Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


√ромадсько-пол≥тичн≥ орган≥зац≥њ та рухи




 

√ромадсько-пол≥тичн≥ орган≥зац≥њ та рухи - це добров≥льн≥ об'Їднанн€ громад€н, €к≥ виникають зг≥дно з видами д≥€льност≥, соц≥альноњ активност≥ й самод≥€льност≥ дл€ задоволенн€ й захисту њхн≥х багатогранних ≥нтерес≥в ≥ запит≥в, д≥ють в≥дпов≥дно до завдань ≥ ц≥лей, закр≥плених у њхн≥х статутах.

 

ќстанн≥м часом значно актив≥зувавс€ процес утворенн€ масових орган≥зац≥й ≥ рух≥в, пожвавилась ≥ њх д≥€льн≥сть. ѕричини активност≥ зумовлен≥ такими обставинами:

Ј наростанн€м €вищ ≥ процес≥в у р≥зних сферах людського житт€;

Ј загрозою в≥йни з застосуванн€м зброњ масового знищенн€;

Ј дедал≥ б≥льшим руйнуванн€м життЇвого середовища людини - виникненн€м еколог≥чноњ катастрофи;

Ј реакц≥Їю-в≥дпов≥ддю на наступ консервативних сил у р≥зних крањнах сучасного св≥ту, €к≥ намагаютьс€ ущемити права, свободи людини, життЇвий р≥вень людей;

Ј актуал≥зац≥Їю гуман≥стичних ц≥нностей та ≥деал≥в у сусп≥льн≥й св≥домост≥ й боротьбою за њхнЇ практичне вт≥ленн€ в житт€;

Ј зростаючим культурним р≥внем широких верств населенн€;

Ј стр≥мким розвитком ус≥х вид≥в комун≥кац≥й, €к≥ полегшують сп≥лкуванн€ людей та спри€ють њхньому об'Їднанню.

 

√ромадськ≥ орган≥зац≥њ та рухи виникають ≥з природноњ потреби сучасноњ людини бути сп≥вучасником у справах сусп≥льства. ќск≥льки в повс€кденному житт≥ людина не може займатис€ справами сусп≥льства, це за нењ робл€ть громадськ≥ об'Їднанн€. ¬они зв≥льн€ють людину в≥д необх≥дност≥ бути пост≥йним учасником сусп≥льно-пол≥тичного житт€, самост≥йно вир≥шувати безл≥ч проблем. ÷≥на, €ку платить людина за краще в≥дображенн€ й задоволенн€ власних потреб та ≥нтерес≥в орган≥зац≥Їю, пол€гаЇ в обов'€зку коритис€ встановленим у н≥й правилам. „ленам орган≥зац≥њ визначено р≥зн≥ рол≥, що њх вони повинн≥ виконувати, аби спри€ти усп≥шному виконанню ц≥лей ус≥Їњ орган≥зац≥њ. ¬ такий спос≥б обмежуЇтьс€ дов≥льний характер повед≥нки людини.  оли виникаЇ потреба, орган≥зац≥€ може вимагати п≥дпор€дкуванн€ власних ≥нтерес≥в громадським; зд≥йсненн€ д≥€льност≥, в доц≥льност≥ €коњ окремий член орган≥зац≥њ не зовс≥м упевнений; пристосовуватис€ до звичањв ≥ традиц≥й, властивих орган≥зац≥њ (це, зокрема, можуть бути загальноприйн€т≥ зразки повед≥нки).

 

¬≥дзначають, що громадськ≥ об'Їднанн€ виникають здеб≥льшого знизу, але ≥нод≥ й за ≥н≥ц≥ативою згори, створюютьс€ дл€ реал≥зац≥њ р≥зних потреб ≥ сусп≥льних ≥нтерес≥в та д≥ють в ≥нтересах своњх член≥в. √ромадськ≥ орган≥зац≥њ та рухи - це сп≥льна життЇд≥€льн≥сть людей, що передбачаЇ њхню взаЇмну залежн≥сть ≥ потребу одне в одному та забезпечуЇ збереженн€ й розвиток соц≥ального орган≥зму. ÷е перебуванн€ людей безпосередньо в колектив≥, соц≥альн≥й груп≥, де зд≥йснюютьс€ сп≥льна д≥€льн≥сть, сп≥лкуванн€, обм≥н послугами, користуванн€ сп≥льними речами й ц≥нност€ми.

 

—в≥дченн€м колектив≥стського характеру д≥€льност≥ громадських орган≥зац≥й ≥ рух≥в Ї њхн€ масов≥сть, характер внутр≥шньоњ структури. √ромадськ≥ орган≥зац≥њ та рухи надають широк≥ можливост≥ дл€ сусп≥льноњ ≥н≥ц≥ативи мас, ви€вленн€ њхнього самовр€дуванн€ завд€ки демократичним принципам њхнього устрою, €к≥, до реч≥, властив≥ б≥льшою чи меншою м≥рою вс≥м громадсько-пол≥тичним об'Їднанн€м громад€н - пол≥тичним парт≥€м, громадським орган≥зац≥€м ≥ рухам. “акими принципами Ї: добров≥льн≥сть членства, виборн≥сть ус≥х кер≥вних орган≥в, п≥дзв≥тн≥сть ≥ п≥дконтрольн≥сть кер≥вництва членам орган≥зац≥й, гласн≥сть у робот≥, колег≥альн≥сть.

 

√ромадськ≥ об'Їднанн€ найчаст≥ше реал≥зують себе у вигл€д≥ формальних ≥ неформальних громадських орган≥зац≥й ≥ громадських рух≥в. ‘ормальн≥ громадськ≥ орган≥зац≥њ в≥дзначаютьс€ своЇю масов≥стю. ¬они створюютьс€ дл€ реал≥зац≥њ довгострокових ц≥лей €к за ≥н≥ц≥ативою громад€н, так ≥ державних орган≥в. ѓм притаманн≥ так≥ риси: ч≥тка структура; св≥й статут; оф≥ц≥йна реЇстрац≥€ в органах влади; д≥€льн≥сть в ≥нтересах сусп≥льства (держави) ≥ в межах чинноњ законност≥; власний адм≥н≥стративний апарат.

 

Ќа баз≥ формальних громадських орган≥зац≥й часто виникають неформальн≥. Ќеформальн≥ громадськ≥ орган≥зац≥њ можуть бути €к масовими, так ≥ локальними. ≤нод≥ њх важко в≥др≥знити в≥д господарських об'Їднань, кооператив≥в, хоча вс≥м њм властиве соц≥альне спр€муванн€, а також в≥дсутн≥сть оф≥ц≥йноњ реЇстрац≥њ та ч≥ткоњ програми; незалежн≥сть в≥д оф≥ц≥йних державних орган≥в; д≥€льн≥сть на принципах самовр€дуванн€; нетипов≥ програми й нетипова д≥€льн≥сть. ƒо неформальних орган≥зац≥й можна в≥днести, наприклад, р≥зн≥ аматорськ≥ об'Їднанн€, клуби авторськоњ та аматорськоњ п≥сн≥, молод≥жн≥ орган≥зац≥њ, групи оздоровчо-духовних систем.

√ромадськ≥ орган≥зац≥њ та рухи мають р≥зноман≥тн≥ функц≥њ, њх можна под≥лити на дв≥ групи: функц≥њ, що њх громадськ≥ орган≥зац≥њ та рухи виконують в≥дносно системи влади в держав≥; функц≥њ, виконуван≥ щодо ≥нтерес≥в член≥в цих орган≥зац≥й та рух≥в. ” перш≥й груп≥ можна виокремити дв≥ основн≥ функц≥њ: опозиц≥йну ≥ творчу, що т≥сно взаЇмопов'€зан≥. ƒ≥€льн≥сть громадських орган≥зац≥й та рух≥в утримуЇ сучасн≥ демократичн≥ держави в≥д надм≥рноњ централ≥зац≥њ, в≥д≥граЇ вир≥шальну роль у тому, щоб держава поставала €к оптимальна орган≥зац≥€ життЇд≥€льност≥ сусп≥льства. ≤з другоњ групи функц≥й, виконуваних громадськими орган≥зац≥€ми та рухами щодо своњх член≥в, можна виокремити захисну й допом≥жну. √ромадськ≥ орган≥зац≥њ та рухи захищають своњх член≥в в≥д державних структур. ÷е особливо важливо тод≥, коли законодавчий демократичний процес перебуваЇ у стад≥њ формуванн€ ≥ коли ≥снуЇ негативна традиц≥€ невиконанн€ закон≥в ≥ нешанобливого ставленн€ до особистост≥ в державних структурах. ƒопом≥жна функц≥€ ви€вл€Їтьс€ в наданн≥ громадськими орган≥зац≥€ми та рухами через власн≥ структури можливостей своњм членам вир≥шувати особист≥ проблеми.

 

ўоб роз≥братис€ в широкому спектр≥ громадських об'Їднань, треба зупинитись на њхн≥й тополог≥њ. Ќасамперед, громадськ≥ орган≥зац≥њ та рухи можна под≥лити на традиц≥йн≥ та нов≥. ƒо традиц≥йних громадських орган≥зац≥й ≥ рух≥в в≥днос€ть: профсп≥лков≥, ж≥ноч≥, молод≥жн≥, економ≥чн≥, осв≥ти й культури, науков≥ й науково-техн≥чн≥, творч≥, оборонн≥, спортивн≥, туристськ≥ та ≥н. ƒо нових соц≥альних орган≥зац≥й ≥ рух≥в належать: еколог≥чн≥; альтернативн≥; громадськоњ ≥н≥ц≥ативи; нац≥ональн≥.

 

√ромадськ≥ орган≥зац≥њ та рухи можна класиф≥кувати за ≥нтересами чи д≥€льн≥стю:

Ј за економ≥чними ≥нтересами, зокрема, можна вир≥знити орган≥зац≥њ п≥дприЇмц≥в, що працюють за наймом, сел€н, представник≥в в≥льних профес≥й, кооперативи, споживч≥ сп≥лки;

Ј за сусп≥льно-пол≥тичними ≥нтересами розр≥зн€ють орган≥зац≥њ культурного, гуман≥тарного напр€м≥в, рел≥г≥йн≥;

Ј за методами д≥€льност≥ та правового-статусу: легальн≥ та оф≥ц≥йн≥, нап≥влегальн≥ та неформальн≥ (наприклад, масонська ложа);

Ј за м≥сцем д≥€льност≥, за м≥сцем докладанн€ сил у структур≥ пол≥тичноњ влади: лоб≥, самовр€дн≥ орган≥зац≥њ, €к≥ добиваютьс€ ур€дових дотац≥й;

Ј за видами д≥€льност≥: економ≥чн≥, осв≥ти й культури, науков≥ й науково-техн≥чн≥, оп≥кунськ≥, охорони здоров'€, природи, нац≥ональн≥, конфес≥йн≥, оборонн≥, спортивн≥ й туристськ≥.

 

¬ ”крањн≥ станом на 2003 р. було зареЇстровано майже 600 громадських орган≥зац≥й. Ѕеручи за основу дещо ≥нш≥ критер≥њ, њх можна класиф≥кувати так:

Ј соц≥ально усв≥домлен≥ - ж≥ноч≥ (—оюз украњнок, —оюз ж≥нок ”крањни та ≥н.), молод≥жн≥ (—п≥лка украњнських студент≥в, —п≥лка незалежноњ украњнськоњ молод≥ та ≥н.), економ≥чн≥ (”крањнський союз промисловц≥в ≥ п≥дприЇмц≥в, «агальноукрањнське об'Їднанн€ приватних п≥дприЇмц≥в та ≥н.);

Ј ц≥нн≥сно ор≥Їнтован≥: “овариство украњнськоњ мови ≥м. “.√.Ўевченка, "ѕросв≥та", "«нанн€" та ≥н.;

Ј соц≥ально ц≥нн≥сн≥: ‘едерац≥€ профсп≥лок ”крањни, Ќац≥ональна конференц≥€ профсп≥лок, ¬сеукрањнське об'Їднанн€ сол≥дарност≥ труд€щих, профсп≥лка "™днанн€", —п≥лка оф≥цер≥в ”крањни та ≥н.;

Ј асоц≥альн≥ - маф≥озн≥ орган≥зац≥њ та под≥бн≥ до них;

Ј пол≥тизован≥ орган≥зац≥њ:  онгрес нац≥онально-демократичних сил, ”крањнська л≥га христи€нськоњ молод≥, ћолод≥жний рух ”крањни та ≥н.;

Ј пол≥тизован≥ опозиц≥йн≥: ‘ронт труд€щих ”крањни, “рудова ”крањна, √ромад€нський конгрес ”крањни, ¬сеукрањнський роб≥тничий союз, —оц≥ал≥стичний конгрес молод≥ ”крањни та ≥н.

 

ƒруга половина XX ст. ознаменувалас€ справжн≥м сплеском, потоком масових рух≥в. ¬≥д громадських орган≥зац≥й рухи в≥др≥зн€ютьс€ такими особливост€ми: в≥дсутн≥сть ч≥ткоњ орган≥зац≥йноњ структури; сп≥льн≥сть ≥нтерес≥в громад€н, що приЇднуютьс€ до рух≥в; на€вн≥сть у них груп ≥ теч≥й неоднакових пол≥тичних погл€д≥в, св≥тогл€ду, в≥рувань; в≥дсутн≥сть ≥ндив≥дуального членства.

 

√ромадсько-пол≥тичн≥ рухи можна под≥лити на дв≥ велик≥ групи: з ч≥тко вираженим пол≥тичним зм≥стом ≥ з переважно загальнодемократичним зм≥стом. ƒл€ пол≥тичних громадських рух≥в характерн≥ так≥ риси: вони користуютьс€ пол≥тичними засобами; беруть участь у боротьб≥ за владу; беруть участь або справл€ють вплив на засоби зд≥йсненн€ влади.

 

ѕол≥тичн≥ рухи можна под≥лити на так≥ типи:

Ј рухи, €к≥ виникли на класов≥й основ≥, - роб≥тничий, сел€нський, др≥бнобуржуазний;

Ј рухи, €к≥ виникли на класопод≥бн≥й основ≥, - ≥нтел≥генц≥њ, в≥йськових, докласових елемент≥в;

Ј м≥жкласов≥ рухи - нац≥онально-визвольн≥, антифашистськ≥ й т.≥н.;

Ј пол≥тичн≥ рухи, €к≥ виражають ставленн€ до на€вного пол≥тичного та економ≥чного устрою, - консервативн≥, реформаторськ≥, революц≥йн≥, контрреволюц≥йн≥ й т.≥н.;

Ј пол≥тичн≥ рухи, що в≥дзначаютьс€ ступенем ≥ формою њхньоњ орган≥зованост≥, - високоорган≥зован≥, слабоорган≥зован≥, стих≥йн≥.

 

ќсновними р≥зновидами масових демократичних рух≥в Ї: антивоЇнн≥ - проти загрози руйн≥вноњ в≥йни; еколог≥чн≥ - на захист навколишньоњ природи та умов ≥снуванн€ людей; на захист демократ≥њ, прав ≥ свобод особи; статево-в≥ков≥ - ж≥ноч≥, молод≥жн≥, дит€ч≥, ветеранськ≥ тощо; профес≥йн≥ - вчених, л≥кар≥в, ≥нженер≥в, письменник≥в ≥ т.≥н.; альтернативн≥.

 

√ромадськ≥ орган≥зац≥њ та рухи виконують важливу роль у пол≥тичн≥й систем≥, в сусп≥льно-пол≥тичному житт≥ в ц≥лому. ¬они Ї своЇр≥дною з'Їднувальною ланкою м≥ж функц≥онуванн€м державних орган≥в ≥ в≥дпов≥дними д≥€ми населенн€ крањни.

 

√ромадськ≥ об'Їднанн€ надають велику допомогу владним структурам у виконанн≥ функц≥й управл≥нн€. √ромадськ≥ орган≥зац≥њ та рухи привертають увагу широких мас населенн€ до гострих проблем, пропонують способи вир≥шенн€ проблем.

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 406 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаглость Ц это ругатьс€ с преподавателем по поводу четверки, хот€ перед экзаменом уверен, что не знаешь даже на два. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1770 - | 1441 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.