3.1. Емісійний спектральний аналіз базується на дослідженні: | ||
a) спектрів випромінювання; | b) спектрів поглинання; | |
c) спектрів розсіювання; | d) спектрів збудження. | |
3.2. Атомно-абсорбційний спектральний аналіз базується на дослідженні: | ||
a) спектрів поглинання; | b) спектрів випромінювання; | |
c) спектрів розсіювання; | d) спектрів збудження. | |
3.3. Спектр випромінювання – це випромінювання: | ||
a) впорядковане за довжинами хвиль світлових променів; | b) впорядковане за напрямком поширення світлових променів; | |
c) впорядковане за ступенем поляризації світлових променів; | d) впорядковане за інтенсивністю світлових променів. | |
3.4. Лінійчасті спектри випромінювання характерні: | ||
a) для розжарених у газоподібному стані атомів та іонів; | b) для розжарених твердих тіл; | |
c) для розжарених рідин; | d) для розжарених у газоподібному стані молекул. | |
3.5. Смугасті спектри випромінювання характерні: | ||
a) для розжарених у газоподібному стані молекул; | b) для розжарених у газоподібному стані атомів та іонів; | |
c) для пучка елементарних частинок; | d) для розжарених рідин та твердих тіл. | |
3.6. Суцільні (неперервні) спектри випромінювання характерні: | ||
a) для розжарених рідин та твердих тіл; | b) для розжарених у газоподібному стані атомів та іонів; | |
c) для пучка елементарних частинок; | d) для розжарених у газоподібному стані молекул. | |
3.7. В спектрографах емісійні спектри реєструють: | ||
a) фотографічно; | b) візуально; | |
c) фотоелектрично; | d) електронно. | |
3.8. В спектрометрах емісійні спектри реєструють: | ||
a) фотоелектрично; | b) фотографічно; | |
c) візуально; | d) електронно. | |
3.9. В спектроскопах емісійні спектри реєструють: | ||
a) візуально; | b) фотографічно; | |
c) фотоелектрично; | d) електронно. | |
3.10. При якісному спектральному аналізі ідентифікацію речовин проводять: | ||
a) за розміщенням наявних характерних ліній в спектрі; | b) за інтенсивністю наявних ліній в спектрі; | |
c) за кількістю наявних ліній в спектрі; | d) за формою наявних характерних ліній в спектрі. | |
3.11. Кількісний спектральний аналіз базується: | ||
a) на залежності між інтенсивністю аналітичної лінії елементу в спектрі та його концентрацією в пробі; | b) на залежності між частотою аналітичної лінії елементу в спектрі та його концентрацією в пробі; | |
c) на залежності між довжиною хвилі аналітичної лінії елементу в спектрі та його концентрацією в пробі; | d) на залежності між розміщенням аналітичної лінії елементу в спектрі та його концентрацією в пробі. | |
3.12. Інтенсивність спектральної лінії при емісійному випромінюванні описується формулою: | ||
a) ; | b) ; | |
c) ; | d) . | |
3.13. Відносну інтенсивність спектральної лінії при емісійному аналізі обчислюють за формулою: | ||
a) ; | b) ; | |
c) ; | d) . | |
3.14. При атомно-абсорбційному аналізі оптичну густину обчислюють за формулою . Під І0 розуміють: | ||
a) інтенсивність аналітичної лінії, яка реєструється до введення проби в атомізатор; | b) інтенсивність аналітичної лінії, яка реєструється після введення проби в атомізатор; | |
c) інтенсивність світлового потоку, який направляють в атомізатор; | d) інтенсивність світлового потоку, який не розкладений в спектр. | |
3.15. При атомно-абсорбційному аналізі оптичну густину обчислюють за формулою . Під І розуміють: | ||
