Оцінити сучасний стан якості вод Світового океану можна за допомогою систематичних спостережень. У світі така робота була розпочата у другій половині XX ст. В Україні моніторинг стану вод Чорного і Азовського морів почали проводити у 60-х роках XX ст.
Завдання і програми спостережень за забрудненням морського середовища
Теоретичний аспект проблеми охорони вод морів і океанів від забруднення полягає у рекомендаціях по регламентації або повній забороні захоронення відходів людської діяльності у водах Світового океану, відповідно до яких процеси природної утилізації повинні переважати над процесами забруднення і призводити до усунення порушень у морському середовищі та у екологічних системах. Для цього необхідно було розв'язати такі завдання:
— систематичні спостереження і оцінювання стану морських вод, визначення впливу забруднення на природні фізико-хімічні і гідробіологічні процеси;
— вивчення шляхів і параметрів поширення та природної утилізації забруднюючих речовин для подальшого визначення можливого режиму їх захоронення у водному об'єкті;
— прогнозування динаміки забруднення вод морів і океанів на найближчу і віддалену перспективи за відомими значеннями скиду відходів, гідрометеорологічними і гідрохімічними умовами;
— розроблення рекомендацій для оптимального режиму скидів у певних ділянках морів і океанів.
Для організації спостережень за якістю морської води використовують пункти трьох категорій. Категорію пункту спостереження вибирають з урахуванням розміщення та потужності джерел забруднення, а також складу, концентрації забруднюючих речовин, регіональних і фізико-географічних умов. Межі контрольованих районів визначають залежно від фізико-географічних особливостей кожного моря з урахуванням розподілу забруднюючих речовин та гідрометеорологічного режиму.
Пункти І категорії призначені для спостереження за якістю води в прибережних районах, які мають важливе народногосподарське значення. Вони розміщуються у районах водокористування населення; у портах і припортових акваторіях; у місцях нересту та сезонного скупчення цінних риб та інших морських організмів; у місцях скиду міських стічних вод і стічних вод промислових та сільськогосподарських комплексів; у районах розробки та транспортування корисних копалин; на гирловому узмор'ї великих річок.
Пункти II категорії призначені для спостереження за якістю води прибережних районів і районів відкритого моря, а також для дослідження сезонної та річної зміни рівня забрудненості морських вод. Вони розташовуються в районах, де надходження забруднюючих речовин проходить за рахунок міграційних процесів.
Пункти III категорії призначені для спостереження за якістю морських вод у районах відкритого моря, для дослідження річної зміни забруднення морських вод і для розрахунку балансу хімічних речовин.
Отже, спостереження за якістю води в пунктах І категорії проводять в місцях скиду забруднюючих речовин, у пунктах II категорії — в забруднених районах морів та океанів, у пунктах III категорії — у відносно чистих водах (фонові спостереження).
На кожному пункті спостереження визначають кількість і місцезнаходження вертикалей та горизонталей з урахуванням розміщення та потужності джерел забруднення, а також складу, концентрації та форми надходження забруднюючих речовин.
Кількість вертикалей у пункті спостереження якості води на гирловому узмор'ї визначається його шириною: при ширині річки менше 100 м — 1 вертикаль, від 100 до 1000 м — 3 вертикалі, більше 1000 м — 5 вертикалей.
Одну вертикаль розміщують посередині русла, а інші — рівномірно по його ширині.
Кількість горизонталей визначають залежно від глибини річки: при глибині річки 1—5 м — горизонти проводять на поверхні та біля дна; при глибині 5—10 м — на поверхні, на половині глибини і біля дна; при глибині річки більше 10 м — на поверхні, через кожні 5 м та біля дна.
В інших ситуаціях кількість горизонталей визначають з урахуванням глибини об'єкта, складу та концентрації забруднюючих речовин. Під час моніторингу морських вод здійснюють спостереження за такими речовинами:
1) нафтовими та хлорованими вуглеводами — на поверхні, на глибинах 5, 10, 20 м і біля дна;
2) за синтетичними поверхнево активними речовинами та фенолами — на поверхні, на глибині 10 м та біля дна;
3) за важкими металами — на поверхні, на горизонтах 10, 50, 100 м та біля дна.
Додатковим горизонтом при спостереженнях є шар води, де стрибкоподібно змінюється температура.
Достовірність і повноту спостережень забезпечує виконання програм спостережень за якістю морських вод. Вони поділяються на два типи: програми спостережень за фізико-хімічними показниками (табл. 5.3) і програми спостережень за гідробіологічними показниками (табл. 5.4).
Таблиця 5.3
