Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


«м≥стовий модуль 3. —пектральн≥ методи досл≥дженн€




3.1. ≈м≥с≥йний спектральний анал≥з базуЇтьс€ на досл≥дженн≥:
a) спектр≥в випром≥нюванн€; b) спектр≥в поглинанн€;
c) спектр≥в розс≥юванн€; d) спектр≥в збудженн€.
3.2. јтомно-абсорбц≥йний спектральний анал≥з базуЇтьс€ на досл≥дженн≥:
a) спектр≥в поглинанн€; b) спектр≥в випром≥нюванн€;
c) спектр≥в розс≥юванн€; d) спектр≥в збудженн€.
3.3. —пектр випром≥нюванн€ Ц це випром≥нюванн€:
a) впор€дковане за довжинами хвиль св≥тлових промен≥в; b) впор€дковане за напр€мком поширенн€ св≥тлових промен≥в;
c) впор€дковане за ступенем пол€ризац≥њ св≥тлових промен≥в; d) впор€дковане за ≥нтенсивн≥стю св≥тлових промен≥в.
3.4. Ћ≥н≥йчаст≥ спектри випром≥нюванн€ характерн≥:
a) дл€ розжарених у газопод≥бному стан≥ атом≥в та ≥он≥в; b) дл€ розжарених твердих т≥л;
c) дл€ розжарених р≥дин; d) дл€ розжарених у газопод≥бному стан≥ молекул.
3.5. —мугаст≥ спектри випром≥нюванн€ характерн≥:
a) дл€ розжарених у газопод≥бному стан≥ молекул; b) дл€ розжарених у газопод≥бному стан≥ атом≥в та ≥он≥в;
c) дл€ пучка елементарних частинок; d) дл€ розжарених р≥дин та твердих т≥л.
3.6. —уц≥льн≥ (неперервн≥) спектри випром≥нюванн€ характерн≥:
a) дл€ розжарених р≥дин та твердих т≥л; b) дл€ розжарених у газопод≥бному стан≥ атом≥в та ≥он≥в;
c) дл€ пучка елементарних частинок; d) дл€ розжарених у газопод≥бному стан≥ молекул.
3.7. ¬ спектрографах ем≥с≥йн≥ спектри реЇструють:
a) фотограф≥чно; b) в≥зуально;
c) фотоелектрично; d) електронно.
3.8. ¬ спектрометрах ем≥с≥йн≥ спектри реЇструють:
a) фотоелектрично; b) фотограф≥чно;
c) в≥зуально; d) електронно.
3.9. ¬ спектроскопах ем≥с≥йн≥ спектри реЇструють:
a) в≥зуально; b) фотограф≥чно;
c) фотоелектрично; d) електронно.
3.10. ѕри €к≥сному спектральному анал≥з≥ ≥дентиф≥кац≥ю речовин провод€ть:
a) за розм≥щенн€м на€вних характерних л≥н≥й в спектр≥; b) за ≥нтенсивн≥стю на€вних л≥н≥й в спектр≥;
c) за к≥льк≥стю на€вних л≥н≥й в спектр≥; d) за формою на€вних характерних л≥н≥й в спектр≥.
3.11.  ≥льк≥сний спектральний анал≥з базуЇтьс€:
a) на залежност≥ м≥ж ≥нтенсивн≥стю анал≥тичноњ л≥н≥њ елементу в спектр≥ та його концентрац≥Їю в проб≥; b) на залежност≥ м≥ж частотою анал≥тичноњ л≥н≥њ елементу в спектр≥ та його концентрац≥Їю в проб≥;
c) на залежност≥ м≥ж довжиною хвил≥ анал≥тичноњ л≥н≥њ елементу в спектр≥ та його концентрац≥Їю в проб≥; d) на залежност≥ м≥ж розм≥щенн€м анал≥тичноњ л≥н≥њ елементу в спектр≥ та його концентрац≥Їю в проб≥.
3.12. ≤нтенсивн≥сть спектральноњ л≥н≥њ при ем≥с≥йному випром≥нюванн≥ описуЇтьс€ формулою:
a) ; b) ;
c) ; d) .
