Лекции.Орг


Поиск:




Категории:

Астрономия
Биология
География
Другие языки
Интернет
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Механика
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Транспорт
Физика
Философия
Финансы
Химия
Экология
Экономика
Электроника

 

 

 

 


Системи управління базами даних. Етапи проектування бази даних. Приклади систем управління базами даних




СУБД-програмне забезпечення, призначене для створення БД, оновлення інф-ції, що зберігається в них, забезпечення зручного доступу до БД з метою перегляду і пошуку даних.

Класифікація СУБД

1. За мовами спілкування СУБД діляться на:

відкриті - у відкритих системах для звернення до БД використовуються універсальні мови;

замкнені - замкнуті системи мають власні мови спілкування з користувачами СУБД;

змішані;

2.По виконуваних функцій СУБД діляться на:

інформаційні - інформаційні дозволяють організувати зберігання інформації і доступ до неї;

операційні - операційні виконують складну обробку і можуть змінювати алгоритми обробки.

 

Основні функції СУБД

1.Безпосереднє управління даними у зовнішній пам'яті;

2.Управління буферами оперативної пам'яті;

3.Управління транзакціями;

4.Журналізація;

5.Підтримка мов БД;

 

Робота з базами даних складається з двох етапів: створення бази даних ті її використання. Створення бази даних починається зі створення структури запису. Створити структуру запису означає: визначити кількість і тип, надати назви та описати властивості всіх його полів. Коли структуру запису створено, в базу даних можна вводити конкретні дані у відповідні поля.

Етапи:

1.Визначення мети створення бази даних, які її функції і яку інформацію вона має містити.

До бази даних звертаються, коли доводиться описувати складні об'єкти з багатьма властивостями-атрибутами, коли поставлене завдання автоматизації введення даних і виводу інформації, яка вас цікавить, коли необхідно забезпечити процес введення і відновлення даних, тобто забезпечити цілісність інформації.

2.Визначення таблиць, що входять до бази даних

На наступному етапі створення бази даних необхідно визначити основні теми таблиць, а також їхню структуру. Надалі розглядатимемо створення бази даних для туристичної фірми, що розповсюджує путівки. У таблиці «Путівки» зберігатимуться відомості про запропоновані путівки, у таблиці «Замовлення» - відомості про замовлення путівок, а в таблиці «Клієнти» - дані про постійних клієнтів фірми.

3.Задання структури таблиць

Для створення ефективної бази даних важливо правильно визначити структуру таблиць, тобто склад полів. Під час проектування таблиць рекомендується керуватися такими основними принципами:

— Інформація в таблиці не повинна дублюватися. Не повинно бути повторень і між таблицями. Коли певна інформація зберігається тільки в одній таблиці, то і змінювати її доведеться тільки в одному місці. Це надає роботі більшої ефективності, а також виключає можливість розбіжності інформації в різних таблицях.

— Кожна таблиця має містити інформацію тільки на одну тему. Відомості на кожну тему обробляти набагато легше, якщо містяться вони в незалежних одна від одної таблицях. Наприклад, адреси та замовлення клієнтів зберігаються в різних таблицях для того, щоб після видалення замовлення інформація про клієнта залишилася в базі даних.

— Кожне поле має бути пов'язане з темою таблиці.

— Не рекомендується включати до таблиці дані, що утворюються внаслідок обчислень.

— У таблиці має бути вся необхідна інформація.

— Інформацію слід розбивати на найменші логічні одиниці (наприклад, поля „Ім'я” і „Прізвище” а не спільне поле „Ім'я”).

4. Задання ключа і визначення зв'язків між таблицями

Для того щоб пов'язати дані різних таблиць, у кожній таблиці.має бути ключове поле. Значення цього поля дозволить однозначно обрати потрібний запис у таблиці, а також коректно встановити зв'язки між таблицями.

5. Введення даних і аналіз бази даних

Після задання структури таблиць і встановлення зв'язків між ними Слід зробити кілька записів у таблиці. На прикладі цих записів ви зможете побачити, наскільки правильно створено базу даних і чи відповідає вона поставленим вимогам. Потім можете приступати до введення даних, що залишилися у таблиці.

MSAccess-це СУБД реляційного типу, в якій збалансовані засоби і можливості,одна з най-більш потужних, гнучких, простих у вико-ристанні БД. В ній можна ствоорювати більшість прикладних запитів, не написавши жодного рядка програми.Проте для створення складного програмного запиту надає потужну мову програмування-Visual Basic Application. В ній передбачено використання таких обєктів: файли, таблиці, форми, звіти, запити, модулі, макроси. Найпопулярніші СУБД, що встановлюються в невеликих організаціях і орієнтовані на роботу з кінцевими користувачами, є також, FoxPro, Paradox.

 

28. Прикладне програмне забезпечення математичного призначення.

Комп’ютерна математика. Системи комп’ютерної математики (СКМ). Класифікація СКМ. Структура СКМ. Розв'язування математичних задач засобами СКМ. Програмування в CKM. Засоби візуалізації об'єктів в СКМ.

