М'язи нижньої кінцівки (musculi membri inferidris) традиційно поділяють на м'язи пояса нижньої кінцівки і м'язи вільної нижньої кінцівки (Рис. 4).
Рис. 3. Синовіальні піхви кисті (долоня):
1 — квадратний м'яз-привертач; 2 — глибокий м'яз — згинач пальців; 3 — поверхневий м'яз — згинач пальців; 4 — удержувач згиначів (перерізаний); 5 — спільна синовіальна піхва м'язів-згиначів; в — синовіальна піхва мізинця; 7 — синовіальні піхви сухожилків пальців кисті; 8, 9 — синовіальна піхва сухожилка довгого м'яза — розгинача великого пальця; 10 — синовіальна піхва сухожилка променевого м'яза — згинача зап'ястка.
До м'язів пояса нижньої кінцівки відносять м'язи, що діють на кульшовий суглоб. За топографією їх поділяють на зовнішні та внутрішні. До групи зовнішніх м'язів відносять великий, середній та малий сідничні м'язи, зовнішній затульний м'яз, верхній і нижній близнюкові м'язи, квадратний м'яз стегна, а також м'яз — на-тягач широкої фасції.
Рис. 4. М'язи нижньої кінцівки:
а — вигляд спереду; 1 — пахвинна зв'язка; 2 — клубово-поперековий м'яз; 3 — гребінний м'яз; 4 — довгий привідний м'яз; 5 — стрункий м'яз; 6 — литковий м'яз (присередня головка); 7 — камбалоподібний м'яз; S —довгий м'яз — розгинач великого пальця; 9 — довгий м'яз — розгинач пальців; 10 — передній великогомілковий м'яз; 11 — чотириголовий м'яз стегна; 12 — кравецький м'яз; 13 — м'яз — натягач широкої фасції; 6 — вигляд ззаду: 1 — великий сідничний м'яз; 3 — двоголовий м'яз стегна; 3 — литковий м'яз; 4 — п'ятковий сухожилок; 5 — камбалоподібний м'яз; в — півперетинчастий м'яз; 7 — півсухожилковий м'яз.
Великий сідничний м'яз (musculus gluteus maximus) розміщується під шкірою сідничної ділянки. Починається від зовнішньої поверхні клубової кістки, задньої поверхні крижової кістки та куприка і прикріплюється до сідничної горбистості стегнової кістки та частково до широкої фасції. Функція: розгинає стегно та повертає його назовні; при фіксованому стегні випрямляє зігнутий уперед тулуб.
Середній сідничний м'яз (musculus gluteus medius), частково прикритий попереднім м'язом, починається від зовнішньої поверхні крила клубової кістки і прикріплюється до верхівки великого вертлюга. Функція: відводить стегно (при фіксованому тазі); передні пучки м'яза обертають стегно досередини, а задні — назовні.
Малий сідничний м'яз (musculus gluteus minimus) лежить під середнім сідничним м'язом. Починається від зовнішньої поверхні крила клубової кістки, а прикріплюється до великого вертлюга. Функція подібна до функції середнього сідничного м'яза.
Зовнішній затульний м'яз (musculus obturatorius externus) починається від зовнішньої поверхні затульної перетинки та країв затульного отвору і прикріплюється до вертлюжної ямки. Функція: обертає стегно назовні
Близнюкові м'язи (верхній та нижній) (musculus gemellus superior et inferior) невеликі м'язи, які починаються від сідничної ості (верхній м'яз) та сідничного горба (нижній м'яз) і прикріплюються до вертлюжної ямки. Між цими м'язами лежить сухожилок внутрішнього затульного м'яза. Функція: обертають стегно назовні.
Квадратний м'яз стегна (musculus quadratus femoris) починається від бічної поверхні сідничного горба та прикріплюється до між-вертлюжного гребеня. Функція: обертає стегно назовні.
М'яз-натягач широкої фасції (musculus tensor fasciae latae) плоский м'яз, який починається від зовнішньої губи клубової кістки, ближче до передньої верхньої клубової ості. Донизу м'язові волокна переходять у клубова-гомілкове пасмо широкої фасції. Функція: натягає широку фасцію стегна.
