Характеристика природничих умов та виробничої діяльності
Загальні відомості про господарство. Господарство СК ”Радянська Земля” знаходиться в с. Радянське. Відстань від районного центру до центральної садиби складає 24 км, до обласного 29 км, до найближчої залізничної станції 15 км. Основним видом транспортного зв’язку є автомобільний.
Територія господарства розташована на Лівобережній Причорно-морській низовині в зоні сухого степу. Населений пункт електрифікований, газифікований, має водопровідну мережу, школу, будинок культури, дитсадок, лікарню, магазини та інше.
Господарство СК ”Радянська Земля” має власні виробничі, допоміжні та обслуговуючі підрозділи, тобто господарство має змогу не лише виробляти сільськогосподарську продукцію, але і частину її переробити.
Обслуговуючі підрозділи забезпечують місцем проживання приїжджих тимчасових працівників, а також і продуктами харчування, особливо тих хто зайнятий в рослинництві.
Господарство спеціалізується на виробництві зернової та овочевої продукції, також в господарстві є невелика тваринницька ферма. Останнім часом спостерігається збільшення виробництва овочевої продукції, а також розвивається свинарство та скотарство.
В господарстві є налічується близько 800 га зрошувальних земель, на яких вирощують овочеві, зернові та кормові культури. Вода для зрошення надходить з Інгулецької зрошувальної системи, поливи здійснюються поливними машинами типу “Кубань М ”.
Грунтово-кліматичні умови господарства. Клімат зони помірно контине-нтальний, середньорічна температура становить +10оС, абсолютна макси-мальна температура + 40оС, мінімальна може доходити до – 32 оС. Зими м’які і теплі, з нестійким сніговим покривом, частими відлигами. Морозний період триває близько 120 днів.
Перехід середньодобової температури за 0оС спостерігається у першій декаді березня.
Вегетаційний період триває 220-230 днів. Господарство знаходиться у зоні ризикованого землеробства, недостатнього зволоження. На протязі року випадає 350-450 мм опадів, середньомісячна кількість опадів 35 мм. Найбільша кількість опадів припадає на весну і літо, близько 250 мм.
Високі позитивні температури та часті південно-східні і східні вітри приводять до виникнення засухи, іноді виникають і пилові бурі. Основні показники клімату наведені в таблиці №1.1.
Таблиця №1.1
Кліматичні умови по середньо багаторічним даним метеорологічної станції міста Херсона
| Місяці | Показники | ||
| опади, мм | температура, оС | вологість повітря, % | |
| Січень | -3 | ||
| Лютий | -1,8 | ||
| Березень | 2,3 | ||
| Квітень | |||
| Травень | |||
| Червень | 19,9 | ||
| Липень | 21,9 | ||
| Серпень | 21,3 | ||
| Вересень | 16,4 | ||
| Жовтень | 9,8 | ||
| Листопад | 4,4 | ||
| Грудень | 0,1 | ||
| За рік |
Коефіцієнт зволоження 0,4-0,5, сума ефективних температур вище 10 оС становить 3800-4000 оС, безморозний період триває 160-220 днів, ґрунти промерзають на глибину 30-70 см, сніжний покрив нерівномірний – потужність 3-8 см.
Таблиця 1.2
Фізичні та водні властивості ґрунту господарства
СК ”Радянська Земля”
| Шар ґрунту, см | Щільність складання г/см | Щільність твердої фази, г/см | Найменша вологоємкість НВ % | Вологість розриву капілярів ВРК,% | Вологість в’янення ВВ,% | Пористість, % | ||
| 0-10 | 1,14 | 2,62 | 22,0 | 16,9 | 7,2 | 56,9 | ||
| 10-20 | 1,25 | 2,63 | 20,8 | 15,6 | 7,0 | 52,8 | ||
| 20-30 | 1,28 | 2,64 | 20,6 | 15,8 | 7,1 | 51,4 | ||
| 30-40 | 1,38 | 2,65 | 20,5 | 15,0 | 6,9 | 48,0 | ||
| 40-50 | 1,38 | 2,67 | 19,9 | 14,6 | 7,0 | 48,2 | ||
| 50-60 | 1,39 | 2,68 | 19,5 | 13,8 | 7,1 | 47,9 | ||
| 60-70 | 1,42 | 2,68 | 19,4 | 13,7 | 7,2 | 47,0 | ||
| 70-80 | 1,43 | 2,69 | 19,0 | 13,2 | 7,3 | 46,8 | ||
| 80-90 | 1,42 | 2,70 | 18,7 | 13,1 | 7,4 | 47,4 | ||
| 90-100 | 1,42 | 2,68 | 18,5 | 13,0 | 7,3 | 47,0 | ||
| 0-30 | 1,22 | 2,63 | 20,5 | 16,1 | 7,1 | 53,7 | ||
| 0-40 | 1,26 | 2,63 | 20,5 | 15,8 | 7,1 | 52,3 | ||
| 0-50 | 1,29 | 2,64 | 20,8 | 15,6 | 7,0 | 51,5 | ||
| 0-100 | 1,35 | 2,66 | 19,9 | 14,4 | 7,2 | 49,3 | ||
Грунтово кліматичні умови придатні для вирощування зернових, кормових культур, овочем, соняшнику, сої, бахчевих. Високі і сталі врожаї можна отримувати лише при застосуванні зрошення та раціонального використання ґрунтової вологи, що накопичується за зиму, та опадів потрібно застосовувати добрива та висівати бобові трави.
