Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–озгл€немо детальн≥ше сутн≥сть монопол≥њ та њњ основн≥ форми




ƒоцент „ередниченко √.ј.

“≈ћј 14: Ђ«аконом≥рност≥ та етапи розвитку кап≥тал≥стичноњ економ≥чноњ системиї

1. ≈коном≥чна система кап≥тал≥зму в≥льноњ конкуренц≥њ: суть ≥ основн≥ ознаки.

2. ≈коном≥чна система монопол≥стичного кап≥тал≥зму:

а) концентрац≥€ ≥ централ≥зац≥€ виробництва Ч матер≥альна основа виникненн€ монопол≥й;

б) суть монопол≥њ та њњ основн≥ форми.

3. ћонопол≥€ ≥ конкуренц≥€. ‘орми ≥ методи конкурентноњ боротьби.

4. ”творенн€ ≥ сутн≥сть ф≥нансового кап≥талу.

5. ¬ив≥з (м≥грац≥€) кап≥талу: сутн≥сть, можлив≥сть, необх≥дн≥сть та насл≥дки;

6. ƒержавно-монопол≥стична стад≥€ еволюц≥њ кап≥тал≥стичноњ економ≥чноњ системи.

 

≈коном≥чна система характеризуЇтьс€ певним типом ≥ р≥внем розвитку виробничих в≥дносин (обумовлених розвитком продуктивних сил сусп≥льства), певними способами ≥ механ≥змами функц≥онуванн€ економ≥ки, координац≥њ й орган≥зац≥њ економ≥чноњ д≥€льност≥ та управл≥нн€ нею.

«а тривал≥ роки свого ≥снуванн€ ринкова економ≥ка пройшла довгий шл€х розвитку, що призвело до ≥стотних зм≥н у њњ суттЇвих характеристиках та механ≥зм≥ функц≥онуванн€. ќднак за вс≥Їњ р≥зноман≥тност≥ форм ринковоњ економ≥ки все ж можна вид≥лити дв≥ основн≥ њњ модел≥: 1) ринкова економ≥ка епохи в≥льноњ конкуренц≥њ; 2) сучасна ринкова економ≥ка розвинених крањн.

–инкова (кап≥тал≥стична) економ≥ка епохи в≥льноњ конкуренц≥њ характеризуЇтьс€ приватною власн≥стю на економ≥чн≥ ресурси ≥ використанн€м системи ринк≥в дл€ координац≥њ економ≥чноњ д≥€льност≥ та управл≥нн€ нею. ” так≥й систем≥ повед≥нка кожного њњ учасника мотивуЇтьс€ його приватними, особистими, егоњстичними ≥нтересами: кожна господарська одиниц€ намагаЇтьс€ максим≥зувати св≥й дох≥д на основ≥ ≥ндив≥дуального прийн€тт€ р≥шень. “овари ≥ послуги виробл€ютьс€, а ресурси пропонуютьс€ за умов конкуренц≥њ, тобто за умов ≥н≥ц≥ативних самост≥йних д≥й покупц≥в та продавц≥в кожного продукту ≥ ресурсу. ќск≥льки засоби виробництва перебувають у власност≥ окремих ос≥б, то ≥ використовуютьс€ вони в ≥нтересах власного збагаченн€ посиленн€м експлуатац≥њ найманих прац≥вник≥в. ƒл€ кожного приватного власника робота на св≥й страх ≥ ризик неминуче породжуЇ стих≥йн≥сть у розвитку виробництва, зумовлюЇ цикл≥чний характер розвитку, за €кого п≥днесенн€ економ≥ки неминуче зм≥нюЇтьс€ спадом виробництва, його кризою. ” ц≥й систем≥ зовс≥м або майже в≥дсутн≥ координац≥€ економ≥чноњ д≥€льност≥ в масштабах сусп≥льства, економ≥чне регулюванн€ з боку держави. –оль держави, €к правило, зводитьс€ до захисту приватноњ власност≥ та визначенн€ приватноњ основи функц≥онуванн€ в≥льних ринк≥в. ќтже, ринкова система забезпечуЇ ефективне використанн€ ресурс≥в, стаб≥льний розвиток виробництва ≥ високий р≥вень зайн€тост≥, швидке економ≥чне зростанн€ завд€чуючи самому ринковому механ≥зму.

—учасна ринкова економ≥ка розвинених крањн(зм≥шана економ≥ка Ц поЇднанн€ державного регулюванн€ з ринковою системою ) ≥стотно в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д ринковоњ економ≥ки епохи в≥льноњ конкуренц≥њ. ¬она в≥дбиваЇ т≥ глибок≥ зм≥ни, що в≥дбулис€ у функц≥онуванн≥ та розвитку ринкового господарства. Ќа в≥дм≥ну в≥д попередн≥х час≥в, коли переважала ≥ндив≥дуальна приватна власн≥сть, в≥дбувс€ перех≥д до акц≥онерноњ форми власност≥ ≥ кап≥талу, дл€ нин≥шньоњ ринковоњ економ≥ки характерна р≥зноман≥тн≥сть форм власност≥, коли пор€д з ≥ндив≥дуальною приватною власн≥стю ≥снують державна, кооперативна, акц≥онерна ≥ зм≥шана форми власност≥ Ч державно-кооперативна, кооперативно-приватна тощо. Ѕагатоман≥тн≥сть форм власност≥ в≥дображаЇ ≥ €к≥сно новий р≥вень розвитку продуктивних сил ≥ потреби њх подальшого зростанн€ в умовах нового етапу Ќ“ѕ. « цього випливаЇ ≥ друга суттЇва риса, а саме законом≥рне збагаченн€ форм господарюванн€, широке застосуванн€ тих з них, €к≥ забезпечують кращу реал≥зац≥ю форм власност≥, робл€ть людину господарем ≥ забезпечують ефективну господарську д≥€льн≥сть. ÷е Ч оренда, колективний (с≥мейний) п≥др€д, кооперативн≥ форми, акц≥онерн≥ товариства та ≥нш≥ добров≥льн≥ об'Їднанн€, ≥нш≥ господарськ≥ форми, в тому числ≥ сп≥льн≥ п≥дприЇмства з ≥ноземним кап≥талом.

ƒуже важливою рисою сучасноњ ринковоњ економ≥ки Ї ≥стотна економ≥чна роль держави. Ќа в≥дм≥ну в≥д ринковоњ економ≥ки епохи в≥льноњ конкуренц≥њ, де роль держави зводилась лише до захисту приватноњ власност≥, нин≥ держава виступаЇ економ≥чним чинником розв'€занн€ господарських проблем ≥ розвитку економ≥ки. јрсенал державного регулюванн€ передбачаЇ державн≥ замовленн€, економ≥чне стимулюванн€, ≥ндикативне плануванн€ (рекомендац≥йне, а не директивне Ц обовТ€зкове дл€ виконанн€, €к в командно-адм≥н≥стративн≥й економ≥ц≥ рад€нського типу). ƒл€ цього використовуютьс€ податкова система, ф≥нансовий ≥ кредитний механ≥зми, ц≥ноутворенн€. ѕоЇднанн€ державного регулюванн€ з ринковою системою забезпечуЇ ефективний механ≥зм господарюванн€.

ѕозитивн≥ риси ринковоњ економ≥ки не сл≥д абсолютизувати. јмериканськ≥ економ≥сти, оц≥нюючи роль ринковоњ системи, попереджають, що вона не може бути однозначною. јргументами на користь ц≥Їњ системи с передус≥м ефективн≥сть розпод≥лу ресурс≥в. јдже саме конкурентна ринкова система спр€мовуЇ ресурси на виробництво тих товар≥в ≥ послуг, €ких сусп≥льство найб≥льше потребуЇ, тобто вона забезпечуЇ ефективне виробництво необх≥дних товар≥в з ресурс≥в, €к≥ маЇ сусп≥льство. ј це означаЇ, що вона забезпечуЇ максимальну економ≥чну ефективн≥сть. ≤ншою принциповою перевагою ц≥Їњ системи Ї забезпеченн€ особистоњ свободи, оск≥льки саме ц€ система ірунтуЇтьс€ на добров≥льному сп≥вроб≥тництв≥ ус≥х ≥ндив≥д≥в та п≥дприЇмств, без примусу, в≥льному п≥дприЇмництв≥, в≥льному вибор≥ форм економ≥чноњ д≥€льност≥, дос€гненн≥ власноњ вигоди.

¬одночас не можна не бачити, що Ї аргументи ≥ проти ринковоњ системи. Ќасамперед це згасанн€ конкуренц≥њ, адже п≥дприЇмц≥ у гонитв≥ за прибутком та в намаганн≥ пол≥пшити своњ економ≥чн≥ позиц≥њ йдуть на таЇмн≥ домовленост≥, злитт€ ф≥рм з тим, щоб подолати обмеженн€, зумовлен≥ конкуренц≥Їю. Ѕ≥льше того, сам науково-техн≥чний прогрес, €кому спри€Ї ринкова система, неминуче потребуЇ великих кап≥тал≥в, великих ринк≥в тощо, а це призводить до зростанн€ незначноњ к≥лькост≥ великих ф≥рм, до концентрац≥њ економ≥чноњ влади, до використанн€ свого монопольного становища у корисливих ц≥л€х. “енденц≥€ до монопол≥зац≥њ економ≥ки зумовила по€ву антимонопольного законодавства.

