Податки на доходи, податки на споживання, податки на майно;

4) загальнодержавні та місцеві.

697 Залежно від рівня державних структур, які встановлюють податки, їх поділяють на:

1) прямі та обернені;

2) прямі та непрямі;

3) податки на доходи, податки на споживання, податки на майно;

4) загальнодержавні та місцеві.

698 За способом стягнення розрізняють види податків:

1) розкладні податки та окладні податки;

2) прямі та непрямі;

3) податки на доходи, податки на споживання, податки на майно;

4) загальнодержавні та місцеві.

699 Суб’єктами податкової роботи в Україні є:
1) Держава, органи податкової служби і платники податків;

2) Держава, органи податкової служби, платники податків і громадяни;

3) Верховна Рада України, органи виконавчої влади, податкової служби і платники податків;

4) Верховна Рада України, органи виконавчої влади, податкової служби, платники податків і громадяни.
700 Начальників ДПІ призначають на посаду:
1) Кабінет Міністрів України;

2) Голова ДПА в області;

3) Голова обласної адміністрації;
4) Голова ДПА України.
701 Платниками ПДВ є:

1) будь-яка особа, яка провадить господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку;

2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає обов’язковій реєстрації як платник цього податку;

3) будь-яка особа, яка імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком;

4) усе перелічене.

702 Станом на 01.05.2010р. об’єкти оподаткування ПДВ оподатковуються за ставкою:
1) 15%;

2) 17%;

3) 20%;

4) 25%.
703 Платники ПДВ проходять спеціальну реєстрацію у:

1) Міністерстві фінансів України;

2) ДПІ за місцем їх знаходження;

3) ДПА за місцем їх знаходження;

4) ДПІ або ДПА за місцем їх знаходження.

704 Доходи платника податку на прибуток, що враховують при обчисленні об’єкта оподаткування – це:

1) доходи зменшені на суму витрат;

2) доходи збільшені на суму амортизаційних відрахувань;

3) доходи від операційної діяльності та інші доходи згідно законодавства;

4) доходи, зменшені на суму витрат та суму амортизаційних відрахувань.

705 Для обчислення об’єкта оподаткування податком на прибуток не використовують показник:

Чистий прибуток;

2) собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг;

3) інші витрати звітного податкового періоду;
4) доходи звітного періоду.
706 Витрати на сплату збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності:

1) зараховують до доходів;
2) зараховують до витрат;

3) зараховують до витрат частково;

4) віднімають від суми витрат.

707 Витрати на відрядження фізичних осіб:

1) зараховують до доходів;
2) зараховують до витрат, якщо підтверджені відповідними документами та понесені у межах норм;

3) зараховують частково до витрат – 2% таких витрат;

4) віднімають від суми витрат.

708 Витрати на виплату заробітної плати:

1) зараховують до доходів;

2) зараховують до витрат, крім тих, що звільняються від оподаткування;

3) зараховують частково до витрат - 50 % таких витрат;

4) віднімають від суми витрат.

709 Суми збору на обов’язкове соціальне страхування:

1) зараховують до доходів;

2) зараховують до витрат, крім тих, що звільняються від оподаткування;

3) зараховують частково до витрат - 50 % таких витрат;

4) віднімають від суми витрат.

710 Метод нарахування амортизації на підприємстві:

1) визначає ДПІ за місцем реєстрації платника з метою складання звітності;

2) визначає Верховна Рада України з метою складання звітності;

3) визначає платник податку у наказі про облікову політику з метою складання звітності;

4) визначає Міністерство фінансів України з метою складання звітності.

711 Визначення доходів підприємства регламентується:

1) ЗУ “ Про систему оподаткування ”і Податковим кодексом;

2) ЗУ “ Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”;

3) Податковим кодексом;

4) П(С)БО і Податковим кодексом.

712 Місцеві податки та збори:

1) зараховують до доходів;

Зараховують до витрат;

3) не зараховують до витрат;

4) зараховують до витрат частково - у розмірі 50 %.

713 У 2011 році розмір загальної податкової соціальної пільги становить:

1) 17грн.

Грн.

3) 750,50грн.

4) 1320грн.

714 Податкова знижка по ПДФО може бути нарахо­вана виключно:

1) резиденту, що має реєстраційний номер облікової картки платника податку;

2) резиденту або нерезиденту, що має реєстраційний номер облікової картки платника податку;

3) нерезиденту що має реєстраційний номер облікової картки платника податку;

4) нерезиденту, що не має реєстраційного номера облікової картки платника податку.

715 Використання землі в Україні:

Платне;

2) безкоштовне;

3) в деяких регіонах платне;

4) в деяких регіонах безкоштовне.

716 До підакцизних товарів не належить:
1) спирт етиловий;

2) тютюнові вироби;

Шоколад;

4) автомобілі легкові.
717 Плату за землю справляють у вигляді:

1) лише земельного податку;

2) лише орендної плати;

3) мита;

4) земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки землі.

