ü Своєчасно і точна діагностика причин виникнення конфлікту, в ході якої виявляються об’єктивно існуючи протиріччя, інтереси, цілі сторін на підставі такого аналізу визначається так звана “ділова зона конфлікту ”;
ü Взаємна зацікавленість сторін у подолані існуючих між ними протиріч. Це можливо лише за умови визнання інтересів кожної із сторін подолання недовіри одна до одної;
ü Спільний пошук шляхів подолання конфліктів;
Розв’язання конфлікту —це повний чи часткове усунення причин, що його породжують, або зміна цілей та поведінки учасників конфлікту.
Управління конфліктами —це цілеспрямований впилив відповідних державних органів громадських організацій на характер відносин між соціальними суб’єктами з метою:
ü Уникнення їх конфліктної взаємодії,
ü Усунення чи мінімізації причин ймовірних конфліктів,
ü А у разі їх виникнення—корегування поведінки учасників конфлікту у напрямку пошуку взаємоприйнятих шляхів його конструктивного розв’язання.
Основні (переважні) теми у дослідженні конфліктів | |||
Елементи конфлікту | соціальні | міжнародні | організаційні |
Групи | Групи за інтересами, класи | Нації, національні еліти | Індивіди, малі групи |
Стадії розбіжностей | Втручання, несумісні відмінності | Втручання, несумісні відмінності | Несумісні відмінності, процес, що складається із стадій |
Причини | Домінування, що призводить до дефіциту позицій і ресурсів | Дефіцит ресурсів, домінування ідеологічних розбіжностей | Розуміння, диференціація, особисті розбіжності |
Соціальний контекст | Існуюча соціальна система | Відкрите і мобільне суспільство | Існуюча система кооперації |
Цінності | Групова ідентичність, соціальні зміни, підтримка системи | Обстоювання національних інте- ресів | Інновації, органі- заційні зміни, підтримка організацій |
Управління конфліктом | Мобілізація груп, соціальний контроль, управління силами | Виключення війни, розвиток альтернативи | Розуміння проблеми, стратегія узго- дження, вирішення проблеми |
Методи розв’язання конфлікту:
ü Метод уникнення конфлікту
ü Метод переговорів
ü Метод використання посередництва
ü Метод третього розгляду.
Стратегії виходу з конфлікту:
ü Компроміс —часткове досягнення своїх інтересів конфліктуючими сторонами на основі взаємних поступок;
ü Співробітництво —конструктивно розв’язання проблеми конфлікту на основі взаємного корегування його суб’єктами своїх цілей, позицій, узгодження інтересів.
ü Домінування —задоволення інтересів однієї з конфліктуючих сторін за рахунок іншої шляхом нав’язування їй вигідного для першої сторони рішення;
ü Пристосування —вимушена або добровільна відмова від боротьби однієї з конфліктуючих сторін за умов усвідомлення своєї неправоти.
Принципи поведінки суб’єктів конфлікту:
ü Предметом переговорів мають бути лише питання, що безпосередньо стосуються змісту конфлікту;
ü Усі учасники переговорів повині демонструвати схильність до досягнення консенсусу;
ü У процесі переговорів сторони повинні прагнути до зняття психологічної напруги.
ü Сторони мають демонструвати взаємну повагу та належний рівень спілкування;
ü На переговорах їх учасники повині прагнути до створення атмосфери публічного обміну думками, відкрито і аргументовано аналізуючи позиції один одного.
Профілактика конфліктів —сукупність напрямків, засобів та методів управління соціальними організаціями, що зменшують ймовірність виникнення конфліктів.
Основні напрями в діяльності з профілактики конфліктів:
ü Оптимізація організаційно-управлінських умов створення та функціонування організацій як можливих причин виникнення конфліктів;
ü Корегування поведінки членів організації у відповідності з загально прийнятими в організації норм та правил;
ü Створення сприятливого соціально-психологічного клімату.
Засоби та методи запобігання конфліктів:
ü Переведення відкритого зіткнення у конструктивне співробітництво;
ü Функціональне розведення учасників конфліктної взаємодії, припинення їх спільної діяльності;
ü Чітке розмежування посадових повноважень
ü управління компетенцією співробітників шляхом підвищення кваліфікацій удосконалення трудових та навиків спілкування, зміни видів діяльності, залучення персоналу до прийняття управлінських рішень.;