3.13. ¬≥дносну ≥нтенсивн≥сть спектральноњ л≥н≥њ при ем≥с≥йному анал≥з≥ обчислюють за формулою:
a) ; b) ;
c) ; d) .
3.14. ѕри атомно-абсорбц≥йному анал≥з≥ оптичну густину обчислюють за формулою . ѕ≥д 0 розум≥ють:
a) ≥нтенсивн≥сть анал≥тичноњ л≥н≥њ, €ка реЇструЇтьс€ до введенн€ проби в атом≥затор; b) ≥нтенсивн≥сть анал≥тичноњ л≥н≥њ, €ка реЇструЇтьс€ п≥сл€ введенн€ проби в атом≥затор;
c) ≥нтенсивн≥сть св≥тлового потоку, €кий направл€ють в атом≥затор; d) ≥нтенсивн≥сть св≥тлового потоку, €кий не розкладений в спектр.
3.15. ѕри атомно-абсорбц≥йному анал≥з≥ оптичну густину обчислюють за формулою . ѕ≥д розум≥ють:
a) ≥нтенсивн≥сть анал≥тичноњ л≥н≥њ, €ка реЇструЇтьс€ п≥сл€ введенн€ проби в атом≥затор; b) ≥нтенсивн≥сть анал≥тичноњ л≥н≥њ, €ка реЇструЇтьс€ до введенн€ проби в атом≥затор;
c) ≥нтенсивн≥сть св≥тлового потоку, €кий направл€ють в атом≥затор; d) ≥нтенсивн≥сть св≥тлового потоку, €кий не розкладений в спектр.
3.16. ћетод мас-спектрального анал≥зу базуЇтьс€ на розд≥ленн≥ зар€джених частинок, €к≥ рухаютьс€:
a) в електричному та магн≥тному пол€х; b) в магн≥тному пол≥;
c) в електричному пол≥; d) рухаютьс€ в≥льно.
3.17. ¬ мас-спектрометр≥ на рухому зар€джену частинку д≥ють пост≥йним магн≥тним полем, вектор напруженост≥ €кого:
a) перпендикул€рний до руху частинки; b) сп≥впадаЇ з напр€мком руху частинки;
c) Ї протилежним до напр€мку руху частинки; d) рад≥альний до руху частинки.
3.18. Ќа зар€джену частинку, €ка рухаЇтьс€ в мас-спектрометр≥ ≥з швидк≥стю v д≥ють пост≥йним магн≥тним полем вектор напруженост≥ €кого Ї перпендикул€рний до руху частинки. –ад≥ус в≥дхиленн€ такоњ частинки в≥д напр€мку њњ руху буде описуватис€ формулою:
a) ; b) ;
c) ; d) .
3.19. ћаса частинки, €ка попадаЇ в детектор мас-спектрометра Ѕейнбр≥джа описуЇтьс€ формулою:
a) ; b) ;
c) ; d) .
3.20. ћас-спектрограма даЇ можлив≥сть визначити в проб≥ вм≥ст ≥зотопу, €кий пропорц≥йний:
a) висот≥ п≥ку; b) ширин≥ п≥ку;
c) площ≥ п≥ку; d) в≥дношенню висоти п≥ку до його ширини.
3.21. «а даними мас-спектрограми, процентний вм≥ст ≥зотопу визначають за формулою:
a) ; b) ;
c) ; d) .
3.22. ћетодами ≤„ спектроскоп≥њ вивчають:
a) коливальн≥ спектри молекул; b) коливальн≥ спектри атом≥в;
c) коливальн≥ спектри електрон≥в; d) коливальн≥ спектри атомних €дер.
3.23. ƒосл≥джували поглинанн€ зразком електромагн≥тних коливань з довжиною хвил≥ в≥д λ = 400 нм до λ = 600 нм. ¬ €кому д≥апазон≥ хвиль проводили досл≥дженн€?
a) в д≥апазон≥ видимого випром≥нюванн€; b) в д≥апазон≥ ≤„-випром≥нюванн€;
c) в д≥апазон≥ рентген≥вського випром≥нюванн€; d) в д≥апазон≥ ”‘-випром≥нюванн€.