718 На розмір ставки збору за першу реєстрацію транспортного засобу впливає:
1) вантажопідйомність автомобіля;

2) пробіг автомобіля;

3) об’єм циліндрів двигуна автомобіля;

4) час випуску (виробництва) автомобіля.

719 Об’єктами оподаткування збором за першу реєстрацію транспортного засобу є:

1) власники транспортних засобів;

2) транспортні засоби;

3) водії;

4) пасажири.

720 Податок на нерухомість справляють з:

1) усіх підприємств та організацій;

2) усіх фізичних осіб;

3) юридичних осіб та фізичних осіб;

4) юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств.

721 Ставка податку з доходів фізичних осіб становить:

1) 13 відсотків від об’єкта оподаткування;

2) 15 відсотків від об’єкта оподаткування;

3) 20 відсотків від об’єкта оподаткування;

4) 25 відсотків від об’єкта оподаткування.

722 На величину єдиного податку із суб’єктів малого підприємництва (фізичних осіб) впливає:
1) сума балансового прибутку;

2) сума виручки від реалізації продукції;

3) чисельність працівників;

4) сума податку на додану вартість, що його сплачувала фізична особа.

723 До місцевих податків і зборів належить:
1) податок на землю;

2) гербовий збір;

3) збір за використання місцевої символіки;

4) податок на нерухомість.

724 Операції з поставки товарів (робіт, послуг) на митній території України:

1) є об’єктом оподаткування ПДВ;

2) не є об’єктом оподаткування ПДВ;

3) звільнені від оподаткування ПДВ;

4) оподатковують за нижчою (пільговою) ставкою.

725 Операції з продажу вітчизняних продуктів дитячого харчування молочними кухнями та спеціалізованими магазинами:

1) є об’єктом оподаткування ПДВ;

2) не є об’єктом оподаткування ПДВ;

3) звільнені від оподаткування ПДВ;

4) оподатковують за нижчою (пільговою) ставкою.

726 Операції з надання згідно з переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України, послуг з вищої, середньої, професійно-технічної та початкової освіти закладами освіти, які мають ліцензію на надання таких послуг:

1) є об’єктом оподаткування ПДВ;

2) не є об’єктом оподаткування ПДВ;

3) звільнені від оподаткування ПДВ;

4) оподатковують за нижчою (пільговою) ставкою.

727 Операції з надання послуг з інкасації, розрахунково-касового обслуговування:

1) є об’єктом оподаткування ПДВ;

2) Не є об’єктом оподаткування ПДВ;

3) звільнені від оподаткування ПДВ;

4) оподатковують за нижчою (пільговою) ставкою.

728 Операції з оплати вартості державних платних послуг, обов’язковість отримання (надання) яких зумовлена законодавством:

1) є об’єктом оподаткування ПДВ;

2) не є об’єктом оподаткування ПДВ;

3) звільнені від оподаткування ПДВ;

4) оподатковують за нижчою (пільговою) ставкою.

729 Операції з надання послуг з реєстрації актів громадянського стану державними органами, уповноваженими здійснювати таку реєстрацію згідно із законодавством:

1) є об’єктом оподаткування ПДВ;

2) не є об’єктом оподаткування ПДВ;

3) звільнені від оподаткування ПДВ;

4) оподатковують за нижчою (пільговою) ставкою.

730 Касовий метод податкового обліку ПДВ може обрати особа яка:

1) протягом останніх 12 календарних місяців мала оподатковуваний прибуток, що не перевищував 300000 гривень;

2) протягом останніх 12 календарних місяців мала оподатковувані поставки, вартість яких не перевищує 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

3) протягом останніх 12 календарних місяців мала оподатковувані поставки, вартість яких не перевищує 300000 гривень;

4) протягом останніх 12 календарних місяців мала оподатковуваний прибуток, що не перевищував 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

731 Застосування нульової ставки ПДВ забезпечує:

1) часткове відшкодування ПДВ, що був сплачений постачальнику у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг);

2) повне відшкодування ПДВ, що був сплачений постачальнику у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг);

3) часткове відшкодування ПДВ, що був не сплачений постачальнику у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг);

4) повне відшкодування ПДВ, що був не сплачений постачальнику у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

732 Податкове зобов’язання – це:

1) загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді;

2) сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду;

3) загальна сума податку, тільки одержана (не нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді;

4) загальна сума податку, тільки нарахована (не одержана) платником податку у звітному (податковому) періоді.

733 Термін сплати податку на додану вартість:
1) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного податкового періоду;

2) протягом 20 календарних днів, наступних за граничним терміном подання податкової декларації;

3) протягом 10 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного податкового періоду;

4) протягом 10 календарних днів, наступних за граничним терміном подання податкової декларації.

734 ПДВ сплачують до бюджету, якщо:

1) податковий кредит більший за податкове зобов’язання;

2) податкове зобов’язання більше за податковий кредит;

3) податковий кредит дорівнює податковому зобов’язанню;

4) у звітному періоді не виникає ні податковий кредит ні податкове зобов’язання.

