4) загальнодержавні та місцеві.
697 Залежно від рівня державних структур, які встановлюють податки, їх поділяють на:
1) прямі та обернені;
2) прямі та непрямі;
3) податки на доходи, податки на споживання, податки на майно;
4) загальнодержавні та місцеві.
698 За способом стягнення розрізняють види податків:
1) розкладні податки та окладні податки;
2) прямі та непрямі;
3) податки на доходи, податки на споживання, податки на майно;
4) загальнодержавні та місцеві.
699 Суб’єктами податкової роботи в Україні є:
1) Держава, органи податкової служби і платники податків;
2) Держава, органи податкової служби, платники податків і громадяни;
3) Верховна Рада України, органи виконавчої влади, податкової служби і платники податків;
4) Верховна Рада України, органи виконавчої влади, податкової служби, платники податків і громадяни.
700 Начальників ДПІ призначають на посаду:
1) Кабінет Міністрів України;
2) Голова ДПА в області;
3) Голова обласної адміністрації;
4) Голова ДПА України.
701 Платниками ПДВ є:
1) будь-яка особа, яка провадить господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку;
2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає обов’язковій реєстрації як платник цього податку;
3) будь-яка особа, яка імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком;
4) усе перелічене.
702 Станом на 01.05.2010р. об’єкти оподаткування ПДВ оподатковуються за ставкою:
1) 15%;
2) 17%;
3) 20%;
4) 25%.
703 Платники ПДВ проходять спеціальну реєстрацію у:
1) Міністерстві фінансів України;
2) ДПІ за місцем їх знаходження;
3) ДПА за місцем їх знаходження;
4) ДПІ або ДПА за місцем їх знаходження.
704 Доходи платника податку на прибуток, що враховують при обчисленні об’єкта оподаткування – це:
1) доходи зменшені на суму витрат;
2) доходи збільшені на суму амортизаційних відрахувань;
3) доходи від операційної діяльності та інші доходи згідно законодавства;
4) доходи, зменшені на суму витрат та суму амортизаційних відрахувань.
705 Для обчислення об’єкта оподаткування податком на прибуток не використовують показник:
Чистий прибуток;
2) собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг;
3) інші витрати звітного податкового періоду;
4) доходи звітного періоду.
706 Витрати на сплату збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності:
1) зараховують до доходів;
2) зараховують до витрат;
3) зараховують до витрат частково;
4) віднімають від суми витрат.
707 Витрати на відрядження фізичних осіб:
1) зараховують до доходів;
2) зараховують до витрат, якщо підтверджені відповідними документами та понесені у межах норм;
3) зараховують частково до витрат – 2% таких витрат;
4) віднімають від суми витрат.
708 Витрати на виплату заробітної плати:
1) зараховують до доходів;
2) зараховують до витрат, крім тих, що звільняються від оподаткування;
3) зараховують частково до витрат - 50 % таких витрат;
4) віднімають від суми витрат.
709 Суми збору на обов’язкове соціальне страхування:
1) зараховують до доходів;
2) зараховують до витрат, крім тих, що звільняються від оподаткування;
3) зараховують частково до витрат - 50 % таких витрат;
4) віднімають від суми витрат.
710 Метод нарахування амортизації на підприємстві:
1) визначає ДПІ за місцем реєстрації платника з метою складання звітності;
2) визначає Верховна Рада України з метою складання звітності;
3) визначає платник податку у наказі про облікову політику з метою складання звітності;
4) визначає Міністерство фінансів України з метою складання звітності.
711 Визначення доходів підприємства регламентується:
1) ЗУ “ Про систему оподаткування ”і Податковим кодексом;
2) ЗУ “ Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”;
3) Податковим кодексом;
4) П(С)БО і Податковим кодексом.
712 Місцеві податки та збори:
1) зараховують до доходів;
Зараховують до витрат;
3) не зараховують до витрат;
4) зараховують до витрат частково - у розмірі 50 %.
713 У 2011 році розмір загальної податкової соціальної пільги становить:
1) 17грн.
Грн.
3) 750,50грн.
4) 1320грн.
714 Податкова знижка по ПДФО може бути нарахована виключно:
1) резиденту, що має реєстраційний номер облікової картки платника податку;
2) резиденту або нерезиденту, що має реєстраційний номер облікової картки платника податку;
3) нерезиденту що має реєстраційний номер облікової картки платника податку;
4) нерезиденту, що не має реєстраційного номера облікової картки платника податку.
715 Використання землі в Україні:
Платне;
2) безкоштовне;
3) в деяких регіонах платне;
4) в деяких регіонах безкоштовне.
716 До підакцизних товарів не належить:
1) спирт етиловий;
2) тютюнові вироби;
Шоколад;
4) автомобілі легкові.
717 Плату за землю справляють у вигляді:
1) лише земельного податку;
2) лише орендної плати;
3) мита;
4) земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки землі.
