Побудова лекал деталей виробу

 

Конструкторська документація на виріб, що проектується містить лекала-еталони середнього розміру та зросту, технічний опис моделі, комплект лекал на усі

розміри та зрости.

Побудова креслеників лекал деталей крою є технічним документом, який визначає конструкцію, форму та розміри деталей, технічні умови на їх розробку та розкрій.

Вихідними даними для розробки лекал деталей одягу є кресленик або уточнений технічний кресленик конструкції, властивості усіх видів матеріалів, з яких рекомендується виготовляти виріб, та обрані, відповідно до дійсного на підприємстві обладнання, методи технологічної обробки.

В умовах промислового виробництва одягу за робочим креслеником конструкції виготовляють три види лекал: лекала оригінали, лекала-еталони та робочі лекала.

Студент визначає вихідні дані до розробки лекал, послідовність їх розробки, надає схеми побудови лекал деталей і подає їх в тексті пояснювальної записки курсового проекту в масштабі 1:4 або 1:5.

В описовій формі студенту необхідно охарактеризувати основні групи розроблювальних лекал та у вигляді креслеників на рисунках представити наступні види лекал:

1. Побудова лекал основних деталей з матеріалу верху.

2. Побудова лекал похідних деталей з матеріалу верху.

3. Побудова лекал похідних деталей з матеріалу підкладки.

4. Побудова лекал похідних деталей з матеріалу прокладки.

На представлених лекалах обов’язково мають бути зазначені:

- напрямок нитки основи;

- контрольні позначки;

- найменування виробу;

- найменування деталі;

- розмір виробу;

- найменування матеріалу;

- кількість деталей;

- величина припусків на шви.

Комплект лекал деталей із матеріалів верху може бути винесено в додатки. При цьому студент комплект лекал виготовляє із тонкого картону та надає опис величин припусків на шви та підгин в тексті пояснювальної записки курсового проекту.

В залежності від типу виробництва може бути представлена схема градації на всі розміро-зрости.

 

 

6.2 Технічний опис на проектовану модель

 

Єдиними формами для складання Технічного опису при різних способах виробництва швейних виробів є: Титульна сторінка; Замальовка та опис художньо-технічного оформлення моделі; Таблиця вимірів виробу в готовому вигляді.

В пояснювальні записці до курсового проекту Технічний опис виноситься у додатки та має складатись з відповідних сторінок.

1.Титульна сторінка. На ній вказується: номер ТО, вид виробу, рекомендовані зрости та розмір, прийнятий за базовий, дата розгляду моделі на ХТР та дата затвердження ТО керівником підприємства.

2. Технічний рисунок зразка моделі (вигляд спереду та ззаду);

3. Опис художньо-технічного оформлення зразка моделі (з обов’язковим зазначенням технічних умов на обробку).

4. Специфікація лекал та деталей крою базових розмірних показників (зі вказівками кількості лекал та деталей крою з усіх видів матеріалів, що використовуються для виготовлення).

5. Таблиця вимірів виробу в готовому вигляді:

- під час розробки мір використовують ГОСТ 12.556-88 «Методи контролю якості», в якому зазначено, які місця необхідно вимірювати в лекалах і в готовому вигляді (при цьому необхідно відмітити, що існують розбіжності у вимірах, що проводяться в плечовому та поясному одязі);

- вказується довжина деталі в лекалі, величина припусків на шви, уробку, підгин та довжина деталі в готовому вигляді;

- в табелі мір вказуються виміри на всі розміри та зрости, на які розроблена конструкція.

6. Витрати основних і допоміжних матеріалів на зразок моделі (які матеріали, та для чого та в якій кількості необхідні для виготовлення виробу).

7. Схема розкладка лекал на зразок моделі із усіх видів матеріалів (схема розкладки лекал виконується на аркушах міліметрового паперу, на яких зазначається ширина та довжина рамки розкладки, її вид).

8. Конфекційна карта.

Обсяг – 3÷4 сторінки.

РОЗДІЛ 7

РОЗРАХУНКОВО-ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА

 

 

Підсумовуючи результат проведеної роботи, студент представляє у даному розділі розрахунок економічних витрат усіх матеріалів, що були використані під час розробки даної моделі.

 

 

7.1 Розрахунок собівартості виробу

 

Студент дає стислу характеристику поняття собівартість моделі та здійснює розрахунок початкової собівартості моделі, що враховує лише вартість витратних матеріалів у вигляді таблиці.

 

Таблиця 7.1

Калькуляція собівартості __________________

^{(вказати вид виробу та розміри)}

 

Статті витрат	Норма витрат	Вартість одиниці матеріалу, грн	Ціна, грн
Верх: - -
Підкладка
Оздоблювальні матеріали
Нитки
Разом			------

 

Обсяг – 1 сторінка.