3.24. ƒосл≥джували поглинанн€ зразком електромагн≥тних коливань з довжиною хвил≥ в≥д λ = 12Ј103 мкм до λ = 22Ј103 мкм. ¬ €кому д≥апазон≥ хвиль проводили досл≥дженн€?
a) в д≥апазон≥ ≤„-випром≥нюванн€; b) в д≥апазон≥ видимого випром≥нюванн€;
c) в д≥апазон≥ рентген≥вського випром≥нюванн€; d) в д≥апазон≥ ”‘-випром≥нюванн€.
3.25. ƒосл≥джували поглинанн€ зразком електромагн≥тних коливань з довжиною хвил≥ в≥д λ = 120 до λ = 280 нм. ¬ €кому д≥апазон≥ хвиль проводили досл≥дженн€?
a) в д≥апазон≥ ”‘-випром≥нюванн€; b) в д≥апазон≥ видимого випром≥нюванн€;
c) в д≥апазон≥ рентген≥вського випром≥нюванн€; d) в д≥апазон≥ ≤„-випром≥нюванн€.
3.26. ƒосл≥джували поглинанн€ зразком електромагн≥тних коливань з довжиною хвил≥ в≥д λ = 0,2 нм до λ = 8,2 нм. ¬ €кому д≥апазон≥ хвиль проводили досл≥дженн€?
a) в д≥апазон≥ рентген≥вського випром≥нюванн€; b) в д≥апазон≥ видимого випром≥нюванн€;
c) в д≥апазон≥ ≤„-випром≥нюванн€; d) в д≥апазон≥ ”‘-випром≥нюванн€.
3.27. ѕри поглинанн≥ ≤„-промен≥в речовиною, в њњ молекулах актив≥зуютьс€ валентн≥ коливанн€, €к≥ супроводжуютьс€:
a) зм≥ною довжини х≥м≥чних звТ€зк≥в м≥ж атомами; b) зм≥ною величини валентних кут≥в м≥ж атомами;
c) обертанн€м атом≥в навколо ос≥ звТ€зку; d) розривом х≥м≥чного звТ€зку.
3.28. ѕри поглинанн≥ ≤„-промен≥в речовиною, в њњ молекулах актив≥зуютьс€ деформац≥йн≥ коливанн€, €к≥ супроводжуютьс€:
a) зм≥ною величини валентних кут≥в м≥ж атомами; b) зм≥ною довжини х≥м≥чних звТ€зк≥в м≥ж атомами;
c) обертанн€м атом≥в навколо ос≥ звТ€зку; d) розривом х≥м≥чного звТ€зку.
3.29. ’арактеристичними ≤„-смугами поглинанн€ називають:
a) смуги, €к≥ в≥дпов≥дають певним функц≥ональним групам; b) смуги, €к≥ мають однакову ≥нтенсивн≥сть;
c) смуги, €к≥ мають однакову форму контуру; d) смуги, €к≥ визначаютьс€ молекул€рною масою речовини.
3.30. ≤дентиф≥кац≥ю речовин в ≤„-спектроскоп≥њ провод€ть:
a) за розм≥щенн€м характеристичних смуг поглинанн€ в ≤„-спектр≥; b) за ≥нтенсивн≥стю характеристичних смуг поглинанн€ в ≤„-спектр≥;
c) за к≥льк≥стю смуг поглинанн€ в ≤„-спектр≥; d) за формою характеристичних смуг поглинанн€ в ≤„-спектр≥.
3.31. ƒифракц≥йна реш≥тка у спектрофотометр≥ служить:
a) дл€ розкладанн€ св≥тлового пучка в спектр; b) дл€ в≥дбиванн€ св≥тлового пучка;
c) дл€ пропусканн€ св≥тлового пучка певноњ ≥нтенсивност≥; d) дл€ реЇстрац≥њ ≥нтенсивност≥ св≥тлового пучка.
3.32. ‘отометричний клин у спектрофотометр≥ служить:
a) дл€ пропусканн€ св≥тлового пучка певноњ ≥нтенсивност≥; b) дл€ в≥дбиванн€ св≥тлового пучка;
c) дл€ розкладанн€ св≥тлового пучка в спектр; d) дл€ реЇстрац≥њ ≥нтенсивност≥ св≥тлового пучка.