Внутрішня група м'язів пояса нижньої кінцівки складається з клубово-поперекового м'яза, грушоподібного та внутрішнього затульного м'язів.
Клубово-поперековий м'яз (musculus iliopsoas) побудований з двох м'язів, що починаються окремо, а прикріплюються разом. Великий поперековий м'яз (musculus psoas major) починається від тіл та поперечних відростків XII грудного і всіх поперекових хребців, проходить під пахвинною зв'язкою, з'єднується з клубовим м'язом і прикріплюється до малого вертлюга стегнової кістки. Клубовий м'яз (musculus iliacus) починається від клубової ямки, проходить під пахвинною зв'язкою, де з'єднується з попереднім м'язом і прикріплюється до малого вертлюга. Між спільними сухожилком і капсулою кульшового суглоба іноді розміщується синовіальна піхва, що може сполучатися з суглобовою порожниною. Функція: згинає стегно і повертає його назовні. При фіксованому стегні нахиляє тулуб уперед.
Грушоподібний м'яз (musculus piriformis) за формою трикутний, починається від тазової поверхні крижової кістки. Виходить з порожнини малого таза крізь великий сідничний отвір і коротким вузьким сухожилком прикріплюється до верхівки великого вертлюга. Функція: відвертає стегно і трохи відводить його.
Внутрішній затульний м'яз (musculus obturatorius interims) починається широкою частиною від внутрішньої поверхні тазової кістки та внутрішньої поверхні затульної перетинки. Виходить з порожнини таза крізь малий сідничий отвір і прикріплюється до вертлюжної ямки. Функція: обертає стегно назовні і тягне його назад.
Серед м'язів вільної нижньої кінцівки розрізняють м'язи стегна, гомілки та стопи.
М'язи стегна діють на кульшовий і колінний суглоби, внаслідок чого змінюється положення стегна відносно осі тіла. За топографією розрізняють передню, присередню та задню групи м'язів стегна. Передню групу становлять кравецький м'яз та чотириголовий м'яз стегна.
Кравецький м'яз (musculus sartorius) — найдовший м'яз тіла людини. Починається від передньої верхньої клубової ості, йде косо донизу і плоским сухожилком прикріплюється до горбистості великогомілкової кістки. Функція: згинає стегно та гомілку, обертає стегно назовні, а гомілку досередини.
Чотириголовий м'яз стегна (musculus quadriceps femoris) наймасивніший м'яз тіла людини. Знаходиться на передній поверхні стегна і має чотири головки, які розглядають як самостійні м'язи.
Прямий м'яз стегна (musculus rectus femoris) починається від передньої нижньої клубової ості і продовжується в сухожилок, що з'єднується з сухожилками інших головок.
Бічний широкий м'яз (musculus vastus lateralis) найбільша з головок. Починається від основи великого вертлюга стегнової кістки, міжвертлюжної лінії та бічної губи шорсткої лінії стегнової кістки і переходить у загальний сухожилок.
Проміжний широкий м'яз (musculus vastus intermedius) починається від передньої поверхні стегнової кістки, розміщується під прямим м'язом і продовжується в загальний сухожилок.
Присередній широкий м'яз (musculus vastus medialis) починається від присередньої губи шорсткої лінії стегнової кістки і переходить у загальний сухожилок.
Сухожилок чотириголового м'яза стегна прикріплюється до горбистості великогомілкової кістки. Приблизно посередині сухожилка серед його волокон знаходиться наколінок. Частина сухожилка від наколінна до великогомілкової кістки дістала назву зв'язки наколінка (Hgamentum patellae). Функція: чотириголовий м'яз згинає стегно і розгинає гомілку.
До складу присередньої групи м'язів стегна входять м'язи, що приводять його. Це гребінний м'яз, довгий, короткий та великий привідні м'язи, а також стрункий м'яз.
Гребінний м'яз (musculus pectineus) починається від верхньої гілки та гребеня лобкової кістки і прикріплюється до гребінної лінії стегнової кістки. Функція: згинає і приводить стегно та дещо обертає його назовні.