718 На розмір ставки збору за першу реєстрацію транспортного засобу впливає:
1) вантажопідйомність автомобіля;
2) пробіг автомобіля;
3) об’єм циліндрів двигуна автомобіля;
4) час випуску (виробництва) автомобіля.
719 Об’єктами оподаткування збором за першу реєстрацію транспортного засобу є:
1) власники транспортних засобів;
2) транспортні засоби;
3) водії;
4) пасажири.
720 Податок на нерухомість справляють з:
1) усіх підприємств та організацій;
2) усіх фізичних осіб;
3) юридичних осіб та фізичних осіб;
4) юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств.
721 Ставка податку з доходів фізичних осіб становить:
1) 13 відсотків від об’єкта оподаткування;
2) 15 відсотків від об’єкта оподаткування;
3) 20 відсотків від об’єкта оподаткування;
4) 25 відсотків від об’єкта оподаткування.
722 На величину єдиного податку із суб’єктів малого підприємництва (фізичних осіб) впливає:
1) сума балансового прибутку;
2) сума виручки від реалізації продукції;
3) чисельність працівників;
4) сума податку на додану вартість, що його сплачувала фізична особа.
723 До місцевих податків і зборів належить:
1) податок на землю;
2) гербовий збір;
3) збір за використання місцевої символіки;
4) податок на нерухомість.
724 Операції з поставки товарів (робіт, послуг) на митній території України:
1) є об’єктом оподаткування ПДВ;
2) не є об’єктом оподаткування ПДВ;
3) звільнені від оподаткування ПДВ;
4) оподатковують за нижчою (пільговою) ставкою.
725 Операції з продажу вітчизняних продуктів дитячого харчування молочними кухнями та спеціалізованими магазинами:
1) є об’єктом оподаткування ПДВ;
2) не є об’єктом оподаткування ПДВ;
3) звільнені від оподаткування ПДВ;
4) оподатковують за нижчою (пільговою) ставкою.
726 Операції з надання згідно з переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України, послуг з вищої, середньої, професійно-технічної та початкової освіти закладами освіти, які мають ліцензію на надання таких послуг:
1) є об’єктом оподаткування ПДВ;
2) не є об’єктом оподаткування ПДВ;
3) звільнені від оподаткування ПДВ;
4) оподатковують за нижчою (пільговою) ставкою.
727 Операції з надання послуг з інкасації, розрахунково-касового обслуговування:
1) є об’єктом оподаткування ПДВ;
2) Не є об’єктом оподаткування ПДВ;
3) звільнені від оподаткування ПДВ;
4) оподатковують за нижчою (пільговою) ставкою.
728 Операції з оплати вартості державних платних послуг, обов’язковість отримання (надання) яких зумовлена законодавством:
1) є об’єктом оподаткування ПДВ;
2) не є об’єктом оподаткування ПДВ;
3) звільнені від оподаткування ПДВ;
4) оподатковують за нижчою (пільговою) ставкою.
729 Операції з надання послуг з реєстрації актів громадянського стану державними органами, уповноваженими здійснювати таку реєстрацію згідно із законодавством:
1) є об’єктом оподаткування ПДВ;
2) не є об’єктом оподаткування ПДВ;
3) звільнені від оподаткування ПДВ;
4) оподатковують за нижчою (пільговою) ставкою.
730 Касовий метод податкового обліку ПДВ може обрати особа яка:
1) протягом останніх 12 календарних місяців мала оподатковуваний прибуток, що не перевищував 300000 гривень;
2) протягом останніх 12 календарних місяців мала оподатковувані поставки, вартість яких не перевищує 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
3) протягом останніх 12 календарних місяців мала оподатковувані поставки, вартість яких не перевищує 300000 гривень;
4) протягом останніх 12 календарних місяців мала оподатковуваний прибуток, що не перевищував 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
731 Застосування нульової ставки ПДВ забезпечує:
1) часткове відшкодування ПДВ, що був сплачений постачальнику у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг);
2) повне відшкодування ПДВ, що був сплачений постачальнику у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг);
3) часткове відшкодування ПДВ, що був не сплачений постачальнику у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг);
4) повне відшкодування ПДВ, що був не сплачений постачальнику у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг).
732 Податкове зобов’язання – це:
1) загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді;
2) сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду;
3) загальна сума податку, тільки одержана (не нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді;
4) загальна сума податку, тільки нарахована (не одержана) платником податку у звітному (податковому) періоді.
733 Термін сплати податку на додану вартість:
1) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного податкового періоду;
2) протягом 20 календарних днів, наступних за граничним терміном подання податкової декларації;
3) протягом 10 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного податкового періоду;
4) протягом 10 календарних днів, наступних за граничним терміном подання податкової декларації.
734 ПДВ сплачують до бюджету, якщо:
1) податковий кредит більший за податкове зобов’язання;
2) податкове зобов’язання більше за податковий кредит;
3) податковий кредит дорівнює податковому зобов’язанню;
4) у звітному періоді не виникає ні податковий кредит ні податкове зобов’язання.
