Професійна етика
Мета: Формування навику дотримання морально-етичних норм поведінки у діяльності, пов‘язаної з виконанням працівниками органів внутрішніх справ своїх професійних функцій.
Зміст
Тема І. Основи професійної етики.. 3
Тема 2. Формування системи цінностей правоохоронця. 11
Тема І. Основи професійної етики
Кодекс честі та фахової етики включає основні принципи та правила поведінки, обов‘язкові для співробітників органів внутрішніх справ України під час виконання ними службових обов‘язків.
Завданням Кодексу є формування почуття особистої відповідальності співробітників органів внутрішніх справ при виконанні своїх професійних обов‘язків, а також інформування громадян про норми поведінки, яких повинні дотримуватися та виконувати співробітники органів внутрішніх справ.
Органи Міністерства внутрішніх справ України – державний правоохоронний орган, діяльність якого спрямована на реалізацію державної політики у сфері захисту прав та свобод громадян; захисту об’єктів права власності; протидії злочинності; охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки.
Працівник органу внутрішніх справ (правоохоронець) - громадянин України, який:
· перебуває на службі в підрозділах та службах МВС;
· має присвоєне в установленому порядку спеціальне звання;
· здійснює встановлені для займаної ним посади повноваження, безпосередньо пов'язані з реалізацією завдань та виконанням функцій покладених на органи внутрішніх справ.
На службу до органів внутрішніх справ України приймаються громадяни України віком від 18 до 35 років незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної приналежності, статі, політичних поглядів, релігійних переконань, місця проживання, які вільно володіють державною мовою та здатні за особистими якостями, освітою, станом здоров’я і професійної підготовки виконувати покладені на них службові функції.
Не можуть бути прийняті на службу та перебувати на службі громадяни України, які:
а) раніше засуджувалися за вчинення злочину;
б) не відповідають віковим та освітнім вимогам Закону;
в) не відповідають відповідним вимогам за станом здоров’я;
г) притягувалися до кримінальної відповідальності та стосовно яких кримінальні справи були закриті за нереабілітуючими підставами;
ґ) притягувалися до адміністративної відповідальності за грубі порушення громадського порядку, корупційні діяння та правопорушення, скоєні з корисних мотивів;
д) відмовилися від проведення спеціальної перевірки та оформлення допуску до відомостей, які становлять державну таємницю;
е) близькі родичі яких (дружина (чоловік), діти, батьки, брати, сестри кандидата, його дружини чи чоловіка) притягувались до кримінальної відповідальності за вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів;
є) мають посвідку на проживання або інший документ, який підтверджує право на постійне проживання громадянина України на території іншої держави;
ж) визнані недієздатними або обмежено дієздатними за рішенням суду, яке набрало законну силу;
з) вийшли із громадянства України, набули громадянство іншої держави мають наявність громадянства (підданства) іншої держави;
і) надали підроблені документи або завідомо неправдиві відомості, які підтверджують відповідність вимогам, які висуваються до особи рядового і начальницького складу в частині заміщення посади, при вступі на службу в Національну поліцію.
**
Правовою основою діяльності органів внутрішніх справ є: Конституція України, міжнародні договори України, закони України, акти Президента України та Кабінету Міністрів України, а також видані відповідно до них акти Міністерства внутрішніх справ, інші нормативно-правові акти України.
**
Діяльність співробітників органів внутрішніх справ базується на основоположних принципах, які закріплені у Конституції України, в інших законодавчих актах України, а також у міжнародних документах, стороною яких є Україна. Зокрема, до таких принципів належать наступні:
· Демократії, законності та верховенства права.
· Справедливості, неупередженості та рівності.
· Поваги до прав і свобод людини.
· Відкритості і співпраці з громадськістю.
· Гуманності та добросовісності.
Співробітники органів внутрішніх справ зобов'язані поважати закон шляхом неухильного дотримання його вимог та застосування його положень належним чином. Перед тим, як виконати певну дію ці співробітники завжди повинні пересвідчитися у правомірності запланованих дій.
