Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕол≥тична влада - це реальна здатн≥сть одних людей проводити свою волю стосовно ≥нших за допомогою правових ≥ пол≥тичних норм

¬лада €к соц≥альний феномен. –есурси влади.  ласиф≥кац≥€ влади.

¬лада - це вплив одн≥Їњ частини сусп≥льства (≥ндив≥да, групи, орган≥зац≥њ тощо) на повед≥нку ≥ншоњ у бажаному дл€ себе напр€м≥. ¬лада Ї в≥дношенн€м, отже, передбачаЇ на€вн≥сть двох стор≥н. ќсновною особлив≥стю владного в≥дношенн€ Ї переважний вплив одн≥Їњ його сторони на ≥ншу. “ому сторону з переважним впливом доц≥льно називати суб'Їктом, а сторону, €ка цього впливу зазнаЇ - об'Їктом владного в≥дношенн€.

ќсновн≥ концепц≥њ влади наступн≥:

І телеолог≥чна (здатн≥сть дос€гненн€ поставлених ц≥лей, одержанн€ нам≥чених результат≥в);

І рел€ц≥он≥стська (в≥дношенн€ м≥ж двома партнерами, коли один ≥з них - суб'Їкт - справл€Ї визначальний вплив на ≥ншого - об'Їкт);

І системна (з'ЇднуЇ вс≥ елементи пол≥тичноњ системи таким чином, щоб це спри€ло збалансованому стану €к самоњ системи, так ≥ сусп≥льства в ц≥лому);

І б≥хев≥ористська (владу - особливий тип повед≥нки, за €коњ одн≥ люди командують, а ≥нш≥ п≥дкор€ютьс€, прагненн€ до влади проголошуЇтьс€ дом≥нуючою рисою природи людини);

І психолог≥чна (людина вона п≥дсв≥доме в≥ддаЇ перевагу рабству перед свободою заради уникненн€ в≥дпов≥дальност≥).

–есурси влади - це потенц≥йн≥ засоби зд≥йсненн€ влади, €к≥ можуть бути використан≥, але ще не використовуютьс€ або ж використовуютьс€ недостатньо. —укупн≥сть ус≥х можливих ≥ фактично використовуваних ресурс≥в владарюванн€ Ї потенц≥алом влади.

—утн≥сть пол≥тичноњ влади, њњ функц≥њ. Ћег≥тимн≥сть пол≥тичнойњ влади. ѕол≥тична влада Ї найважлив≥шим видом влади в сусп≥льств≥. якщо економ≥чну владу умовно можна назвати "владою грошей", духовно-≥нформац≥йну - "владою ≥нформац≥њ", с≥мейну - "владою авторитету", то пол≥тичну владу - "владою права", що зовс≥м не означаЇ, що пол≥тична влада скр≥зь ≥ завжди зд≥йснюЇтьс€ за допомогою права, але право Ї головним засобом њњ реал≥зац≥њ.

ѕол≥тична влада - це реальна здатн≥сть одних людей проводити свою волю стосовно ≥нших за допомогою правових ≥ пол≥тичних норм.

ѕол≥тична влада зд≥йснюЇтьс€:державою; пол≥тичними парт≥€ми ≥ громадсько пол≥тичними орган≥зац≥€ми; органами м≥сцевого самовр€дуванн€.

ќсновн≥ особливост≥ пол≥тичноњ влади: верховенство, публ≥чн≥сть, моноцентричн≥сть, легальн≥сть, р≥зноман≥тт€ ресурс≥в.

ѕол≥тичний режим, його сутн≥сть та типолог≥€. ѕон€тт€ "пол≥тичний режим" можна визначити €к систему способ≥в ≥ метод≥в управл≥нн€ певним державне орган≥зованим сусп≥льством або €к систему способ≥в ≥ метод≥в взаЇмод≥њ сусп≥льства та орган≥в пол≥тичноњ влади.

јвторитарний пол≥тичний режим характеризуЇтьс€ тим, що:

Ј у д≥€льност≥ орган≥в пол≥тичноњ влади переважають методи командуванн€, в≥двертого диктату;

Ј з процесу прийн€тт€ та реал≥зац≥њ пол≥тичних р≥шень повн≥стю або в основному вилучено метод знаходженн€ компром≥су, взаЇмного погодженн€ р≥зних позиц≥й;

Ј органи пол≥тичноњ влади мають дискрец≥йн≥ повноваженн€, тобто право, виход€чи з власного розум≥нн€ пол≥тичноњ доц≥льност≥, д≥€ти на св≥й розсуд, у тому числ≥ з порушенн€м норм закону;

Ј виконавч≥ органи над≥лен≥ широкими законодавчими повноваженн€ми;

Ј обмежена або в≥дсутн€ сфера застосуванн€ принципу гласност≥ у д≥€льност≥ орган≥в пол≥тичноњ влади;

Ј обмежен≥ громад€нськ≥, пол≥тичн≥ та особист≥ права ≥ свободи, а також юридичн≥ гарант≥њ њх забезпеченн€.