¬адами ринковоњ економ≥ки Ї значне безроб≥тт€, економ≥чн≥ кризи надвиробництва, нер≥вний розпод≥л доходу тощо. ¬насл≥док нер≥вного розпод≥лу доходу с≥м'њ ≥стотно розр≥зн€ютьс€ за р≥внем житт€: Ї багат≥ ≥ Ї б≥дн≥. ќск≥льки люди неоднаков≥ за зд≥бност€ми, нахилами до п≥дприЇмництва, то неминуча велика диференц≥ац≥€ за р≥внем доход≥в. ќдн≥ мають велик≥ доходи, ≥нш≥ Ч мал≥, що й зумовлюЇ ≥стотн≥ в≥дм≥нност≥ у р≥вн≥ житт€. –инковий механ≥зм неефективний там, де попит ≥ пропозиц≥€ не в≥дображають ус≥ вигоди ≥ вс≥ витрати виробництва, де ≥снують так зван≥ зовн≥шн≥ вигоди та витрати, €к, наприклад, збереженн€ навколишнього середовища. « точки зору ≥ндив≥дуального п≥дприЇмц€ чи њх об'Їднанн€, витрати, пов'€зан≥ з≥ зменшенн€м викид≥в у пов≥тр€ чи у воду, тобто ≥з збереженн€м навколишнього середовища, невиг≥дн≥, нерац≥ональн≥. ѕроте в них конче зац≥кавлене сусп≥льство. –озв'€занн€ ц≥Їњ суперечност≥ дос€гаЇтьс€ економ≥чною д≥€льн≥стю держави, €ка за допомогою оподаткуванн€ та ≥нших засоб≥в впливаЇ на д≥€льн≥сть ф≥рм у ц≥й галуз≥ або орган≥зуЇ роботу з попередженн€ забрудненн€ навколишнього середовища. –инкова система, њњ механ≥зм не враховують ≥ не забезпечують розв'€занн€ таких сусп≥льних чи колективних потреб, €к буд≥вництво та функц≥онуванн€ автомаг≥стралей, боротьба з≥ стих≥йними лихами (повен≥, урагани тощо), нац≥ональна оборона. ƒл€ њхнього розв'€занн€ потр≥бна орган≥зуюча роль держави.

ѕопри вади ринковоњ економ≥ки, головний њњ економ≥чний аргумент Ч забезпеченн€ ефективного розпод≥лу ресурс≥в Ч робить њњ найефективн≥шою, найжиттЇздатн≥шою. Ќовий етап розвитку кап≥тал≥стичного сусп≥льства демонстрував його гнучк≥сть ≥ широк≥ можливост≥ адекватноњ реакц≥њ на потреби демократизац≥њ економ≥чного устрою. —аме тому економ≥чна система рад€нського типу в наш≥й крањн≥ зам≥нюЇтьс€ системою сучасноњ ринковоњ економ≥ки.

 

ѕитанн€.

ћаркс ≥ ≈нгельс, досл≥джуючи кап≥тал≥стичний спос≥б виробництва, звернули увагу на виникненн€ в ньому нових тенденц≥й, що були визначен≥ ними €к процес концентрац≥њ та централ≥зац≥њ виробництва. ≈нгельс, зокрема, вказував, що ц≥ процеси супроводжуютьс€ новими економ≥чними €вищами Ч плануванн€м виробництва та збуту, зм≥нами в ц≥ноутворенн≥. ќднак ц≥ зм≥ни тод≥ ще не набули загального характеру, а тому не вплинули суттЇво на зм≥ст њхн≥х теоретичних узагальнень.

ѕроте в економ≥чних теор≥€х п≥зн≥ших шк≥л та напр€мк≥в ц≥ тенденц≥њ знайшли в≥дображенн€ у вигл€д≥ нових п≥дход≥в до анал≥зу процесу ц≥ноутворенн€, сп≥вв≥дношенн€ попиту та пропозиц≥њ, фактор≥в розвитку та чинник≥в економ≥чноњ р≥вноваги, взаЇмовпливу л≥беральноњ (конкурентноњ) та монопол≥зованоњ економ≥ки. Ќовоњ стад≥њ розвитку кап≥тал≥стичноњ системи (≥мпер≥ал≥зму) були присв€чен≥ роботи √обсона, √≥льфердинга,  аутського, Ћен≥на. Ћен≥н узагальнив ≥снуюч≥ роботи стосовно ≥мпер≥ал≥зму ≥ розробив наукову теор≥ю монопол≥стичного кап≥тал≥зму на баз≥ марксистськоњ економ≥чноњ теор≥њ.

