Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ќац≥ональне в≥дродженн€ першоњ половини ’≤’ст




 олон≥заторська пол≥тика рос≥йського царизму викликала в украњнському сусп≥льств≥ наприк≥нц≥ XVIII Ч на початку XIX ст. все б≥льше зростаючий спротив.

 олискою цього в≥дродженн€ стала —лобожанщина, де з ≥н≥ц≥ативи украњнськоњ ≥нтел≥генц≥њ, п≥дтриманоњ громадською думкою ≥ коштами людей ус≥х стан≥в, 1805 р. в ’арков≥ було в≥дкрито ун≥верситет. ÷е був на той час Їдиний вищий навчальний заклад на украњнських земл€х, що перебували в склад≥ –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ. ’арк≥вський ун≥верситет став не лише науково-осв≥тн≥м центром, а й охоронцем та пров≥дником украњнськоњ культури. ѕри ун≥верситет≥ було в≥дкрито друкарню ≥ книгарню, видавались газети, альманахи, часописи. ÷≥ виданн€ висв≥тлювали не т≥льки поточне соц≥ально-економ≥чне ≥ пол≥тичне житт€ рег≥ону, а й ≥сторичне минуле украњнського народу, самобутн≥сть украњнськоњ культури. Ђ”краинский вестникї першим започаткував друкуванн€ украњнською мовою.

«емл€к ≥ сучасник √улака-јртемовського √ригор≥й  в≥тка-ќснов'€ненко дов≥в, що украњнською мовою можна писати ≥ високохудожн≥ прозов≥ твори. ¬идана у ћоскв≥ й ’арков≥ зб≥рка Ђћалорос≥йськ≥ пов≥ст≥ї мала величезний усп≥х в осв≥чених людей ≥ принесла  в≥тц≥ славу батька украњнськоњ прози.

ѕ≥д впливом √.  в≥тки-ќснов'€ненка зайн€вс€ украњнською тематикою випускник ’арк≥вського ун≥верситету ћикола  остомаров, €кий п≥зн≥ше прославивс€ €к ≥сторик ”крањни.

¬ажливим чинником в процес≥ украњнського культурного в≥дродженн€ було поширенн€ ≥сторичних знань про минуле ”крањни.  олишн€ козацька старшина, претендуючи на затвердженн€ у стан≥ рос≥йського двор€нства, збирала р≥зноман≥тн≥ ≥сторичн≥ документи, грамоти, л≥тописи тощо, €к≥ мали п≥дтвердити њњ шл€хетське походженн€. Ќа цьому ірунт≥ надзвичайно пожвавивс€ ≥нтерес до ≥сторичного минулого ”крањни, в≥дродженн€ традиц≥й, пробуджувавс€ патр≥отизм ≥ нац≥ональна св≥дом≥сть. Ќайб≥льшоњ попул€рност≥ набув ≥сторично-публ≥цистичний тв≥р Ђ≤стор≥€ –ус≥вї, авторство €кого не встановлено. ” 1822 р. у св≥т вийшла перша узагальнююча, документована чотиритомна прац€ з ≥стор≥њ ”крањни ƒ. Ѕантиш- аменського Ч Ђ»стори€ ћалой –оссииї.

” цей пер≥од активну роль в украњнському нац≥онально-культурному в≥дродженн≥ в≥д≥граЇ  ињв з його ун≥верситетом (в≥дкритий у 1834 р.), в €кому концентрувались представники украњнськоњ ≥нтел≥генц≥њ вс≥х рег≥он≥в. —аме з  иЇвом пов'€зан≥ перш≥ кроки сусп≥льно-пол≥тичноњ д≥€льност≥ “араса Ўевченка, а також д≥€льн≥сть ћ. ћаксимовича, ≥сторика ћ.  остомарова, письменника ѕ.  ул≥ша, ¬. Ѕ≥лозерського та ≥н. ¬супереч намаганн€м царату перетворити  ињв на баст≥он самодержавства ≥ русиф≥кац≥њ, м≥сто на початку 40-х рок≥в XIX ст. стаЇ центром сусп≥льно-пол≥тичного ≥ культурного житт€ ”крањни, зв≥дки нац≥онально-визвольн≥ ≥дењ поширювалис€ на вс≥ украњнськ≥ земл≥.

Ќа той час криза кр≥посницького господарюванн€, посиленн€ колон≥заторськоњ пол≥тики рос≥йського царизму спри€ли пол≥тизац≥њ украњнського нац≥онального руху. Ќа передн≥й край боротьби проти нац≥онального гнобленн€ висунулис€ загальн≥ сусп≥льно-пол≥тичн≥ вимоги л≥кв≥дац≥њ самодержавно-кр≥посного режиму, встановленн€ демократично-республ≥канського ладу з державною незалежн≥стю ”крањни.

Ќавесн≥ 1846 р. у  иЇв≥ виникла таЇмна украњнська пол≥тична орган≥зац≥€ Ч  ирило-ћефод≥њвське товариство (або братство), €ке вперше в ≥стор≥њ украњнського сусп≥льного руху висунуло пол≥тичн≥ програмн≥ завданн€, спр€мован≥ на докор≥нну перебудову тогочасного сусп≥льства. …ого засновниками були ћ.  остомаров, ћ. √улак, ¬. Ѕ≥лозерський. ѕрограмн≥ вимоги кирило-мефод≥њвц≥в передбачали кор≥нн≥ державн≥ перетворенн€: л≥кв≥дац≥ю в ”крањн≥ чужоземних колон≥заторських режим≥в, демократизац≥ю сусп≥льства, встановленн€ республ≥канськоњ форми державного правл≥нн€ та федеративних зв'€зк≥в ≥з сус≥дн≥ми (переважно слов'€нськими) крањнами.

√оловною метою своЇњ д≥€льност≥ товариство вважало дос€гненн€ ”крањною нац≥онально-державноњ незалежност≥ з демократичним ладом у конфедеративн≥й сп≥лц≥ незалежних слов'€нських держав. “акож сп≥лка займалас€ науковою д≥€льн≥стб (читали лекц≥х в навчальних закладах) та активною культурно-просв≥тницькою д≥€льн≥стю через своњ твори. ѕоеми Ўевченка Ђ—онї, Ђ авказї, Ђ≤ мертвим, ≥ живимї, Ђ¬еликий льохї та ≥нш≥ справл€ли могутн≥й вплив на формуванн€ нац≥ональноњ св≥домост≥ ≥ пол≥тичноњ активност≥ передовоњ громадськост≥ та широких народних мас. ÷≥ твори в≥дверто закликали до боротьби проти нац≥онального та соц≥ального гн≥ту.

Ќавесн≥ 1847 р.  ирило-ћефод≥њвське товариство було заарештовано

–озгром  ирило-ћефод≥њвського товариства завдав в≥дчутних втрат украњнському нац≥ональному руху. ќднак остаточно його придушити царизм не зм≥г. «апочаткован≥  ирило-ћефод≥њвським товариством державотворч≥ традиц≥њ продовжували наступн≥ покол≥нн€ борц≥в за украњнську справу.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 405 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаглость Ц это ругатьс€ с преподавателем по поводу четверки, хот€ перед экзаменом уверен, что не знаешь даже на два. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1679 - | 1349 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.