™ три види авторитаризму: реформац≥йний; стаб≥л≥зац≥йний; деструктивний.

јвтократичному пол≥тичному режиму притаманн≥:

12. обмежен≥сть кола ос≥б, що зд≥йснюють найвищу пол≥тичну владу, й в≥дпов≥дно в≥докремлен≥сть абсолютноњ б≥льшост≥ народу в≥д процесу њњ зд≥йсненн€;

13. ≥снуванн€ Їдиного центру реальноњ пол≥тичноњ влади.

ƒиктатура, виход€чи з њњ класичного (римського) розум≥нн€, - це тимчасовий авторитарний режим, €кий вводитьс€ на строк д≥њ надзвичайних обставин дл€ зд≥йсненн€ р≥шучих заход≥в на виведенн€ крањни ≥з стану кризи.

“отал≥тарний пол≥тичний режим маЇ так≥ ознаки:

14. жорсткий контроль пол≥тичноњ влади над ус≥ма сферами житт€ сусп≥льства в ц≥лому ≥ кожноњ особи зокрема, перетворенн€ людини на додаток до механ≥зм≥в влади;

15. в≥дсутн≥сть легальноњ опозиц≥њ;

16. на€вн≥сть обов'€зковоњ дл€ вс≥х оф≥ц≥йноњ ≥деолог≥њ;

17. нетерпим≥сть до пол≥тичного ≥накомисленн€;

18. прим≥тив≥зац≥€ пол≥тичноњ культури, вс≥Їњ сфери гуман≥тарних знань.

¬лада одн≥Їњ легальноњ парт≥њ (при заборон≥ д≥€льност≥ вс≥х ≥нших) не Ї обов'€зковою ознакою тотал≥таризму. ¬ де€ких крањнах з такими режимами немаЇ пол≥тичних парт≥й, а в ≥нших к≥лька легальних парт≥й визнають пров≥дну роль "парт≥њ-гегемона".

ѕоходженн€ держави, њњ сутн≥сть, ознаки ≥ функц≥њ. ƒержава - це основний ≥нститут пол≥тичноњ системи, що зд≥йснюЇ управл≥нн€ сусп≥льством, охорону його економ≥чноњ та соц≥альноњ сфери, культури. ÷е €вище виникаЇ на певному етап≥ розвитку людства, вона маЇ суверенитет ≥ зд≥йснюЇ владу на повн≥й територ≥њ. ѕотр≥бно пам'€тати, що пон€тт€ держави неоднозначне:

1. це пол≥тична орган≥зац≥€ пан≥вного класу, що маЇ своЇю метою охорон€ти ≥снуючий пор€док ≥ придушувати оп≥р ≥нших клас≥в, соц≥альних верств ≥ соц≥альних сп≥льностей.

2. орган≥зац≥€ великоњ соц≥альноњ сп≥льност≥, верстви (держава тотожна сусп≥льству).

3. пон€тт€ держава тотожно ур€ду, адм≥н≥страц≥њ, тобто структур≥ державного апарату,

система орган≥в ≥ формально-правових принцип≥в, що визначають њњ функц≥онуванн€.

ƒержаву в≥др≥зн€Ї:

4. на€вн≥сть орган≥в, що зд≥йснюють верховну владу, €ка поширюЇтьс€ на все населенн€;

5. на€вн≥сть права - сукупност≥ загальнообов'€зкових правил повед≥нки, встановлених або санкц≥онованих державою;

6. на€вн≥сть певноњ територ≥њ, на €ку розповсюджуЇтьс€ влада, юрисдикц≥њ держави.

ѕлатон вважав, що держава - соц≥альна орган≥зац≥€, €ка переросла патр≥архальну ≥ плем≥нну орган≥зац≥њ в процес≥ розвитку скотарства, хл≥боробства, ремесла, торг≥вл≥. ¬ розпод≥л≥ прац≥ ѕлатон бачив причину виникненн€ держави.

јр≥стотель вважав, що держава - продукт природного розвитку родини, роду ≥ племен≥, виникла в процес≥ об'Їднанн€ род≥в в плем'€, племен - в б≥льш≥ сп≥льност≥. ƒержава розгл€даЇтьс€ €к розвинена форма патр≥архальноњ влади, зд≥йснюваноњ в ≥м'€ вс≥х ≥ дл€ всезагального добра.

Ќ≥кколо ћак≥авелл≥ перший вв≥в правове спец≥альне пон€тт€ "stato" дл€ визначенн€ держави незалежно в≥д њњ конкретних форм €к особливоњ пол≥тичноњ орган≥зац≥њ сусп≥льства.