735 Відшкодування з бюджету ПДВ можливе, якщо:

1) податковий кредит більший за податкове зобов’язання;

2) податкове зобов’язання більше за податковий кредит;

3) податковий кредит дорівнює податковому зобов’язанню;

4) у звітному періоді не виникає ні податковий кредит ні податкове зобов’язання.

736 Декларація з ПДВ подається до податкових органів:

1) якщо в звітному податковому періоді виникло податкове зобов’язання;

2) якщо в звітному податковому періоді не виникло податкове зобов’язання;

3) незалежно від того чи виникло у звітному податковому періоді податкове зобов’язання чи ні;

4) якщо в звітному податковому періоді виникло податкове відшкодування.

737 Акцизний податок – це:

1) прямий податок на високорентабельні та монопольні товари (продукцію), що виключається із ціни цих товарів (продукції) й оплачується в остаточному підсумку споживачем товару;

2) непрямий податок тільки на монопольні товари (продукцію), що іноді включається до ціни цих товарів (продукції) й оплачується в остаточному підсумку споживачем товару, а не його виробником;

3) непрямий податок на високорентабельні та монопольні товари (продукцію), що включається до ціни цих товарів (продукції) й оплачується в остаточному підсумку виробником такого товару;

4) непрямий податок на високорентабельні та монопольні товари (продукцію), що включається до ціни цих товарів (продукції) й оплачується в остаточному підсумку споживачем товару.

738 Платниками акцизного податку є:

1) виробники підакцизних товарів;

2) суб’єкти підприємницької діяльності, що імпортують підакцизні товари;

3) громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, що ввозять (пересилають) на митну територію України підакцизні товари;

4) усе перелічене.

739 Доход платника податку на прибуток – це:

1) загальна сума доходу платника податку від деяких видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній та нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській економічній зоні, так і за їх межами;

2) загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній та нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській економічній зоні, так і за їх межами;

3) грошові кошти, зараховані на банківські рахунки підприємства, оприбутковані в касах, матеріальні та нематеріальні активи, передані у власність або повне господарське володіння підприємства, передані результати робіт, одержані послуги;

4) суми, які ще не отримані підприємством, але їх розмір вже відомий.

740 Доходи не враховані в попередньому звітному періоді та виявлені в звітному:

1) не враховують до доходу;
2) враховують до доходу;

3) враховують частково до доходу 10%;

4) враховують частково до доходу 50%.

741 Суми коштів у частині надмірно сплачених податків та зборів, що повертаються або мають бути повернені з бюджетів, якщо такі суми не були зараховані до витрат:

1) не враховують до доходу;
2) враховують до доходу;

3) враховують частково до доходу 10%;

4) враховують частково до доходу 50%.

742 Які обмеження щодо річного обсягу виторгу від реалізації продукції та середньооблікової чисельності працюючих встановлено для платників єдиного податку – юридичних осіб?

1) до 500,0 тис. євро в рік і 100 осіб;

2) до 1,0 млн. грн в рік і 50 осіб;

3) до 1,0 млн. грн в рік і 10 осіб;

4) до 500,0 тис. грн в рік і 10 осіб.

743 Який з нижчеперелічених суб’єктів підприємницької діяльності не може застосовувати спрощену систему оподаткування?

1) фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності;

2) виробничі підприємства;

3) суб’єкти підприємницької діяльності, які надають інформаційні послуги;

4) страхові компанії.

744 Який термін подання заяви на право застосовування спрощеної системи оподаткування?

1) за 15 календарних днів до початку нового податкового кварталу;

2) за 15 робочих днів до початку нового податкового кварталу;

3) до 1 січня року, в якому платник бажає працювати на спрощеній системі оподаткування;

4) до 1 грудня року, що передує тому, в якому платник бажає працювати на спрощеній системі оподаткування.

745 Терміном сплати єдиного податку фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності є:

1) не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним;

2) не пізніше 20 числа місяця, наступного за тим, в якому здійснювалась попередня сплата єдиного податку;

3) протягом 20 календарних днів, наступних за граничним терміном подання звітності платниками єдиного податку;

4) протягом 10 календарних днів, наступних за граничним терміном подання звітності платниками єдиного податку.

746 Хто є платником збору за спеціальне водокористування?

1) громадяни, які використовують водні ресурси для власних потреб;

2) суб’єкти підприємницької діяльності, установи, організації, які використовують водні ресурси та користуються водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту;

3) суб’єкти підприємницької діяльності, установи, організації, що використовують водні ресурси та користуються водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, в тому числі органи державної пожежної охорони, які здійснюють протипожежні заходи;

4) Державний комітет України по водному господарству.

747 До складу зборів за спеціальне використання природних ресурсів не входить:

1) Плата за користування надрами для цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин;

2) Збір за спеціальне водокористування;

3) Лісовий збір;

4) Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

748 Хто обчислює збір за спеціальне використання лісових ресурсів?

1) постійні лісокористувачі;

2) тимчасові лісокористувачі;

3) органи ДПС України;

4) суб’єкти лісових відносин, які видають спеціальні дозволи.

749 Платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства в Україні є:

1) суб’єкти підприємницької діяльності, які вирощують продукцію виноградарства, садівництва і хмелярства;

2) суб’єкти підприємницької діяльності, які реалізують в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольні напої та пиво;

3) фізичні особи, які на власних присадибних ділянках вирощують продукцію виноградарства, садівництва і хмелярства;

4) науково-дослідні установи, які розробляють нові напрями розвитку виноградарства, садівництва і хмелярства.

750 Що є об’єктом оподаткування екологічним податком?

1) обсяги забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря;

2) обсяги фактично використаних видів пального;

3) обсяги відходів, які розміщують у спеціально відведених для цього місцях;

4) усе перелічене.

751 Терміном подання податкового розрахунку екологічного податку є:

1) протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу;

2) протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця;

3) протягом 25 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця;

4) до 1 лютого року, наступного за звітним.

752 Збір – це:

1) обов’язковий платіж, що не справляють з платників зборів, з умовою надання ними державі спеціальної вигоди;

2) обов’язковий платіж, що справляють з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди;

3) не обов’язковий платіж, що справляють з платників зборів, з умовою надання ними державі спеціальної вигоди;

4) обов’язковий платіж, що справляють з платників податків, з умовою отримання ними спеціальної вигоди.

753 Податкова вимога – це:

1)письмова вимога платника до органу державної податкової служби щодо нарахування йому сум податків і зборів;

2) письмова або усна вимога платника до органу державної податкової служби щодо нарахування йому сум податків і зборів;

3)письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу;

4) письмова або усна вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

754 Податкова застава – це:

1)спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов’язання і пені, не сплачених таким платником у визначений строк;

2) спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов’язання і пені, не сплачених таким платником чи його контрагентами у визначений строк;

3) сплата платником податків грошового зобов’язання і пені, не сплачених таким платником чи його контрагентами у визначений строк;

4) сплата платником податків грошового зобов’язання і пені, не сплачених таким платником у визначений строк.

755 Податкові пільги платникам податків встановлює:

1) Верховна Рада України;

2) Верховна Рада України та Верховна Рада Автономної республіки Крим;

3) Верховна Рада України, Верховна Рада Автономної республіки Крим, сільські, селищні ради;

4) Верховна Рада України, Верховна Рада Автономної республіки Крим, сільські, селищні та міські ради.

756 Платники податків, зборів мають право:

1) безоплатно отримувати в органах державної податкової служби інформацію про податки та збори;

2) вести бухгалтерський облік, складати фінансову звітність, зберігати її визначений законом термін;

3) сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни;

4) допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів.

757 Платники податків, зборів зобов’язані:

1) сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни;

2) одержувати та ознайомлюватися з актами перевірок, проведених державними податковими органами;

3) оскаржувати у встановленому законом порядку рішення державних податкових органів та дії їх посадових осіб;

4) одержувати відстрочення сплати податків.

758 Екологічний податок належить до:

1) загальнодержавних податків та зборів;

2) місцевих податків;

3) місцевих зборів;

4) не належить до жодної з перерахованих груп.

759 Туристичний збір належить до:

1) загальнодержавних податків та зборів;

2) місцевих податків;

3) місцевих зборів;

4) не належить до жодної з перерахованих груп.

760 Збір за місця для паркування транспортних засобів належить до:

1) загальнодержавних податків та зборів;

2) місцевих податків;

3) місцевих зборів;

4) не належить до жодної з перерахованих груп.

761 Для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток не враховують доходи:

1) від реалізації товарів;

2) позитивне значення курсових різниць;

3) суми штрафів та/або неустойки чи пені, фактично отримані за рішенням сторін договору або відповідних державних органів, суду;
4) сума попередньої оплати та авансів, отримана в рахунок оплати товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
762 За способом нарахування розрізняють види мита:

1) адвалорне, специфічне, комбіноване;

2) експортне, імпортне, транзитне;

3) антидемпінгове, компенсаційне, спеціальне, сезонне;

4) автономне, конвенційне.

763 За порядком встановлення розрізняють види мита:

1) адвалорне, специфічне, комбіноване;

2) експортне, імпортне, транзитне;

3) антидемпінгове, компенсаційне, спеціальне, сезонне;

4) автономне, конвенційне.

764 За призначенням розрізняють види мита:

1) адвалорне, специфічне, комбіноване;

2) експортне, імпортне, транзитне;

3) антидемпінгове, компенсаційне, спеціальне, сезонне;

4) автономне, конвенційне.

765 Прихильники атомістичної теорії вважали:

1) в умовах вільної конкуренції економічна система регулюється автоматичними механізмами, які здатні забезпечити стабільний розвиток ринкової економіки;

2) заощадження заважають росту економіки, тому їх варто вилучати за допомогою податків;

3) основоположним фактором розвитку економіки є пропозиція;

4) податок – це результат договору між сторонами, за яким підданий вносить державі плату за різні послуги.

766 Єдиний митний тариф затверджує:

1) Президент України;

2) Верховна Рада України;

3) Кабінет Міністрів України;

4) Державна митна служба України.

767 Прихильниками класичної теорії були:

1) М.Фрідман та Дж.М.Кейнс;

2) Г.Стайн та А.Лаффер;

3) А.Сміт та Д.Рікардо;

4) Т.Гоббс та Ж.Монтеск’є.

768 Прихильники кейнсіанської теорії вважали:

1) в умовах вільної конкуренції економічна система регулюється автоматичними механізмами, які здатні забезпечити стабільний розвиток ринкової економіки;

2) заощадження заважають росту економіки, тому їх варто вилучати за допомогою податків;

3) основоположним фактором розвитку економіки є пропозиція;

4) рівень товарних цін прямо залежить від кількості коштів обігу та податків.

769 Прихильники теорії пропозиції вважали, що:

1)збільшення ставки оподаткування гарантує зростання державних доходів;

2) зниження ставки оподаткування гарантує зростання державних доходів;

3) податки - це один з факторів економічного розвитку і регулювання;

4) існує оптимальний розмір ставки оподаткування, при якій доходи держави максимальні.

770 Прихильниками атомістичної теорії були:

1) М.Фрідман та Дж.М.Кейнс;

2) Г.Стайн та А.Лаффер;

3) А.Сміт та Д.Рікардо;

4) Т.Гоббс та Ж.Монтеск’є.

771 Митна вартість товару – це:

1) ціна, що відображає сукупність витрат, понесених до перетину митного кордону держави;

2) вихідна розрахункова одиниця для обчислення адвалерних митних платежів;

3) ціна товару у зовнішньоекономічних відносинах, визначена у національних грошових одиницях;

4) усе перелічене.

772 Характерними ознаками оцінки товарів у митних цілях є:

1) митна вартість завжди виступає ціною купівлі-продажу товару;

2) митна вартість не може дорівнювати нулю;

3) митну вартість визначають у вільноконвертованій валюті;

4) усе перелічене.

773 До функцій митної вартості товарів належать:

1) компенсаційна;

2) розподільна;

3) фіскальна;

4) регулятивна.

774 Особливості фактурної вартості товару полягають у:

1) використанні цієї вартості для системи валютного контролю;

2) зазначенні цієї вартості тільки у національній валюті;

3) використанні цієї вартості як вихідної розрахункової одиниці для нарахування адвалерних митних платежів;

4) її розрахунку як сукупності витрат, понесених до перетину митного кордону держави.

775 Митна вартість при вивезенні товарів за межі України на підставі договору купівлі-продажу включає:

1) фактурну вартість товару;

2) витрати на транспортування і страхування до моменту перетину митного кордону країни;

3) ліцензійні та інші платежі за право використання об’єктів інтелектуальної власності;

4) усе перелічене.

776 Визначення вартості товару, який ввозять на митну територію України, за ціною угоди (метод 1), ґрунтується на таких принципах:

1) імпортер має повне право власності на товар;

2) учасники зовнішньоекономічної угоди не є взаємопов’язаними особами;

3) жодна частина прибутку від використання товару не буде надходити на користь продавця;

4) усіх перелічених принципах.

777 Митна вартість при імпорті товару не може бути обчислена за ціною угоди (метод 1), якщо:

1) ввезений товар не є предметом продажу;

2) до ціни угоди потрібно провести додаткові нарахування, які документально підтверджені;

3) операція купівлі-продажу товару проводиться між взаємопов’язаними особами, однак це не впливає на розмір ціни товару;

4) існують усі перелічені обмеження.

7 78 При порівнянні однорідності товарів (для методів 2 і 3 визначення митної вартості при імпорті) аналізують такі їхні параметри, як:

1) фізичні характеристики товару;

2) функції і сферу застосування товару;

3) комерційну взаємозамінність товарів;

4) усе перелічене.

779 Головними положеннями визначення митної вартості за ціною угоди з ідентичними та подібними товарами (методи 2 і 3) є:

1) у разі ввезення аналогічних товарів на інших комерційних умовах ці умови не враховують при розрахунку митної вартості оцінюваного товару;

2) при наявності більше однієї ціни угоди щодо ідентичних (або подібних) товарів обирають найнижчу з них;

3) товари походять з різних країн;

4) товари можуть бути виготовлені різними виробниками.

780 При розрахунку митної вартості імпортованого товару за ціною угоди з ідентичними та подібними товарами (методи 2 і 3) необхідно дотримуватися таких умов:

1) товари продані для ввезення на територію України;

2) аналогічні товари ввозилися у тій самій кількості, що й оцінювані;

3) аналогічні товари ввозилися приблизно на однакових умовах з оцінюваними;

4) усіх перелічених умов.

