Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ипи ≥ р≥зновиди пол≥тичного процесу




 

Ѕ≥льш детальна оц≥нка зм≥сту пол≥тичного процесу пов'€зана з характеристикою його тип≥в ≥ р≥зновид≥в. ” найзагальн≥шому вигл€д≥ можна сказати, що пол≥тичн≥ процеси розпод≥л€ютьс€ за об'Їктами пол≥тичного впливу: на зовн≥шньопол≥тичн≥ ≥ внутр≥шньопол≥тичн≥. «овн≥шньопол≥тичний процес буде розгл€нутий у спец≥альн≥й лекц≥њ. ƒл€ розум≥нн€ ж особливостей внутр≥шньопол≥тичних процес≥в перш за все треба в≥дзначити пров≥дну роль ≥ значенн€ ≥нституал≥зованих форм пол≥тичноњ активност≥ громад€н. —правжн≥м хребтом пол≥тичного процесу Ї орган≥зац≥йна структура влади, €ка вимагаЇ тих чи ≥нших об'Їм≥в активност≥ населенн€, визначаЇ наб≥р засоб≥в пол≥тичноњ моб≥л≥зац≥њ громад€н ≥ пан≥вн≥ методи управл≥нн€. ¬≥д здатност≥ пол≥тичноњ орган≥зац≥њ видозм≥нювати функц≥њ своњх ланок, швидко справл€тис€ з кадровими зм≥нами у правл€ч≥й ел≥т≥ ≥ зм≥ною л≥дер≥в, забезпечувати створенн€ нових необх≥дних ≥нститут≥в безпосередньо залежать ступ≥нь ≥ характер впливу пол≥тики на соц≥альне середовище.

 

ƒемократичн≥ форми пол≥тичного процесу можна вид≥л€ти за значно ширшим колом обірунтувань, н≥ж у тотал≥тарних антипод≥в. ” той же час в≥домий американський пол≥толог Ћ.Ѕередет запропонував дуже м≥стку ≥ просту диференц≥ац≥ю такого типу пол≥тичних процес≥в. ѕоклавши в основу њх класиф≥кац≥њ пон€тт€ народу €к основного пол≥тичного суб'Їкта, чи€ владна вол€ формуЇтьс€ у вигл€д≥ законодавчого процесу, в≥н отримав так≥ р≥зновиди пол≥тичних процес≥в:

ј. ѕр€ма демократ≥€, де населенн€ безпосередньо впливаЇ на владн≥ структури ≥ визначаЇ зм≥ст законодавчого процесу.

“акого роду схема ч≥тко ≥люструЇ ≥дею ∆.∆.–уссо, що н≥хто не маЇ права представл€ти пол≥тичну волю ≥ншого. “ому т≥льки безпосереднЇ волеви€вленн€ людей здатне лег≥тим≥зувати пол≥тичну владу. ¬≥домо, що класичн≥ форми такого роду пол≥тичних процес≥в ≥снували в давньогрецьких пол≥сах або, наприклад, у феодальному Ќовгород≥. «араз так≥ пол≥тичн≥ процеси майже вже не зустр≥чаютьс€. “им не менш, було б помилкою не допускати можливост≥ встановленн€ таких макропол≥тичних процес≥в у майбутньому. јдже розвиток електрон≥ки неминуче створить техн≥чн≥ можливост≥ пост≥йного плеб≥сцитарного визначенн€ електоральних переваг населенн€ з найширшого кола питань. ј це в свою чергу зм≥нить ≥ механ≥зм прийн€тт€ р≥шень, ≥ дом≥нуюч≥ форми пол≥тичноњ участ≥, ≥ критер≥њ оц≥нки пол≥тичноњ активност≥ громад€н.

 

Ѕ. ѕредставницька демократ≥€ або, кажучи ≥накше, республ≥ка (правл≥нн€ без монарха). ¬ даному випадку люди не т≥льки сам≥ впливають на владу ≥ виконанн€ закон≥в, але й висувають з свого середовища представник≥в, що виконують функц≥њ прийн€тт€ законодавчих акт≥в ≥ повс€кденного управл≥нн€ державою. “ак у структур≥ пол≥тичного процесу з'€вл€Їтьс€ ≥нститут виборних представник≥в, що несуть певну в≥дпов≥дальн≥сть за зд≥йсненн€ влади перед народом, що њх вибрав.

—тосунки м≥ж народом ≥ його представниками ≥нтерпретувалос€ по-р≥зному в пол≥тичн≥й думц≥. “ак, Ћокк напол€гав на обмеженн≥ д≥€льност≥ й вол≥ законодавц≥в волею народу. Ѕерк ≥ ћед≥сон п≥дкреслювали потребу обмеженн€ форм контролю населенн€ за д≥€льн≥стю своњх представник≥в. « њх точки зору, народ т≥льки на виборах м≥г би "провалити" своњх вибранц≥в, €кщо б побачив, що вони поступають не у в≥дпов≥дност≥ з його ≥нтересами. ¬загал≥ ж вар≥ац≥њ п≥дход≥в до цього питанн€ розташовувались у досить широкому спектр≥: в≥д визнанн€ доц≥льност≥ повс€кденного контролю за представниками населенн€ до утвердженн€ необх≥дност≥ повноњ в≥дсутност≥ будь-€кого контролю за ними. ¬ реальност≥ ж, у демократичних державах даного типу народ не т≥льки владарюЇ, але й виконуЇ пол≥тичн≥ функц≥њ, в тому числ≥ ≥ контролюЇ д≥њ ел≥ти. “ак, наприклад, у де€ких крањнах встановлен≥ права населенн€, що дозвол€ють в≥дкликати своњх представник≥в або створюють неможлив≥сть дл€ верх≥в зм≥нювати р€д конституц≥йних положень без всенародного референдуму. ≤ все ж при оц≥нц≥ пол≥тичного процесу даного виду необх≥дно зазначити, що чим б≥льше функц≥й покладаЇтьс€ на представник≥в народу, тим менше њх стаЇ у населенн€. ≤нша справа, що р≥зна питома вага владних функц≥й може по-р≥зному в≥дбитис€ на демократизац≥њ пол≥тичного процесу, тому що певн≥ ел≥ти здатн≥ зробити дл€ блага демократ≥њ незбагненно б≥льше, н≥ж сам народ, безпосередньо зд≥йснюючий своњ права на управл≥нн€ державою.

 

¬. ѕлюрал≥стична демократ≥€. ÷ей р≥зновид демократичного процесу пов'€заний з еволюц≥Їю республ≥канського ладу, що про€вл€Їтьс€ у виникненн≥ багатоликих пол≥тичних асоц≥ац≥й, €к≥ посилюють здатност≥ вступаючих у них громад€н впливати на зм≥ст управл≥нських р≥шень. √рупова моб≥л≥зац≥€ людей даЇ можлив≥сть ур€ду б≥льш гостро в≥дчути њх владне волеви€вленн€ ≥ п≥дштовхнути до в≥дпов≥дних д≥й. “ака схема передбачаЇ, на€вн≥сть додаткових посередник≥в м≥ж народом ≥ владою.

 

¬ результат≥ народ ще на крок в≥дсуваЇтьс€ в≥д влади, точн≥ше в≥д пр€мого контролю над нею. јле одночасно в≥н здобуваЇ можлив≥сть б≥льш ц≥леспр€мованого впливу на зм≥ст управл≥нських р≥шень. ƒо того ж зрозум≥ло, що м≥жгрупова вол€ у такого роду пол≥тичних процесах буде формуватись п≥д переважаючим впливом тих груп ≥ асоц≥ац≥й, €к≥ або ближче за ≥нших розташован≥ до важел≥в влади (наприклад, мають т≥ чи ≥нш≥ прив≥лењ, волод≥ють б≥льшою орган≥зован≥стю тощо), або ж чин€ть б≥льш сильний тиск на владу в силу зац≥кавленост≥ €кимось конкретним питанн€м.

“ут наочно видно, що плюрал≥стична р≥зновидн≥сть пол≥тичного процесу ц≥лком може девальвувати €кщо не права, то, принаймн≥, реальн≥ власн≥ можливост≥ певних груп населенн€, €к≥ в сукупност≥ при певних умовах можуть складати нав≥ть б≥льш≥сть населенн€ крањни.

 

ќрган≥зац≥йно-структурн≥ обриси пол≥тичного процесу можна у€вити й б≥льш детально, розкриваючи специф≥ку державноњ будови або ж особливост≥ способ≥в його функц≥онуванн€. јдже зрозум≥ло, що формуванн€ вол≥ в ун≥тарн≥й держав≥ (де вс€ влада концентруЇтьс€ на загальнонац≥ональному р≥вн≥), на конфедеративному (що передбачаЇ згоду м≥ж окремими суверенними утворенн€ми) або нав≥ть федеративному (де Ї два паралельних р≥вн≥ центральноњ ≥ м≥сцевоњ влади) р≥вн≥ маЇ суттЇв≥ в≥дм≥нност≥. Ќемалу роль в≥д≥грають також президентська або парламентська форма правл≥нн€, форми взаЇмов≥дносин м≥ж законодавчою, виконавчою ≥ судовою владами тощо.