3.33. ‘отоелектронний помножувач у спектрофотометр≥ служить:
a) дл€ реЇстрац≥њ ≥нтенсивност≥ св≥тлового пучка; b) дл€ в≥дбиванн€ св≥тлового пучка;
c) дл€ розкладанн€ св≥тлового пучка в спектр; d) дл€ пропусканн€ св≥тлового пучка певноњ ≥нтенсивност≥.
3.34. ѕризма у спектрофотометр≥ служить:
a) дл€ розкладанн€ св≥тлового пучка в спектр; b) дл€ в≥дбиванн€ св≥тлового пучка;
c) дл€ пропусканн€ св≥тлового пучка певноњ ≥нтенсивност≥; d) дл€ реЇстрац≥њ ≥нтенсивност≥ св≥тлового пучка.
3.35. Ћ≥нзи дл€ ≤„-спектрометр≥в виготовл€ють:
a) ≥з цез≥й бром≥ду; b) ≥з кварцового скла;
c) ≥з натр≥Ївого скла; d) ≥з натр≥й сульфату.
3.36. ѕризми дл€ ≤„-спектрометр≥в виготовл€ють:
a) ≥з цез≥й бром≥ду; b) ≥з кварцового скла;
c) ≥з натр≥Ївого скла; d) ≥з натр≥й сульфату.
3.37. Ќа малюнку показана одна ≥з характеристичних смуг ≤„-спектру з визначеною дл€ нењ базовою л≥н≥Їю a - b. «найти значенн€ I0 дл€ даноњ характеристичноњ смуги.
a) 76%; b) 12%;
c) 84%; d) 62%.
3.38. Ќа малюнку показана одна ≥з характеристичних смуг ≤„-спектру з визначеною дл€ нењ базовою л≥н≥Їю a - b. «найти значенн€ I дл€ даноњ характеристичноњ смуги.
a) 12%; b) 76%;
c) 84%; d) 62%.
3.39. Ќа малюнку показана одна ≥з характеристичних смуг ≤„-спектру з визначеною дл€ нењ базовою л≥н≥Їю a - b. «найти значенн€ хвильового числа дл€ даноњ характеристичноњ смуги.
a) 2880 см-1; b) 2750 см-1;
c) 2970 см-1; d) 2800 см-1.
3.40. Ќа малюнку показана одна ≥з характеристичних смуг ≤„-спектру з визначеною дл€ нењ базовою л≥н≥Їю a - b. «найти значенн€ I0 дл€ даноњ характеристичноњ смуги.
a) 78%; b) 62%;
c) 12%; d) 84%.
3.41. Ќа малюнку показана одна ≥з характеристичних смуг ≤„-спектру з визначеною дл€ нењ базовою л≥н≥Їю a - b. «найти значенн€ I дл€ даноњ характеристичноњ смуги.
a) 12%; b) 62%;
c) 78%; d) 84%.
3.42. Ќа малюнку показан≥ дв≥ характеристичн≥ смуги ≤„-спектру, €к≥ частково перекриваютьс€, з визначеною дл€ них сп≥льною базовою л≥н≥Їю a - b. «найти значенн€ I0 дл€ першоњ характеристичноњ смуги.
a) 84%; b) 78%;
c) 34%; d) 86%.
3.43. Ќа малюнку показан≥ дв≥ характеристичн≥ смуги ≤„-спектру, €к≥ частково перекриваютьс€, з визначеною дл€ них сп≥льною базовою л≥н≥Їю a - b. «найти значенн€ I дл€ першоњ характеристичноњ смуги.
a) 34%; b) 78%;
c) 84%; d) 86%.
3.44. Ќа малюнку показан≥ дв≥ характеристичн≥ смуги ≤„-спектру, €к≥ частково перекриваютьс€, з визначеною дл€ них сп≥льною базовою л≥н≥Їю a - b. «найти значенн€ хвильового числа дл€ першоњ характеристичноњ смуги.
a) 3140 см-1; b) 3035 см-1;
c) 2950 см-1; d) 3260 см-1.
3.45. Ќа малюнку показан≥ дв≥ характеристичн≥ смуги ≤„-спектру, €к≥ частково перекриваютьс€, з визначеною дл€ них сп≥льною базовою л≥н≥Їю a - b. «найти значенн€ хвильового числа дл€ другоњ характеристичноњ смуги.
a) 3035 см-1; b) 2950 см-1;
c) 3140 см-1; d) 3260 см-1.
3.46. Ќа малюнку показан≥ дв≥ характеристичн≥ смуги ≤„-спектру, €к≥ частково перекриваютьс€, з визначеною дл€ них сп≥льною базовою л≥н≥Їю a - b. «найти значенн€ ≤0 дл€ другоњ характеристичноњ смуги.
a) 80%; b) 78%;
c) 26%; d) 86%.
3.47. Ќа малюнку показан≥ дв≥ характеристичн≥ смуги ≤„-спектру, €к≥ частково перекриваютьс€, з визначеною дл€ них сп≥льною базовою л≥н≥Їю a - b. «найти значенн€ ≤ дл€ другоњ характеристичноњ смуги.
a) 26%; b) 78%;
c) 80%; d) 86%.
3.48. Ќа малюнку показана одна ≥з характеристичних смуг ≤„-спектру з визначеною дл€ нењ базовою л≥н≥Їю a - b. «найти значенн€ хвильового числа дл€ даноњ характеристичноњ смуги.
a) 2820 см-1; b) 2760 см-1;
c) 2850 см-1; d) 2950 см-1.
3.49. Ќа малюнку показан≥ дв≥ характеристичн≥ смуги ≤„-спектру, €к≥ частково перекриваютьс€, з визначеною дл€ них сп≥льною базовою л≥н≥Їю a - b. «найти значенн€ I0 дл€ першоњ характеристичноњ смуги.
a) 80%; b) 68%;
c) 26%; d) 86%.
3.50. Ќа малюнку показан≥ дв≥ характеристичн≥ смуги ≤„-спектру, €к≥ частково перекриваютьс€, з визначеною дл€ них сп≥льною базовою л≥н≥Їю a - b. «найти значенн€ I дл€ першоњ характеристичноњ смуги.
a) 26%; b) 68%;
c) 80%; d) 86%.
3.51. Ќа малюнку показан≥ дв≥ характеристичн≥ смуги ≤„-спектру, €к≥ частково перекриваютьс€, з визначеною дл€ них сп≥льною базовою л≥н≥Їю a - b. «найти значенн€ I0 дл€ другоњ характеристичноњ смуги.
a) 84%; b) 68%;
c) 34%; d) 86%.
3.52. Ќа малюнку показан≥ дв≥ характеристичн≥ смуги ≤„-спектру, €к≥ частково перекриваютьс€, з визначеною дл€ них сп≥льною базовою л≥н≥Їю a - b. «найти значенн€ I дл€ другоњ характеристичноњ смуги.
a) 34%; b) 68%;
c) 84%; d) 86%.
3.53. Ќа малюнку показан≥ дв≥ характеристичн≥ смуги ≤„-спектру, €к≥ частково перекриваютьс€, з визначеною дл€ них сп≥льною базовою л≥н≥Їю a - b. «найти значенн€ хвильового числа дл€ другоњ характеристичноњ смуги.
a) 2960 см-1; b) 2840 см-1;
c) 3065 см-1; d) 3140 см-1.
3.54. Ќа малюнку показан≥ дв≥ характеристичн≥ смуги ≤„-спектру, €к≥ частково перекриваютьс€, з визначеною дл€ них сп≥льною базовою л≥н≥Їю a - b. «найти значенн€ хвильового числа дл€ першоњ характеристичноњ смуги.
a) 3065 см-1; b) 2960 см-1;
c) 2840 см-1; d) 3140 см-1.
 
     

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 436 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

80% успеха - это по€витьс€ в нужном месте в нужное врем€. © ¬уди јллен
==> читать все изречени€...

1361 - | 1216 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.