735 Відшкодування з бюджету ПДВ можливе, якщо:
1) податковий кредит більший за податкове зобов’язання;
2) податкове зобов’язання більше за податковий кредит;
3) податковий кредит дорівнює податковому зобов’язанню;
4) у звітному періоді не виникає ні податковий кредит ні податкове зобов’язання.
736 Декларація з ПДВ подається до податкових органів:
1) якщо в звітному податковому періоді виникло податкове зобов’язання;
2) якщо в звітному податковому періоді не виникло податкове зобов’язання;
3) незалежно від того чи виникло у звітному податковому періоді податкове зобов’язання чи ні;
4) якщо в звітному податковому періоді виникло податкове відшкодування.
737 Акцизний податок – це:
1) прямий податок на високорентабельні та монопольні товари (продукцію), що виключається із ціни цих товарів (продукції) й оплачується в остаточному підсумку споживачем товару;
2) непрямий податок тільки на монопольні товари (продукцію), що іноді включається до ціни цих товарів (продукції) й оплачується в остаточному підсумку споживачем товару, а не його виробником;
3) непрямий податок на високорентабельні та монопольні товари (продукцію), що включається до ціни цих товарів (продукції) й оплачується в остаточному підсумку виробником такого товару;
4) непрямий податок на високорентабельні та монопольні товари (продукцію), що включається до ціни цих товарів (продукції) й оплачується в остаточному підсумку споживачем товару.
738 Платниками акцизного податку є:
1) виробники підакцизних товарів;
2) суб’єкти підприємницької діяльності, що імпортують підакцизні товари;
3) громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, що ввозять (пересилають) на митну територію України підакцизні товари;
4) усе перелічене.
739 Доход платника податку на прибуток – це:
1) загальна сума доходу платника податку від деяких видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній та нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській економічній зоні, так і за їх межами;
2) загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній та нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській економічній зоні, так і за їх межами;
3) грошові кошти, зараховані на банківські рахунки підприємства, оприбутковані в касах, матеріальні та нематеріальні активи, передані у власність або повне господарське володіння підприємства, передані результати робіт, одержані послуги;
4) суми, які ще не отримані підприємством, але їх розмір вже відомий.
740 Доходи не враховані в попередньому звітному періоді та виявлені в звітному:
1) не враховують до доходу;
2) враховують до доходу;
3) враховують частково до доходу 10%;
4) враховують частково до доходу 50%.
741 Суми коштів у частині надмірно сплачених податків та зборів, що повертаються або мають бути повернені з бюджетів, якщо такі суми не були зараховані до витрат:
1) не враховують до доходу;
2) враховують до доходу;
3) враховують частково до доходу 10%;
4) враховують частково до доходу 50%.
742 Які обмеження щодо річного обсягу виторгу від реалізації продукції та середньооблікової чисельності працюючих встановлено для платників єдиного податку – юридичних осіб?
1) до 500,0 тис. євро в рік і 100 осіб;
2) до 1,0 млн. грн в рік і 50 осіб;
3) до 1,0 млн. грн в рік і 10 осіб;
4) до 500,0 тис. грн в рік і 10 осіб.
743 Який з нижчеперелічених суб’єктів підприємницької діяльності не може застосовувати спрощену систему оподаткування?
1) фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності;
2) виробничі підприємства;
3) суб’єкти підприємницької діяльності, які надають інформаційні послуги;
4) страхові компанії.
744 Який термін подання заяви на право застосовування спрощеної системи оподаткування?
1) за 15 календарних днів до початку нового податкового кварталу;
2) за 15 робочих днів до початку нового податкового кварталу;
3) до 1 січня року, в якому платник бажає працювати на спрощеній системі оподаткування;
4) до 1 грудня року, що передує тому, в якому платник бажає працювати на спрощеній системі оподаткування.
745 Терміном сплати єдиного податку фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності є:
1) не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним;
2) не пізніше 20 числа місяця, наступного за тим, в якому здійснювалась попередня сплата єдиного податку;
3) протягом 20 календарних днів, наступних за граничним терміном подання звітності платниками єдиного податку;
4) протягом 10 календарних днів, наступних за граничним терміном подання звітності платниками єдиного податку.
746 Хто є платником збору за спеціальне водокористування?
1) громадяни, які використовують водні ресурси для власних потреб;
2) суб’єкти підприємницької діяльності, установи, організації, які використовують водні ресурси та користуються водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту;
3) суб’єкти підприємницької діяльності, установи, організації, що використовують водні ресурси та користуються водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, в тому числі органи державної пожежної охорони, які здійснюють протипожежні заходи;
4) Державний комітет України по водному господарству.
747 До складу зборів за спеціальне використання природних ресурсів не входить:
1) Плата за користування надрами для цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин;
2) Збір за спеціальне водокористування;
3) Лісовий збір;
4) Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.
748 Хто обчислює збір за спеціальне використання лісових ресурсів?
