Практичне заняття №1
Тема: Теоретичні основи освітнього менеджменту
1. Історичні аспекти розвитку менеджменту як науки:
а) історичні періоди розвитку теорії та практики управління;
б) зарубіжні наукові школи, теорії та концепції менеджменту.
2. Природа і суть управління, поняття «керівництво», «менеджмент», «освітній менеджмент».
3. Принципи освітнього менеджменту.
4. Методи освітнього менеджменту.
5. Система освіти в Україні, її структура.
6. Система державних органів управління освітою.
1 а) Сьогодні навряд чи хтось скаже, як і коли зародилося мистецтво і наука управління. Менеджмент в тій чи іншій формі існував завжди там, де люди працювали групами і, як правило, у трьох сферах людського суспільства:
- політичній - необхідність встановлення і підтримки порядку в групах;
- економічній - необхідність у вишукуванні, виробництві і розподілі ресурсів;
- оборонній - захист від ворогів і диких звірів.
Основні етапи розвитку менеджменту зароджувалися ще з давніх часів. Навіть у древніх суспільствах були потрібні особистості, які б координували та спрямовували діяльність груп (збір їжі, будівництво житла тощо). Візьмемо, наприклад, єгипетські піраміди - це пам`ятник управлінського мистецтва стародавнього світу, оскільки будівництво таких унікальних споруд вимагало чіткості в плануванні, організації роботи великої кількості людей, контролю за їх діяльністю.
Практика управління так само стара, як організації, а це означає, що вона дійсно дуже древня. На глиняних табличках, датованих третім тисячоліттям до нашої ери, записані відомості про комерційні угоди та закони стародавньої Шумерії, що є чітким доказом існування там практики управління. За археологічним розкопкам можна простежити і давніші докази існування організацій - навіть доісторичні люди часто жили організованими групами. Однак як управління, так і організації в давнину сильно відрізнялися від відомих нам. Хоча саме управління старе, як світ, ідея управління як наукової дисципліни, професії області досліджень - відносно нова.
Розглядаючи основні етапи розвитку менеджменту як розвитку теорії та практики управління, виділяють кілька історичних періодів.
Перший етап розвитку менеджменту
I період розвитку менеджменту - стародавній період. Найбільш тривалим був перший період розвитку управління - починаючи з 9-7 тис. років до н.е. приблизно до XVIII ст. Перш ніж виділитися в самостійну галузь знань, людство тисячоліттями по крупицях накопичувало досвід управління.
Перші, найпростіші, зародкові форми упорядкування й організації спільної праці існували на стадії первіснообщинного ладу. У цей час керування здійснювалося спільно, усіма членами роду, племені або громади. Старійшини і вожді родів і племен уособлювали собою керівний початок всіх видів діяльності того періоду.
Приблизно в 9-7 тисячолітті до н.е. в ряді місць Близького Сходу відбувся перехід від привласнюючого господарства (полювання, збирання плодів і т.п.) до принципово нової форми отримання продуктів - їх виробництва (виробляюча економіка). Перехід до виробляючої економіки і став точкою відліку в зародженні менеджменту, віхою в нагромадженні людьми певних знань в галузі управління.
У Стародавньому Єгипті був накопичений багатий досвід управління державним господарством. У цей період (3000 - 2800 рр. до н.е.) сформувався досить розвинений для того часу державний управлінський апарат і його обслуговуючий прошарок (чиновники-писарі та ін.).
Одним з перших, хто дав характеристику управлінню як особливій сфері діяльності, був Сократ (470-399 рр. до н.е.). Він проаналізував різні форми управління, на основі чого проголосив принцип універсальності управління.
Платон (428-348 рр. до н.е.) дав класифікацію форм державного управління, зробив спроби розмежувати функції органів управління.
Олександр Македонський (356-323 рр. до н.е.) розвинув теорію і практику управління військами.
Наведені матеріали не охоплюють всіх подій і дат, які так чи інакше характеризують процес накопичення знань в галузі управління, однак даний огляд дозволяє в якійсь мірі скласти уявлення про те, на що зверталася увага на ранніх стадіях розвитку древнього мистецтва і новітньої науки - менеджменту. Таким чином, проаналізувавши події древнього періоду, можна охарактеризувати їх як зародження менеджменту як науки.
