Ринкова пропозиція, закон пропозиції

Ринковий попит і закон попиту

Ринковий попит — це сума індивідуальних попитів при певному рівні цін. Бажання різних споживачів придбати товар при однакових цінах будуть відрізнятися, тому що в них різні уподобання і доходи. Іншими словами, ринковий попит — це кількість товару, яку всі споживачі готові придбати за тими чи іншими цінами (табл. 5.1).

Таблиця 5.1

Формування ринкового попиту

Ціна товару X, грн.	Попит споживача, одиниць товару	Ринковий попит Б, одиниць товару
	2Ш	3 ш
Рі = 30
Рз=20	-
Рз= 10
Р4 = 4

Як видно з табл. 5.1, при ціні ЗО грн. лише третій споживач готовий придбати даний товар, тому ринковий попит співпадає з індивідуальним попитом третього споживача. При ціні 20 грн. ринковий попит вже формується як сума індивідуальних попитів третього і другого споживачів, а при цінах 10 і 4 грн. — як сума попитів усіх трьох споживачів.

Крива ринкового попиту показує загальний обсяг попиту всіх споживачів при будь-якій ціні. Вона будується як сума кривих індивідуальних попитів (рис. 5.1).

Ринковий попит залежить від тих же факторів, що й індивідуальний, крім того, він залежить від кількості носіїв індивідуального попиту, тобто від кількості споживачів (рис. 5.2)¹.

Функція попиту —- це залежність між величиною попиту та факторами, що на нього впливають. Найбільше впливає на попит ціна товару.

Функція попиту може бути задана рівнянням:

Х_п =/(Р), - (5-І)

де Х_п — обсяг попиту, одиниць товару; Р — ціна товару.

Досить стійка залежність між попитом на товар та його цінами дає змогу сформулювати закон попиту, який стверджує, що підвищення цін на певний товар призводить до зменшення обсягів попиту на нього і, навпаки, зниження цін сприяє збільшенню кількості товару, яку бажає придбати споживач.

На величину попиту, тобто на пересування точки по незмінній кривій попиту, впливає виключно ціна товару. Всі інші фактори, що впливають на попит, належать до нецінових. їхня дія призводить до пересування самої кривої попиту на графіку вправо (збільшення попиту) чи вліво (зменшення попиту).

До нецінових факторів ринкового попиту належать:

- зміна споживацьких переваг під впливом зміни потреб споживача, моди чи реклами;

- зміна цін на інші товари, зокрема товари-субститути чи то-вари-комп лементи;

- кількість споживачів, які виходять на ринок цього товару;

- цінові очікування покупців;

- доходи споживачів.

У реальному житті жоден з перелічених факторів не діє відокремлено, у чистому вигляді. Вони переплітаються, утворюючи складну та суперечливу систему.

Ринкова пропозиція, закон пропозиції

Індивідуальна пропозиція окремої фірми визначається її виробничими можливостями, згідно з якими для кожної конкретної ціни фірма може запропонувати до продажу певні обсяги блага.

Ринкова пропозиція. Блага складається із суми індивідуальних пропозицій блага за кожною конкретною ціною.

Функція пропозиції — це залежність обсягу пропозиції блага від його ціни Х₅= ЦР).

Закон пропозиції: обсяг пропозиції зростає при зростанні ціни, і, навпаки, обсяг пропозиції спадає при зменшенні ціни.

Закон пропозиції діє наступ-1 ним чином: при зростанні ціни, < збільшується дохідність продажу: продукції, а це дає змогу збільшувати прибутки фірми та винагороду її працівникам, отже, в підприємства з'являється стимул збільшувати виробництво продукції.

Крива пропозиції це графічне відображення функції пропозиції (рис. 5.3).

Крива ринкової пропозиції (Б) складається із сукупності обсягів

товару, які виробляються і пропонуються на ринку всіма продавцями за відповідною ціною.

Крива ринкової пропозиції (Б) складається з кривих індивідуальних пропозицій і будується аналогічно кривій ринкового попиту (О) (рис. 5.4)¹.

Переміщення кривої пропозиції (Б) вправо Б Б, чи вліво Б 8₂ (рис. 5.5) означає, що пропозиція збільшується чи зменшується при тій же ціні. Якщо ж жоден з факторів, що впливають на пропозицію, не змінюється, а ціна товару змінюється, то відбувається переміщення по кривій пропозиції (8) вгору чи вниз (при цьому пропозиція товару не змінюється, а змінюється обсяг пропозиції*).

Зміна нецінових параметрів призводить до зміщень кривої пропозиції.

До основних факторів зміни пропозиції належать:'

Ціни на ресурси. Зниження цін на ресурси для виробництва певного товару дає змогу виробляти більше його за тієї самої ціни. Отже, крива пропозиції зміщується праворуч. Збільшення цін на ресурси призводить до зміщення кривої пропозиції ліворуч².

Технології виробництва. Якщо технологія вдосконалюється, то за тієї самої ціни фірма (сукупність фірм) здатна виробляти більше. Отже, крива пропозиції зміщується праворуч.

Кількість продавців на ринку. Збільшення продавців на ринку за інших однакових умов призводить до збільшення пропозиції.

Податки та дотації. Збільшення податків призводить до підвищення собівартості, відповідно відбувається зменшення пропозиції товару за тієї ж ціни. І, навпаки, зменшення податків, які надання державою дотацій виробникам, веде до зменшення собівартості і підвищення пропозиції.

Очікувані зміни цін. Якщо виробник очікує підвищення ринкових цін на його товар, то він зменшуватиме пропозицію цього товару, щоб притримати його до нових, вищих цін. І, навпаки, очікуване зниження цін призводить до підвищення пропозиції.

Точка перетину кривої попиту (О) і кривої пропозиції (Б) — не точка їх пінноваги (С Гпис. 5.6У.

X — обсяг попиту та пропозиції; Р — ціна;

С — точка рівноваги; Х_с— рівноважний обсяг попиту та пропозиції; Р_с — рівноважна ціна; X,, Х₂ — обсяги попиту та пропозиції, при яких визначається дефіцит та надлишок; Р„, Р_д — ціни, при яких вста-' новлюється дефіцит та надлишок.

У точці перетину кривої попиту (О) і кривої пропозиції (Б) обсяг попиту буде дорівнювати обсягу пропозиції (Х_с). Завдяки такому співвідношенню встановлюється ціна рівноваги (Р_с), яка і покупців, і продавців однаково задовольняє.

Рівноважна ціна (Р_с) — ціна, що урівноважує попит і пропозицію внаслідок взаємодії конкурентних сил.

Рівноважна ціна та рівноважний обсяг мають місце на рівні, де кількість товару, яку виробники можуть і бажають поставляти, дорівнює обсягу товару, який покупці можуть і хочуть купувати. В умовах рівноваги економічний суб'єкт (виробник, продавсць, покупець, фірма) практично не мас стимулів до зміни своєї економічної поведінки. Але як тільки відбудуться зміни у співвідношенні факторів, що впливають на рімповагу, знову почнуть діяти економічні стимули. Рівність попиту і пропозиції — теоретична абстракція. Вона майже не зустрічається в реальній господарській практиці.