Таблиця 2
Розрахунок структури посівних площ.
Площа сівозміни 880га.
| Продукція, культура | План виробництва,т | Урожайність, т/га | Необхідно пощі | Буде вироблено,т | |||||
| Для виконання плану | Для відхилення від плану | Всьго | |||||||
| га | % | га | % | га | % | ||||
| 1, Зернові всього | 451,5 | 51,3 | Х | Х | 476,0 | 54,1 | 1428,5 | ||
| у тому числі: | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х |
| озима пшениця | 986,5 | 3,2 | 308,3 | 35,03 | -7,6 | -0,87 | 315,92 | 35,9 | 1010,9 |
| ячмінь | 146,5 | 2,7 | 54,2 | 6,17 | -7,3 | -0,833 | 61,6 | 166,3 | |
| горох | 112,3 | 2,3 | 48,8 | 5,55 | -0,4 | -0,05 | 49,2 | 5,6 | 113,3 |
| жито | 112,3 | 2,8 | 40,1 | 4,56 | -9,2 | -1,0 | 49,2 | 5,6 | 137,9 |
| 2. Технічні: | |||||||||
| соняшник | 87,9 | 1,7 | 51,7 | 5,88 | 0,7 | 0,08 | 5,8 | 86,7 | |
| рицина | 34,1 | 0,6 | 56, | 6,48 | -4,6 | -0,5 | 36,9 | ||
| 3. Кормові культури (види продукції): | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х |
| (БКС на ЗК) | 830,2 | 13,5 | 61,5 | 6,9 | -9,8 | -1,1 | 61,5 | 6,9 | 830,2 |
| баштан кормовий | 2148, | 21, | 99,9 | -10 | -1,14 | 12,5 | |||
| Площа посіву необхіжна для виконання плану виробництва, га | Х | Х | 721,6 | 82, | -38,5 | -4,38 | 760,2 | 86,39 | Х |
| Розбіжність | Х | Х | 69,5 | 7,90 | 59,75 | 6,79 | 9,7 | 1,111 | Х |
| Пар | Х | Х | 88,8 | 10,09 | -21,2 | -2,41 | 12,5 | Х | |
| Площа сівозміни, га | Х | Х | Х |
Запланована урожайність сільськогосподарських культур визначаємо, як середній показник за останні 3-5 років збільшений на 10-15% за рахунок підвищення культури землеробства та удосконалення технології її вирощування. Планова врожайність була наведена у додатку А методичних вказівок для виконання курсової роботи по землеробству. Кількість гектар під окрему культуру, що треба для виконання плану ми визначили поділивши план виробництва на урожайність. Отриману площу ми перевели у відсотки. Розбіжність між необхідною площею для виконання плану і загальною були використані під пар, частка якого відповідає науково обґрунтована для зони сухого степу, та для полів культур по яким спеціалізується моє господарство, тобто зернових. В останній колонці ми записали скільки ж буде вироблено тон продукції перемноживши загальну кількість гектар з на врожайність.
Після розрахунку структури посівних площ я можу сказати, що площа відведення під пар не достатня для нашої зони, вона має складати 15%-20% тому при розробці сівозміни треба врахувати це і побудувати оптимальну в складеній ситуації кількість полів та їх чергування.
При проектуванні нової сівозміни визначив, що оптимальна кількість полів для виконання плану дорівнює восьми, тому що в такому варіанті два поля озимої пшениці та баштанних культур, пар займатимуть цілі поля. Для цього спочатку встановивши середній розмір полів (110 га) при якому більша частина культур займала цілу кількість полів. Визначивши, що краща частка одного поля склала 12.5%, за таких умов два поля озимої пшениці та баштанних культур, пар зайняли цілі поля.
Наступним кроком при проектуванні нової сівозміни був формування збірних полів. Останні були розташовані за рівноцінністю, як попередники і подібні у технології вирощування.
Після цього ми приступили безпосередньо до складання варіантів сівозміни, які ми записали у таблицю 3.
Таблиця 3
Можливі варіанти чергування культур у сівозміні.
| Варіанти чергування культур | |||||
| Культура або пар | Площа, га | Культура або пар | Площа, га | Культура або пар | Площа, га |
| Варіант 1 (головний) | Варіант 2 | Варіант 3 | |||
| пар | пар | пар | |||
| оз.пшениця | оз.пшен | оз.пшениця | |||
| оз.пшениця, оз.жито | 95-15 | оз.пшен | 0з.пшениця | ||
| баштанні | бкс ан зк | 61,5-49,3 | баштанні | ||
| оз.жито, яр.ячмінь | 49-61 | оз.пшен, оз.жито | 95-15 | оз.жито, яр.ячмінь | 49-61 |
| горох,б.к.с на з.к. | 61,5-49,3 | оз.жит, яр, ячм | 49-61 | горох,б.к.с на з.к. | 61,5-49,3 |
| 0з.пшениця | баштанні | оз.пшениця, оз.жито | 95-15 | ||
| соняш., рицина | 51,4-61,6 | сон., рицина | 51,4-61,6 | соняш., рицина | 51,4-61,6 |
При складанні сівозміни я утворив наступні збірні поля: озима пшениця, озиме жито; Озиме жито, ярий ячмінь; горох, багатокомпонентна сумішка на зелений корм; Соняшник, рицина.
Обгрунтувння складених збірних полів. Поле озима пшениця, озимий ячмінь – культури даного поля близькі, як попередники, відносяться до однієї групи культур, схожі у техніці вирощування. Поле озиме жито, ярий ячмінь – культури в даному полі схожі за цінністю, як попередники та схожі у техніці вирощування, але строки проведення робіт відрізняються тому проводитимуться в різний час, не зважаючи на це в даному випадку це е найоптимальнішим варіантом розташування цих культур. Поле горох, багатокомпонентна сумішка на зелений корм – близькі за цінністю попередники, близькі за технікою вирощування, при об’єднані займають площу 110га. Поле соняшник рицина - культури даного поля близькі, як попередники, відносяться до однієї групи культур.
| № поля | Культура, вид продукції | Площа, га | Урожайність ц/га | Валовий збір,т | кормових одиниць, т | вартість продукцій, грн | ||||
| в 1 т. продукції | з 1 га | з усієї площі | 1 т. | з 1 га | з усієї площі | |||||
| 2. | Оз.пшениця зерно | 1,19 | 53,5 | |||||||
| солома | 0,2 | |||||||||
| 3. | оз.пшеныця зерно | 1,19 | 27,3 | |||||||
| солома | 0,2 | 4,4 | 38,7 | |||||||
| 3. | оз. Жито зерно | 1,1 | 26,6 | 39,9 | ||||||
| солома | 21,9 | 0,2 | 7,29 | 15,9 | ||||||
| 4. | баштанні плоди | 0,2 | ||||||||
| 5. | оз.жито зерно | 1,1 | 26,6 | |||||||
| слома | 153,9 | 0,2 | 7,29 | 41,5 | ||||||
| 5. | яр. Ячмінь зерно | 54,2 | 1,1 | 30,5 | ||||||
| солома | 54,2 | 113,8 | 0,3 | 7,98 | 43,2 | |||||
| 6. | горох зерно | 61,5 | 141,5 | 1,1 | 26,9 | |||||
| солома | 61,5 | 116,9 | 0,2 | 5,51 | 33,8 | 1377,5 | ||||
| 6. | бкс на з.к. | 49,3 | 665,6 | 0,16 | 21,6 | |||||
| 7. | оз.пшен зерно | 1,19 | 44, | |||||||
| солома | 0,2 | 4,4 | 48,4 | |||||||
| 8. | рицина насіння | 61,6 | 36,9 | 36,9 | ||||||
| 8. | соняшник насіння | 51,4 | 87,3 | 1,4 | 24,9 | |||||
| корзинки | 51,4 | 35,9 | 0,3 | 2,5 | 12,9 | |||||
| ВСЬОГО |
На 880 га сівозмінної площі виробляється: зерна 1580т, у т.ч. зерна озимої пшениці 1121т, 165т ярого ячменя, 154т озимого жита; 141,5т гороху кормових одиниць2878 т; соняшника 87,3т; рицини 36,9 т; бкс на з.к. 665,6т; зерно гороху 141,5 т; баштанних 2200 т;
| Вид корму | Валовий збір, т | Міститься | Кормова одиниця містить перетравного протеїну, г/кг | ||||
| Кормових одиниць | Перетравного протеїну | ||||||
| в 1 т | всього т. | в 1т | всього, т. | ||||
| зерно | |||||||
| оз.пшениця | 1,19 | 66,7 | 0,12 | 6,72 | 100,8 | ||
| оз.жито | 7,68 | 1,11 | 8,5 | 0,1 | 0,77 | 90,1 | |