Ћен≥нська теор≥€ монопол≥стичноњ стад≥њ кап≥тал≥зму була орган≥чно вписана в марксистську класову, формац≥йну економ≥чну теор≥ю. ѓњ висновки зб≥галис€ з висновками Ђ ап≥талуї. ¬она була його пр€мим продовженн€м ≥ розвитком його ≥дей. ¬одночас ц€ теор≥€ м≥стить р€д положень ≥ узагальнень, €к≥ мають самост≥йну наукову вагу. ќсновн≥ положенн€ ц≥Їњ теор≥њ викладено в його книжц≥ Ђ≤мпер≥ал≥зм €к вища стад≥€ кап≥тал≥змуї (1916).

Ћен≥н виходить з того, що монопол≥стичний кап≥тал≥зм не Ї новою сусп≥льно-економ≥чною формац≥Їю, оск≥льки в≥н збер≥гаЇ вс≥ основн≥ ознаки кап≥тал≥зму: приватну власн≥сть, анарх≥ю виробництва, кризи та ≥н. јле т≥ зм≥ни, що в≥дбулис€ в економ≥чн≥й сфер≥, спри€ли трансформац≥њ надбудови. Ћен≥н показав, що монопол≥стичний кап≥тал≥зм Ц це не новий спос≥б виробництва, а той же кап≥тал≥стичний, але на вищому ступен≥ його розвитку. “ому його можливо зрозум≥ти т≥льки на баз≥ домонопол≥стичного кап≥тал≥зму ≥ разом з тим €к таку його стад≥ю, коли основн≥ риси кап≥тал≥зму перетворюютьс€ у свою протилежн≥сть, коли виникають економ≥чн≥ процеси, €к≥ п≥дривають основи кап≥тал≥стичного виробництва €к товарного виробництва. ¬≥дбуваЇтьс€ самозапереченн€ кап≥тал≥зму: механ≥зми товарного виробництва п≥дриваютьс€ планом≥рн≥стю (св≥доме встановленн€ ≥ п≥дтриманн€ пропорц≥йност≥, пр€мих звТ€зк≥в м≥ж виробництвом ≥ споживанн€м) на р≥вн≥ крупних ф≥рм ≥ державного регулюванн€ економ≥ки.

Ћен≥н вид≥лив ≥ охарактеризував 5 ознак ≥мпер≥ал≥зму (монопол≥стичного кап≥тал≥зму):

1. ¬исокий р≥вень концентрац≥њ виробництва ≥ кап≥талу, що приводить до виникненн€ монопол≥й, €к≥ в≥д≥грають пров≥дну роль у господарчому житт≥.

2. «литт€ монопол≥стичного банк≥вського кап≥талу з монопол≥стичним промисловим кап≥талом ≥ утворенн€ на ц≥й основ≥ ф≥нансового кап≥талу на чол≥ €кого стоњть ф≥нансова ол≥гарх≥€ (грецьке: влада небагатьох).

3. ¬ив≥з кап≥талу, на в≥дм≥ну в≥д вивозу товар≥в, набуваЇ особливо важливе значенн€.

4. ≈коном≥чний розпод≥л св≥ту м≥жнародними монопол≥€ми.

5. «авершенн€ територ≥ального розпод≥лу св≥ту м≥ж найкрупн≥шими кап≥тал≥стичними державами ≥ початок боротьби за його перерозпод≥л.

«а основну ознаку зм≥ни стад≥й Ћен≥н уз€в перех≥д в≥д в≥льноњ конкуренц≥њ у сфер≥ виробництва та збуту до пануванн€ монопол≥й, що спричинило в≥дпов≥дн≥ €к≥сн≥ перетворенн€. ¬≥н простежуЇ, €к концентрац≥€ та централ≥зац≥€ виробництва спри€ють виникненню монопол≥й, ≥ зазначаЇ, що конкуренц≥€ Ї одночасно чинником ≥ насл≥дком цього процесу.

–озгл€немо детальн≥ше сутн≥сть монопол≥њ та њњ основн≥ форми.

ћонопол≥€ Ц це волод≥нн€ €коюсь виключною економ≥чною перевагою, що дозвол€Ї отримати надприбуток.

Ќаприклад: монопол≥€ на землю (2-х вид≥в) Ц забезпечуЇ отриманн€ землевласниками диференц≥йноњ ≥ абсолютноњ ренти; монопол≥€ у промисловост≥, що повТ€зана з особливо спри€тливими умовами виробництва (багат≥ й легко доступн≥ родовища корисних копалин; водоспад б≥л€ п≥дприЇмства, що даЇ дешеву електроенерг≥ю) Ц забезпечуЇ надприбуток (перевищуЇ середн≥й прибуток).





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 353 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—амообман может довести до саморазрушени€. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1665 - | 1517 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.022 с.