781 Методи оцінки товару при імпорті за ціною угоди щодо ідентичних і подібних товарів (методи 2 і 3) не використовують, якщо:

1) існують розбіжності комерційного рівня з можливістю їхнього коригування;

2) товари ввезені приблизно на однакових умовах, що й оцінювані;

3) відмінні умови закупівлі і транспортування товару, що впливає на розмір ціни;

4) документально підтверджені необхідні нарахування до вартості оцінюваних товарів.

782 Базою для розрахунку митної вартості імпортованих товарів на підставі віднімання (метод 4) є:

1) ціна ввезених ідентичних або подібних товарів на внутрішньому ринку;

2) ціна ввезених ідентичних або подібних товарів на міжнародному ринку;

3) ціна ввезених ідентичних або подібних товарів на ринку країни-експортера;

4) ціна ввезених ідентичних або подібних товарів на ринку країн-учасниць СОТ.

783 Формула для визначення митної вартості імпортованого товару на підставі розрахунку (метод 4) має вигляд:

1) ;

2) ;

3) ;

4) .

7 84 До принципів застосування методу 4 визначення митної вартості товарів при імпорті (на підставі віднімання) належать:

1) за основу розрахунку беруть ціну одиниці товару, що продають найбільшою партією в Україні;

2) ввезені аналогічні товари становлять незначний відсоток продажу в Україні;

3) експортер та імпортер можуть бути взаємопов’язаними особами;

4) усі перелічені принципи.

785 Для розрахунку митної вартості імпортованого товару на підставі додавання (за методом 5) використовують формулу:

1) ;

2) ;

3) ;

4) .

786 Митну вартість імпортованих товарів на підставі додавання (метод 5) не можна визначити, якщо:

1) наявна інформація про витрати виробництва оцінюваних товарів за межами країни;

2) виробник може надати відомості про виробничі витрати для їхньої перевірки;

3) складно одержати й підтвердити інформацію про витрати на виробництво оцінюваного товару;

4) покупець і продавець не є взаємозалежними особами.

787 Резервний метод оцінки імпортованих товарів у митних цілях передбачає:

1) розрахунок митної вартості товару за допомогою експертної оцінки, порівняння із звичайним рівнем витрат на аналогічні компоненти (для методу 1);

2) за основу митної оцінки можна розглядати вартість ідентичних або подібних товарів, виготовлених іншим виробником (для методів 2 і 3);

3) певну переробку товарів, зміну їхнього вигляду (для методів 4 і 5);

4) усе перелічене.

788 Обчислення митної вартості товарів при імпорті за резервним методом базується на таких принципах:

1) використання вартості, заснованої на фактичних цінах;

2) сумісність з комерційною практикою;

3) використання як бази оцінки ввезених товарів вартості товарів вітчизняного походження;

4) правильні відповіді 1 і 2.

789 Метод 6 (резервний) митної оцінки при ввезені товарів застосовують у випадках, якщо:

1) товари не перепродають в країні імпорту;

2) реімпортують товари після ремонту або модифікації;

3) постачають унікальну продукцію, твори мистецтва;

4) в усіх перелічених випадках.

790 До адміністративних важелів коригування митної вартості товарів відносять:

1) розрахункові і фіксовані ціни;

2) ціни на внутрішньому і міжнародному товарному ринках;

3) індикативні і мінімальні ціни;

4) державні і ринкові ціни.

791 Індикативні ціни у зовнішньоекономічній діяльності встановлюють переважно з метою:

Регулювання експорту;

2) регулювання імпорту;

3) регулювання міжнародних розрахунків;

4) в усіх перелічених випадках.

792 Індикативні ціни можуть запроваджувати на товари:

1) щодо яких застосовують антидемпінгові процедури;

2) щодо яких встановлено квотування та ліцензування;

3) які підпадають під міжнародні зобов’язання України;

4) на всі перелічені товари.

793 Мінімальна митна вартість є об’єктом нарахування митних платежів, якщо:

1) заявлена декларантом митна вартість товару є вищою, ніж визначена державою мінімальна ціна;

2) заявлена у декларації митна вартість товару є нижчою, ніж визначена державою мінімальна ціна;

3) до товарів застосовують спеціальні імпортні процедури;

4) у будь-якому випадку, коли на товар встановлено мінімальну ціну імпорту в Україну.

7 94 Митні платежі – це:

1) непрямі податки, які стягують при проведенні зовнішньоекономічних операцій;

2) податки й збори, що нараховують при переміщенні товарів через митний кордон країни;

3) стаття доходів бюджету;

4) усе перелічене.

795 За економічною природою митні платежі поділяють на:

1) прямі, непрямі;

2) основні, додаткові;

3) ввізні, вивізні;

4) постійні, тимчасові.

796 За способами нарахування митні платежі класифікують на:

1) імпорті, експортні, транзитні;

2) сезонні, антидемпінгові, компенсаційні;

3) адвалорні, специфічні, комбіновані;

4) автономні, конвенційні, преференційні.