1) постійні лісокористувачі;
2) тимчасові лісокористувачі;
3) органи ДПС України;
4) суб’єкти лісових відносин, які видають спеціальні дозволи.
749 Платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства в Україні є:
1) суб’єкти підприємницької діяльності, які вирощують продукцію виноградарства, садівництва і хмелярства;
2) суб’єкти підприємницької діяльності, які реалізують в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольні напої та пиво;
3) фізичні особи, які на власних присадибних ділянках вирощують продукцію виноградарства, садівництва і хмелярства;
4) науково-дослідні установи, які розробляють нові напрями розвитку виноградарства, садівництва і хмелярства.
750 Що є об’єктом оподаткування екологічним податком?
1) обсяги забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря;
2) обсяги фактично використаних видів пального;
3) обсяги відходів, які розміщують у спеціально відведених для цього місцях;
4) усе перелічене.
751 Терміном подання податкового розрахунку екологічного податку є:
1) протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу;
2) протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця;
3) протягом 25 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця;
4) до 1 лютого року, наступного за звітним.
752 Збір – це:
1) обов’язковий платіж, що не справляють з платників зборів, з умовою надання ними державі спеціальної вигоди;
2) обов’язковий платіж, що справляють з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди;
3) не обов’язковий платіж, що справляють з платників зборів, з умовою надання ними державі спеціальної вигоди;
4) обов’язковий платіж, що справляють з платників податків, з умовою отримання ними спеціальної вигоди.
753 Податкова вимога – це:
1)письмова вимога платника до органу державної податкової служби щодо нарахування йому сум податків і зборів;
2) письмова або усна вимога платника до органу державної податкової служби щодо нарахування йому сум податків і зборів;
3)письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу;
4) письмова або усна вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
754 Податкова застава – це:
1)спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов’язання і пені, не сплачених таким платником у визначений строк;
2) спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов’язання і пені, не сплачених таким платником чи його контрагентами у визначений строк;
3) сплата платником податків грошового зобов’язання і пені, не сплачених таким платником чи його контрагентами у визначений строк;
4) сплата платником податків грошового зобов’язання і пені, не сплачених таким платником у визначений строк.
755 Податкові пільги платникам податків встановлює:
1) Верховна Рада України;
2) Верховна Рада України та Верховна Рада Автономної республіки Крим;
3) Верховна Рада України, Верховна Рада Автономної республіки Крим, сільські, селищні ради;
4) Верховна Рада України, Верховна Рада Автономної республіки Крим, сільські, селищні та міські ради.
756 Платники податків, зборів мають право:
1) безоплатно отримувати в органах державної податкової служби інформацію про податки та збори;
2) вести бухгалтерський облік, складати фінансову звітність, зберігати її визначений законом термін;
3) сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни;
4) допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів.
757 Платники податків, зборів зобов’язані:
1) сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни;
2) одержувати та ознайомлюватися з актами перевірок, проведених державними податковими органами;
3) оскаржувати у встановленому законом порядку рішення державних податкових органів та дії їх посадових осіб;
4) одержувати відстрочення сплати податків.
758 Екологічний податок належить до:
1) загальнодержавних податків та зборів;
2) місцевих податків;
3) місцевих зборів;
4) не належить до жодної з перерахованих груп.
759 Туристичний збір належить до:
1) загальнодержавних податків та зборів;
2) місцевих податків;
3) місцевих зборів;
4) не належить до жодної з перерахованих груп.
760 Збір за місця для паркування транспортних засобів належить до:
1) загальнодержавних податків та зборів;
2) місцевих податків;
3) місцевих зборів;
4) не належить до жодної з перерахованих груп.
761 Для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток не враховують доходи:
1) від реалізації товарів;
2) позитивне значення курсових різниць;
3) суми штрафів та/або неустойки чи пені, фактично отримані за рішенням сторін договору або відповідних державних органів, суду;
4) сума попередньої оплати та авансів, отримана в рахунок оплати товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
762 За способом нарахування розрізняють види мита:
1) адвалорне, специфічне, комбіноване;
2) експортне, імпортне, транзитне;
3) антидемпінгове, компенсаційне, спеціальне, сезонне;
4) автономне, конвенційне.
763 За порядком встановлення розрізняють види мита:
1) адвалорне, специфічне, комбіноване;
2) експортне, імпортне, транзитне;
3) антидемпінгове, компенсаційне, спеціальне, сезонне;
4) автономне, конвенційне.
764 За призначенням розрізняють види мита:
1) адвалорне, специфічне, комбіноване;
2) експортне, імпортне, транзитне;
3) антидемпінгове, компенсаційне, спеціальне, сезонне;
4) автономне, конвенційне.
765 Прихильники атомістичної теорії вважали:
1) в умовах вільної конкуренції економічна система регулюється автоматичними механізмами, які здатні забезпечити стабільний розвиток ринкової економіки;
2) заощадження заважають росту економіки, тому їх варто вилучати за допомогою податків;
3) основоположним фактором розвитку економіки є пропозиція;
4) податок – це результат договору між сторонами, за яким підданий вносить державі плату за різні послуги.