Довгий привідний м'яз (musculus adductor Idngus) починається від лобкової кістки нижче від лобкового горбка і прикріплюється до середньої третини присередньої губи шорсткої лінії стегнової кістки. Функція: приводить стегно і згинає його.
Короткий привідний м'яз (musculus adductor brevis) починається на передній поверхні лобкової кістки і прикріплюється до верхньої третини присередньої губи шорсткої лінії стегнової кістки. Функція: приводить стегно і згинає його.
Великий привідний м'яз (musculus adductor magnus) найбільший серед м'язів цієї групи. Починається від нижньої гілки сідничної кістки та сідничного горба і прикріплюється по всій довжині присередньої губи шорсткої лінії стегнової кістки. Функція: приводить стегно, дещо обертаючи його назовні.
Стрункий м'яз (musculus gracilis) тонкий, довгий, лежить під шкірою, найбільш присередньо з м'язів присередньої групи. Починається від передньої поверхні лобкової кістки і довгим тонким сухожилком прикріплюється до горбистості великогомілкової кістки. Функція: приводить стегно і згинає гомілку в колінному суглобі.
Задню групу м'язів стегна становлять його розгиначі: двоголовий м'яз стегна, а також півсухожилковий та півперетинчастий м'язи.
Двоголовий м'яз стегна (musculus biceps femoris) довгою головкою починається від сідничного горба, а короткою — від бічної губи шорсткої лінії стегнової кістки. Загальний сухожилок прикріплюється до головки малогомілкової кістки. Функція: розгинає стегно, згинає гомілку та обертає її назовні.
Півсухожилковий м'яз (musculus semitendindsus) довгий, тонкий, починається від сідничного горба і прикріплюється довгим сухожилком до горбистості великогомілкової кістки. Функція: розгинає стегно, згинає гомілку, дещо обертає її досередини.
Півперетинчастий м'яз (musculus semimembranosus) також починається від сідничного горба і прикріплюється до присереднього виростка великогомілкової кістки. Функція: розгинає стегно, згинає гомілку і обертає її досередини.
За топографією та функцією м'язи гомілки нагадують м'язи передпліччя, їх також поділяють на передню і задню групи (розгиначі та згиначі), але ще виділяють бічну, або зовнішню, групу. До складу передньої групи входять передній великогомілковий м'яз, довгий м'яз — розгинач пальців та довгий м'яз — розгинач великого пальця.
Передній великогомілковий м'яз (musculus tibialis anterior) починається від бічної поверхні великогомілкової кістки, міжкісткової перетинки гомілки та фасції гомілки і прикріплюється до підошовної поверхні присередньої клиноподібної кістки та до основи І плеснової кістки. Функція: розгинає та відвертає стопу.
Довгий м'яз — розгинач пальців (musculus extensor digitorum longus) починається від бічного виростка великогомілкової кістки, головки малогомілкової кістки і міжкісткової перетинки гомілки. Загальний сухожилок м'яза поділяється на 5 сухожилків, з яких 4 прикріплюються до кінцевих фаланг II—V пальців, а п'ятий — до основи V плеснової кістки. Функція: розгинає II—V пальці та стопу.
Довгий м'яз — розгинач великого пальця (musculus extensor hallucis longus) починається від присередньої поверхні малогоміл-кої кістки та міжкісткової перетинки гомілки і прикріплюється до тильної поверхні кінцевої фаланги І пальця. Функція: розгинає І палець та стопу.
М'язи гомілки, що входять до складу задньої групи, за топографією поділяють на поверхневий та глибокий шари. До поверхневого шару відносять триголовий м'яз литки і підошовний м'яз.
Триголовий м'яз литки (musculus trfceps surae) має 3 головки. Дві з них — бічну і присередню — об'єднують у литковий м'яз (musculus gastrocnemius), який починається від бічного та присереднього виростків стегнової кістки і капсули колінного суглоба.