 

Комп’ютерна математика – сукупність теоретичних, алгоритмічних, апаратних та програмних засобів для ефективного розв’язування на комп’ютерах різних типів математичних задач з можливістю візуалізації всіх етапів процесу виконання обчислень.

Термін „комп’ютерна математика” є узагальненням кількох раніше введених термінів, таких як символьна математика, комп’ютерна алгебра, обчислювальна математика, конкретна математика, математичне моделювання та комп’ютерне моделювання. По суті, мова йде про автоматизацію розв’язування математичних задач (включаючи моделювання) з допомогою комп’ютера, тобто про комп’ютерну математику. При цьому використовується цілий ряд нових специфічних алгоритмів та методів розв’язування таких задач, які були породжені саме можливістю застосування сучасних комп’ютерів.

Засобами комп’ютерної математики стали системи комп’ютерної математики (СКМ). Використання СКМ значно полегшує розв’язування типових математичних задач, таких як обчислення значень функцій та побудова їх графіків, розв’язування рівнянь, нерівностей та їх систем, обчислення інтегралів, знаходження похідних функції тощо. При цьому у користувача немає потреби у різноманітних довідниках та математичних таблицях, і разом з тим з’являються можливості у короткі терміни розв’язувати значну кількість математичних задач, готувати електронні книги. Використання СКМ стимулює інтерес студентів одночасно і до математики, і до новітніх інформаційних технологій та програмування.

Застосування СКМ позбавляє від виконання рутинних обчислень, вивільняє час, обмірковування алгоритмів розв’язування задач, постановки задач і побудови відповідних математичних моделей, подання результатів у найбільш зручній формі. Вивільнений час можна використати для більш глибокого вивчення математичної сутності задач і методів їх розв’язання.

Умовно системи комп’ютерної математики можна поділити на такі:

1) системи для чисельних розрахунків;

2) табличні процесори;

3) матричні системи;

4) системи для статистичних розрахунків;

5) системи для спеціальних розрахунків;

6) системи для аналітичних розрахунків (комп’ютерної алгебри);

7) універсальні системи.

 

На сьогодні розроблено значну кількість програмних засобів, що дозволяють розв’язувати за допомогою комп’ютера досить широке коло математичних задач різних рівнів складності. Це такі програмні засоби як DERIVE, EUREKA, GRAN1, GRAN2D, GRAN3D, Maple, MathCad, Mathematica, MathLab, Maxima, Numeri, Reduce, Statgraph тощо. Причому одні з цих програм розраховані на фахівців досить високої кваліфікації в галузі математики, інші – на учнів середніх навчальних закладів чи студентів вузів, які лише почали вивчати шкільний курс математики чи основи вищої математики.

Найбільш придатними для підтримки вивчення курсу математики в середніх навчальних закладах видаються програми DERIVE, EUREKA, GRAN1, GRAN2D, GRAN3D. Для їх використання не вимагаються надто потужні комп’ютери з великою швидкодією, значними обсягами

оперативних запам’ятовуючих пристроїв, високими вимогами до можливостей графічних побудов. При роботі з ними цілком успішно можуть бути використані будь-які IBM-сумісні комп’ютери з процесорами типів 86, 286 і вище, кольоровими моніторами і графічними адаптерами EGA і вище, ОЗП від 386 кБ і вище. Названі програми прості у користуванні, оснащені досить зручним інтерфей-сом, максимально наближеним до інтерфейсу найбільш поширених програм загального призна-чення, контекстно-чутливою допомогою. Від ко-ристувача не вимагається значного обсягу спеціальних знань з інформатики, основ обчислювальної техніки, програмування тощо, за винятком найпростіших понять, які цілком доступні для учнів.

 

29. Прикладне веб-орієнтоване програмне забезпечення математичного призначення. Системи комп’ютерної математики (СКМ). Веб-СКМ Sage. Інтерфейс. Введення виразів, виконання символьних перетворень, робота з графікою. Розв’язування математичних задач засобами веб-СКМ Sage.

 

Термін „комп’ютерна математика” є узагальненням кількох раніше введених термінів, таких як символьна математика, комп’ютерна алгебра, обчислювальна математика, конкретна математика, математичне моделювання та комп’ютерне моделювання. По суті, мова йде про автоматизацію розв’язування математичних задач (включаючи моделювання) з допомогою комп’ютера, тобто про комп’ютерну математику. При цьому використовується цілий ряд нових специфічних алгоритмів та методів розв’язування таких задач, які були породжені саме можливістю застосування сучасних комп’ютерів.

Засобами комп’ютерної математики стали системи комп’ютерної математики (СКМ). Використання СКМ значно полегшує розв’язування типових математичних задач, таких як обчислення значень функцій та побудова їх графіків, розв’язування рівнянь, нерівностей та їх систем, обчислення інтегралів, знаходження похідних функції тощо. При цьому у користувача немає потреби у різноманітних довідниках та математичних таблицях, і разом з тим з’являються можливості у короткі терміни розв’язувати значну кількість математичних задач, готувати електронні книги. Використання СКМ стимулює інтерес студентів одночасно і до математики, і до новітніх інформаційних технологій та програмування.

Застосування СКМ позбавляє від виконання рутинних обчислень, вивільняє час, обмірковування алгоритмів розв’язування задач, постановки задач і побудови відповідних математичних моделей, подання результатів у найбільш зручній формі. Вивільнений час можна використати для більш глибокого вивчення математичної сутності задач і методів їх розв’язання.

SAGE – це безкоштовне вільно поширюване Web-середовище математичних обчислень для виконання символьних, алгебраїчних та чисельних розрахунків (рис. 2). В SAGE є власне символьне ядро, проте вона виступає переважно як інтегратор різних систем з єдиним Web-інтерфейсом. Основними складовими SAGE є: – інтерфейси до різних СКМ, зокрема, Maple, Mathematica, Matlab, MuPAD та ін.;

– якісні пакети для алгебри та обчислень (Maxima), швидких високоточних обчислень (GMP), алгебраїчної геометрії (Singular), лінійної алгебри (Linbox), графіки (Gnuplot), теорії груп (GAP), теорії чисел (PARI), оптимізації (GSL) та ін. – мови програмування (Python, Lisp, Fortran, C/C++ та ін.). SAGE, як мережна СКМ, забезпечує проведення обчислень у середовищі Web-браузера, не вимагає установки обчислювального ядра СКМ на клієнтській машині, тим самим вирішується проблема інсталяційної бази та ліцензування програмного забезпечення, а для учнів та студентів створюються сприятливі умови для дистанційного навчання математичних дисциплін. Окрім зазначених переваг SAGE слід вказати наступні:

– невимогливість до апаратної складової обчислювальної системи; – індиферентність до використовуваного браузера;

– підтримка інтерфейсів як до вільно поширюваних, так і до комерційних систем комп’ютерної математики;

– подання математичних виразів природною мовою не вимагає встановлення спеціального

програмного забезпечення

– достатньо дозавантажити математичні шрифти; – наявність потужного інструментарію для побудови статичних та динамічних графічних зображень у Web (на площині та у просторі);

– можливість публікації робочих аркушів (worksheets) записника (notebook) у мережі Internet;

– підтримка технології Wiki;

– підтримка розподілених обчислень та спільних проектів.

SAGE має два інтерфейси – локальний інтерфейс командного рядка та Web-інтерфейс.

Web-інтерфейс SAGE отримав назву блокнотного (notebook), тому що він являє собою комп’ютерну модель записника, який математики традиційно використовують для виконання математичних розрахунків.

Для організації роботи у локальній мережі достатньо встановити SAGE на будь-якому комп’ютері.

Введення виразів, виконання символьних перетворень, робота з графікою.

Вирази SAGE – це комбінації чисел, змінних, арифметичних операторів (“+”, “–”, “*”, “/”, “%”, “^”, “**”), операторів порівняння (“==”,“<>”, “!=”, “<”, “>”, “<=”, “>=”), логічних операторів (“not”, “and”, “or”),дужок (“(”, “)”) і функцій

Основні математичні функції

Команда Функція Опис дії функції

abs(x) | x | модуль числа (абсолютне значення)

sqrt(x) x квадратний корінь

exp(x) ex експонента

ln(x) ln x натуральний логарифм

log(x,b) log b x логарифм за основою b

factorial(n) n! факторіал числа n (n!=1·2·3·...· n)

sin(x) sin x синус

cos(x) cos x косинус

tan(x) tg x тангенс

cot(x) ctg x котангенс

asin(x) arcsin x арксинус

acos(x) arccos x арккосинус

atan(x) arctg x арктангенс

acot(x) arcctg x арккотангенс

sinh(x) sh x синус гіперболічний

cosh(x) ch x косинус гіперболічний

tanh(x) th x тангенс гіперболічний

coth(x) cth x котангенс гіперболічний

Над виразами в середовищі SAGE можна виконати операції спрощення, розкриття дужок та розкладання на множники.

Операцію спрощення (без розкриття дужок) виконує функція simplify.

Приклад 1. Спростити вираз: 3x2 + 5x + 17x – x2.

sage: simplify(3*x^2+5*x +17*x-x^2)

2*x^2 + 22*x

Приклад 2.4. Розкрити дужки у виразі: 3 x (x – 6) – (2 x 2 – 14).

sage: a=3*x*(x-6)-(2*x^2-14); a

3*x*(x-6)-(2*x^2-14)

sage: expand(a)

x^2-18*x+14

ПОБУДОВА ГРАФІЧНИХ ЗОБРАЖЕНЬ

Засобами mathplotlib в SAGE можна побудувати:

– графічні примітиви (точка, стрілка, лінія, коло, круг, заповнений

(зафарбований) многокутник, сфера);

– графіки функціональних залежностей, заданих аналітично, пара-

метрично та у полярних координатах;

– правильні многогранники;

– поверхні, задані аналітично та параметрично,

а також додавати підписи до графічних об’єктів.





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-11-23; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 794 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Надо любить жизнь больше, чем смысл жизни. © Федор Достоевский
==> читать все изречения...

2332 - | 2011 -


© 2015-2024 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.011 с.