Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


 »–»Ћќ-ћ≈‘ќƒ≤ѓ¬—№ ≈ “ќ¬ј–»—“¬ќ




ƒл€ п≥дтвердженн€ особливост≥ д≥€льност≥ кињвських романтик≥в можна звернутис€ до д≥€льност≥  ирило-ћефод≥њвського товариства. ¬оно виникаЇ в 1846 р. €к культурно-просв≥тницька та громадська орган≥зац≥€ з романтично-христи€нською платформою. «асновниками  ирило-ћефод≥њвського товариства вважаютьс€ так≥ в≥дом≥ представники: ¬асиль ЅЇлозерський, ћикола √улак, ћикола  остомаров. «годом до товариства також ув≥йшли “арас Ўевченко, ѕантелеймон  ул≥ш, ћикола —авич, ќлександр Ќавроцький, ѕанас ћаркови ч та ≥нш≥. ѕрограмним твором д≥€льност≥  ирило-ћефод≥њфського товариства стала прац€  остомарова Ђ ниги бутт€ украњнського народуї. ÷ей тв≥р окр≥м художньоњ мав €скраво виражену ф≥лософсько-≥сторичну та пол≥тичну складов≥. ” твор≥ представлено ф≥лософськ≥ узагальненн€ основних законом≥рностей розвитку св≥товоњ ≥стор≥њ, м≥сце ≥ значенн€ слов€нських народ≥в в св≥т≥, узагальнено основн≥ етапи, законом≥рност≥ розвитку ≥стор≥њ ”крањни. “акож у твор≥ зд≥йснена спроба представити в≥дродженн€ украњнськоњ нац≥ональноњ культури €к необх≥дний етап ≥стор≥њ слов€нських народ≥в. «ак≥нчуЇтьс€ Ђ нига бутт€ї в≥дновленн€м ”крањни.

Ќа основ≥ Ђ ниги бутт€Еї братство передбачали своњ основн≥ завданн€ в перебудов≥ сусп≥льства на основах христи€нства, л≥кв≥дац≥њ кр≥пацтва та класовоњ нер≥вност≥, поширенн€ осв≥ти ≥ науки, обЇднанн€ вс≥х слов€нських народ≥в в одну федерац≥ю п≥д протекторатом ”крањни. ўодо пол≥тичноњ д≥€льност≥, то в н≥й не було Їдиноњ позиц≥њ: прихильники поступових зм≥н (поступовц≥), ≥ прихильники радикальних метод≥в. ѕоступовц≥ Ц  остомаров,  ул≥ш. –адикали Ц Ўевченко, √улак ≥ ≥н.¬ ƒ≥€льност≥ братства романтизм набуваЇ особливого значенн€. ‘≥лософська програма романтизму: нац≥€ постаЇ головним субТЇктом творенн€ ≥стор≥њ, саме народ може скласти самост≥йний етап в розвитку св≥товоњ культури.

 ”Ћ№“”–Ќ≤ “ќ¬ј–»—“¬ј √–ќћјƒј ≤ ѕ–ќ—¬≤“ј

ƒещо в≥дм≥нний в≥д романтичного напр€мку характер мала д≥€льн≥сть культурних товариств ≤н≥ц≥ативою створенн€ цих орган≥зац≥й належала нов≥й генерац≥њ тогочасних Ђ√ромадаї та Ђѕросв≥таї. украњнських ≥нтелектуал≥в, де€ких представник≥в  ињвського ун≥верситету.

першу громадсько-просв≥тницьку орган≥зац≥ю, €ку називають  ињвська громада. ѓњ д≥€льн≥сть була повТ€зана з поширенн€м наукових знань у сусп≥льств≥, формуванн€м на основ≥ наукових знань новоњ сусп≥льноњ «годом за зразком  иЇва под≥бн≥ товариства виникають в р≥зних м≥стах: ’арков≥, ѕолтав≥, „ерн≥гов≥, ќдес≥. виникають перш≥ пол≥тичн≥ програми розвитку украњнськоњ державност≥. ¬иникаЇ профес≥йна сусп≥льно-пол≥тична думка. ѕершим виразником €коњ стаЇ ћихайло ƒрагоманов, в≥н вважаЇтьс€ одним з перших пол≥тичних украњнських мислител≥в. « метою поширенн€ своњх погл€д≥в петербурзька громада за ≥н≥циативою Ѕ≥лозерського почала видавати журнал "ќснова" (1861-1862). ∆урнал наочно показав, що ≥снуванн€ украњнськоњ нац≥њ, культури було незаперечним фактом.  ињвська громада головним своњм завданн€м вважали орган≥зац≥ю народноњ осв≥ти р≥дною мовою (заснуванн€ шк≥л, написанн€ ≥ виданн€ дл€ них п≥дручник≥в, п≥дготовку вчител≥в тощо); зд≥йсненн€ наукових розв≥док в галуз≥ етнограф≥њ, мовознавства, ≥стор≥њ; п≥дготовку ≥ виданн€ попул€рних книжок тощо.

в Ћьвов≥ виникаЇ громадське товариство Ђѕросв≥таї, €ке стаЇ под≥бною осв≥тньо-науковою орган≥зац≥Їю в «ах≥дн≥й ”крањн≥. ¬чен≥: Ѕарв≥нський, Ћес€ ”крањнка, ‘ранко..

–ќ«¬»“ќ  “≈ј“–” ¬ 19 —“

—тановленн€ украњнського нац≥онального мистецтва (театр, музика, образотворче мистецтво, арх≥тектура) дещо в≥дставало в≥д л≥тературного розвитку. “ак, театральне мистецтво в б≥льш≥й, н≥ж л≥тература, м≥р≥ залежить в≥д пол≥тичного режиму, ф≥нансових можливостей, п≥дготовленост≥ аудитор≥њ. роц≥ оф≥ц≥йно було заборонено купувати до театру кр≥пак≥в, але ≥ п≥сл€ цього кр≥посн≥ актори продовжували входити до складу де€ких театральних труп. був побудований у ’арков≥, але в ньому йшли т≥льки рос≥йськ≥ п'Їси.ѕершими украњнськими постановками були ЂЌаталка ѕолтавкаї ≥ п≥зн≥ше Ђћоскаль-чар≥вникї у ѕолтавському любительському театр≥. ¬они стали можливими завд€ки щасливому зб≥гу обставин: п≥дтримка генерал-губернатора ћалорос≥њ ћ. –епн≥на, кер≥вництво трупою ≤ваном  отл€ревським, гра ген≥ального актора ћихайла ўепк≥на, тод≥ ще кр≥пака.. ѕрофес≥йна ж украњнська трупа була створена т≥льки на початку 80-х рок≥в. ќрган≥зац≥йними питанн€ми в н≥й займавс€ ћихайло —тарицький, режисурою Ч ћарко  ропивницький. ќбидва були також драматургами. ѓм вдалос€ об'Їднати талановитих актор≥в: брати “об≥левич≥ (псевдон≥ми: ≤вана Ч  арпенко- арий, ћиколи Ч —адовський, ѕанаса Ч —аксаганський), ћар≥€ «аньковецька, √анна «атиркевич, ≥нш≥. ѕ≥зн≥ше трупа дек≥лька раз≥в розд≥л€лас€, але, що ц≥каво, вс≥ чотири оформлен≥ колективи продовжували працювати €скраво, мали великий усп≥х в ”крањн≥, на п≥вдн≥ –ос≥њ

¬еликий знавець украњнськоњ мови, ћихайло —тарицький писав комед≥њ та драми змальовували реал≥стичн≥ картини с≥льського, м≥ського побуту, передавали типов≥ нац≥ональн≥ характери. јле н≥ —тарицький, н≥ близький йому  ропивницький не виходили за рамки так званоњ Ђетнограф≥чноњ драматург≥њї. “ворцем украњнськоњ соц≥альноњ драми став ≤ван  арпенко- арий (“об≥левич). ” основ≥ його п'Їс (драми ЂЅурлакаї, ЂЅезталаннаї, комед≥њ Ђ—то тис€чї, Ђ’аз€њнї) лежать глибок≥ психолог≥чн≥ конфл≥кти, гостр≥ соц≥альн≥ протир≥чч€.

ѕерлиною украњнськоњ вокальноњ класики стали Ђ¬ечорниц≥ї ѕ. ≤. Ќищинського. ¬они малюють широку музичну картину народного житт€, знаменитий чолов≥чий хор Ђ«акувала та сива зозул€ї, тема €кого Ч стражданн€ козак≥в у турецьк≥й невол≥, њх прагненн€ до свободи. ћелодичним багатством, сп≥вуч≥стю, драматичною напружен≥стю привабила слухач≥в опера ћ. ћ. јркаса Ђ атеринаї за однойменною поемою “. √. Ўевченка.  омпозитори широко використовували багат≥ традиц≥њ украњнських народних п≥сень, обробл€ли њх. ѕ. ѕ. —окальському належить.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 683 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћюди избавились бы от половины своих непри€тностей, если бы договорились о значении слов. © –ене ƒекарт
==> читать все изречени€...

1472 - | 1274 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.