Взаємодія попиту та пропозиції.Ринкова рівновага.
Точка перетину кривої попиту (О) і кривої пропозиції (Б) — не точка їх пінноваги (С Гпис. 5.6У.
X — обсяг попиту та пропозиції; Р — ціна;
С — точка рівноваги; Хс — рівноважний обсяг попиту та пропозиції; Рс — рівноважна ціна; X,, Х2 — обсяги попиту та пропозиції, при яких визначається дефіцит та надлишок; Р„, Рд — ціни, при яких вста-' новлюється дефіцит та надлишок.
У точці перетину кривої попиту (О) і кривої пропозиції (Б) обсяг попиту буде дорівнювати обсягу пропозиції (Хс). Завдяки такому співвідношенню встановлюється ціна рівноваги (Рс), яка і покупців, і продавців однаково задовольняє.
Рівноважна ціна (Рс) — ціна, що урівноважує попит і пропозицію внаслідок взаємодії конкурентних сил.
Рівноважна ціна та рівноважний обсяг мають місце на рівні, де кількість товару, яку виробники можуть і бажають поставляти, дорівнює обсягу товару, який покупці можуть і хочуть купувати. В умовах рівноваги економічний суб'єкт (виробник, продавсць, покупець, фірма) практично не мас стимулів до зміни своєї економічної поведінки. Але як тільки відбудуться зміни у співвідношенні факторів, що впливають на рімповагу, знову почнуть діяти економічні стимули. Рівність попиту і пропозиції — теоретична абстракція. Вона майже не зустрічається в реальній господарській практиці.
Наслідки втручання держави в процес ціноутворення.
Основними інструментами впливу держави на процес ринковогоціноутворення є система оподаткування і діректірованіе рівняцін.
Рис.3. Наслідки введення акцизу.
Втручання держави в процес ціноутворення здійснюється в таких трьох основних формах: обмеження рівня ціни, введення податкових платежів з метою вилучення частки доходів у виробників і споживачів, державна підтримка цін через дотації. Втручання в перелічених формах здійснюється за допомогою різноманітних методів державного регулювання цін, які можна об'єднати в дві групи: прямі та непрямі (опосередковані).
Пряме регулювання, як правило, переважає на початковому етапі створення ринку, коли в економіці виникає кризова ситуація. До прямих методів регулювання цін належать:
- установлення фіксованих (твердих) цін на найважливіші товари та послуги;
- застосування граничних цін або граничних коефіцієнтів їх підвищення;
- декларування зміни цін;
- заморожування (блокування) цін на певний період;
- запровадження граничних рівнів посередницько-збутових націнок та торговельних надбавок;
- укладання договорів про ціни між державою та підприємствами.
Непрямі методи державного регулювання цін переважають на етапі зрілого ринку, коли регулюючий потенціал ринкового механізму реалізується сповна. За допомогою цих методів держава не диктує порядок чи способи визначення цін, а лише регулює поведінку суб'єктів, які беруть участь у процесі ціноутворення. До основних непрямих методів регулювання цін належать:
- застосування граничних нормативів рентабельності;
- зміна рівнів та диференціація ставок товарних податків;
- пільгове оподаткування та кредитування;
- диференціація ставок ввізного мита.
Державне регулювання цін спрямоване на досягнення певних цілей економічної політики країни. Серед них можна виділити найтиповіші, кожній з яких притаманні відповідні методи державного впливу на процеси ціноутворення. Перша - запобігти руйнівному впливові цін на економіку та стримати інфляцію. Така мета, як правило, ставиться за умов переходу країни від командно-адміністративної до ринкової економіки або в період відтворення ринкових відносин, зруйнованих війною чи соціально-економічною дестабілізацією. За таких умов держава вдається переважно до політики прямого регулювання цін шляхом установлення фіксованих цін на основні види товарів та послуг з одночасним дотуванням їх виробників.
Концепція еластичності попиту види еластичності.
