Приклади розв’язання задач

Основні макроекономічні показники

Із великої кількості макроекономічних показників виділяють найголовніші, які найповніше характеризують розвиток економіки і зростання добробуту населення зокрема:

ВВП (валовий національний продукт).

ВНП (валовий національний продукт).

ЧНП (чистий національний продукт).

НД (національний дохід).

ОД (особистий дохід).

ВВП – це вся кількість товарів та послуг, які вироблені в країні протягом певного періоду часу(переважно береться один рік). Він відображає вартість кінцевого продукту, виробленого тільки всередині країни, з використанням як власних так і іноземних факторів виробництва.

ВНП – це сукупна ринкова вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених за участю лише національних факторів виробництва (належать даній країні та її громадянам) як у межах своєї країни так і за кордоном.

При розрахунку ВВП враховується вартість товарів і послуг, вироблених лише в поточному періоді. А тому з розрахунків вилучаються так звані невиробничі операції, які бувають двох типів:

- Перепродаж товарів;

- Чисто фінансові операції.

При розрахунку ВВП не враховуються:

ü державні трансферти (пенсії, стипендії, допомога по безробіттю, подарунки ветеранам, допомога багатодітним та малозабезпеченим сім'ям тощо);

ü фінансові операції на ринку цінних паперів (купівля-продаж акцій, облігацій також вилучається із ВВП, оскільки це є обмін паперовими активами, перерозподіл власності);

ü вторинна купівля-продаж;

ü неринкові операції ( товари, вироблені для власного споживання ),

ü приватні трансферти (допомоги батьків дітям-студентам, подарунки заможних родичів тощо). Ця операція не є наслідком виробництва, а виступає як акт передачі коштів від однієї приватної особи до іншої.

Трансферти – це одностороння та безповоротна передача товарів, послуг, грошей, прав власності та активів від одних економічних суб'єктів до інших, що здійснюється на безоплатній основі.

Методи розрахунку макроекономічних показників:

- за виробленою продукцією (виробничий метод);

- за витратами (метод кінцевого використання);

- за доходами (розподільчий метод).

При розрахунку ВВП виробничим методом підсумовується додана вартість, створена усіма галузями економіки. Тобто по кожній галузі економіки спочатку розраховується валовий випуск, який потім зменшується на величину проміжного споживання.

У модифікованому варіанті ВВП за даним методом розраховується так:

При розрахунку ВВП методом кінцевого використання підсумовуються витрати всіх економічних агентів, які використовують ВВП: домогосподарств, фірм, держави та іноземців, які експортують товари з даної країни. У підсумку отримуємо сукупну вартість всіх товарів і послуг, спожитих суспільством:

ВВП=Y=C+I+G+NX,

де С – кінцеві споживчі витрати домогосподарств на товари та послуги (за винятком витрат на придбання житла);

І – валові приватні внутрішні інвестиції, які містять витрати фірм на:

♦ будівництво будинків і споруд,

♦ придбання обладнання, машин, механізмів, нових технологій,

♦ створення товарно-матеріальних запасів,

♦ амортизацію,

♦ а також витрати домогосподарств на придбання житла (будинків, квартир тощо).

Якщо показник валових приватних внутрішніх інвестицій (!) зменшити на величину амортизаційних витрат (А), то ми отримаємо показник чистих приватних внутрішніх інвестицій, який характеризує чистий приріст обсягу нагромадженого капіталу. Співвідношення між I та А є добрим індикатором того, у якому стані перебуває економіка країни. Так, наприклад, для зростаючої економіки справджується нерівність І>А, коли економіка перебуває у стані спаду (рецесії), то І<А.

G - державні витрати на утримання армії, апарату управління, виплату заробітної плати працівникам державного сектора економіки тощо. Всі державні трансфертні платежі вилучаються з розрахунків, оскільки вони є формою перерозподілу.

