III. Відповідальність керівництва за організацію контролю якості на Фірмі

14. Політика та процедури контролю якості встановлюються Фірмою для підвищення внутрішньої культури й розуміння персоналом того, що якість – це головне при наданні аудиторських послуг.

15. Відповідальність за розробку, організацію, впровадження та підтримання ефективного функціонування системи контролю якості Фірми несе Керівник Фірми.

16. Керівник Фірми зобов’язаний створити відповідне середовище контролю якості аудиторських послуг, яке, зокрема, включає:

· підхід Керівництва Фірми до питань контролю якості;

· політику й методи Керівництва на Фірмі; · формалізовану організаційну структуру Фірми;

· внутрішню систему комунікацій між персоналом;

· внутрішню культуру на Фірмі;

· внутрішньофірмові професійні стандарти;

· положення про структурні підрозділи;

· посадові інструкції;

· кадрову політику;

· компетентність персоналу, який здійснює контроль;

· систему заохочення підвищення якості.

17. Керівництво Фірми несе відповідальність за систему контролю якості в межах своїх повноважень.

18. Керівництво Фірми зобов’язано показувати приклад щодо якості надання послуг персоналу. Цей приклад зазвичай демонструється діями керівництва та відповідними настановами персоналу. Такі дії та настанови мають підкреслювати важливість:

· виконання роботи відповідно до вимог Професійних стандартів;

· дотримання застосовної політики та процедур контролю якості фірми;

· надання висновків (звітів), що відповідають умовам завдання.

19. Ділова стратегія Фірми має бути підпорядкована головній вимозі – забезпечення високої якості аудиторських послуг. Для цього Фірма:

а) розподіляє обов’язки між персоналом у такий спосіб, щоб комерційні аспекти не превалювали над забезпеченням якості аудиторських послуг, які надаються;

б) застосовує систему стимулювання, яка заохочує персонал забезпечувати якість аудиторських послуг;

в) зобов’язана виділяти достатньо ресурсів для впровадження й підтримки системи контролю якості.

20. Керівник Фірми зобов’язаний призначити особу (осіб) відповідальну за систему контролю якості та, в залежності від чинників, наведених в параграфі 10 цього Положення:

а) або створити підрозділ контролю якості з призначенням керівника такого підрозділу;

б) або доручити організацію та здійснення контролю якості одному з аудиторів, як доповнення до його посадових повноважень;

в) або визначити відповідно кваліфіковану зовнішню особу, відповідальну за систему контролю якості Фірми;

г) або прийняти виконання повноваження контролю якості на себе.

21. Особа або особи, яких призначено керівником Фірми відповідальними за систему контролю якості Фірми, повинні мати достатній досвід, знання й повноваження, необхідні для прийняття цієї відповідальності. Відповідальність та повноваження особи або осіб, яких призначено керівником Фірми відповідальними за систему контролю якості Фірми, мають бути зафіксовані у документі, наведеному в параграфі 12 цього Положення.

 

ІV. Етичні вимоги

Дотримання етичних принципів

22. Фірма зобов’язана впровадити таку політику та процедури, які б надали їй достатню впевненість, що Фірма та її персонал дотримуються відповідних етичних вимог.

23. Етичні вимоги визначаються відповідними нормами Закону України «Про аудиторську діяльність» і Кодексом етики. Кодекс етики визначає такі фундаментальні принципи професійної етики (далі – етичні принципи):

а) чесність;

б) об'єктивність;

в) професійна компетентність та належна ретельність;

г) конфіденційність;

ґ) професійна поведінка.

24. Обставини, в яких діють Фірми, можуть викликати специфічні загрози порушення етичних принципів. В інтересах громадськості концептуальна основа Кодексу етики вимагає від Фірм виявлення, здійснення оцінки та усунення загроз у порушенні етичних принципів чи зменшення їх до прийнятного рівня через застосування відповідних застережних заходів. У разі наявності настільки значущих загроз, що застосування необхідних застережних заходів буде не можливим, Фірма зобов’язана відхилити або припинити надання конкретної аудиторської послуги або, якщо це необхідно, відмовитися від виконання завдання.

25. Загрози для дотримання етичних принципів можуть виникати за різних обставин, які можна розподілити за такими категоріями:

а) загроза власного інтересу;

б) загроза власної оцінки;

в) загроза захисту;

г) загроза особистих стосунків;

ґ) загроза тиску.