Камбалоподібний м'яз (musculus sdleus) починається від головки і верхньої третини тіла малогомілкової кістки, а також від лінії камбалоподібного м'яза великогомілкової кістки та середньої третини її тіла. Сухожилок приєднується до сухожилка литкового м'яза, внаслідок чого утворюється загальний міцний п'ятковий сухожилок (tendo calcaneus), який прикріплюєься до п'яткового горба. Функція: згинає гомілку в колінному суглобі та стопу в гомілковостопному суглобі.
Підошовний м'яз (musculus plantaris) непостійний. Починається від бічного виростка стегнової кістки та задньої стінки капсули колінного суглоба. Черевце м'яза дуже коротке і переходить у вузький, тонкий сухожилок, який лежить між литковим та камбалоподібним м'язами, і найчастіше зростається з п'ятковим сухожилком або самостійно прикріплюється до п'яткової кістки. Функція: відтягує капсулу колінного суглоба.
Глибокий шар задньої групи м'язів гомілки складається з довгого м'яза — згинача великого пальця, довгого м'яза — згинача пальців, а також заднього великогомілкового та підколінного м'язів.
Довгий м'яз — згинач великого пальця (musculus flexor hallucis longus) починається від нижніх двох третин задньої поверхні малогомілкової кістки, міжкісткової перетинки гомілки та задньої міжм'язової перегородки. Сухожилок м'яза переходить на підошву і прикріплюється до основи кінцевої фаланги великого пальця. Функція: згинає великий палець, згинає і пронує стопу.
Довгий м'яз — згинач пальців (musculus flexor digitorum longus) починається від задньої поверхні великогомілкової кістки та глибокого листка фасції гомілки. На підошві сухожилок поділяється на 5 окремих сухожилків, чотири з яких прикріплюються до основ кінцевих фаланг II—V пальців, а п'ятий —до основи V плеснової кістки. Функція: згинає II—V пальці та стопу.
Задній великогомілковий м'яз (musculus tibialis posterior) починається від задньої поверхні великогомілкової та малогомілкової.кісток та від міжкісткової перетинки гомілки. Довгий сухожилок м'яза переходить на підошву і прикріплюється до горбистості човноподібної кістки та до І—III клиноподібних кісток. Функція: згинає стопу та обертає її назовні (супінує).
Підколінний м'яз (musculus popliteus) короткий, плоский, починається від бічного виростка стегнової кістки і прикріплюється до задньої поверхні верхньої частини великогомілкової кістки. Функція: згинає гомілку і повертає її досередини.
До бічної, або зовнішньої, групи відносять м'язи, що відводять, пронують та згинають стопу. Це довгий і короткий малогомілкові м'язи.
Довгий малогомілковий м'яз (musculus peroneus longus) починається від головки та бічної поверхні малогомілкової кістки та бічного виростка великогомілкової кістки. Довгий сухожилок м'яза переходить на підошву і прикріплюється до горбистості і плеснової кістки. Функція: згинає і пронує стопу.
Короткий малогомілковий м'яз (musculus peroneus brevis) починається від бічної поверхні малогомілкової кістки та м'язових перегородок і прикріплюється до горбистості плеснової кістки. Функція: згинає і пронує стопу.
За топографією м'язи стопи нагадують м'язи кисті, їх розділяють на м'язи тилу стопи та підошви. На кістках тилу стопи розміщені короткий м'яз — розгинач пальців і короткий м'яз — розгинач великого пальця.
Короткий м'яз — розгинач пальців (musculus extensor digitorum brevis) починається від верхньої і бічної поверхонь передньої частини п'яткової кістки. М'язові волокна продовжуються в 3 тонкі сухожилки, які прикріплюються до середніх та кінцевих фаланг II—IV пальців. Функція: розгинає пальці.
Короткий м'яз — розгинач великого пальця (musculus extensor hallucis brevis) починається від верхньої поверхні передньої частини п'яткової кістки і прикріплюється до основи ближчої фаланги І пальця. Функція: розгинає великий палець.
Більшість анатомів поділяють м'язи підошви на присередню, серединну та бічну групи, або на м'язи підвищення великого пальця, серединні м'язи та м'язи підвищення мізинця.