¬≥дм≥нност≥ внутр≥шньопол≥тичних процес≥в можна визначити ≥ за ≥ншими основами. ƒо реч≥, з точки зору зд≥йсненн€ ел≥тою ≥ електоратом своњх функц≥й, неприхованого чи прихованого зд≥йсненн€ державою своњх повноважень ≥ прерогатив можна вид≥лити в≥дкритий ≥ прихований (т≥ньовий) пол≥тичн≥ процеси.

¬≥дкритий пол≥тичний процес характеризуЇтьс€ перш за все тим, що пол≥тичн≥ ≥нтереси груп ≥ громад€н систематично ви€вл€ютьс€ у електоральних перевагах, програмах парт≥й ≥ рух≥в, а також у ≥нших формах публ≥чних претенз≥й людей до державноњ влади. ѕри демократ≥њ це виражаЇтьс€ в безперервних контактах м≥ж групами, громад€нами та ≥нститутами влади, в обговоренн≥ й запереченн≥ приватних ≥ сп≥льних завдань, корегуванн≥ пол≥тичного курсу, що зд≥йснюЇтьс€ п≥д впливом сусп≥льноњ думки.

 

¬ умовах тотал≥тарних режим≥в, €к правило, оголен≥ ≥нш≥ риси пол≥тичноњ взаЇмод≥њ суб'Їкт≥в ≥ ≥нститут≥в влади: адм≥н≥стративна необмежен≥сть влади, всепроникаючий силовий вплив держави на р€дових громад€н тощо. ¬ той же час, €кщо у демократичних державах в≥дкрит≥сть пол≥тичного процесу виражаЇтьс€ у доступност≥ дл€ громадськост≥ р≥зних фаз ≥ етап≥в прийн€тт€ пол≥тичних р≥шень, корегуванн≥ програм, рекрутуванн≥ ел≥т, а також ≥нших учасник≥в владноњ взаЇмод≥њ громад€н, то у тотал≥тарних режимах в≥дкрит≥сть пол≥тичного процесу н≥коли не поширюЇтьс€ на механ≥зми управл≥нн€ ≥ особливо на виробленн€ стратег≥чних ≥ тактичних ц≥лей правл≥нн€.

Ќа противагу в≥дкритому т≥ньовий процес базуЇтьс€ на публ≥чно неоформлених пол≥тичних ≥нститутах ≥ центрах влади, а також на таких владних домаганн€х груп ≥ громад€н, €к≥ за р≥зних причин не передбачають зверненн€ до оф≥ц≥йних нос≥њв влади. ¬ €кост≥ центр≥в влади, до €ких у такому випадку апелюють громад€ни, можуть виступати заборонен≥, нелегал≥зован≥ ≥ невизнан≥ сусп≥льством структури (наприклад, маф≥озн≥ об'Їднанн€).

” такому випадку даний владнопол≥тичний прост≥р буде регулюватис€ прийн€тими у цих центрах р≥шенн€ми, запропонованими ними засобами ≥ нормами реал≥зац≥њ мети, установленими правилами ≥ свободами д≥ючих там суб'Їкт≥в. Ќайчаст≥ше управл≥нська ≥нформац≥€ не звернена до сусп≥льноњ думки суб'Їкт≥в, що д≥ють у зон≥ даного пол≥тичного процесу, а контроль за правл€чими ел≥тами повн≥стю в≥дсутн≥й.

 