26. У частині Б Кодексу етики розглянуто приклади обставин, що можуть створювати загрози, та приклади відповідних застережних заходів, які мають застосовуватися Фірмами. Ці приклади не є вичерпним переліком обставин, в яких може діяти Фірма, але на їх основі Фірма зобов’язана розробити в межах системи контролю якості свої власні застережні заходи, що допоможуть вирішувати проблеми з порушенням етичних принципів у конкретних ситуаціях.

27. Фірма зобов’язана розробити застережні заходи, що поширюються на всю Фірму, та застережні заходи щодо конкретного завдання. Залежно від характеру завдання Фірма та її персонал можуть покластися на застережні заходи, що їх використовує клієнт, якому надаються аудиторські послуги. Як приклад, застережні заходи, що поширюються на всю Фірму, мають включати:

а) задокументовану політику та процедури стосовно дотримання етичних принципів, у яких керівництвом Фірми робиться наголос на важливості дотримання етичних принципів;

б) задокументовану політику щодо виявлення загроз недотримання етичних принципів, оцінки важливості цих загроз, визначення та застосування застережних заходів для усунення або зменшення загроз до прийнятного рівня;

в) своєчасне ознайомлення з політикою та процедурами Фірми (в тому числі з будь-якими змінами в них) всього персоналу, а також відповідну підготовку й навчання із застосування цієї політики і процедур;

г) політику і процедури, що дають змогу ідентифікувати інтереси та зв'язки між Фірмою або членами групи з завдання та клієнтами;

ґ) політику та процедури моніторингу і, в разі потреби, запобігання залежності від доходів, що їх одержують від одного клієнта;

д) використання різних керівників груп з завдання з розмежованим підпорядкуванням при наданні послуг, що не стосуються надання впевненості, клієнтові з надання впевненості;

е) політику та процедури, що забороняють особам, які не є членами групи із завдання, впливати на результат завдання;

є) механізм прийняття дисциплінарних заходів на забезпечення дотримання політики та процедур;

ж) офіційно прийняту політику та процедури, що заохочують і надають можливість персоналу поінформувати керівництво Фірми щодо будь-якого питання стосовно дотримання етичних принципів, що викликає їх занепокоєння;

з) постійний моніторинг дотримання персоналом Фірми етичних принципів.

Незалежність

28. Фірма зобов’язана впровадити політику та процедури, які мають надавати достатню впевненість, що сама Фірма, її персонал і, в разі потреби, інші особи, що підпадають під вимоги незалежності (наприклад, експерти, яких наймає Фірма), дотримуються незалежності там, де цього вимагають Кодекс етики та Закон України «Про аудиторську діяльність». Насамперед, незалежність Фірми, її персоналу вимагається у разі виконання завдання з надання впевненості.

29. Така політика та процедури мають надавати Фірмі можливість визначати й оцінювати обставини і відносини, що створюють загрози незалежності, та здійснити заходи, які дадуть змогу усунути ці загрози або зменшити їх до прийнятного рівня за допомогою застережних заходів або, якщо це необхідно, шляхом відмови від виконання завдання.

30. Характер загроз незалежності та застосованих застережних заходів для усунення або зменшення їх до прийнятного рівня залежить від характеристик конкретного завдання з надання впевненості, а саме: чи є воно завданням з аудиту фінансових звітів чи іншим завданням з надання впевненості, а в останньому випадку також існує залежність від цілі, інформації з предмета завдання та визначених/цільових користувачів звіту. У разі виконання завдання з аудиту політика та процедури Фірми мають забезпечити виконання вимог статті 20 Закону України «Про аудиторську діяльність» щодо заборони проведення аудиту:

а) аудитором, який має прямі родинні стосунки з членами органів управління суб'єкта господарювання, що перевіряється;

б) аудитором, який має особисті майнові інтереси в суб'єкта господарювання, що перевіряється;

в) аудитором – членом органів управління, засновником або власником суб'єкта господарювання, що перевіряється;

г) аудитором – працівником суб'єкта господарювання, що перевіряється;

ґ) аудитором – працівником, співвласником дочірнього підприємства, філії чи представництва суб'єкта господарювання, що перевіряється;

д) у випадку, якщо розмір винагороди за надання аудиторських послуг не враховує необхідного для якісного виконання таких послуг часу, належних навичок, знань, професійної кваліфікації та ступеня відповідальності аудитора;

е) аудитором в інших випадках, за яких не забезпечуються вимоги щодо його незалежності.

