осудна особа, яка досягла 14-річного віку.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Обов'язковою ознакою його суб'єктивної сторони є мета. Вона може мати альтернативний характер - спонукати державну чи іншу установу, підприємство, організацію, або службову особу до:

а) вчинення будь-якої дії; б) утримання від учинення будь-якої дії, - як умови звільнення заручника (детальніше про це див. у коментарі.

 

72. Пом'якшуючі обставини при вчиненні умисного вбивства.

Пом*якшуючими обставинами при вчиненні умисного вбивства є:

1)В стані сильного душевного хвилювання (ст.116 ККУ)- Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства, систематичного знущання або тяжкої образи з боку потерпілого. Тобто особа, що його вчинила, притягається до кримінальної відповідальності з урахуванням особливого психічного стану винного, обумовленого поведінкою самого потерпілого.

2)Матір*ю своєї новонародженої дитини(ст.117 ККУ)- Умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини під час пологів або відразу після пологів. Тобто психічне ставлення особи при вчиненні цього злочину характеризують такі особливості: 1) його вчинення обумовлене емоційною напругою, викликаною вагітністю і пологами та психічними процесами, що їх супроводжували (зокрема сімейним конфліктом, подружньою зрадою, матеріальними та іншими соціально-побутовими негараздами); 2) тимчасовий психічний розлад послаблює здатність матері усвідомлювати свої дії та керувати ними, у зв'язку з чим вона є обмежено осудною.

3)При перевищенні меж необхідної оборони або в разі перевищення заходів необхідних для затримання злочинця(ст.118 ККУ)- Умисне вбивство, вчинене при перевищенні меж необхідної оборони, а також у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.Тобто, свідомість винного має охоплюватись тим фактом, що він діє в умовах необхідної оборони або умовах, необхідних для затримання злочинця. Мотивація дій винного при перевищенні меж необхідної оборони має бути головним чином обумовлена захистом від суспільного посягання охоронюваних законом прав і інтересів. При перевищенні заходів, необхідних для затримання злочинця, домінуючим є певне спрямування дій винного - він переслідує мету затримати особу, яка вчинила злочин, і доставити її відповідним органам влади.

 

73. Одержання незаконної винагороди працівником державного підприємства, установи чи організації.(ст.354 ККУ)

Стаття-Незаконне одержання шляхом вимагання працівником державного підприємства, установи чи організації, який не є службовою особою, в будь-якому вигляді матеріальних благ або вигід майнового характеру у значному розмірі за виконання чи невиконання будь-яких дій з використанням становища, яке він займає на підприємстві, в установі чи організації.

Примітка. Під незаконною винагородою у значному розмірі в цій етапі слід розуміти незаконну винагороду, яка в два і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Цей злочин належить до злочинів проти авторитету органів державної влади,органів місцевого самоврядування та об*єднань гр.-н.

Об'єктом злочину є авторитет державних установ, підприємств та організацій.

Предмет злочину - матеріальні блага та вигоди майнового характеру.

Під матеріальними благами розуміються будь-які матеріальні цінності, вартість яких може бути виражена у грошовому еквіваленті (гроші, різні речі, товари тощо).

Вигоди майнового характеру - право на майно, послуги, пільги майнового характеру, а також будь-які дії, пов'язані з можливістю одержати матеріальні блага або послуги чи з можливістю уникнути матеріальних витрат. Такими вигодами можуть бути безоплатне одержання для використання транспорту, приміщення, іншого майна, квитків для проїздув транспорті чи квитків на відвідування видовищних заходів (концерти, спортивні змагання) тощо.

З об'єктивної сторони злочин виражається у незаконному одержанні шляхом вимагання в будь-якому вигляді матеріальних благ або вигоди майнового характеру за виконання чи невиконання будь-яких дій з використанням становища, яке особа посідає на підприємстві, в установі чи організації.