Співробітники органів внутрішніх справ не мають права займатися тим видом діяльності, який відповідно до закону є несуміним із здійсненням їхньої професійної діяльності. У підрозділах органів внутрішніх справ не допускається діяльність політичних партій. При виконанні службових обов'язків працівники органів внутрішніх справ є незалежними від впливу політичних партій та інших об'єднань громадян.
**
Основними завданнями співробітника правоохоронного органу є:
- забезпечення громадської безпеки та публічного порядку;
- охорона та захист прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави;
- запобігання правопорушенням та їх припинення;
- надання у межах визначених законом послуг (зокрема, у позаробочий час) з допомоги особам, які з особистих, економічних чи інших причин або надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
**
Основними принципами професійної діяльності правоохоронця є:
- служіння Українському народу;
- законність;
- гуманізм і соціальна справедливість;
- пріоритет прав людини і громадянина, повага до особистості;
- професіоналізм, компетентність, ініціативність, чесність, відданість справі;
- персональна відповідальність за виконання службових обов'язків і дисципліна;
- особиста відповідальність за власні дії і за незаконні дії чи бездіяльність, вчинені за його вказівкою;
- доступність служби в органах внутрішніх справ;
- дотримання державної та службової таємниці;
- справедливе винагородження за працю, просування по службі за результатами діяльності, з урахуванням здібностей та кваліфікації.
**
З метою забезпечення виконання своїх професійних функцій правоохоронці повинні дотримуватись обов'язкових засад своєї діяльності:
І. Законність та верховенство права
Правоохоронці здійснюють свою діяльність на території України у відповідності з Конституцією України, міжнародними правовими актами, ратифікованими у встановленому порядку, законами, нормативно-правовими актами Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства внутрішніх справ України.
Правоохоронці повинні виконувати лише ті накази, що були правомірно прийняті їхніми керівниками. У випадку, коли наказ є явно протиправними, правоохоронець повинен утриматися від його виконання та повідомити про нього. Ніякі виняткові обставини або вказівки посадових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності правоохоронців.
До працівника ОВС, який відмовився виконувати незаконну дію, не можуть бути застосовані жодні дисциплінарні чи інші санкції
Застосування працівником органів внутрішніх справ заходів державного примусу для реалізації своїх прав та обов’язків можливе лише у випадках та у порядку, передбаченому законом.
ІІ. Дотримання прав і свобод фізичних осіб, а також інтересів суспільства і держави
Правоохоронці здійснюють свою діяльність на підставі дотримання прав та свобод людини, до яких, зокрема, відносяться: повага до гідності; право на життя; право на свободу та безпеку; право на недоторканність особистого життя; право на власність; свободу думки, совісті та віросповідання; свободу волевиявлення; право на мирні зібрання; свободу пересування; інші права, які передбачені у Конституції України та міжнародних документах, стороною яких є Україна.
Правоохоронці зобов'язані забезпечувати повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку.
Співробітники органів внутрішніх справ не мають права за жодних обставин вчиняти, підбурювати або терпимо ставитися до будь-яких форм катування або нелюдського, або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання.
Обмеження прав та свобод фізичних осіб, а також інтересів суспільства і держави можливе тільки на підставах та у порядку, передбаченому законом, за умови, якщо без цього не можуть бути виконані покладені на співробітників органів внутрішніх справ обов'язки, та з обов’язковим поясненням з цього приводу.
Під час виконання своїх обов’язків, правоохоронці повинні намагатися використовувати ненасильницькі методи та використовувати силу та/або вогнепальну зброю лише у випадку, коли це необхідно, з метою попередження правопорушення. Застосування сили та/або вогнепальної зброї не допускається, окрім випадків, коли ненасильницькими методами неможливо досягнути легітимної мети. Правоохоронці повинні негайно припинити застосування сили та/або вогнепальної зброї, якщо буде відсутня така необхідність.
