Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–≥вень 6, р≥вень поданн€ даних




–≥вень поданн€ в≥дпов≥даЇ за можлив≥сть д≥алогу м≥ж додатками на р≥зних машинах. ÷ей р≥вень забезпечуЇ перетворенн€ даних (кодуванн€, компрес≥€ й т.п.) прикладного р≥вн€ в пот≥к ≥нформац≥њ дл€ транспортного р≥вн€. ѕротоколи р≥вн€ поданн€ звичайно Ї складовою частиною функц≥й трьох верхн≥х р≥вн≥в модел≥.

–≥вень 7, прикладний

ѕрикладний р≥вень в≥дпов≥даЇ за доступ додатк≥в у мережу. «авданн€ми цього р≥вн€ Ї перенос файл≥в, обм≥н поштовими пов≥домленн€ми й керуванн€ мережею.

ƒо числа найпоширен≥ших протокол≥в верхн≥х р≥вн≥в ставл€тьс€:

Х FTP - протокол переносу файл≥в

Х TFTP - спрощений протокол переносу файл≥в

Х X.400 - електронна пошта

Х Telnet

Х SMTP - простий протокол поштового обм≥ну

Х CMIP - загальний протокол керуванн€ ≥нформац≥Їю

Х SNMP - простий протокол керуванн€ мережею

Х NFS - мережна файлова система

Х FTAM - метод доступу дл€ переносу файл≥в

≤стор≥€ розвитку компТютерноњ техн≥ки

≤нформатика -наука про загальн≥ властивост≥ ≥ законом≥рност€х ≥нформац≥ю, а також методах њњ пошуку, передач≥, збер≥ганн€,обробки ≥ використовуванн€ в р≥зних сферах д≥€льност≥ людини. як наука сформувалас€ в результат≥ по€ви ≈ќћ. ¬ключаЇ теор≥ю кодуванн€ ≥нформац≥њ, розробку метод≥в ≥ мов програмуванн€, математичну теор≥ю процес≥в передач≥ ≥ обробки ≥нформац≥њ.

¬ розвитку обчислювальноњ техн≥ки звичайно вид≥л€ють дек≥лька покол≥нь ≈ќћ:на електронних лампах (40-х-початок 50-х рок≥в), дискретных нап≥впров≥дникових приладах (середина 50-х-60-т≥ роки), ≥нтегральних м≥кросхемах (в середин≥ 60-х рок≥в).

≤стор≥€ комп'ютера.

≤стор≥€ комп'ютера т≥сним чином Ї пов'€заний ≥з спробами людини полегшити автоматизувати велик≥ об'Їми обчислень. Ќав≥ть прост≥ арифметичн≥ операц≥њ з великими числами скрутн≥ дл€ людського мозку. “ому вже в давнину з'€вилос€ найпрост≥ший рахунковий пристр≥й-абак. ¬ с≥мнадц€тому стол≥тт≥ була винайдена логарифм≥чна л≥н≥йка, що полегшуЇ складн≥ математичн≥ розрахунки. ¬ 1642 роц≥ Ѕлез ѕаскаль сконструював восьмизар€дний механ≥зм, що п≥дсумовуЇ. ƒва стор≥чч€ оп≥сл€ в 1820 француз Ўарль де  ольмар створив арифмометр, здатний проводити множенн€ ≥ розпод≥л. ÷ей прилад м≥цно зайн€в своЇ м≥сце на бухгалтерських столах.

¬с≥ основн≥ ≥дењ, €к≥ лежать в основ≥ роботи комп'ютер≥в, були висловлен≥ ще в 1833 англ≥йським математиком „арльзом Ѕебб≥джом. ¬≤н розробив проект машини дл€ виконанн€ наукових ≥ техн≥чних розрахунк≥в, де передбачив пристроњ сучасного комп'ютера, а також його задач≥. ƒл€ введенн€ ≥ виведенн€ даних Ѕебб≥дж пропонував використовувати перфокарти-листи з щ≥льного паперу з ≥нформац≥Їю, що наноситьс€ за допомогою отвор≥в. ” той час перфокарти використовувалис€ в текстильн≥й промисловост≥. ”правл≥нн€ такою машиною повинне було зд≥йснюватис€ програмним шл€хом.

≤дењ Ѕебб≥джа стали реально виконуватис€ в житт€ в к≥нц≥ 19 стол≥тт€. ¬ 1888 американський ≥нженер √ерман ’оллер≥т сконструював першу електромехан≥чну рахункову машину. ÷€ машина, названа табул€тором, могла прочитувати ≥ сортувати статистичн≥ записи, закодован≥ на перфокартах. ¬ 1890 винах≥д ’оллер≥та було використано в 11-у американському перепис≥ населенн€. –абота, €ку 500 сп≥вроб≥тник≥в виконували на прот€з≥ семи рок≥в, ’оллерит з 43 пом≥чниками на 43 табул€торах виконав за один м≥с€ць.

¬ 1896 √ерман ’оллер≥т заснував ф≥рму COMPUTING TOBULATING RECORDING COMPANY, €ка стала основою дл€ майбутньоњ ≤нтернешинал Ѕ≥знес ћешинс (IBM)-компан≥њ що внесла г≥гантський внесок в розвиток св≥товоњ комп'ютерноњ техн≥ки.

ѕодальший розвиток науки ≥ техн≥ки дозволив в 1940-х роках побудувати перш≥ обчислювальн≥ машини. ¬ лютому 1944 на одному з п≥дприЇмств јй-Ѕи-≈м в сп≥впрац≥ з ученими √арвардського ун≥верситету за замовленн€м ¬ћ— —Ўј була створена машина Ђћарк-1ї.Ёто був монстр вагомий в 35 тонн.

Ђћарк-1ї був заснований на використовуванн≥ електромехан≥чних реле ≥ оперував дес€тковими числами, закодованими на перфостр≥чц≥. ћашина могла ман≥пулювати числами довгоњ до 23 розр€д≥в. ƒл€ перемножуванн€ двох 23-розр€дних чисел њй було необх≥дно 4 секунди.

јле електромехан≥чн≥ реле працювали недостатньо швидко. “ому вже в 1943 американц≥ почали розробку альтернативного вар≥анту обчислювальноњ машини на основ≥ електронних ламп. ¬ 1946 була побудована перша електронна обчислювальна машина ENIAC. ѓњ вага складала 30 тонн, вона вимагала дл€ розм≥щенн€ 170 квадратних метр≥в площ≥. «ам≥сть тис€ч електромехан≥чних деталей ENIAC м≥стив 18000 електронних ламп. –ахувала машина в дв≥йков≥й систем≥ ≥ проводила 5000 операц≥й складанн€ або 300 операц≥й множенн€ в секунду.

ћашини на електронних лампах працювали ≥стотно швидше, але сам≥ електронн≥ лампи часто виходили з ладу. ƒл€ њх зам≥ни в 1947 американц≥ ƒжон Ѕард≥н, ”олтер Ѕраттейн ≥ ”њль€м Ѕредфорд Ўокл≥ запропонували використовувати винайден≥ ними стаб≥льн≥ перемикаюч≥ нап≥впров≥дников≥ елементи-транзистори.

¬досконаленн€ перших зразк≥в обчислювальних машин привело в 1951 до створенн€ комп'ютера UNIVAC став першим комп'ютером, що сер≥йно випускавс€, а його перший екземпл€р був переданий в Ѕюро перепису населенн€ —Ўј.

« активним упровадженн€м транзистор≥в в 1950-х роках зв'€зано народженн€ другого покол≥нн€ комп'ютер≥в. ќдин транзистор був здатний зам≥нити 40 електронних ламп. ¬ результат≥ швидкод≥€ машин зросло в 10 раз≥в при ≥стотному зменшенн≥ ваги ≥ розм≥р≥в. ¬ комп'ютерах стали застосовувати пристроњ, що запам'€товують, з магн≥тних сердечник≥в, здатн≥ берегти великий об'Їм ≥нформац≥њ.

¬ 1959 були винайден≥ ≥нтегральн≥ м≥кросхеми (ч≥пи), в €ких вс≥ електронн≥ компоненти разом з пров≥дниками пом≥щалис€ усередин≥ кремн≥Ївоњ пластинки. «астосуванн€ ч≥п≥в в комп'ютерах дозвол€Ї скоротити шл€хи проходженн€ струму при перемиканн€х, ≥ швидк≥сть обчислень п≥двищуЇтьс€ в дес€тки раз≥в. ≤стотно зменшуютьс€ габарити машин. ѕо€ва ч≥па знаменувала собою народженн€ третього покол≥нн€ комп'ютер≥в.

ƒо початку 1960-х рок≥в комп'ютери знайшли широке застосуванн€ дл€ обробки великоњ к≥лькост≥ статистичних даних, виробництва наукових розрахунк≥в, р≥шенн€ оборонних задач, створенн€ автоматизованих систем управл≥нн€. ¬исока ц≥на, складн≥сть ≥ дорожнеча обслуговуванн€ великих обчислювальних машин обмежували њх використовуванн€ в сферах багато кого. ѕроте процес м≥н≥атюризац≥њ комп'ютера дозволив в 1965 американськ≥й ф≥рм≥ DIGITAL EQUIPMENT випустити м≥н≥комп'ютер PDP-8 ц≥ною в 20 тис€ч долар≥в, що зробило комп'ютер доступним дл€ середн≥х ≥ др≥бних комерц≥йних компан≥й.

¬ 1970 сп≥вроб≥тник компан≥њ INTEL ≈двард ’офф створив перший м≥кропроцесор, розм≥стивши дек≥лька ≥нтегральних м≥кросхем на одному кремн≥Ївому кристал≥. ÷ей революц≥йний винах≥д кардинально перевернув у€вленн€ про комп'ютери €к про гром≥здких, важкоатлет≥в монстр≥в. « м≥кропроцесором з'€вл€ютьс€ м≥крокомп'ютери-комп'ютери четвертого покол≥нн€, здатн≥ розм≥ститис€ на письмовому стол≥ користувача.

¬ середин≥ 1970-х рок≥в починають робитис€ спроби створенн€ персонального компТютера-обчислювача машини, призначеноњ дл€ приватного користувача. ¬ друг≥й половин≥ 1970-х рок≥в з'€вл€ютьс€ найвдал≥ш≥ зразки м≥крокомп'ютер≥в американськоњ ф≥рми APPLE, але широке розповсюдженн€ персональн≥ комп'ютери отримали створенн€м в серпн≥ 1981 року ф≥рмою IBM модел≥ комп'ютера IBM PC. «астосуван€ принципу в≥дкритоњ арх≥тектури, стандартизац≥€ основних комп'ютерних пристроњв ≥ способ≥в њх з'Їднанн€ привели до масового виробництва клон≥в IBM PC, мировому розповсюдженню м≥крокомп'ютер≥в у всьому св≥т≥.

«а останн≥ дес€тир≥чч€ 20 стол≥тт€ м≥крокомп'ютери виконали значний еволюц≥йний шл€х, багато раз≥в зб≥льшили свою швидкод≥ю ≥ об'Їми ≥нформац≥њ, що переробл€Їтьс€, але остаточно вит≥снить м≥крокомп'ютери ≥ велик≥ обчислювальн≥ системи-мейнфрейми вони не змогли. Ѕ≥льш того, розвиток великих обчислювальних систем прив≥в до створенн€ суперкомпТютера суперпродуктивноњ ≥ супердорогоњ машини, здатноњ прораховувати модель €дерного вибуху або великого землетрусу. ¬ к≥нц≥ 20 стол≥тт€ людство вступило в стад≥ю формуванн€ глобальноњ ≥нформац≥йноњ мереж≥, €ка здатна об'Їднати можливост≥ комп'ютерних систем.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 655 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—лабые люди всю жизнь стараютс€ быть не хуже других. —ильным во что бы то ни стало нужно стать лучше всех. © Ѕорис јкунин
==> читать все изречени€...

1185 - | 1157 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.013 с.