| яр.ячмінь | 11,529 | 1,13 | 13,0 | 0,08 | 0,92 | 70,8 | |
| соняшник | 4,369 | 1,47 | 6,4 | 0,138 | 0,60 | 93,9 | |
| горох | 7,0725 | 1,17 | 8,3 | 0,195 | 1,38 | 166,7 | |
| відходи | |||||||
| макуха | 12,45165 | 1,17 | 14,6 | 0,195 | 2,43 | 166,7 | |
| зелена маса | |||||||
| БКС на з.к. | 665,6 | 0,16 | 106,5 | 0,028 | 18,64 | 175,0 | |
| баштанні | 0,2 | 440,0 | 0,018 | 39,60 | 90,0 | ||
| Грубий корм(228,68т.) | |||||||
| оз.пшениця | 111,78 | 0,2 | 22,4 | 0,005 | 0,56 | 25,0 | |
| горох солома | 116,9 | 0,29 | 33,9 | 0,031 | 3,62 | 106,9 | |
| всьго | 720,2 | 75,24 | |||||
| середнє значення | 104,5 |
На 880 га сівозмінної площі виробляється кормової продукції:
Кормових одиниць 720,2 т; перетравного протеїну 75,24 т;
Забезпеченість кормової одиниці перетравним протеїном 104,5 г/кг.
Недоліком сівозміни є повторне чергування зернових у полях 2 і 3, що може спричинити накопичення хвороб, шкідників та бур’янів. Щоб виправити цей недолік треба буде провести додаткові обробки культур хімічними засобами та провести додаткові агротехнічні заходи по знищенню бур’янів та шкідників.
При складанні плану впровадження нової сівозміни мені довелося замінити збірне поле озимого жита, ярого ячменю на поле ярого ячменю, тому що був відсутності необхідного попередника під озиме жито, а ярий ячмінь можна посіяти після озимої пшениці, з якою він близький за цінністю, як попередник.
Щоб поліпшити меліоративний стан ґрунтів в господарстві треба насам перед сконцентрувати увагу на солонцях та солодях, які містяться в господарстві. Для поліпшення солонців в господарстві я рекомендую проводити глибоку плантажну оранку. При плантажній оранці буде відбуватися,,самомелеорація’’, що зумовлена заляганням на великій глибині карбонатно-гіпсового горизонту. Найкраще її проводити в системі парової підготовки ґрунту з липня по жовтень. Меліоративну оранку проводять спеціальними плантажними плугами ППЛ-50, ППН-50 або триярусними плугами ПТН-3-40. Обробіток роблять по плямам, що знаходяться по периметру поля
Карбонати кальцію в основному залягають на глибині 45-55 см, тому оптимальна глибина оранки 60-65.
Для підвищення ефективності плантажного обробітку на меліоратив-них площах застосовувати мінеральні і підвищені дози органічних добрив (від 40-60 до 80-100т/га).
За даними науково-дослідних установ, від меліорації солонцевих грунтів методом плантажної оранки врожайність озимої пшениці на багарі підвищується на 4,5-5,2, ярого ячменю – 3,5 – 4,0 центнерів з гектару.
Всі витрати на плантажну оранку окупаються прибутком уже в перший рік. Позитивний вплив від плантажної оранки спостерігається на протязі 50 років.
Також для запобігання вторинного засолення варто раз в сезон перевіряти якість поливної води.
Для боротьби з вітровою ерозією викликаною плантажною оранкою, в зв’язку за розпиленням пересушеного верхнього шару, слід сполучати плантажну оранку з застосуванням плоскорізних обробітків. Якщо плантажування проводять на не великих масивах плоско різний обробіток недоцільний.
Також слід проводити гіпсування с одночасним внесенням мінеральних і органічних добрив, особливо на фоні зрошення. Кількість гіпсу залежить від ступеню засолення і рН середовища.
Висновки та пропозиції
Після розрахунку структури посівних площ визначили, що зернові займатимуть 54,1 % в тому числі: озима пшениця 35,9%, ячмінь ярий 7%, горох 5,6%, озиме жито 5,6%. Кормові займатимуть 19,4% в тому числі: баштанні кормові 12,5%, багатокомпонентна сумішка на зелений корм 6,9%. Технічні культури і пар будуть займати по 12,5%. Найкраща кількість полів для розташування культур - вісім, то б то восьмипільна сівозміна.