Правоохоронці:
· не розголошують відомостей, що стосуються особистого життя людини, принижують її честь і гідність, якщо виконання обов'язків не вимагає іншого;
· не мають права застосовувати тортури, насильство, нелюдське або таке, що ображає гідність, поводження або покарання;
· не повинні заохочувати та здійснювати будь-які дії, якими людині спричиняється біль, фізичне або моральне страждання з метою отримання від неї відомостей або визнання винуватості її або іншої особи за дії, у скоєнні яких вони підозрюються;
· не мають права збирати, зберігати, використовувати та поширювати інформацію про особисте життя особи без її згоди, за винятком випадків, передбачених законом.
Правоохоронці при затриманні або арешті (взятті під варту) особи зобов'язані:
- повідомити цю особу про причини затримання мовою, яку така особа розуміє, та роз’яснити в чому його обвинувачують;
- пояснити затриманій особі його права, закріплені у законодавстві України, та повідомити про факт затримання третій особі, яку повинна обрати затримана особа;
- забезпечити затриманому як правову допомогу, так і надання невідкладної швидкої допомоги у випадку необхідності.
Кожна затримана особа заслуговує на людське ставлення до себе, правоохоронці повинні забезпечити безпеку, здоров’я, гігієну та відповідне харчування затриманої особи. Неприпустимо піддавати тортурам затриманих осіб, нелюдському, принизливому та образливому для гідності ставленні або застосовувати покарання до них. Правоохоронець лише тоді може застосувати силу до затриманої особи, коли це необхідно для забезпечення безпеки та порядку на місці затримання, або в разі існування загрози для безпеки особи.
**
ІІІ. Неупередженість та політична нейтральність
Правоохоронці:
· виконують свої завдання неупереджено;
· поважають гідність особи і виявляють до неї гуманне ставлення;
· захищають права людини незалежно від її соціального походження, майнового та іншого стану, расової та національної належності, громадянства, віку, мови та освіти, ставлення до релігії, статі, політичних та інших переконань;
· невідкладно приходять на допомогу кожному, хто потребує її захисту від злочинних та інших протиправних посягань;
· у взаємовідносинах з громадянами повинні виявляти високу культуру і такт;
· під час виконання своїх службових обов’язків не можуть бути пов'язані рішеннями політичних партій, громадських та релігійних об’єднань;
· під час виконання службових обов’язків, а також під час позаслужбових відносин мають утримуватися від будь-яких дій, які можуть принизити їхню гідність, викликати сумніви у їхній неупередженості або підірвати авторитет співробітника органу внутрішніх справ.
При зверненні до громадянина, а також на вимогу громадянина правоохоронець зобов'язаний назвати своє прізвище, звання та пред'явити на його вимогу службове посвідчення (жетон).
ІV. Відкритість та співпраця з громадськістю
Діяльність правоохоронців полягає не лише у превенції та розкритті правопорушень/злочинів, але й у наданні допомоги суспільству.
Основними критеріями оцінки діяльності правоохоронців є:
- громадська думка щодо повноти та якості виконання правоохоронцями своїх службових завдань;
- стан забезпечення громадської безпеки та правопорядку з урахуванням статистичних показників правоохоронної діяльності.
Незалежно від посади чи звання правоохоронці зобов’язані у відносинах із членами суспільства бути тактовним, вихованим та доброзичливим. Вони повинні висловлювати вимоги та/або зауваження, що стосуються громадянина у спокійній, вихованій та переконливій формі. Правоохоронці при зверненні до громадянина не мають права бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати жаргон та розмовляти у фамільярному тоні. У будь-якій ситуації та стосовно будь-якої людини, як в робочий час, так й в позаробочий період, правоохоронці обов’язково дотримуються норм професійної етики.
V. Забезпечення суспільної довіри та підтримки громадян під час здійснення діяльності
Правоохоронці вживають всі необхідні заходи для того, щоб вчинені ними дії при всій суворості та рішучості, були обґрунтованими та зрозумілими для громадян.
Правоохоронці, враховуючи інші навички, повинні також володіти навичками переконання, ведення переговорів, посередництва для того, щоб зменшити до мінімуму кількість випадків застосування сили у критичних ситуаціях.