766 Єдиний митний тариф затверджує:
1) Президент України;
2) Верховна Рада України;
3) Кабінет Міністрів України;
4) Державна митна служба України.
767 Прихильниками класичної теорії були:
1) М.Фрідман та Дж.М.Кейнс;
2) Г.Стайн та А.Лаффер;
3) А.Сміт та Д.Рікардо;
4) Т.Гоббс та Ж.Монтеск’є.
768 Прихильники кейнсіанської теорії вважали:
1) в умовах вільної конкуренції економічна система регулюється автоматичними механізмами, які здатні забезпечити стабільний розвиток ринкової економіки;
2) заощадження заважають росту економіки, тому їх варто вилучати за допомогою податків;
3) основоположним фактором розвитку економіки є пропозиція;
4) рівень товарних цін прямо залежить від кількості коштів обігу та податків.
769 Прихильники теорії пропозиції вважали, що:
1)збільшення ставки оподаткування гарантує зростання державних доходів;
2) зниження ставки оподаткування гарантує зростання державних доходів;
3) податки - це один з факторів економічного розвитку і регулювання;
4) існує оптимальний розмір ставки оподаткування, при якій доходи держави максимальні.
770 Прихильниками атомістичної теорії були:
1) М.Фрідман та Дж.М.Кейнс;
2) Г.Стайн та А.Лаффер;
3) А.Сміт та Д.Рікардо;
4) Т.Гоббс та Ж.Монтеск’є.
771 Митна вартість товару – це:
1) ціна, що відображає сукупність витрат, понесених до перетину митного кордону держави;
2) вихідна розрахункова одиниця для обчислення адвалерних митних платежів;
3) ціна товару у зовнішньоекономічних відносинах, визначена у національних грошових одиницях;
4) усе перелічене.
772 Характерними ознаками оцінки товарів у митних цілях є:
1) митна вартість завжди виступає ціною купівлі-продажу товару;
2) митна вартість не може дорівнювати нулю;
3) митну вартість визначають у вільноконвертованій валюті;
4) усе перелічене.
773 До функцій митної вартості товарів належать:
1) компенсаційна;
2) розподільна;
3) фіскальна;
4) регулятивна.
774 Особливості фактурної вартості товару полягають у:
1) використанні цієї вартості для системи валютного контролю;
2) зазначенні цієї вартості тільки у національній валюті;
3) використанні цієї вартості як вихідної розрахункової одиниці для нарахування адвалерних митних платежів;
4) її розрахунку як сукупності витрат, понесених до перетину митного кордону держави.
775 Митна вартість при вивезенні товарів за межі України на підставі договору купівлі-продажу включає:
1) фактурну вартість товару;
2) витрати на транспортування і страхування до моменту перетину митного кордону країни;
3) ліцензійні та інші платежі за право використання об’єктів інтелектуальної власності;
4) усе перелічене.
776 Визначення вартості товару, який ввозять на митну територію України, за ціною угоди (метод 1), ґрунтується на таких принципах:
1) імпортер має повне право власності на товар;
2) учасники зовнішньоекономічної угоди не є взаємопов’язаними особами;
3) жодна частина прибутку від використання товару не буде надходити на користь продавця;
4) усіх перелічених принципах.
777 Митна вартість при імпорті товару не може бути обчислена за ціною угоди (метод 1), якщо:
1) ввезений товар не є предметом продажу;
2) до ціни угоди потрібно провести додаткові нарахування, які документально підтверджені;
3) операція купівлі-продажу товару проводиться між взаємопов’язаними особами, однак це не впливає на розмір ціни товару;
4) існують усі перелічені обмеження.
7 78 При порівнянні однорідності товарів (для методів 2 і 3 визначення митної вартості при імпорті) аналізують такі їхні параметри, як:
1) фізичні характеристики товару;
2) функції і сферу застосування товару;
3) комерційну взаємозамінність товарів;
4) усе перелічене.
779 Головними положеннями визначення митної вартості за ціною угоди з ідентичними та подібними товарами (методи 2 і 3) є:
1) у разі ввезення аналогічних товарів на інших комерційних умовах ці умови не враховують при розрахунку митної вартості оцінюваного товару;
2) при наявності більше однієї ціни угоди щодо ідентичних (або подібних) товарів обирають найнижчу з них;
3) товари походять з різних країн;
4) товари можуть бути виготовлені різними виробниками.
780 При розрахунку митної вартості імпортованого товару за ціною угоди з ідентичними та подібними товарами (методи 2 і 3) необхідно дотримуватися таких умов:
1) товари продані для ввезення на територію України;
2) аналогічні товари ввозилися у тій самій кількості, що й оцінювані;
3) аналогічні товари ввозилися приблизно на однакових умовах з оцінюваними;
4) усіх перелічених умов.
781 Методи оцінки товару при імпорті за ціною угоди щодо ідентичних і подібних товарів (методи 2 і 3) не використовують, якщо:
1) існують розбіжності комерційного рівня з можливістю їхнього коригування;
2) товари ввезені приблизно на однакових умовах, що й оцінювані;
3) відмінні умови закупівлі і транспортування товару, що впливає на розмір ціни;
4) документально підтверджені необхідні нарахування до вартості оцінюваних товарів.
782 Базою для розрахунку митної вартості імпортованих товарів на підставі віднімання (метод 4) є:
1) ціна ввезених ідентичних або подібних товарів на внутрішньому ринку;
2) ціна ввезених ідентичних або подібних товарів на міжнародному ринку;
3) ціна ввезених ідентичних або подібних товарів на ринку країни-експортера;
4) ціна ввезених ідентичних або подібних товарів на ринку країн-учасниць СОТ.
783 Формула для визначення митної вартості імпортованого товару на підставі розрахунку (метод 4) має вигляд:
1) 
;
2) 
;
3) 
;
4) 
.
7 84 До принципів застосування методу 4 визначення митної вартості товарів при імпорті (на підставі віднімання) належать:
1) за основу розрахунку беруть ціну одиниці товару, що продають найбільшою партією в Україні;
2) ввезені аналогічні товари становлять незначний відсоток продажу в Україні;
3) експортер та імпортер можуть бути взаємопов’язаними особами;
4) усі перелічені принципи.
785 Для розрахунку митної вартості імпортованого товару на підставі додавання (за методом 5) використовують формулу:
1) 
;
2) 
;
3) ;
4) .
786 Митну вартість імпортованих товарів на підставі додавання (метод 5) не можна визначити, якщо:
1) наявна інформація про витрати виробництва оцінюваних товарів за межами країни;
2) виробник може надати відомості про виробничі витрати для їхньої перевірки;
3) складно одержати й підтвердити інформацію про витрати на виробництво оцінюваного товару;
4) покупець і продавець не є взаємозалежними особами.
787 Резервний метод оцінки імпортованих товарів у митних цілях передбачає:
1) розрахунок митної вартості товару за допомогою експертної оцінки, порівняння із звичайним рівнем витрат на аналогічні компоненти (для методу 1);
2) за основу митної оцінки можна розглядати вартість ідентичних або подібних товарів, виготовлених іншим виробником (для методів 2 і 3);
3) певну переробку товарів, зміну їхнього вигляду (для методів 4 і 5);
4) усе перелічене.
788 Обчислення митної вартості товарів при імпорті за резервним методом базується на таких принципах:
1) використання вартості, заснованої на фактичних цінах;
2) сумісність з комерційною практикою;
3) використання як бази оцінки ввезених товарів вартості товарів вітчизняного походження;
4) правильні відповіді 1 і 2.
789 Метод 6 (резервний) митної оцінки при ввезені товарів застосовують у випадках, якщо:
1) товари не перепродають в країні імпорту;
2) реімпортують товари після ремонту або модифікації;
3) постачають унікальну продукцію, твори мистецтва;
4) в усіх перелічених випадках.
790 До адміністративних важелів коригування митної вартості товарів відносять:
1) розрахункові і фіксовані ціни;
2) ціни на внутрішньому і міжнародному товарному ринках;
3) індикативні і мінімальні ціни;
4) державні і ринкові ціни.
791 Індикативні ціни у зовнішньоекономічній діяльності встановлюють переважно з метою:
Регулювання експорту;
2) регулювання імпорту;
3) регулювання міжнародних розрахунків;
4) в усіх перелічених випадках.
792 Індикативні ціни можуть запроваджувати на товари:
1) щодо яких застосовують антидемпінгові процедури;
2) щодо яких встановлено квотування та ліцензування;
3) які підпадають під міжнародні зобов’язання України;
4) на всі перелічені товари.
793 Мінімальна митна вартість є об’єктом нарахування митних платежів, якщо:
1) заявлена декларантом митна вартість товару є вищою, ніж визначена державою мінімальна ціна;
2) заявлена у декларації митна вартість товару є нижчою, ніж визначена державою мінімальна ціна;
3) до товарів застосовують спеціальні імпортні процедури;
4) у будь-якому випадку, коли на товар встановлено мінімальну ціну імпорту в Україну.
7 94 Митні платежі – це:
1) непрямі податки, які стягують при проведенні зовнішньоекономічних операцій;
2) податки й збори, що нараховують при переміщенні товарів через митний кордон країни;
3) стаття доходів бюджету;
4) усе перелічене.
795 За економічною природою митні платежі поділяють на:
1) прямі, непрямі;
2) основні, додаткові;
3) ввізні, вивізні;
4) постійні, тимчасові.
796 За способами нарахування митні платежі класифікують на:
1) імпорті, експортні, транзитні;
2) сезонні, антидемпінгові, компенсаційні;
3) адвалорні, специфічні, комбіновані;
4) автономні, конвенційні, преференційні.
