Київський національний університет
Культури і мистецтв
Інститут журналістики та міжнародних відносин
Кафедра соціології
СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ АНАЛІЗ
Робоча програма
для студентів спеціальності 6.040200
«Соціологія»
Київ 2011
Укладач: А.О. Ручка, доктор філософських наук, професор
Програму обговорено і схвалено на засіданні кафедри.
Протокол № від 20 р.
Рекомендовано до видання Головною вченою радою Університету
Протокол № від 20 р.
Опис дисципліни та її предмета
Курс “Соціокультурний аналіз” має риси міждисциплінарного штибу. Його специфіка полягає у сприйнятті суспільства як єдності культури і соціальності. Під культурою в даному випадку розуміється сукупність способів і результатів людської діяльності, в тому числі ідеї, смисли, цінності, зразки та норми, а під соціальністю – сукупність взаємовідносин соціальних суб’єктів. Це означає, що суспільство можна розглядати як соціокультурну реальність, що визначається через соціоструктурні та культурні (змістовні) компоненти.
Методологію вивчення цієї предметної царини доцільно будувати у просторових термінах, тобто з урахуванням ключових просторових вимірів. Це дає можливість впорядкувати усталені характеристики соціокультурної реальності, розмежувати специфічний вплив соціальних і культурних чинників на ментальність, сумісне життя та активність людей.
Концептуальною підставою соціокультурного аналізу є модель соціокультурного простору суспільства. Своєю чергою, ця модель слугує основою аналітичного виділення специфіки соціального і культурного субпросторів. Це передбачає розгляд структурних, інституціональних, культурних, інтеракціоністських та активістських вимірів зазначених субпросторів.
У межах соціокультурного аналізу репрезентуються як теоретичні узагальнення щодо соціокультурного простору суспільства, так й емпіричне знання про особливості та тенденції його функціонування і змін. Усе це обумовлює значимість пізнавального статусу соціокультурного аналізу суспільства, його функцій і завдань у процесі соціологічного пізнання загалом.
Мета курсу – надати студентам певний обсяг знань про евристичний потенціал і специфіку соціокультурного аналізу суспільства, його функції і завдання у соціологічному пізнанні. Особлива увага приділяється висвітленню предмета соціокультурного аналізу та його основних вимірів. Суспільство розглядається як соціокультурна реальність, що аналітично репрезентується як модель соціокультурного простору. Своєю чергою, дана модель слугує основою диференціації двох специфічних субпросторів – соціального і культурного. Це передбачає з’ясування особливостей функціонування різноманітних складових цих субпросторів, які у часі можуть змінювати свої параметри.
Завдання курсу – надати студентам відомості щодо пізнавальних можливостей соціокультурного аналізу суспільства, навчити їх аналізувати суспільство як соціокультурну реальність, пояснювати реальність за допомогою моделі соціокультурного простору, виділяти специфіку соціального і культурного субпросторів.
Система оцінювання знань студентів з дисципліни
Курс навчальної дисципліни “Соціокультурний аналіз” складається з двох модулів. Знання студентів щодо змісту дисципліни оцінюється за модульно-рейтинговою шкалою по 100–бальній системі.
Форми поточного контролю:
· рейтингове опитування,
· усна відповідь на семінарському занятті,
· доповнення на семінарському занятті,
· реферати, есе.
Модульний контроль: результати вивчення кожного модуля підсумовуються за всіма формами поточного контролю і виконання модульної контрольної роботи.
Підсумовуючий контроль знань: іспит проводиться у формі усної відповіді на екзаменаційні питання.
За результатами вивчення курсу студент отримує підсумкову оцінку за 100 – бальною шкалою, що розраховується як середньозважена арифметична за двома модулями та оцінки за іспит наступним чином.
Шкала оцінювання
За результатами знань по кожному модулю студент отримує підсумкову оцінку за 100 – бальною шкалою. Іспит проводиться також за 100 – бальною системою. Розрахунок середньозваженої оцінки за кожен із модулів та оцінки за іспит здійснюється за такою формулою:
| Змістовний модуль 1 (ЗМ1) | Змістовний модуль 2 (ЗМ2) | Іспит | Разом (підсумкова оцінка) | |
| Вагові коефіцієнти | 30% К1=0,3 | 30% К2=0,3 | 40%
К  =0,4
| 100% |
| Максимальна оцінка в балах | ||||
| Оцінка (бали) |
Розрахунок підсумкової оцінки (середньозваженої):
ПО = ЗМ 
х К + ЗМ 
х К + КПМ х К
Студент має можливість накопичити максимальну кількість балів у межах кожного модулю, використовуючи різні способи знань. Дана обставина подається нижче в таблицях по кожному модулю.