З'ясувавши сутність законів попиту та пропозиції, що відбивають взаємозв'язок між ціною й обсягом запитуваного і пропонованого товару, важливо визначити ступінь реакції споживача чи виробника на зміну ціни. Розглянемо еластичність попиту за ціною. Вона відбиває відносну уважність споживача до зміни ціни чи здатність однієї економічної перемінної (обсягу) реагувати на зміну іншої (ціни). Ця залежність виражається не через абсолютні, а через відносні величини, тобто відносини відсоткових змін попиту до відсоткової зміни ціни. Коефіцієнт еластичності попиту можна записати:
де Ер — коефіцієнт еластичності попиту за ціною; д<3 — зміна попиту порівняно з первісним; ДР — зміна ціни в порівнянні з первісною. Для визначення середньої точки еластичності використовують формулу
Q2-QX.P2-P1
р " Q«+ Q2" Pi + Р2 * Наприклад, якщо ціна товару зросте з 100 одиниць до 400, а попит зменшиться з 10 000 до 7 500 одиниць, то коефіцієнт еластичності складе:
7500 - 10000. 400 -100
10000 + 7500 ' 100 + 400
Це означає, що при зміні ціни товару на 1% попит зміниться на 0,23%.
Еластичним називається попит, при якому Ер > 1, тобто попит змінюється (зростає чи падає) швидше, ніж змінюється ціна (рис. 12.11, а). Нееластичний, чи твердий, попит — Ер < її тобто попит змінюється повільніше від зміни ціни (рис. 12.11,6). Якщо відсоткова зміна величини попиту еквівалентна відсотковій зміні ціни, то Ер = 1» то це попит з одиничною еластичністю. Еластичність пропозиції за ціною виражає реакцію виробника на зміну ціни: це відношення відсоткової зміни величини пропонованого товару до відсоткової зміни ціни на певний товар.
Виділяють наступні види еластичності попиту: еластичність попиту за ціною, перехресна цінова еластичність і еластичність попиту за доходом.
1.Еластичність попиту за ціною (цінова еластичність) – визначає чутливість попиту до зміни ціни. Визначається коефіцієнтом цінової еластичності (Кел), який дорівнює відношенню відносної зміни попиту до відносної зміни ціни і може бути розрахований за формулою
, (5.4)
де ∆ П (%)- відносна зміна попиту;
∆ Ц (%)- відносна зміна ціни.
Залежно від ступеня зміни аналізованих величин виділяють точкову і дугову еластичність попиту за ціною.
Точкова еластичність – розраховується в тому випадку, якщо зміна попиту і ціни невелика (не більше 5%) від початкових величин. Розраховується згідно з формулою:
, (5.5)
де ∆ П, ∆ Ц - абсолютні зміни попиту і ціни відповідно;
П1, П2 - обсяг попиту до і після змін;
Ц1, Ц2 - розмір ціни до і після змін.
Дугова еластичність розраховується в тому випадку, якщо зміна попиту і ціни складає більше 5% від початкових величин, може бути розрахована за формулою
, (5.6)
де Пср, Цср - середні значення попиту та ціни відповідно.
Цінова еластичність показує реакцію попиту у відповідь на зміну ціни і визначає, на скільки відсотків зміниться величина попиту при зміні ціни на 1 %. Прикордонним значенням при розрахунку цінової еластичності попиту виділяють одиницю. Значення коефіцієнта цінової еластичності попиту знаходяться в межах від нуля до плюс нескінченності. 2. Перехресна цінова еластичність – визначається як відносна зміна величини попиту на один товар (А), віднесеної до відносної зміни ціни на інший товар (Б), розраховується за формулою
, (5.7)
де ∆ П (А) - відносна зміна величини попиту на товар «А»;
∆ Ц (Б) - відносна зміна ціни на товар «Б».
Показник перехресної цінової еластичності попиту дозволяє визначити, чи є зв'язок між даними товарами споживання, а якщо є, то який його характер. У загальному вигляді всі товари можна розділити на:
1) незалежні в споживанні;
2) взаємозамінні;
3) взаємодоповнюючі.
Якщо Кел = 0, то дані товари є незалежними в споживанні.
Якщо Кел > 0, то дані товари взаємозв'язані в споживанні, оскільки об'єм попиту на один товар відчутно реагує на зміни ціни іншого товару. Наприклад, при зростанні ціни на товар виду Б попит на нього падає, а на товар виду А зростає.
Негативна перехресна еластичність попиту Кел < 0 означає, що дані товари є взаємодоповнюючими в споживанні. Наприклад, при зростанні ціни на товар виду Б попит на нього і на товар виду А одночасно знижується.
3.Еластичність попиту за доходом – це відношення відносної зміни об'єму попиту до відносної зміни доходу формула (5.8 ): Цінова еластичність показує реакцію попиту у відповідь на зміну ціни і визначає, на скільки відсотків зміниться величина попиту при зміні ціни на 1 %. Прикордонним значенням при розрахунку цінової еластичності попиту виділяють одиницю. Значення коефіцієнта цінової еластичності попиту знаходяться в межах від нуля до плюс нескінченності.