До складу присередньої групи, або м'язів підвищення великого пальця, входять відвідний м'яз великого пальця, короткий м'яз — згинач великого пальця та привідний м'яз великого пальця.
Відвідний м'яз великого пальця (musculus abductor hallucis) починається від удержувача м'язів-згиначів, п'яткового горба та
підошовної поверхні човноподібної кістки і прикріплюється до основи ближчої фаланги великого пальця. Функція: згинає та відводить великий палець.
Короткий м'яз — згинач великого пальця (musculus flexor hal-lucis brevis) починається від присередньої клиноподібної кістки та підошовної поверхні човноподібної кістки і прикріплюється до основи ближчої фаланги великого пальця. Функція: згинає великий палець.
Привідний м'яз великого пальця (musculus adductor hallucis) починається від підошовної поверхні суглобових сумок II—V плес-но-фалангових суглобів, підошовного апоневроза, підошовної поверхні кубоподібної кістки, бічної клиноподібної кістки та від основ II—IV плеснових кісток, а прикріплюється до основи ближчої фаланги великого пальця. Функція: приводить великий палець та згинає його.
Найбільша за кількістю серединна група м'язів складається з короткого м'яза—згинача пальців, квадратного м'яза підошви, червоподібних м'язів, а також підошовних міжкісткових та тильних міжкісткових м'язів.
Короткий м'яз — згинач пальців (musculus flexor digitorum brevis) починається від п'яткового горба і прикріплюється чотирма сухожилками до середніх фаланг II—V пальців. Функція: згинає II—V пальці.
Квадратний м'яз підошви (musculus quadratus plantae) починається від задньої частини п'яткової кістки і прикріплюється до бічного краю сухожилка довгого м'яза — згинача пальців. Функція: згинає кінцеві фаланги II—V пальців.
Червоподібні м'язи (musculi lumbricales) — чотири тонких, коротких м'язи, кожний з яких починається від сухожилка довгого м'яза — згинача пальців і прикріплюється до присередніх країв ближчих фаланг II—V пальців. Функція: згинає ближчі фаланги II—V пальців, одночасно розгинає середні та кінцеві фаланги тих самих пальців.
Підошовні міжкісткові м'язи (musculi interossei plantares) три вузькі, короткі м'язи, що розміщені між плесновими кістками. Кожен з них починається від присередніх поверхонь III—V плеснових кісток і прикріплюється до основи ближчих фаланг цих самих пальців. Функція: зближують II—V пальці.
Тильні міжкісткові м'язи (musculi interossei dorsales) — чотири м'язи, які заповнюють з тильного боку проміжки між плесновими кістками. Кожен з м'язів починається від обернених один до одного боків двох сусідніх плеснових кісток і прикріплюється до основи ближчої фаланги III—V пальців. Функція: приводять II палець, відводять III—V пальці.
До бічної групи, або до м'язів підвищення мізинця, відносять відвідний м'яз мізинця та короткий м'яз — згинач мізинця.
Відвідний м'яз мізинця (musculus abductor digit! minimi) починається від п'яткового горба та підошовного апоневроза і коротким сухожилком прикріплюється до бічної поверхні основи ближчої фаланги V пальця. Функція: відводить та згинає ближчу фалангу мізинця.
Короткий м'яз — згинач мізинця (musculus flexor digiti minimi brevis) починається від V плеснової кістки і прикріплюється до основи ближчої фаланги V пальця. Функція: згинає ближчу фалангу мізинця (Рис. 5)
Рис. 5. М'язи підошви:
1 — п'ятковий горб; 2 — відвідний м'яз мізинця; 3 — сухожилок довгого м'яза — згинача пальців; 4, 7 — короткий м'яз — згинач пальців; 5 — червоподібні м'язи; 6 — сухожилок довгого м'яза — згинача великого пальця; 8 — привідний м'яз великого пальця; 9— апоневроз підошовний.
Рис. 6. Топографія стегна (схема):
1 — піхва м'язів задньої групи; 2 — стегнова кістка; 3 — нерв; 4 — піхва м'язів присередньої групи; б — судинно-нервовий пучок стегна; 6 — фасція стегна; 7 — піхва м'язів передньої групи.