Розроблена сівозміна забезпечить продуктивність: зерна 1580т, у т.ч. зерна озимої пшениці 1121т, 165т ярого ячменя, 154т озимого жита; 141,5т гороху кормових одиниць2878 т; соняшника 87,3т; рицини 36,9 т; бкс на з.к. 665,6т; зерно гороху 141,5 т; баштанних 2200 т;. Буде вироблено кормової продукції: Кормових одиниць 719,8 т; перетравного протеїну 75,22 т; Забезпеченість кормової одиниці перетравним протеїном 104,5 г/кг. Але я рекомендую росподарству замінити таку культуру, як ячмінь ярий на ячмінь озимий.
Під грубі корми виділилось: солому гороху 116,9т. і солому оз. пшениці 111,78т. Уся інша продукція піде на реалізацію (95%), а 2/3 соломи піде на органічні добрива. Прибутки приблизно складатимуть 11 200тис. гр.(не чистий прибуток), але якщо буде 100% реалізація продукції.
Рік освоєння складеної сівозміни 2016. В цьому році кожна культура розміщуватиметься у межах передбаченого поля у визначені сівозміні послідовності і буде вирощуватися за новою технологією.
Для покращення меліоративного стану я рекомендую застосовувати плантажну оранку на солонцях, використовувати якісну поливну воду.
Для зменшення втрат при збиранні я рекомендую такі комбайни: М – 9500,, Джон Дір ˮ,,,Lexion 560ˮ, Дон – 1200.
Для контролю чисельності бур'янів я рекомендую такі гербіциди, як Естерон 60(85% к.е.), Дікуран-форте (80% з.п), Аденго 46,5% SC, к.с., Гвардіан, 50%з.п., а також комплекс агротехнічних заходів.
Обгрунтування вибраної кількості полів. Після розрахунку структури посівних площ визначили, що зернові займатимуть 54,1 % в тому числі: озима пшениця 35,9%, ячмінь ярий 7%, горох 5,6%, озиме жито 5,6%. Кормові займатимуть 19,4% в тому числі: баштанні кормові 12,5%, багатокомпонентна сумішка на зелений корм 6,9%. Технічні культури і пар будуть займати по 12,5%.
В восьмипільній сівозміні частка поля складає 12,5% тобто вже можна сказати, що поля пару, баштанних кормових та технічних можуть зайняти в такому випадку цілі поля, а якщо наприклад взяти дев’ятипільну сівозміну щі поля вже не будуть цілими і це ускладнить складання полів. Що стосовно зернових, якщо розділити відсоток зернових (54,1%) на частку одного поля восьми і дев’ятипільної сівозмін то в першому варіанті кількість полів складатиме 4,3, а в другому 4,8. Ситуація змінюється при складані полів попередників. Якщо утворити поле з гороху і БКС на з.к. то його частка буде складати якраз 12,5%, що відповідатиме восьмипільній сівозміні. Якщо брати пшеницю то вона займатиме 2 цілих поля і 0.8 залишиться. Утворивши два збірних поля: Озима пшениця, озиме жито (10%- 2,5%) та озиме жито, ярий ячмінь (6% - 6,5%), всі культури займуть займуть своє місце. А при десятипільній сівозміні створення таких полів буд не можливе.
Отже найкраща кількість полів для розташування культур - вісім, то б то восьмипільна сівозміна.
Я би рекомендував господарству замінити в полі №5 ярий ячмінь на озимий ячмінь. Озимий ячмінь більш схожий, як попередник та за технологією вирощування до озимого жито ніж його ярий варіант. Також баштанні є хорошим попередником саме під озимий ячмінь.
На 880 га сівозмінної площі виробляється: зерна 1580т, у т.ч. зерна озимої пшениці 1121т, 165т ярого ячменя, 154т озимого жита; 141,5т гороху кормових одиниць2878 т; соняшника 87,3т; рицини 36,9 т; бкс на з.к. 665,6т; зерно гороху 141,5 т; баштанних 2200 т;
На 880 га сівозмінної площі виробляється кормової продукції:
Кормових одиниць 719,8 т; перетравного протеїну 75,22 т;
Забезпеченість кормової одиниці перетравним протеїном 104,5 г/кг.
Така кількість перетравного протеїну в кормових одиницях найкраще підходить для свиноматок, та підростаючих свиней, а також ВРХ, що добре для господарства адже додаткових методів по збалансуванні не потребує.