Бальна система оцінювання різних форм навчання студента за модуль 1 (ЗМ1)
| Назва і форма способу набуття знань | Бали за одне заняття | Бали за всі заняття (максимально) |
| Відвідування занять Рейтингове опитування Усна доповідь на семінарському занятті Доповнення на семінарському занятті Реферат, есе Практичне заняття Модульна контрольна робота | до 1 до 3 до 10 до 4 до 10 до 5 до 15 | 1×10=10 3×9=27 10×2=20 4×2=8 10×1=10 5×2=10 15×1=15 |
| ВСЬОГО | 100×0,3=30 |
Бальна система оцінювання різних форм навчання студента за модуль 2 (ЗМ )
| Назва і форма способу набуття знань | Бали за одне заняття | Бали за всі заняття (максимально) |
| Відвідування занять Рейтингове опитування Усна доповідь на семінарському занятті Доповнення на семінарському занятті Реферат, есе Практичне заняття Модульна контрольна робота | до 1 до 3 до 5 до 3 до 7 до 3 до 10 | 1×15=15 3×12=36 5×4=20 3×3=9 7×1=7 3×1=3 10×1=10 |
| ВСЬОГО | 100×0,3=30 |
Максимальна кількість балів за два модулі – 60 балів.
Підсумковий контроль:
Сума набраних рейтингових балів при семестровому контролі переводиться в оцінки системи оцінювання ЕСТS. Ця система передбачає семибальну шкалу (A, B, C, D, E, FX, F) та подвійне (описове і статистичне) визначення оцінок. Переведення значення рейтингових оцінок з кредитного модулю в ЕСТS та традиційні оцінки для виставлення їх до екзаменаційної відомості здійснюються відповідно до таблиці:
| Значення рейтингу з кредитного модулю | Оцінка ЕСТS | Традиційна екзаменаційна оцінка |
| 91<RД=100 | А–Відмінно | Відмінно |
| 84<RD<=90 76<RD<=83 | B –Дуже добре C – Добре | Добре |
| 66<RD<=75 61<RD<=65 | D – Задовільно E –Достатньо (задовольняє мінімальні критерії) | Задовільно |
| 21<RD<=60 | FX – Незадовільно | Незадовільно |
| RD<20 | F – Незадовільно (потрібна додаткова робота) | Не допущено |
Тематичний план лекцій і семінарських занять
| № п/п | Назва модулів і тем | Всього | Види занять і розподіл годин | Форма контролю | |||||||||||
| Лекції | Семінари | Практика | Самост. робота | МКР | |||||||||||
| Модуль 1. Концептуальні підстави соціокультурного аналізу | |||||||||||||||
| 1.1 | Соціологія як соціокультурний аналіз | Відвідування, конспект | |||||||||||||
| 1.2. | Структуралістсько-конструктивістська парадигма в соціології | Рейт.опит. | |||||||||||||
| 1.3. | Суспільство як соціокультурна реальність | Рейт.опит. | |||||||||||||
| 1.4. | Єдність та диференціація соціальних і культурних вимірів суспільства | Рейт.опит. реферат | |||||||||||||
| Модульна контрольна робота | МКР | ||||||||||||||
| Всього: | |||||||||||||||
| Модуль 2. Соціокультурний простір суспільства та його основні виміри | |||||||||||||||
| 2.1. | Соціальний субпростір суспільства та його структурна побудова | Відвідування, конспект | |||||||||||||
| 2.2. | Соціальна стратифікація соціуму | Рейт.опит. | |||||||||||||
| 2.3. | Форми та механізми активності в соціальному субпросторі суспільства | Рейт.опит. | |||||||||||||
| 2.4. | Культурний субпростір суспільства та його основні складові | Рейт.опит. | |||||||||||||
| 2.5. | Культурні механізми суспільного життя. Культурні преференції та практики | Рейт.опит. Реферат | |||||||||||||
| Модульна контрольна робота | МКР | ||||||||||||||
| Всього | |||||||||||||||