“еолог≥чна концепц≥€ походженн€ держави вважаЇ, що виникненн€ держави санкц≥онувалос€ волею божою (јвгуст≥н Ѕлаженний, ‘ома јкв≥нський).

ƒо внутр≥шн≥х функц≥й держави належать наступн≥:

7. законотворча, зв'€зана з п≥дготовкою, розгл€дом ≥ прийн€тт€м закон≥в;

8. економ≥чна, в €к≥й держава виступаЇ €к п≥дприЇмець, що координуЇ економ≥чний процес;

9. соц≥альна, що передбачаЇ таку орган≥зац≥ю соц≥ального житт€, що створюЇ р≥вновагу ≥ стаб≥льн≥сть соц≥альних сил;

10. захисна, що диктуЇ забезпеченн€ правопор€дку ≥ охорону ≥снуючого сусп≥льного ладу,

11. культурно-виховна, пропагандистська та ≥н.

«овн≥шн≥ функц≥њ держави пол€гають у:

12. захист≥ кордон≥в, збереженн≥ ц≥л≥сност≥ держави та њњ незалежност≥;

13. у п≥дтримуванн≥ ≥ налагодженн≥ зв'€зк≥в в ус≥х сферах сусп≥льного житт€ з ≥ншими суб'Їктами св≥тового сп≥втовариства.

‘орми державного правл≥нн€ та державного устрою. ¬ формах визначен≥ орган≥зац≥€ ≥ принципи фунц≥онуванн€ верховноњ влади, структура ≥ пор€док взаЇмов≥дносин вищих державних орган≥в, службових ос≥б ≥ громад€н. ‘орма правл≥нн€ становить орган≥зац≥ю верховноњ влади, визначаЇ структуру вищих державних орган≥в ≥ принципи њх формуванн€, орган≥зац≥њ, взаЇмов≥дносин (статус законодавчоњ, виконавчоњ ≥ судовоњ влади та ≥н.).‘орми правл≥нн€ д≥л€тьс€ за способами орган≥зац≥њ влади по формальному джерелу. ¬ сучасних умовах розр≥зн€ють дв≥ основн≥ форми правл≥нн€: монарх≥€ ≥ республ≥ка. ¬ монарх≥њ джерелом влади Ї одна особа - монарх (цар, король тощо). ¬ республ≥ц≥ джерелом влади Ї народ. ћонарх≥€ (грец. monarchia - Їдиновладд€) - це форма держави, в €к≥й джерелом державноњ влади вважаЇтьс€ монарх, його влада спадкова ≥ не залежить в≥д вол≥ виборц≥в. ≤снуЇ дек≥лька р≥зновид≥в монарх≥чноњ форми правл≥нн€:

1. абсолютна монарх≥€ (—ауд≥вська јрав≥€,  атар, ќман), де виступаЇ всевладд€ глави держави;

2. конституц≥йна монарх≥€ - держава, в €к≥й повноваженн€ монарха обмежен≥ конституц≥Їю, законодавч≥ функц≥њ передан≥ парламенту, виконавч≥ - ур€ду, тобто монарх царюЇ, але не управл€Ї (¬еликобритан≥€ ≥ ѕ≥вн≥чна ≤рланд≥€,  орол≥вство Ўвец≥€, ≤спан≥€), €ка в свою чергу под≥л€Їтьс€ на:

Ј дуал≥стичну (тобто подв≥йну) - …ордан≥€,  увейт, ћарокко, в €к≥й монарх над≥лений здеб≥льшого виконавчою владою ≥ лише частково - законодавчою,

Ј парламентську, в €к≥й монарх хоча ≥ вважаЇтьс€ главою держави, але фактично волод≥Ї представницькими функц≥€ми ≥ лише частково виконавчими, а ≥нколи маЇ також право вето на р≥шенн€ парламенту, €ким практично не користуЇтьс€.

–еспубл≥канська форма правл≥нн€ маЇ три р≥зновиди:

3. президентську

4. парламентську

5. зм≥шану

ѕрезидентська республ≥ка характеризуютьс€ значною роллю президента в систем≥ орган≥в державноњ влади. ѕрезидент водночас ≥ глава держави ≥ глава ур€ду - може обиратис€ спец≥альною колег≥Їю виб≥рник≥в або пр€мим голосуванн€м виборц≥в. ѕрезидент сам очолюЇ ур€д, €кий несе в≥дпов≥дальн≥сть перед ним, а не перед парламентом, тому що президент сам призначаЇ його з член≥в своЇњ пол≥тичноњ парт≥њ. ” президентськ≥й республ≥ц≥ немаЇ вотуму дов≥р'€ ур€ду з боку парламенту, президент сам зм≥щуЇ м≥н≥стр≥в, але погоджуЇ з парламентом ≥ призначенн€, ≥ зм≥щенн€ член≥в ур€ду, м≥н≥стр≥в.

ѕарламентська республ≥ка характеризуЇтьс€ формуванн€м ур€ду на парламентськ≥й основ≥ з пропорц≥йним парт≥йним представництвом за п≥дсумками вибор≥в. ”р€д формально в≥дпов≥дальний перед парламентом, що над≥лений правом контролю за д≥€льн≥стю ур€ду та його розпуску. ”р€д над≥л€Їтьс€ виконавчою владою, а нер≥дко ≥ законодавчою ≥н≥ц≥ативою, а також правом клопотанн€ перед президентом про розпуск парламенту.

”н≥тарна держава - це Їдина, ц≥л≥сна держава, що под≥л€Їтьс€ на адм≥н≥стративно-територ≥альн≥ одиниц≥, що не мають будь-€кою пол≥тичноњ самост≥йност≥.

‘едеративна держава - це союзна держава, що складаЇтьс€ з дек≥лькох державних утворень, кожне з €ких волод≥Ї власною компетенц≥Їю та маЇ свою систему законодавчих, виконавчих ≥ судових орган≥в. « майже 220 ≥снуючих в св≥т≥ держав у третин≥ д≥Ї федеративний принцип (јвстрал≥€, јвстр≥€,  анада, ≤нд≥€, —Ўј, Ќ≥меччина, ёгослав≥€ та ≥н.).

¬ищ≥ органи сучасноњ держави ≥ под≥л державноњ влади. ƒержава у зв€зку з виконанн€м своњх функц≥й маЇ складну внутр≥шню структуру, що включаЇ р≥зноман≥тн≥ державно-правов≥ ≥нститути, орган≥зац≥њ та установи, над≥лен≥ владними ≥ управл≥нськими повноваженн€ми ≥ €к≥ утворюють в сукупност≥ державний механ≥зм.

” структур≥ державноњ влади вид≥л€ютьс€:

1. представницьк≥ органи (парламенти);

2. виконавч≥ органи (каб≥нет м≥н≥стр≥в);

3. судов≥ органи ≥ органи прокурорського нагл€ду ≥ державного контролю.

ѕон€тт€ пол≥тичноњ парт≥њ, њњ виникненн€, етапи розвитку. ‘ункц≥њ пол≥тичноњ парт≥њ. —лово "парт≥€" (лат. рагtis - частина) означаЇ частину б≥льшоњ сп≥льност≥ або ц≥л≥сност≥. ¬оно використовувалос€ ще в античному св≥т≥ дл€ позначенн€ пол≥тичноњ орган≥зац≥њ, причому в негативному значенн≥.Ќауков≥ спроби визначити сутн≥сть пол≥тичноњ парт≥њ були зд≥йснен≥ у XIX ст. ¬ розум≥нн≥ сутност≥ парт≥њ виокремились три основних п≥дходи: парт≥€ - це громадська орган≥зац≥€, ≥нститут пол≥тичноњ системи, головним завданн€м €кого Ї завоюванн€, утриманн€ й використанн€ державноњ влади.

ќсновними функц≥€ми пол≥тичноњ парт≥њ в сучасному сусп≥льств≥ Ї:

1. пол≥тичне представництво соц≥альних ≥нтерес≥в;

2. соц≥альна ≥нтеграц≥€ - узгодженн€ соц≥альних ≥нтерес≥в через взаЇмод≥ю пол≥тичних парт≥й;

3. розробка ≥деолог≥њ, пол≥тичних доктрин ≥ програм;

4. боротьба за оволод≥нн€ державною владою та участь у њњ зд≥йсненн≥;

5. участь у формуванн≥ й д≥€льност≥ вс≥х ланок державного апарату;

6. участь у розробц≥, формуванн≥ ≥ зд≥йсненн≥ пол≥тичного курсу держави;

7. пол≥тична соц≥ал≥зац≥€ - спри€нн€ засвоЇнню ≥ндив≥дом певноњ системи пол≥тичних знань, норм ≥ ц≥нностей, залученню його до пол≥тичноњ с истеми;

8. формуванн€ громадськоњ думки;

9. пол≥тичне рекрутуванн€, тобто залученн€ на б≥к парт≥њ €комога ширших верств населенн€ €к њњ член≥в, прихильник≥в ≥ виборц≥в;

10. п≥дготовка та висуненн€ кадр≥в дл€ апарату держави, парт≥њ, громадських орган≥зац≥й.

 



<== предыдуща€ лекци€ | следующа€ лекци€ ==>
 | 
ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 385 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬аше врем€ ограничено, не тратьте его, жив€ чужой жизнью © —тив ƒжобс
==> читать все изречени€...

1456 - | 1423 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.02 с.