Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


 ласиф≥кац≥€ небезпечних природних процес≥в ≥ €вищ




“ема 2

 

ѕриродн≥ загрози та характер њхн≥х про€в≥в ≥ д≥њ

Ќа людей, тварин, рослин, обТЇкти економ≥ки

1.  ласиф≥кац≥€ небезпечних природних процес≥в ≥ €вищ.

2. ’арактеристика ≥ насл≥дки д≥њ природних загроз.

2.1. √еолог≥чно небезпечн≥ €вища.

2.2. ћетеоролог≥чно небезпечн≥ €вища.

2.3. √≥дролог≥чн≥ небезпечн≥ €вища.

2.4. ѕриродн≥ пожеж≥.

2.5. Ѕ≥олог≥чн≥ небезпеки.

3. ѕриродн≥ небезпеки внасл≥док забрудненн€ довк≥лл€.

 

«а всю свою ≥стор≥њ ≥снуванн€, людство пост≥йно потерпаЇ в≥д природних катакл≥зм≥в (стих≥йних лих): виверженн€ вулкан≥в, землетрус≥в, повеней, бурев≥њв, смерч≥в, посух та ≥нш≥. ѕриродн≥ стих≥йн≥ лиха повТ€зан≥ з надзвичайно динам≥чними природними процесами, одн≥Їю з характерних ознак €ких Ї невизначен≥сть сили й часу њх про€ву та неоднозначн≥сть насл≥дк≥в. Ќайчаст≥ше небезпечн≥ природн≥ процеси, про€вл€ютьс€ на межах розд≥лу р≥зних природних середовищ Ц атмосфери ≥ г≥дросфери, г≥дросфери та л≥тосфери, атмосфери й л≥тосфери.

—учасний пер≥од розвитку сусп≥льства характеризуЇтьс€ все б≥льш зростаючими суперечност€ми м≥ж людиною ≥ природним середовищем. ¬ результат≥ економ≥чного розвитку р≥вень впливу стих≥йних лих наблизивс€ до критичного ≥ загрожуЇ незворотними насл≥дками дл€ св≥товоњ цив≥л≥зац≥њ. ѕри однаков≥й потенц≥йн≥й небезпец≥ природних процес≥в, розм≥ри стих≥йних лих визначають так≥ чинники, €к геолог≥чне розм≥щенн€, геолог≥чна будова району, можлива посл≥довн≥сть чи взаЇмозалежн≥сть стих≥йних процес≥в та њх поЇднанн€, характер поширенн€, тривал≥сть про€ву ≥ сила д≥њ, ≥сторичн≥ та соц≥альн≥ умови й р≥вень економ≥чного розвитку територ≥њ, умови землекористуванн€ тощо.

”никненн€ та м≥н≥м≥зац≥€ негативних насл≥дк≥в стих≥йних лих, значною м≥рою залежить в≥д р≥вн€ орган≥зац≥њ економ≥ки, прогнозуванн€, ≥нформац≥йного забезпеченн€, системи управл≥нн€ та забезпеченн€ готовност≥ до природних загроз.

 ласиф≥кац≥€ небезпечних природних процес≥в ≥ €вищ

”крањна вир≥зн€Їтьс€ дуже р≥зними природними умовами, що спричин€Ї можливе виникненн€ на њњ територ≥€ багатьох небезпечних природних процес≥в ≥ €вищ та певн≥ просторов≥ законом≥рност≥ њх про€ву в р≥зних географ≥чних зонах ≥ районах.

—еред небезпечних природних процес≥в ≥ €вищ в ”крањн≥ найчаст≥ше трапл€ютьс€:

√еолог≥чно-небезпечн≥ €вища: землетруси, карсти, зсуви, обвали та осипи, прос≥данн€ земноњ поверхн≥ р≥зного походженн€, ероз≥€ ірунту;

метеоролог≥чн≥ небезпечн≥ €вища: сильн≥ в≥три, урагани, смерч≥, шквали, зливи, сильн≥ сн≥гопади, спека, мороз, сильний град, ожеледь;

г≥дролог≥чно-небезпечн≥ €вища: повен≥, п≥двищенн€ р≥вн€ ірунтових вод, п≥дтопленн€, в≥тров≥ нагони;

природн≥ пожеж≥: л≥сова, степова, ландшафтна, торфТ€на;

масов≥ ≥нфекц≥њ та хвороби людей, тварин ≥ рослин.

—тих≥йн≥ €вища, €к правило, виникають в комплекс≥, що значною м≥рою посилюЇ њх негативний вплив. ѓх можна под≥лити на прост≥ (сильний в≥тер, зсув або землетрус) та складн≥, з к≥лькома одночасно д≥ючими процесами одн≥Їњ групи або к≥лькох груп, наприклад негативних атмосферних та г≥дросферних процес≥в у поЇднанн≥ з техногенними. ƒе€к≥ стих≥йн≥ лиха (пожеж≥, обвали, зсуви) можуть виникнути в результат≥ д≥й людини, але насл≥дки њх завжди Ї результатом д≥њ сил природи.

«агрози природного середовища (довк≥лл€) можна под≥лити на дв≥ групи:

‑ загрози природного походженн€ (стих≥йн≥ лиха);

‑ загрози в≥д техногенного забрудненн€ довк≥лл€.

ѕриродне середовище, €к ≥ техногенне (створене людиною) та соц≥альне (сфера людських стосунк≥в) Ї джерелом небезпек дл€ здоров'€ та житт€ людини. Ќайвищий ступ≥нь небезпеки складаЇтьс€ при виникненн≥ надзвичайноњ ситуац≥њ (Ќ—).

Ќадзвичайними ситуац≥€ми природного характеру Ї небезпечн≥ геолог≥чн≥, метеоролог≥чн≥, г≥дролог≥чн≥ морськ≥ та пр≥сноводн≥ €вища, деградац≥€ ірунт≥в чи надр, природн≥ пожеж≥, зм≥на стану пов≥тр€ного басейну, ≥нфекц≥йна захворюван≥сть людей, с≥льськогосподарських тварин, масове ураженн€ с≥льськогосподарських рослин хворобами чи шк≥дниками, зм≥на стану водних ресурс≥в та б≥осфери тощо.

¬иникненн€ природних Ќ—, у б≥льшост≥ випадк≥в, в≥дбуваЇтьс€ через обТЇктивн≥ неконтрольован≥ природн≥ процеси ≥ антропогенн≥ фактори, €к≥ посилюють ризики ураженн€ ≥ загибел≥. ƒо них належать:

‑ зб≥льшенн€ техногенного впливу на природне середовище;

‑ аномальн≥ зм≥ни де€ких параметр≥в природного середовища;

‑ висока урбан≥зац≥€ територ≥й;

‑ нерац≥ональне розм≥щенн€ обТЇкт≥в життЇд≥€льност≥ у зонах потенц≥йноњ природноњ небезпеки;

‑ неефективн≥сть чи в≥дсутн≥сть систем мон≥торингу компонент≥в природного середовища;

‑ низька достов≥рн≥сть прогнозуванн€ небезпечних природних €вищ;

‑ в≥дсутн≥сть чи поганий стан захисних споруд;

‑ нев≥дпов≥дн≥сть споруд вимогам територ≥й;

‑ згортанн€ розробки ≥ впровадженн€ заход≥в щодо запоб≥ганн€ де€ким небезпечним природним €вищам.

ѕричинами виникненн€ Ќ— медико-б≥олог≥чного характеру Ї порушенн€ технолог≥њ виготовленн€, терм≥н≥в збер≥ганн€ та реал≥зац≥њ харчовоњ продукц≥њ, недотриманн€ сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чних та сан≥тарно-еп≥дем≥олог≥чних норм, нев≥дпов≥дн≥сть €кост≥ питноњ води нормативним вимогам, низький р≥вень сан≥тарно-просв≥тницькоњ роботи, що в≥дображаЇ негативний сучасний еколог≥чний та соц≥ально-економ≥чний стан сусп≥льства.

¬ ”крањн≥ щороку виникають сотн≥ т€жких надзвичайних ситуац≥й природного та техногенного характеру, внасл≥док €ких гине велика к≥льк≥сть людей, а матер≥альн≥ збитки с€гають к≥лькох м≥ль€рд≥в гривень.

« ус≥х Ќ— природного характеру, €к≥ сталис€ в ”крањн≥ прот€гом 2010 року найб≥льша к≥льк≥сть припадаЇ на метеоролог≥чн≥ Ц 35 %; масов≥ отруЇнн€ населенн€ Ц 30 %; ≥нфекц≥йн≥ захворюванн€ людей Ц 14 %; геолог≥чн≥ Ц 11 %; пожеж≥ в природних екосистемах Ц 6 %; г≥дролог≥чн≥ Ц 3 %; ≥нфекц≥йн≥ захворюванн€ с/г тварин Ц 1 %. «а масштабами Ќ— природного характеру в≥днесен≥ до: м≥сцевого (47), об'Їктового (33), рег≥онального (6), державного (2). ¬ результат≥ цього загинуло 68 ос≥б ≥ постраждало - 384 особи. «а попередн≥ми даними було завдано збитк≥в на суму близько 649 млн. гривень. Ќайб≥льших збитк≥в (94,7%), через Ќ— природного характеру, завдано метеоролог≥чними та г≥дролог≥чними процесами. « ус≥х загиблих ≥ постраждалих 91,2% ≥ 94,8% в≥дпов≥дно це насл≥док Ќ— медико-б≥олог≥чного характеру.

 ритичн≥ параметри стих≥йних €вищ, можливих на територ≥њ Ћьв≥вськоњ обл.:

- землетруси - 5-6 бал≥в за 12-бальною шкалою MSK-64;

- в≥тер з швидк≥стю до 30 м/с ≥ б≥льше:

- мороз - до -35 —;

- спека - до +35 —;

- зливи (к≥льк≥сть опад≥в до 30 мм за 12 год. ≥ менше);

- сн≥гов≥ замети (к≥льк≥сть опад≥в до 200 мм за 12 год. ≥ менше);

- сн≥г з дощем (к≥льк≥сть опад≥в до 50 мм за 12 год. ≥ менше);

- град д≥аметром 20мм;

- ожеледиц€ (до 20 мм);

- налипанн€ мокрого сн≥гу (до 35 мм);

- шквали Ц в≥тер з дощем (до 30 м/с).

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 533 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ѕутерброд по-студенчески - кусок черного хлеба, а на него кусок белого. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1622 - | 1583 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.