797 Відповідно до напряму переміщення товарів розрізняють:

1) ввізні, вивізні митні платежі;

2) повні, преференційні митні платежі;

3) прямі, непрямі митні платежі;

4) особливі, спеціальні митні платежі.

798 Адвалерне мито встановлюють:

1) у грошовому виразі на одиницю виміру товару;

2) терміном до 4-х місяців;

3) у відсотках до митної вартості товарів;

4) терміном на 1 рік.

799 У грошовому виразі до встановленого фізичного виміру товару нараховують:

1) адвалерне мито;

2) специфічне мито;

3) комбіноване мито;

4) спеціальне мито.

800 Митний тариф України містить:

1) деталізований перелік товарів, що оподатковують митними платежами;

2) способи нарахування і ставки мита;

3) коефіцієнти нарахувань і знижок до митних платежів;

4) усе перелічене.

801 До механізму застосування митного тарифу належать такі елементи:

1) товарна класифікація об’єкта оподаткування;

2) визначення країни походження товару;

3) методи оцінки та оподаткування товарів

4) усі перелічені.

802 До предметів і товарів, які вважають повністю виробленими в країні, належать:

1) корисні копалини, рослинна і тваринна продукція;

2) продукція, технології, отримані у космосі на суднах, що належать країні;

3) вторинна сировина і відходи, які є результатом проведених у державі операцій;

4) усі перелічені.

803 Головними критеріями визначення номінального рівня мита є:

1) різниця між внутрішніми та світовими цінами;

2) дотримання інтересів іноземних виробників і споживачів;

3) можливість заміни вітчизняної продукції імпортованою;

4) усі перелічені.

804 Головними цілями застосування ввізного мита можуть бути:

1) створення сприятливих умов для розвитку національного виробництва;

2) збільшення доходів держави;

3) оптимізація торгівельного балансу;

4) усі перелічені.

805 Принцип ескалації тарифу передбачає:

1) зниження ставок ввізного мита зі збільшенням ступеня обробки продукції;

2) підвищення ставок ввізного мита зі збільшенням ступеня обробки продукції;

3) збільшення ступеня обробки продукції у міру підвищення ставок ввізного мита;

4) збільшення ступеня обробки товару у міру зниження ставок ввізного мита.

806 Преференційні ставки ввізного мита застосовують до товарів:

1) походженням з країн, які разом з Україною входять у митні союзи або утворюють спеціальні митні зони;

2) походженням з країн чи економічних союзів, які користуються в Україні режимом найбільшого сприяння;

3) які ввозять в Україну з країн, з котрими укладені угоди про вільну торгівлю;

4) країна походження яких не визначена.

807 До товарів походженням з України встановлюють:

1) повні ставки ввізного мита;

2) пільгові ставки ввізного мита;

3) преференційні ставки ввізного мита;

4) особливі ставки ввізного мита.

808 До товарів, які походять з країн чи економічних союзів, що користуються в Україні режимом найбільшого сприяння, застосовують:

1) повні ставки ввізного мита;

2) пільгові ставки ввізного мита;

3) преференційні ставки ввізного мита;

4) особливі ставки ввізного мита.

809 З метою запобігання надлишковому вивезенню товарів національного виробництва держава встановлює:

1) імпортне мито;

2) транзитне мито;

Експортне мито;

4) пільгове мито.

810 Запровадження вивізного мита у зовнішньоекономічних відносинах може:

1) скоротити дефіцит сировини в країні;

2) забезпечувати інтереси держави, що має монопольне право на встановлення цін щодо товару експорту;

3) посилювати ефект перерозподілу прибутків у межах країни;

4) досягати усього переліченого.

811 Як чинник боротьби з інфляцією, збільшення валютних надходжень до країни використовують:

1) імпортне мито;

2) антидемпінгове мито;

Експортне мито;

4) компенсаційне мито.

812 При ввезенні до країни товарів, для виробництва яких використовували субсидії, держава може застосовувати:

1) специфічне мито;

2) антидемпінгове мито;

3) компенсаційне мито;

4) сезонне мито.

813 Органи державної податкової служби мають право:

1) проводити перевірки платників податків;

2) звертатись до суду щодо зупинення видаткових операцій платників податків на рахунках такого платника податків у банках;

3) запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування податків і зборів;

4) усе перелічене.

814 Органи державної податкової служби мають право:

1) складати стосовно посадових осіб платників податків протоколи про адміністративні правопорушення;

2) звертатись до суду щодо зупинення видаткових операцій платників податків на рахунках такого платника податків у банках;

3) запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування податків і зборів;

4) усе перелічене.

815 Органи державної податкової служби не мають права:

1) проводити перевірки платників податків;

2) проводити перевірки Національного банку України;

3) звертатись до суду щодо зупинення видаткових операцій платників податків на рахунках такого платника податків у банках;

4) усе перелічене.