797 Відповідно до напряму переміщення товарів розрізняють:
1) ввізні, вивізні митні платежі;
2) повні, преференційні митні платежі;
3) прямі, непрямі митні платежі;
4) особливі, спеціальні митні платежі.
798 Адвалерне мито встановлюють:
1) у грошовому виразі на одиницю виміру товару;
2) терміном до 4-х місяців;
3) у відсотках до митної вартості товарів;
4) терміном на 1 рік.
799 У грошовому виразі до встановленого фізичного виміру товару нараховують:
1) адвалерне мито;
2) специфічне мито;
3) комбіноване мито;
4) спеціальне мито.
800 Митний тариф України містить:
1) деталізований перелік товарів, що оподатковують митними платежами;
2) способи нарахування і ставки мита;
3) коефіцієнти нарахувань і знижок до митних платежів;
4) усе перелічене.
801 До механізму застосування митного тарифу належать такі елементи:
1) товарна класифікація об’єкта оподаткування;
2) визначення країни походження товару;
3) методи оцінки та оподаткування товарів
4) усі перелічені.
802 До предметів і товарів, які вважають повністю виробленими в країні, належать:
1) корисні копалини, рослинна і тваринна продукція;
2) продукція, технології, отримані у космосі на суднах, що належать країні;
3) вторинна сировина і відходи, які є результатом проведених у державі операцій;
4) усі перелічені.
803 Головними критеріями визначення номінального рівня мита є:
1) різниця між внутрішніми та світовими цінами;
2) дотримання інтересів іноземних виробників і споживачів;
3) можливість заміни вітчизняної продукції імпортованою;
4) усі перелічені.
804 Головними цілями застосування ввізного мита можуть бути:
1) створення сприятливих умов для розвитку національного виробництва;
2) збільшення доходів держави;
3) оптимізація торгівельного балансу;
4) усі перелічені.
805 Принцип ескалації тарифу передбачає:
1) зниження ставок ввізного мита зі збільшенням ступеня обробки продукції;
2) підвищення ставок ввізного мита зі збільшенням ступеня обробки продукції;
3) збільшення ступеня обробки продукції у міру підвищення ставок ввізного мита;
4) збільшення ступеня обробки товару у міру зниження ставок ввізного мита.
806 Преференційні ставки ввізного мита застосовують до товарів:
1) походженням з країн, які разом з Україною входять у митні союзи або утворюють спеціальні митні зони;
2) походженням з країн чи економічних союзів, які користуються в Україні режимом найбільшого сприяння;
3) які ввозять в Україну з країн, з котрими укладені угоди про вільну торгівлю;
4) країна походження яких не визначена.
807 До товарів походженням з України встановлюють:
1) повні ставки ввізного мита;
2) пільгові ставки ввізного мита;
3) преференційні ставки ввізного мита;
4) особливі ставки ввізного мита.
808 До товарів, які походять з країн чи економічних союзів, що користуються в Україні режимом найбільшого сприяння, застосовують:
1) повні ставки ввізного мита;
2) пільгові ставки ввізного мита;
3) преференційні ставки ввізного мита;
4) особливі ставки ввізного мита.
809 З метою запобігання надлишковому вивезенню товарів національного виробництва держава встановлює:
1) імпортне мито;
2) транзитне мито;
Експортне мито;
4) пільгове мито.
810 Запровадження вивізного мита у зовнішньоекономічних відносинах може:
1) скоротити дефіцит сировини в країні;
2) забезпечувати інтереси держави, що має монопольне право на встановлення цін щодо товару експорту;
3) посилювати ефект перерозподілу прибутків у межах країни;
4) досягати усього переліченого.
811 Як чинник боротьби з інфляцією, збільшення валютних надходжень до країни використовують:
1) імпортне мито;
2) антидемпінгове мито;
Експортне мито;
4) компенсаційне мито.
812 При ввезенні до країни товарів, для виробництва яких використовували субсидії, держава може застосовувати:
1) специфічне мито;
2) антидемпінгове мито;
3) компенсаційне мито;
4) сезонне мито.
813 Органи державної податкової служби мають право:
1) проводити перевірки платників податків;
2) звертатись до суду щодо зупинення видаткових операцій платників податків на рахунках такого платника податків у банках;
3) запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування податків і зборів;
4) усе перелічене.
814 Органи державної податкової служби мають право:
1) складати стосовно посадових осіб платників податків протоколи про адміністративні правопорушення;
2) звертатись до суду щодо зупинення видаткових операцій платників податків на рахунках такого платника податків у банках;
3) запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування податків і зборів;
4) усе перелічене.
815 Органи державної податкової служби не мають права:
1) проводити перевірки платників податків;
2) проводити перевірки Національного банку України;
3) звертатись до суду щодо зупинення видаткових операцій платників податків на рахунках такого платника податків у банках;
4) усе перелічене.
