Розділ 2. Показники стану, руху та ефективності використання оборотніх засобів

Головним питанням управління оборотними коштами підприємства, як і у випадку з основними фондами, є підвищення ефективності їх використання, тобто отримання максимального результату з мінімальними вкладеннями в оборотні кошти.

Ефективне використання оборотних коштів - це таке їх функціонування, під час якого забезпечується стійкий стан фінансових ресурсів та досягаються найвищі результати діяльності при найменших витратах підприємства.

Важливим показником ефективності використання оборотних коштів є оборотність.

Оборот оборотних коштів - це тривалість повного обігу засобів з моменту придбання оборотних коштів (покупки сировини) до виходу та реалізації готової продукції.

Головною задачею управління оборотними коштами підприємства є максимально можливе скорочення тривалості їх обороту, через те, що від тривалості обороту оборотних коштів залежить величина необхідних підприємству коштів для здійснення процесу виробництва та реалізації продукції.

Показники ефективності використання оборотних коштів:

 

1) коефіцієнт оборотності - показує скільки оборотів можуть зробити оборотні кошти за певний період часу:

(2.1),

де РП - реалізована за період продукція, грн.;

Зс - середньорічний залишок оборотних коштів, грн.

2) коефіцієнт завантаження - показує скільки оборотних коштів підприємства приходиться на 1грн реалізованої продукції:

(2.2)

3) тривалість одного обороту (у днях):

(2.3)

4)коефіцієнт ефективності:

(2.4),

де П — прибуток від реалізації товарної продукції (грн).;

С — середні залишки нормованих оборотних коштів (грн).

 

Цей показник характеризує, скільки прибутку припадає на 1 грн оборотних коштів;чим більший він, тим ефективніше використовуються оборотні кошти.

Розглянемо порядок визначення розмірів середньорічного залишку оборотних коштів:

(2.5),

де З і - середньомісячні залишки оборотних коштів, грн.

В результаті прискорення оборотності оборотних коштів відбувається:

1) збільшення обсягу виробленої продукції на кожну грошову одиницю поточних витрат підприємства;

2) вивільнення частини коштів з обороту при збереженні обсягів виробленої продукції та створення за їх рахунок додаткових резервів для розширення виробництва.

Обсяг вивільнених за рахунок скорочення обороту оборотних коштів можна визначити наступним чином:

ΔЗ_с= (РП_з/360) х (Т_б - Т_з),де

РП_з - обсяг реалізованої продукції в звітному році, грн.;

Т_б, Т_з - середня тривалість одного обороту оборотних коштів у базовому та звітному роках, дні.

 

 

Висновки

Діяльність суб'єктів господарювання щодо створення та реалізації продукції здійснюється в процесі поєднання основних виробничих фондів, оборотних фондів і самої праці.

На відміну від основних виробничих фондів оборотні фонди споживаються в одному виробничому циклі і їхня вартість повністю переноситься на вартість виготовленої продукції.

Недостатність джерел формування оборотних засобів призводить до недофінансування господарської діяльності та до фінансових ускладнень. Наявність зайвих джерел оборотних засобів на підприємстві сприяє створенню наднормативних запасів товарно-матеріальних цінностей, відволіканню оборотних коштів з господарського обороту, зниженню відповідальності за цільове й раціональне використання як власних, так і позичених коштів.

Ефективність використання оборотних засобів вимірюється системою фінансово-економічних показників та коефіцієнтів, а саме: кількістю обертів обігових коштів (коефіцієнт оборотності); продовжуваністю одного обороту; економією (збільшенням) оборотних засобів та ін.

На кожному конкретному підприємстві склад і структура оборотних активів є різними і залежать від типу виробництва, складу витрат на виробництво продукції що виготовляється, матеріально – технічного постачання тощо. Стан, склад та структура оборотних засобів є важливим індикатором комерційної діяльності підприємства. Організація оборотних засобів справляє значний вплив на ефективність роботи підприємства.

Ефективність використання оборотних засобів підвищується при скорочені часу знаходження їх у виробничих запасах, скорочені виробничого процесу, прискоренні реалізації продукції та коштів у розрахунках, збільшенні виробництва продукції та прибутку (чистого доходу) у розрахунку на кожну гривню обігових активів.