a) інтенсивність аналітичної лінії, яка реєструється після введення проби в атомізатор; | b) інтенсивність аналітичної лінії, яка реєструється до введення проби в атомізатор; | |
c) інтенсивність світлового потоку, який направляють в атомізатор; | d) інтенсивність світлового потоку, який не розкладений в спектр. | |
3.16. Метод мас-спектрального аналізу базується на розділенні заряджених частинок, які рухаються: | ||
a) в електричному та магнітному полях; | b) в магнітному полі; | |
c) в електричному полі; | d) рухаються вільно. | |
3.17. В мас-спектрометрі на рухому заряджену частинку діють постійним магнітним полем, вектор напруженості якого: | ||
a) перпендикулярний до руху частинки; | b) співпадає з напрямком руху частинки; | |
c) є протилежним до напрямку руху частинки; | d) радіальний до руху частинки. | |
3.18. На заряджену частинку, яка рухається в мас-спектрометрі із швидкістю v діють постійним магнітним полем вектор напруженості якого є перпендикулярний до руху частинки. Радіус відхилення такої частинки від напрямку її руху буде описуватися формулою: | ||
a) ; | b) ; | |
c) ; | d) . | |
3.19. Маса частинки, яка попадає в детектор мас-спектрометра Бейнбріджа описується формулою: | ||
a) ; | b) ; | |
c) ; | d) . | |
3.20. Мас-спектрограма дає можливість визначити в пробі вміст ізотопу, який пропорційний: | ||
a) висоті піку; | b) ширині піку; | |
c) площі піку; | d) відношенню висоти піку до його ширини. | |
3.21. За даними мас-спектрограми, процентний вміст ізотопу визначають за формулою: | ||
a) ; | b) ; | |
c) ; | d) . | |
3.22. Методами ІЧ спектроскопії вивчають: | ||
a) коливальні спектри молекул; | b) коливальні спектри атомів; | |
c) коливальні спектри електронів; | d) коливальні спектри атомних ядер. | |
3.23. Досліджували поглинання зразком електромагнітних коливань з довжиною хвилі від λ = 400 нм до λ = 600 нм. В якому діапазоні хвиль проводили дослідження? | ||
a) в діапазоні видимого випромінювання; | b) в діапазоні ІЧ-випромінювання; | |
c) в діапазоні рентгенівського випромінювання; | d) в діапазоні УФ-випромінювання. | |
3.24. Досліджували поглинання зразком електромагнітних коливань з довжиною хвилі від λ = 12·103 мкм до λ = 22·103 мкм. В якому діапазоні хвиль проводили дослідження? | ||
a) в діапазоні ІЧ-випромінювання; | b) в діапазоні видимого випромінювання; | |
c) в діапазоні рентгенівського випромінювання; | d) в діапазоні УФ-випромінювання. | |
3.25. Досліджували поглинання зразком електромагнітних коливань з довжиною хвилі від λ = 120 до λ = 280 нм. В якому діапазоні хвиль проводили дослідження? | ||
a) в діапазоні УФ-випромінювання; | b) в діапазоні видимого випромінювання; | |
c) в діапазоні рентгенівського випромінювання; | d) в діапазоні ІЧ-випромінювання. | |
3.26. Досліджували поглинання зразком електромагнітних коливань з довжиною хвилі від λ = 0,2 нм до λ = 8,2 нм. В якому діапазоні хвиль проводили дослідження? | ||
a) в діапазоні рентгенівського випромінювання; | b) в діапазоні видимого випромінювання; | |
c) в діапазоні ІЧ-випромінювання; | d) в діапазоні УФ-випромінювання. | |
3.27. При поглинанні ІЧ-променів речовиною, в її молекулах активізуються валентні коливання, які супроводжуються: | ||
a) зміною довжини хімічних зв’язків між атомами; | b) зміною величини валентних кутів між атомами; | |
c) обертанням атомів навколо осі зв’язку; | d) розривом хімічного зв’язку. | |