816 Посадові особи органів державної податкової служби зобов’язані:
1) складати стосовно посадових осіб платників податків протоколи про адміністративні правопорушення;
2) звертатись до суду щодо зупинення видаткових операцій платників податків на рахунках такого платника податків у банках;
3) забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій;
4) усе перелічене.
817 Посадові особи органів державної податкової служби зобов’язані:
1) коректно та уважно ставитись до платників податків;
2) звертатись до суду щодо зупинення видаткових операцій платників податків на рахунках такого платника податків у банках;
3) запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування податків і зборів;
4) усе перелічене.
818 Зміна строку сплати податку здійснюється у формі:
1) відстрочки;
2) розстрочки;
3) податкового кредиту;
4) усе перелічене.
819 У Податковому кодексі встановлений такий метод визначення звичайної ціни:
1) порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу);
2) «витрати мінус»;
3) ціни купівлі;
4) усе перелічене.
820 У Податковому кодексі встановлений такий метод визначення звичайної ціни:
1) «витрати мінус»;
2) чистого збитку;
3) ціни перепродажу;
4) усе перелічене.
821 Підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є:
1) інформація органів державної реєстрації;
2) інформація банків;
3) інформація, що надається платниками податків;
4) усе перелічене.
822 Який ефект справляє впровадження імпортного тарифу в державі?
1) знижує життєвий рівень споживачів у країні;
2) виробники отримують вигоду у разі обмеження імпорту конкуруючої продукції;
3) частина загальних втрат споживачів надходить до бюджету;
4) усе перелічене.
823 Встановлення оптимального рівня ввізного мита передбачає, що:
1) держава не є конкурентоспроможною на світовому ринку;
2) значну частину надходжень до бюджету держави сплачує закордонний постачальник товару, а не вітчизняний споживач;
3) зниження цін на внутрішньому ринку для споживачів відбувається за рахунок втрат імпортерів;
4) усе перелічене
824 Застосування вивізного (експортного) мита веде до:
1) зниження ціни на внутрішньому ринку для споживачів товару;
2) економічних втрат експортерів і виробників цього товару;
3) збільшення надходжень до бюджету держави;
4) усього переліченого.
825 Розмір оптимального експортного митного тарифу визначають:
1) прямо пропорційно до кількості країн-імпортерів товару, якщо держава є монополістом на світовому ринку;
2) обернено пропорційно до кількості країн-імпортерів товару, якщо держава є монополістом на світовому ринку;
3) прямо пропорційно до кількості країн-імпортерів товару, якщо держава не є монополістом на світовому ринку;
4) обернено пропорційно до кількості країн-імпортерів товару, якщо держава не є монополістом на світовому ринку.
826 Механізм нарахування мита за адвалерними ставками має такий вигляд:
1) 
;
2) 
;
3) 
;
4) 
.
827 За формулою нараховують:
1) адвалерне мито;
2) специфічне мито;
3) комбіноване мито;
4) компенсаційне мито.
828 Нарахування антидемпінгового і компенсаційного мита при застосуванні мінімальної митної вартості товару проводять таким чином:
1) ;
2) ;
3) ;
4) .
829 Від сплати мита відповідно до митного законодавства України звільняють:
1) транспортні засоби, що здійснюють регулярні транспортні перевезення;
2) валюту України, іноземну валюту, цінні папери і банківські метали;
3) товари, які підлягають оберненню у державну власність;
4) всі перелічені товари і предмети.
830 Зниження рівня митного оподаткування допускають до товарів, які:
1) відремонтовані та раніше ввезенні чи вивезені;
2) ушкоджені, але придатні до використання виробів чи матеріалів;
3) ввозяться у спеціальні митні зони;
4) вивозять з України.
831 Об’єктом оподаткування акцизним податком у зовнішньоекономічній діяльності виступає:
1) вартість товарів, які ввозять на митну територію України;
2) вартість продукції у межах товарообмінних операцій;
3) вартість алкогольних напоїв і тютюнових виробів, які ввозять на територію України;
4) усе перелічене.
832 Акцизний податок не нараховують на такі види зовнішньоекономічних відносин, як:
1) вивезення (експорт) підакцизних товарів;
2) розміщення підакцизних товарів на митних складах, у магазинах безмитної торгівлі;
3) імпорт сировини для виробництва алкогольних напоїв і тютюнових виробів, яку ввозять підприємства-виробники;
4) усі перелічені.
833 Суму акцизного податку за адвалерною ставкою для товарів, що оподатковують ввізним митом, нараховують за формулою:
1) 
;
2) 
;
3) 
;
4) 
.
834 Об’єктом оподаткування податком на додану вартість у зовнішньоекономічній діяльності є:
1) ввезення товарів у режимі імпорту або реімпорту;
2) ввезення товарів за договорами лізингу (оренди) і застави;
3) постачання товарів з території магазинів безмитної торгівлі на митну територію України для вільного обігу;
4) усе перелічене.
835 Механізм стягнення податку на додану вартість у міжнародній практиці ґрунтується на принципах:
1) експорту або імпорту;
2) купівлі-продажу або бартеру-обміну;