ВИСНОВКИ

У висновках студент подає коротку стислу характеристику виконаної роботи по усім розділам. Дає узагальнені висновки своєї роботи та подає певні рекомендації щодо розробки та виготовлення моделі одягу.

Висновки повинні випливати із змісту письмової записки курсового проекту та завершуватись рекомендаціями щодо практичного застосування даного проекту.

Обсяг – 2÷3 сторінки.

 

ДОДАТКИ

 

Допоміжні та додаткові матеріа­ли, які переобтяжують текст основної частини, але не­обхідні для повноти її сприйняття, доцільно виносити в додатки. До них включають, наприклад, ескізи, репродукції, рисунки, таблиці, схеми, графіки, технічну документацію, креслення, комплекти лекал, ілюстрації допоміжного характеру тощо.

Додатки оформлюють як продовження пояснювальної записки курсового проекту на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини (книжки), розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті курсового проекту.

Додатки не включаються до загальної кількості сторінок курсового проекту вони мають окрему нумерацію.

 

 

Вимоги до оформлення текстової та графічної частин

Курсового проекту

 

 

Перш ніж переписувати роботу начисто, студент у встановлений термін повинен представити чернетки керівнику курсового проекту, доповісти про ступінь готовності, відредагувати текс, намітити місця розташування ілюстративного матеріалу, ретельно простежити за правилами оформлення курсового проекту.

Традиційно до композиційного складу письмової записки курсового проекту входять наступні основні елементи (структурні частини).

1. Титульний аркуш.

2. Фотографія моделі одягу (2 зображення розміром 10Х15, вигляд спереду та ззаду).

3. Диск CD-R, на якому представлена наступна інформація: документ WORD зі змістом письмової записки курсового проекту, презентація доповіді в програмі Power Point та фотографії моделі одягу в форматі Jpeg.

4. Завдання.

5. Зміст.

6. Вступ.

7. Розділи основної частини.

8. Висновки.

9. Список використаних джерел.

10. Додатки.

11. Відгук керівника проекту.

 

Пояснювальну записку курсового проекту подають у вигляді спеціально підготовленого рукопису.

Курсовий проект повинен бути виконаний українською мовою.

Загальний обсяг пояснювальної записки 30 – 40 сторінок комп’ютерного тексту.

Пояснювальна записка має бути написана чітко від руки чорнилом або тушшю чорного або синього кольору, надрукована з одного боку аркушу формату А4. Для подання таблиць та схем можна використовувати аркуші паперу формату А3.

Пояснювальна записка до виконання курсового проекту є звітом про виконані види робіт. Отже, дієслова текстової частини необхідно надавати в минулому часі в безособовій формі, наприклад, «виконано», «проведено», «наведено» і т. ін. Разом з тим, пояснювальна записка є текстовим документом, що містить, в основному, суцільний текст. При цьому допускається використовувати оповідальну форму викладу тексту, наприклад «застосовують», «вказують» і т.п. Найменування, що приводяться в тексті і на ілюстраціях, повинні бути однакові.

Текст курсового проекту друкують, залишаючи берегитаких розмірів: лівий, верхній та нижній — не менше 20 мм, а правий — не менше 10 мм, розмір лівого берега, вра­ховуючи необхідність переплетення, має бути 25-30 мм.

Всі сторінки пояснювальної записки нумеруються від першої до останньої, цифри проставляються у правому нижньому куті без слова сторінка та №. На сторінках – титульній, завдання, відгуку, змісті, цифри не проставляються.

Для нумерації розділів та підрозділів також використовуються арабські цифри. Вступ, висновки, рекомендована література не нумерується.

Кожен розділ розпочинається з нової сторінки. Номер розділу ставлять перед заголовком розділу. Заголовок розділу слід розташовувати по середині рядка і писати великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи.

Наприклад:

РОЗДІЛ 3

ТЕХНІЧНА ПРОПОЗИЦІЯ

 

Переноси слів у заголовках не допускаються.

Відстань між заголовком та текстом (за винятком заголовка пункту, підпунк­ту) повинна мати 3-4 інтервали при виконанні машинописним способом, при виконанні рукописним способом – 15 мм. Відстань між заголовками розділу і пункту – 2 інтервали, при виконанні рукописним способом – 8 мм. Відстань між рядками заголовку, а також між двома заголовками приймають такою, як у тексті. При цьому, не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, пункту й підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту.

Підрозділнумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку, наприклад: «2.1» (перший підрозділ другого розділу). Після номера підрозділу крапку не ставлять. Потім у тому ж рядку пишуть заголовок підрозділу. Заголовки підрозділів курсового проекту слід починати з абзацного відступу і писати або друкувати маленькими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки в кінці.

Наприклад: