Особистісно орієнтована технологія навчання

Центром особистісно орієнтованого навчання є особистість дитини, її самобутність, самоцінність. У процесі його спочатку розкривається суб'єктивний досвід кожного, а потім узгоджується зі змістом освіти.

Метою особистісно орієнтованого навчання є процес психолого-педагогічної допомоги дитині в становленні її суб'єктивності, культурної ідентифікації, соціалізації, життєвому самовизначенні.

Головними завданнями особистісно орієнтованої технології є:

- розвиток індивідуальних пізнавальних здібностей кожної дитини;

- максимальний вияв, ініціювання, використання індивідуального (суб'єктивного) досвіду дитини;

- допомога особистості у пізнанні себе, самовизначенні та самореалізації, уникнення формування попередньо заданих якостей;

- формування в особистості культури життєдіяльності, яка дає змогу продуктивно вибудовувати своє повсякденне життя, правильно визначати його лінію.

Особистісно орієнтована технологія навчання має відповідати таким вимогам:

- забезпечення виявлення навчальним матеріалом змісту суб'єктивного досвіду учня, в тому числі й досвіду попереднього навчання;

- спрямованість викладених у підручнику (вчителем) знань не тільки на розширення їх обсягу, структурування, інтегрування, узагальнення предметного змісту, а й на постійне перетворення набутого суб'єктивного досвіду кожного учня;

- постійне узгодження у процесі навчання суб'єктивного досвіду учнів з науковим змістом отриманих знань;

- активне стимулювання учнів до самооцінної освітньої діяльності, зміст і форми якої повинні забезпечувати їм можливість самоосвіти, саморозвитку, самовираження під час оволодіння знаннями;

- конструювання та організація навчального матеріалу з орієнтацією на те, щоб учні мали змогу обирати його зміст, вид та форму виконання завдань тощо;

- виявлення та оцінка способів навчальної роботи, якими користується учень самостійно, стійко, продуктивно;

- забезпечення контролю й оцінювання не тільки результату, але передусім процесу учіння;

- забезпечення у процесі навчальної діяльності учня рефлексії, оцінювання учіння як суб'єктивної діяльності.

Особистісно орієнтована технологія навчання складається з ланок - особистісно орієнтованих ситуацій, опинившись в яких, дитина повинна шукати сенс, пристосувати їх до своїх інтересів, створити образ чи модель свого життя, обрати творчий момент, дати критичну оцінку. Для вирішення такого завдання недостатньо наявних знань, потрібні пізнавальні пошуки.

Типовою ознакою особистісно орієнтованої підготовки учнів є врахування у навчально-виховній роботі особистісних характеристик його учасників o- учнів, педагогічних працівників, батьків. Основні психолого-педагогічні відмінності традиційної та особистісно орієнтованої системи підготовки учнів представлені в табл. 2.

Особистісно орієнтоване навчання забезпечує перетворення учня з пасивного спостерігача, який засвоює знання та досвід, на активного співрозмовника та співробітника, суб'єкта навчально-виховної діяльності, продуктивної праці.

Технологія групової навчальної діяльності школярів

Важливість групової організації навчальної праці полягає

Таблиця 2. Основні відмінності психолого-педагогічних підходів традиційної та особистісно орієнтованої підготовки учнівської молоді

Психолого-педагогічні підходи до організації освітнього процесу
За традиційної підготовки	За особистісно орієнтованої підготовки
Освіта - процес передавання знань, формування умінь та навичок учня	Освіта - процес формування індивідуально неповторної і водночас гармонійно розвиненої особистості учня
Учень - об'єкт навчання, виховання та управлінської діяльності	Учень - суб'єкт самоосвіти, самопізнання та самовиховання
Роль вчителя інформаційна, виховна	Роль вчителя консультативна, така, що активізує процес самоосвіти та самовиховання учнів
Управлінська діяльність у навчальному закладі орієнтована на підвищення рівня успішності учнів та поліпшення їх поведінки	Управлінська діяльність у навчальному закладі орієнтована на забезпечення процесу особистісного розвитку учнів і педагогів

у створенні нею можливостей для співпраці, налагодженні міжособистісних стосунків, спільному пізнанні навколишнього світу.

Трупова навчальна діяльність - форма організації навчання В об'єднаних загальною навчальною метою малих групах учнів за опосередкованого керівництва вчителем і його співпраці з учнями.

За групової організації навчальної праці вчитель мас змогу керувати навчальною роботою кожного учня опосередковано, через завдання, які він пропонує групі, та які регулюють діяльність учнів. Стосунки між ним та учнями набувають характеру співпраці, оскільки на запитання, які виникають в учнів, він відповідає, безпосередньо втручаючись в роботу груп. Крім того, під час групової діяльності учні спілкуються між собою, допомагають один одному, співпрацюють.

Групова навчальна діяльність сприяє активізації і результативності навчання учнів, вихованню гуманних стосунків між ними, самостійності, уміння доводити і відстоювати свою точку зору, прислухатися до думки товаришів, культури ведення діалогу, відповідальності за результати своєї праці. Навчання в групі формує й організаторські якості, адже учні вчаться розподіляти обов'язки, спілкуватися між собою, вирішувати конфлікти, які виникають у спільній діяльності.

За групової форми навчальної діяльності учні протягом одного і того самого часу виконують значно більший обсяг роботи, ніж за інших форм, виявляють високу результативність у засвоєнні знань і формуванні вмінь, передусім уміння співпрацювати. Більш продуктивними є формування мотивів навчання, розвиток гуманних стосунків між дітьми, а також таких елементів навчальної діяльності, як планування, рефлексія, самоконтроль, взаємоконтроль.