31. Політика та процедури Фірми щодо незалежності мають бути розроблені з урахуванням прикладів, наведених в розділі 290 Кодексу етики, в яких докладно розглянуто загрози незалежності та відповідні застережні заходи для конкретних ситуацій. Проте, наведені приклади не слід сприймати як вичерпний перелік усіх обставин, що створюють загрози незалежності. Політика та процедури Фірми, насамперед, мають враховувати конкретні обставини її діяльності. Зокрема, Фірма зобов’язана забезпечити виконання наступного:

а) ознайомити свій персонал і в разі потреби інших осіб, що підпадають під вимоги незалежності, з вимогами до незалежності;

б) надати доступ персоналу фірми до професійних стандартів, Кодексу етики, а також професійної літератури;

в) здійснювати моніторинг неоплачених клієнтами рахунків за надані аудиторські послуги для уточнення, чи не вплинуть які-небудь неоплачені суми на незалежність Фірми;

г) здійснювати моніторинг виручки за аудиторські послуги від десяти найбільших клієнтів для уточнення, чи не перевищує сума виручки, отримана від будь-якого з них 10%-го обсягу аудиторських послуг за рік;

ґ) не здійснювати і заборонити персоналу:

· брати участь у процесі прийняття клієнтом з надання впевненості будь-яких рішень (за винятком надання консультативних послуг);

· надавати висновки щодо оцінки будь-яких результатів, в отриманні яких брала участь Фірма або її персонал;

· надавати послуги, що безпосередньо впливають на предмет завдання, яке виконує Фірма;

· надавати професійні послуги, в яких винагорода залежить від отриманих даних або результатів цих послуг;

· отримувати подарунки або преференції від клієнта з надання впевненості, якому надаються аудиторські послуги, крім випадків, коли цінність таких подарунків або преференції є вочевидь незначними;

· вступати із суб’єктом господарювання, якому надаються аудиторські послуги, або з одним із його керівників, директорів або власників, що володіють більш ніж 20% корпоративних прав, в угоду про купівлю-продаж корпоративних прав, заснування товариства, створення підприємства тощо;

д) інформувати персонал про клієнтів, з якими слід дотримуватися політики незалежності особливо ретельно;

е) періодично, не менш як один раз на п’ять років здійснювати ротацію керівника групи з завдання з надання впевненості;

є) отримувати підтвердження незалежності іншої фірми, що виконує частину завдання з надання впевненості, у тих випадках, коли Фірма виступає головним аудитором.

32. Політика та процедури Фірми щодо незалежності мають передбачати:

а) надання Фірмі керівниками групи із завдання відповідної інформації щодо завдання та клієнтів з надання впевненості включно з обсягом послуг, що дасть змогу Фірмі оцінити вплив, якщо він є, на вимоги до незалежності;

б) інформування персоналом керівництва Фірми про обставини та зв'язки, які можуть створювати загрозу незалежності, що дасть змогу вжити відповідних заходів;

в) збір та передавання важливої інформації відповідному персоналу для того, щоб:

· Фірма і персонал мали змогу визначити, чи відповідають вони вимогам незалежності;

· Фірма мала змогу вести та коригувати свою документацію щодо незалежності;

· Фірма мала змогу здійснювати відповідні заходи щодо ідентифікованих загроз незалежності.

33. Фірма зобов’язана впровадити політику та процедури, які нададуть їй достатню впевненість, що Фірмі буде повідомлено про порушення вимог до незалежності та вона зможе вжити відповідних заходів для вирішення таких ситуацій. Для цього:

а) всі співробітники Фірми, незалежність яких вимагається Кодексом етики, зобов’язані невідкладно інформувати Фірму про порушення незалежності, про які їм стало відомо;

б) керівник Фірми зобов’язаний негайно повідомити про виявлені порушення політики та процедур керівника із завдання, який разом із керівником Фірми зобов’язаний розглянути таке порушення і довести до відома іншого відповідного персоналу Фірми та інших осіб, незалежність яких вимагається Кодексом етики, які зобов’язані вжити відповідних заходів;

в) особи, зазначені в пункті (б), мають негайно повідомити Фірму щодо здійснених ними заходів для розв'язання проблеми, що надасть Фірмі змогу визначити необхідність подальших дій.

34. Щонайменше раз на рік Фірма зобов’язана отримати від усього персоналу, незалежність якого вимагається Кодексом етики та Законом України «Про аудиторську діяльність, письмове підтвердження дотримання своєї політики та процедур щодо незалежності.