NX – чистий експорт товарів та послуг за кордон. Розраховується як різниця між експортом та імпортом:

NX=X-М

При розрахунку ВВП розподільчим методом підсумовуються всі види факторних доходів, а також два компоненти (амортизаційні витрати й непрямі податки на бізнес), які не є доходами. Іншими словами, розраховуючи ВВП за доходами, потрібно знайти суму таких його складових:

· амортизаційні витрати;

· чисті непрямі податки на бізнес — непрямі податки на бізнес (податок на додану вартість, акцизи, мито, ліцензійні платежі та ін.) за відрахуванням субсидій. З економічної точки зору, це різниця між цінами, за якими купують товари споживачі, та продажними цінами фірм;

· винагорода за працю (цей компонент містить заробітну плату, а також внески підприємств на соціальне страхування, у пенсійний фонд, фонд зайнятості тощо);

· рентні платежі – це прибуток, який отримують власники нерухомості, включаючи імпутовану ренту за проживання у власних будинках;

· чисті проценти - це різниця між процентними платежами фірм іншим секторам економіки та процентними платежами, які фірми отримали від інших секторів: домогосподарств, держави, не враховуючи виплати процентів по державному боргу;

· доход від власності — це чистий прибуток підприємств, які перебувають у приватній власності;

· прибуток корпорацій — цей компонент, у свою чергу, містить три складові: а) податок на прибуток корпорацій; б) дивіденди акціонерам; в) нерозподілений прибуток корпорацій.

Можна навести таку формулу розрахунку ВВП за доходами:

де W – заробітна плата, R — рента, і — процент (у даному випадку виступає у вигляді доходів від грошового капіталу, який заощаджується домогосподарствами), прибуток (доход від власності та прибуток корпорацій), А — амортизація, T_n — непрямий податок (універсальні акцизи, мито податок на додану вартість).

У більшості країн світу найпоширенішими із наведених методів розрахунку ВВП є метод кінцевого використання та виробничий метод. Власне кажучи, вибір того чи іншого методу розрахунку визначається наявністю надійної, вірогідної інформаційної бази.

Інші показники СНР

Окрім названих основних (ВВП, ВНП (ВНД)), існує цілий ряд інших взаємопов'язаних показників національного рахівництва Всі вони розраховуються на основі ВВП і використовуються з тією чи іншою метою макроекономічного аналізу.

Тобто, ВНП - це „все", що створене резидентами даної економіки, а ВВП - це „все", що створене територіально в межах даної країни (незалежно від того, іноземцями, чи резидентами).

Доходи резидентів, отримані з-за кордону у зв'язку з тим, що вони брали участь у виробництві, звуться первинними доходами. Тому можна сказати, що ВВП відрізняється від ВНП на сальдо первинних доходів, виплачені резидентам інших країн. Зрозуміло, що це сальдо може бути додатним, так і від'ємним В країнах, що розвиваються, ВВП, як правило, більший від ВНП, оскільки цим країнам доводиться сплачувати розвиненим країнам великі проценти за зовнішні позики. І навпаки, для розвинутих країн характерним є протилежне співвідношення: ВНП, як правило, більший від величини ВВП.

Чистий внутрішній продукт (ЧВП) ножна отримати із ВВП, коли його зменшити на величину амортизаційних відрахувань:

Національний доход (НД) – сукупний доход в економіці, який отримують власники факторів виробництва (праці, капіталу, землі) – можна отримати, коли показник ЧВП зменшити на величину чистих непрямих податків на бізнес:

або

Показник особистого доходу (ОД) ножна отримати, коли від національного доходу одняти внески на соціальне страхування, нерозподілений прибуток корпорацій, податки на прибуток корпорацій і додати суму трансфертних платежів. Необхідно також одняти чистий процент і додати особисті доходи, отримані у вигляді процента.

Використовуваний доход (ВД), або доход кінцевого використання, розраховується шляхом зменшення показника особистого доходу на суму прибуткового податку з громадян та деяких неподаткових платежів державі:

ВД = ОД - Прибутковий податок - Неподаткові платежі державі.

Також варто зауважити, що під прибутковим податком часто розуміють особисті прибуткові податки, податки на особисте майно та податки на спадщину Це доход, який залишається у розпорядженні домогосподарств Він використовується на споживання і заощадження.

Приклади розв’язання задач