816 Посадові особи органів державної податкової служби зобов’язані:

1) складати стосовно посадових осіб платників податків протоколи про адміністративні правопорушення;

2) звертатись до суду щодо зупинення видаткових операцій платників податків на рахунках такого платника податків у банках;

3) забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій;

4) усе перелічене.

817 Посадові особи органів державної податкової служби зобов’язані:

1) коректно та уважно ставитись до платників податків;

2) звертатись до суду щодо зупинення видаткових операцій платників податків на рахунках такого платника податків у банках;

3) запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування податків і зборів;

4) усе перелічене.

818 Зміна строку сплати податку здійснюється у формі:

1) відстрочки;

2) розстрочки;

3) податкового кредиту;

4) усе перелічене.

819 У Податковому кодексі встановлений такий метод визначення звичайної ціни:

1) порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу);

2) «витрати мінус»;

3) ціни купівлі;

4) усе перелічене.

820 У Податковому кодексі встановлений такий метод визначення звичайної ціни:

1) «витрати мінус»;

2) чистого збитку;

3) ціни перепродажу;

4) усе перелічене.

821 Підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є:

1) інформація органів державної реєстрації;

2) інформація банків;

3) інформація, що надається платниками податків;

4) усе перелічене.

822 Який ефект справляє впровадження імпортного тарифу в державі?

1) знижує життєвий рівень споживачів у країні;

2) виробники отримують вигоду у разі обмеження імпорту конкуруючої продукції;

3) частина загальних втрат споживачів надходить до бюджету;

4) усе перелічене.

823 Встановлення оптимального рівня ввізного мита передбачає, що:

1) держава не є конкурентоспроможною на світовому ринку;

2) значну частину надходжень до бюджету держави сплачує закордонний постачальник товару, а не вітчизняний споживач;

3) зниження цін на внутрішньому ринку для споживачів відбувається за рахунок втрат імпортерів;

4) усе перелічене

824 Застосування вивізного (експортного) мита веде до:

1) зниження ціни на внутрішньому ринку для споживачів товару;

2) економічних втрат експортерів і виробників цього товару;

3) збільшення надходжень до бюджету держави;

4) усього переліченого.

825 Розмір оптимального експортного митного тарифу визначають:

1) прямо пропорційно до кількості країн-імпортерів товару, якщо держава є монополістом на світовому ринку;

2) обернено пропорційно до кількості країн-імпортерів товару, якщо держава є монополістом на світовому ринку;

3) прямо пропорційно до кількості країн-імпортерів товару, якщо держава не є монополістом на світовому ринку;

4) обернено пропорційно до кількості країн-імпортерів товару, якщо держава не є монополістом на світовому ринку.

826 Механізм нарахування мита за адвалерними ставками має такий вигляд:

1) ;

2) ;

3) ;

4) .

827 За формулою нараховують:

1) адвалерне мито;

2) специфічне мито;

3) комбіноване мито;

4) компенсаційне мито.

828 Нарахування антидемпінгового і компенсаційного мита при застосуванні мінімальної митної вартості товару проводять таким чином:

1) ;

2) ;

3) ;

4) .

829 Від сплати мита відповідно до митного законодавства України звільняють:

1) транспортні засоби, що здійснюють регулярні транспортні перевезення;

2) валюту України, іноземну валюту, цінні папери і банківські метали;

3) товари, які підлягають оберненню у державну власність;

4) всі перелічені товари і предмети.

830 Зниження рівня митного оподаткування допускають до товарів, які:

1) відремонтовані та раніше ввезенні чи вивезені;

2) ушкоджені, але придатні до використання виробів чи матеріалів;

3) ввозяться у спеціальні митні зони;

4) вивозять з України.

831 Об’єктом оподаткування акцизним податком у зовнішньоекономічній діяльності виступає:

1) вартість товарів, які ввозять на митну територію України;

2) вартість продукції у межах товарообмінних операцій;

3) вартість алкогольних напоїв і тютюнових виробів, які ввозять на територію України;

4) усе перелічене.

832 Акцизний податок не нараховують на такі види зовнішньоекономічних відносин, як:

1) вивезення (експорт) підакцизних товарів;

2) розміщення підакцизних товарів на митних складах, у магазинах безмитної торгівлі;

3) імпорт сировини для виробництва алкогольних напоїв і тютюнових виробів, яку ввозять підприємства-виробники;

4) усі перелічені.

833 Суму акцизного податку за адвалерною ставкою для товарів, що оподатковують ввізним митом, нараховують за формулою:

1) ;

2) ;

3) ;

4) .

834 Об’єктом оподаткування податком на додану вартість у зовнішньоекономічній діяльності є:

1) ввезення товарів у режимі імпорту або реімпорту;

2) ввезення товарів за договорами лізингу (оренди) і застави;

3) постачання товарів з території магазинів безмитної торгівлі на митну територію України для вільного обігу;

4) усе перелічене.

835 Механізм стягнення податку на додану вартість у міжнародній практиці ґрунтується на принципах:

1) експорту або імпорту;

2) купівлі-продажу або бартеру-обміну;