3.28. При поглинанні ІЧ-променів речовиною, в її молекулах активізуються деформаційні коливання, які супроводжуються: | ||
a) зміною величини валентних кутів між атомами; | b) зміною довжини хімічних зв’язків між атомами; | |
c) обертанням атомів навколо осі зв’язку; | d) розривом хімічного зв’язку. | |
3.29. Характеристичними ІЧ-смугами поглинання називають: | ||
a) смуги, які відповідають певним функціональним групам; | b) смуги, які мають однакову інтенсивність; | |
c) смуги, які мають однакову форму контуру; | d) смуги, які визначаються молекулярною масою речовини. | |
3.30. Ідентифікацію речовин в ІЧ-спектроскопії проводять: | ||
a) за розміщенням характеристичних смуг поглинання в ІЧ-спектрі; | b) за інтенсивністю характеристичних смуг поглинання в ІЧ-спектрі; | |
c) за кількістю смуг поглинання в ІЧ-спектрі; | d) за формою характеристичних смуг поглинання в ІЧ-спектрі. | |
3.31. Дифракційна решітка у спектрофотометрі служить: | ||
a) для розкладання світлового пучка в спектр; | b) для відбивання світлового пучка; | |
c) для пропускання світлового пучка певної інтенсивності; | d) для реєстрації інтенсивності світлового пучка. | |
3.32. Фотометричний клин у спектрофотометрі служить: | ||
a) для пропускання світлового пучка певної інтенсивності; | b) для відбивання світлового пучка; | |
c) для розкладання світлового пучка в спектр; | d) для реєстрації інтенсивності світлового пучка. | |
3.33. Фотоелектронний помножувач у спектрофотометрі служить: | ||
a) для реєстрації інтенсивності світлового пучка; | b) для відбивання світлового пучка; | |
c) для розкладання світлового пучка в спектр; | d) для пропускання світлового пучка певної інтенсивності. | |
3.34. Призма у спектрофотометрі служить: | ||
a) для розкладання світлового пучка в спектр; | b) для відбивання світлового пучка; | |
c) для пропускання світлового пучка певної інтенсивності; | d) для реєстрації інтенсивності світлового пучка. | |
3.35. Лінзи для ІЧ-спектрометрів виготовляють: | ||
a) із цезій броміду; | b) із кварцового скла; | |
c) із натрієвого скла; | d) із натрій сульфату. | |
3.36. Призми для ІЧ-спектрометрів виготовляють: | ||
a) із цезій броміду; | b) із кварцового скла; | |
c) із натрієвого скла; | d) із натрій сульфату. | |
3.37. На малюнку показана одна із характеристичних смуг ІЧ-спектру з визначеною для неї базовою лінією a - b. Знайти значення I0 для даної характеристичної смуги. | ||
a) 76%; | b) 12%; | |
c) 84%; | d) 62%. | |
3.38. На малюнку показана одна із характеристичних смуг ІЧ-спектру з визначеною для неї базовою лінією a - b. Знайти значення I для даної характеристичної смуги. | ||
a) 12%; | b) 76%; | |
c) 84%; | d) 62%. | |
3.39. На малюнку показана одна із характеристичних смуг ІЧ-спектру з визначеною для неї базовою лінією a - b. Знайти значення хвильового числа для даної характеристичної смуги. | ||
a) 2880 см-1; | b) 2750 см-1; | |
c) 2970 см-1; | d) 2800 см-1. | |
3.40. На малюнку показана одна із характеристичних смуг ІЧ-спектру з визначеною для неї базовою лінією a - b. Знайти значення I0 для даної характеристичної смуги. | ||
a) 78%; | b) 62%; | |
c) 12%; | d) 84%. | |
3.41. На малюнку показана одна із характеристичних смуг ІЧ-спектру з визначеною для неї базовою лінією a - b. Знайти значення I для даної характеристичної смуги. | ||
a) 12%; | b) 62%; | |
c) 78%; | d) 84%. | |
