Наука цивільного процесуального права

Цивільне процесуальне право необхідно розрізняти як одно­йменні галузь права, науку та навчальну дисципліну. Ці інсти­туції різняться між собою за змістом. Так, цивільне процесуальне право як галузь права - це система норм та інститутів, які регулю­ють певні суспільні відносини. Навчальний курс цивільного про­цесуального права ґрунтується на вивченні положень і висновків юридичної науки, змісту цивільного процесуального права, цивіль­ного процесуального законодавства та практики їх застосування. Більш детально ми зупинимося саме на науці цивільного процесу­ального права.

Отже, наука цивільного процесуального права - це система те­оретичних поглядів, понять, ідей, теорій та концепцій у сфері ци­вільних процесуальних відносин. Вона вивчає закономірності ви­никнення, функціонування і розвитку цивільного процесуального права, його суть, місце у правовій системі, роль у виконанні соціаль­них функцій та принципи регулювання цивільних процесуальних правовідносин.

Науку цивільного процесуального права слід розглядати як один із елементів структури юридичної науки в цілому. Структур­ними елементами останньої є окремі юридичні дисципліни - юри­дичні науки, кожна з яких вивчає певні аспекти права (юридичні науки теоретичного та історичного профілю; галузеві юридичні науки; спеціальні юридичні науки). Наука цивільного процесуаль­ного права належить до групи галузевих юридичних наук і вивчає окрему, власну галузь права.

Наука цивільного процесуального права має свій предмет, загаль­ні та спеціальні методи і способи дослідження.

Предмет науки цивільного процесуального права - це широ­кий комплекс спеціальних знань, за допомогою яких здійснюється

13теоретико-практичне дослідження функціонування судової влади і судочинства в цивільних справах. До предмета науки цивільного процесуального права входить цивільне процесуальне право як галузь права і цивільне процесуальне законодавство. Предмет нау­ки цивільного процесуального права охоплює також його історію і теорію, норми та інститути цивільного процесуального права зару­біжних країн, положення міжнародного цивільного процесу. Проте цим предмет галузевої науки не обмежується - він є досить склад­ним і постійно розширюється, оскільки з часом з'являються нові напрями, що потребують самостійного дослідження.

Для дослідження правових явищ наука цивільного процесуаль­ного права використовує різноманітні методи (формально-логіч­ний, порівняльно-правовий, системно-структурний тощо) і спо­соби (аналізу, анкетування, вивчення судової практики, думки фа­хівців та окремих осіб).

По-різному у сучасній юридичній літературі визначається сис­тема науки цивільного процесуального права. Так, деякі науковці вважають, що наука цивільного процесуального права складається з двох частин - загальної та особливої. Загальна частина містить загальні положення науки цивільного процесуального права і загаль­ні положення цивільного процесуального права. До особливої час­тини входять судові форми захисту цивільних прав і несудові фор­ми захисту цивільного права.

Інші дослідники розуміють цю категорію ширше, включаючи до системи науки цивільного процесуального права такі складові:

1) поняття науки, її предмет, метод, система, соціальні функції, співвідношення із загальною теорією держави і права та іншими юридичними науками, історія науки;

2) судову владу і судочинство, вчення про процесуальний за­кон, предмет, метод, систему і принципи цивільного процесуаль­ного права, вчення про цивільні процесуальні правовідносини, вчення про докази тощо;

3) поняття цивільного процесу, його стадії, право на звернення до суду, процесуальна діяльність суду та інших учасників процесу та ін.;

4) цивільний процес іноземних держав;

5) розгляд цивільних справ з іноземним елементом;

¹ Див.: Цивільний процес: Навч. посіб. / За ред. Ю. В. Бііоусова- К.: Прецедент, 2005,-С. 18.

6) поняття і значення судової практики, форми судової практи­ки тощо'.

Такий підхід до розуміння системи науки цивільного процесуаль­ного права, на наш погляд, є більш сприйнятливим і достатньо підтверджує, що наука цивільного процесуального права має ве­лике значення для розвитку юридичної науки в цілому, оскільки систематизує знання про цивільні процесуальні явища, їх стан, властивості та закономірності розвитку, спроби і шляхи досягнення ефективності цивільного процесуального регулювання суспільних відносин; розробляє нові знання на підставі вивчення, узагальнен­ня і співвідношення історичного розвитку, а також аналізу досяг­нень вітчизняної та зарубіжної юридичної науки.

Список рекомендованої літератури

1. Василюк С., Ло.моносова О. Застосування аналогії в цивільному проце­сі // Право України.- 2002.-№ З,- С. 135-137.

2. Кузьменко С. Г. Гражданское процессуальное право как самостоятель-ная отрасль права: Учебное пособие.- Донецк: Общ-во любителей книги, 1999.-36с.

3. Проблеми науки гражданского процесуального права / Под ред. В. В. Ко­марова.- X.: Право, 2002.- 440 с.

4. Шевчук П. І. Організаційно-правові аспекти забезпечення ефективності цивільного процесуального законодавства // Вісник Верховного Суду Украї­ни.- 2001,- № 3.- С. 18-21.

Див.: Гражданский процесе: Учебник / Под ред. В. В, Комарова.- X.: Одиссей, 2001.-С. ЗО.

15 Глава 2

ПРИНЦИПИ ЦИВІЛЬНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА