Розгляд судом справ про відновлення права на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі

Цінні папери - це грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як пра­вило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам (ст. 1 Закону України «Про цінні папери та фондову біржу»).

Правовий режим цінних паперів визначається Господарським кодексом України, законами України «Про цінні папери та фондо­ву біржу» від 18 червня 1991 р., «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 р., «Про обіг векселів в Україні» від 5 квітня 2001 р. тощо.

Цінні папери можуть бути іменними або на пред'явника. Відно­влення втрачених іменних цінних паперів провадиться державними органами, підприємствами, установами і організаціями, що випус­тили ці папери. Відновити ж права на втрачені цінні папери на пред 'явника та векселі можна тільки в судовому порядку.

Отже, особа, яка втратила цінний папір на пред'явника або век­сель, може звернутися до суду із заявою про визнання їх недійс­ними і про відновлення її прав на втрачений цінний папір.

Така заява подається до суду за місцезнаходженням емітента цінного паперу на пред'явника або за місцем платежу за векселем У разі, якщо заявнику не відомий держатель цінного паперу. Якщо ж

295він відомий, то особа, яка втратила цінний папір, має звертатися до суду з позовною заявою про витребування майна з чужого неза­конного володіння.

У заяві повинні бути вказані:

1) ім'я і місце проживання заявника (найменування та місце­знаходження юридичної особи-заявника);

2) обставини, за яких втрачено цінний папір на пред'явника або вексель;

3) повна і точна назва емітента втраченого цінного папера на пред'явника і його реквізити, а для векселя - вид, номер бланку, сума векселя, дата і місце складання, строк та місце платежу, на­йменування векселедавця та інші, відомі заявнику, зобов'язані за векселем особи, а також перший векселедержатель.

В силу того, що держатель втраченого цінного папера на пре­д'явника або векселя невідомий, суддя у порядку провадження у справі до судового розгляду своєю ухвалою постановляє'.

1) заборонити здійснювати будь-які операції за втраченим цін­ним папером;

2) зробити публікацію про виклик його держателя.

З дати постановления такої ухвали зупиняється перебіг усіх строків щодо обігу втраченого цінного папера на пред'явника або векселя, встановлених законодавством про обіг векселів.

Ухвала суду надсилається емітенту втраченого цінного папера на пред'явника. У справі про визнання недійсним втраченого ве­кселя та відновлення прав на нього ухвала суду надсилається не­гайно зобов'язаним за векселем особам, якщо їх адреси відомі суду, а також, якщо строк платежу за векселем не настав, на адресу всіх нотаріусів відповідного нотаріального округу, на тери­торії якого знаходиться місце платежу за векселем. При пред'яв­ленні векселя нотаріусу для вчинення протесту, щодо якого по­становлено ухвалу, якою заборонено будь-які операції за ним, нотаріус зобов'язаний повідомити відповідний суд про пред'яв­лення такого векселя для вчинення протесту (ч. 2 ст. 262 ЦПК України).

Публікація про виклик держателя втраченого цінного папера на пред'явника або бекселя, з приводу яких подано заяву до суду, робиться за рахунок заявника у місцевій газеті за місцезнаходжен­ням емітента цінного папера або за місцем платежу векселя, а та­кож в одному з офіційних друкованих видань.

Дана публікація повинна містити'.

1) ім'я і місце проживання заявника, найменування та місцезна­ходження юридичної особи-заявника;

2) повну і точну назву емітента втраченого цінного папера на пред'явника і його реквізити, а для векселя - вид, номер бланку, суму векселя, дату і місце складання, строк та місце платежу, на­йменування векселедавця та інших, відомих заявнику, зобов'яза­них за векселем осіб, а також першого векселедержателя;

3) пропозицію держателя втраченого цінного папера на пре­д'явника або векселя повідомити суд у тримісячний строк про свої права на цінний папір або вексель (ч. 1 ст. 263 ЦПК Ук­раїни).

Держатель втраченого цінного папера повинен у встановлений строк подати до суду, який постановив ухвалу, разом з цінним папером на пред'явника або векселем заяву про те, що він є його держателем.

Якщо від держателя цінного папера надійде відповідна заява, то суд залишає без розгляду заяву про визнання втраченого цінного папера на пред'явника або векселя недійсним і відновлення прав на нього. Крім того, суд встановлює строк не більше двох місяців для пред'явлення заявником позову в загальному порядку до дер­жателя цього цінного папера про його витребування.

У випадку, коли заявник у встановлений судом строк не пред 'я-вить позову до держателя втраченого цінного папера, суд постанов­ляє ухвалу про зняття заборони здійснювати будь-які операції за цінним папером на пред'явника або за векселем. Копія такої ухвали надсилається емітенту втраченого цінного папера на пред'явника або зобов'язаним за векселем особам, якщо їх адреси відомі суду, а також, якщо строк платежу за векселем не настав, на адресу всіх нотаріусів відповідного нотаріального округу, на території якого знаходиться місце платежу за векселем.

У разі не надходження протягом тримісячного строку з дня публікації від держателя втраченого цінного папера на пред 'яв-ника або векселя заяви про те, що він є їх держателем, суд при­значає справу до розгляду.

Про день розгляду справи суд повідомляє заявника, емітента втраченого цінного папера на пред'явника або зобов'язаних за век­селем осіб.

За результатами розгляду справи суд ухвалює рішення про

297визнання втраченого цінного папера на пред'явника або векселя недійсним або відмовляє в задоволенні заявленої вимоги.

Рішення про визнання втраченого цінного папера на пре­д'явника або векселя недійсним є підставою для:

- видачі заявникові цінного папера на пред'явника замість ви­знаного недійсним або проведення визначених ним операцій;

- здійснення платежу за векселем або для видачі заявникові векселя замість визнаного недійсним та для відновлення зобов'я­заними за векселем особами передавальних написів (ч. 1 ст. 267 ЦПК України).

Це рішення суду публікується за рахунок заявника у місцевій газеті за місцезнаходженням емітента цінного папера або за міс­цем платежу векселя, а також в одному з офіційних друкованих видань.

Відповідно до ст. 268 ЦПК України у разі відмови суду в задо­воленні заявленої вимоги держатель цінного папера на пред'яв­ника або векселя має право звернутися до суду із заявою про від­шкодування за рахунок заявника збитків, заподіяних йому забороною здійснювати будь-які операції за цінним папером на пред'явника або за векселем.

Якщо держатель цінного папера з будь-яких причин не заявив вчасно про своє право на цінний папір на пред'явника або вексель, він може пред'явити позов до особи, за якою визнано право на цінний папір на пред'явника або на вексель.