“≥ньовий пол≥тичний процес може виступати €к в альтернативн≥й оф≥ц≥йн≥й пол≥тиц≥ (наприклад, у форм≥ паразитуванн€ маф≥озних структур на державних ≥нститутах влади, €к це маЇ м≥сце у крањнах з високим р≥внем корумпованост≥ правл€чих верств), так ≥ в неальтернативн≥й, коли вища влада певних ≥нститут≥в оф≥ц≥йно не аф≥шуЇтьс€, але визнаЇтьс€. “ака ситуац≥€ досить типова, коли держава передаЇ вищ≥ владн≥ функц≥њ своњм окремим структурним ланкам (наприклад, органам служби безпеки, репресивним структурам) або тим чи ≥ншим парт≥йним формуванн€м. ¬ той же час т≥ньовим може бути й реальний пол≥тичний процес, €кому перешкоджають в його легал≥зац≥њ, ≥ тому в≥н набуваЇ неуправл€ючого ≥ непро€вл€ючого характеру. Ќаприклад, у рад€нськ≥й держав≥ довгий час пол≥тичн≥ взаЇмов≥дносини нац≥й штучно деформувались, а на поверхн≥ пол≥тичного житт€ вони набували не властивоњ њм природи ≥ характеру "дружби народ≥в". ¬ силу цього реальн≥ проблеми, €к≥ виникали м≥ж соц≥ально-етн≥чними сп≥льнотами в сфер≥ розвитку нац≥ональних мов, взаЇмод≥њ культур тощо, не вир≥шувались, що згодом обернулос€ вибухом етн≥чних почутт≥в та ≥ншими проблемами, вир≥шувати €к≥ змушен≥ ≥нш≥ покол≥нн€ та режими.

ўе одним критер≥Їм диференц≥ац≥њ внутр≥шньопол≥тичних процес≥в Ї характер перетворенн€ влади, що даЇ п≥дстави говорити про революц≥йн≥ та еволюц≥йн≥ пол≥тичн≥ процеси. ѕерший з цих р≥зновид≥в в≥др≥зн€Ї в≥дносно швидка €к≥сна зм≥на влади, пан≥вних способ≥в прийн€тт€ р≥шень, канал≥в ≥ механ≥зм≥в пол≥тичноњ участ≥. ” зах≥дн≥й пол≥толог≥њ цей стан пол≥тичного житт€ нер≥дко називають етапом "повного перегл€ду конституц≥њ" держави.

 

«алежно в≥д зовн≥шн≥х ≥ внутр≥шн≥х умов революц≥йний пол≥тичний процес може передбачати використанн€ €к мирних, так ≥ насильницьких метод≥в. јле в будь-€кому випадку под≥бного роду перетворенн€ зд≥йснюютьс€ за досить короткий ≥сторичний час. ¬ так≥ пер≥оди, €к правило, електоральн≥ переваги зв≥льн€ють м≥сце стих≥йним, випадковим формам масових пол≥тичних рух≥в, €к≥, впливаючи на верхн≥ поверхи влади, нер≥дко обход€ть закон ≥ органи влади.

 

¬ цей час статус представницьких орган≥в влади, функц≥њ ≥ статуси р≥зних суб'Їкт≥в пол≥тичних в≥дносин активно п≥дриваютьс€ соц≥альними ≥ пол≥тичними силами.

¬ еволюц≥йному пол≥тичному процес≥ зм≥на його внутр≥шн≥х параметр≥в в≥дбуваЇтьс€ шл€хом поступового вир≥шенн€ конфл≥кт≥в ≥ протир≥ч, що накопичуютьс€. “акий характер пол≥тичного розвитку й функц≥онуванн€ опираЇтьс€ на певне розведенн€ функц≥й ≥ ролей р≥зних пол≥тичних суб'Їкт≥в, на ст≥йк≥сть сформованих механ≥зм≥в прийн€тт€ р≥шень. “енденц≥€м революц≥он≥зац≥њ перешкоджаЇ сум≥сна д≥€льн≥сть ел≥ти й електорату, €к≥ взаЇмоконтролюють одне одного.

Ќеобх≥дною основою еволюц≥йного прот≥канн€ пол≥тичного процесу Ї лег≥тимн≥сть влади й на€вн≥сть, €к правило, Їдиних соц≥окультурних ц≥нностей ≥ ор≥Їнтир≥в кер≥вник≥в ≥ керованих. якщо у тотал≥тарних режимах еволюц≥йн≥сть може забезпечуватис€ за рахунок пануванн€ методолог≥њ ≥ насильства стосовно р€дових громад€н, то в≥дпов≥дними механ≥змами в демократичних крањнах Ї етика консенсусу й обов'€зкова на€вн≥сть конструктивноњ опозиц≥њ. “ому в останньому випадку управл≥нн€ орган≥чно доповнюЇтьс€ самоуправл≥нн€м ≥ самоорган≥зац≥Їю пол≥тичного житт€, а реформуванн€ сусп≥льноњ системи включаЇ вибухов≥ методи перебудови.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 391 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

∆изнь - это то, что с тобой происходит, пока ты строишь планы. © ƒжон Ћеннон
==> читать все изречени€...

1496 - | 1316 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.033 с.