3.42. На малюнку показані дві характеристичні смуги ІЧ-спектру, які частково перекриваються, з визначеною для них спільною базовою лінією a - b. Знайти значення I0 для першої характеристичної смуги. | ||
a) 84%; | b) 78%; | |
c) 34%; | d) 86%. | |
3.43. На малюнку показані дві характеристичні смуги ІЧ-спектру, які частково перекриваються, з визначеною для них спільною базовою лінією a - b. Знайти значення I для першої характеристичної смуги. | ||
a) 34%; | b) 78%; | |
c) 84%; | d) 86%. | |
3.44. На малюнку показані дві характеристичні смуги ІЧ-спектру, які частково перекриваються, з визначеною для них спільною базовою лінією a - b. Знайти значення хвильового числа для першої характеристичної смуги. | ||
a) 3140 см-1; | b) 3035 см-1; | |
c) 2950 см-1; | d) 3260 см-1. | |
3.45. На малюнку показані дві характеристичні смуги ІЧ-спектру, які частково перекриваються, з визначеною для них спільною базовою лінією a - b. Знайти значення хвильового числа для другої характеристичної смуги. | ||
a) 3035 см-1; | b) 2950 см-1; | |
c) 3140 см-1; | d) 3260 см-1. | |
3.46. На малюнку показані дві характеристичні смуги ІЧ-спектру, які частково перекриваються, з визначеною для них спільною базовою лінією a - b. Знайти значення І0 для другої характеристичної смуги. | ||
a) 80%; | b) 78%; | |
c) 26%; | d) 86%. | |
3.47. На малюнку показані дві характеристичні смуги ІЧ-спектру, які частково перекриваються, з визначеною для них спільною базовою лінією a - b. Знайти значення І для другої характеристичної смуги. | ||
a) 26%; | b) 78%; | |
c) 80%; | d) 86%. | |
3.48. На малюнку показана одна із характеристичних смуг ІЧ-спектру з визначеною для неї базовою лінією a - b. Знайти значення хвильового числа для даної характеристичної смуги. | ||
a) 2820 см-1; | b) 2760 см-1; | |
c) 2850 см-1; | d) 2950 см-1. | |
3.49. На малюнку показані дві характеристичні смуги ІЧ-спектру, які частково перекриваються, з визначеною для них спільною базовою лінією a - b. Знайти значення I0 для першої характеристичної смуги. | ||
a) 80%; | b) 68%; | |
c) 26%; | d) 86%. | |
3.50. На малюнку показані дві характеристичні смуги ІЧ-спектру, які частково перекриваються, з визначеною для них спільною базовою лінією a - b. Знайти значення I для першої характеристичної смуги. | ||
a) 26%; | b) 68%; | |
c) 80%; | d) 86%. | |
3.51. На малюнку показані дві характеристичні смуги ІЧ-спектру, які частково перекриваються, з визначеною для них спільною базовою лінією a - b. Знайти значення I0 для другої характеристичної смуги. | ||
a) 84%; | b) 68%; | |
c) 34%; | d) 86%. | |
3.52. На малюнку показані дві характеристичні смуги ІЧ-спектру, які частково перекриваються, з визначеною для них спільною базовою лінією a - b. Знайти значення I для другої характеристичної смуги. | ||
a) 34%; | b) 68%; | |
c) 84%; | d) 86%. | |
3.53. На малюнку показані дві характеристичні смуги ІЧ-спектру, які частково перекриваються, з визначеною для них спільною базовою лінією a - b. Знайти значення хвильового числа для другої характеристичної смуги. | ||
a) 2960 см-1; | b) 2840 см-1; | |
c) 3065 см-1; | d) 3140 см-1. | |
3.54. На малюнку показані дві характеристичні смуги ІЧ-спектру, які частково перекриваються, з визначеною для них спільною базовою лінією a - b. Знайти значення хвильового числа для першої характеристичної смуги. | ||
a) 3065 см-1; | b) 2960 см-1; | |
c) 2840 см-1; | d) 3140 см-1. | |