Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ема 8. —оц≥олог≥€ прац≥ та управл≥нн€. 1. ѕредмет соц≥олог≥њ прац≥ та управл≥нн€, його складов≥




1. ѕредмет соц≥олог≥њ прац≥ та управл≥нн€, його складов≥.

2. ќсобливост≥ соц≥ально-трудових в≥дносин.

3. ќсновн≥ види соц≥альних процес≥в у трудов≥й сфер≥.

4. ѕрац€ €к соц≥альний процес.

5. —оц≥альн≥ функц≥њ прац≥.

6. ÷≥нност≥ прац≥. ¬иди ц≥нн≥сноњ ор≥Їнтац≥њ у сфер≥ прац≥.

7. ѕроблема в≥дчуженн€ прац≥.

8. —п≥вв≥дношенн€ пон€ть Ууправл≥нн€Ф та Укер≥вництвоФ. ћетоди та стил≥ кер≥вництва.

9. —утн≥сть соц≥альних технолог≥й, њх роль в управл≥нн≥ соц≥альними процесами.

10. ”правл≥нн€ та самоуправл≥нн€, њх сп≥вв≥дношенн€.

“ема 9. ќрган≥зац≥йна структура соц≥олог≥чноњ роботи в ”крањн≥ ≥ проведенн€ соц≥олог≥чних досл≥джень.

1. ќрган≥зац≥йна структура соц≥олог≥чноњ роботи в
”крањн≥.

2. ѕон€тт€ соц≥олог≥чного досл≥дженн€, його завданн€.

3. ѕон€тт€ процедури, методолог≥њ, методики та техн≥ки соц≥олог≥чного досл≥дженн€.

4. ¬иди соц≥олог≥чного досл≥дженн€, њх призначенн€.

5. ‘ункц≥њ соц≥олог≥чного досл≥дженн€.

6. ≈тапи орган≥зац≥њ соц≥олог≥чного досл≥дженн€.

7. ѕрограма соц≥олог≥чного досл≥дженн€, њњ структура.

8. ѕон€тт€ проблеми, значенн€ њњ формулюванн€ та обірунтуванн€ в орган≥зац≥њ проведенн€ соц≥олог≥чного досл≥дженн€.

9. ћета ≥ завданн€ соц≥олог≥чного досл≥дженн€.

10. –оль г≥потез в орган≥зац≥њ соц≥олог≥чного досл≥дженн€, њх види.

11. —утн≥сть ≥ призначенн€ процедури Улог≥чного анал≥зу пон€тьФ.

12. √енеральна та виб≥ркова сукупн≥сть, пор€док њх визначенн€.

13. ћетоди анал≥зу соц≥олог≥чних документ≥в.

14. —оц≥олог≥чне спостереженн€, його види.

15. ≈ксперимент, його види. ѕризначенн€ соц≥ального експерименту.

16. —оц≥олог≥чне опитуванн€, його р≥зновиди.

17. «апитанн€ в анкет≥, пор€док њх формуванн€ та види.

18. јнкетуванн€, структура анкети.

19. ¬имоги до анкетера.

20. ≤нтервТю, його види.

21. ≈кспертиза, њњ призначенн€.

22. ѕрофес≥йна атестац≥€ €к р≥зновид соц≥альноњ експертизи, њњ функц≥њ.

23. “естуванн€, його призначенн€. ¬иди тест≥в.

24. —оц≥ометр≥€, особливост≥ њњ застосуванн€.

25. ћетоди опрацюванн€ ≥ анал≥зу первинноњ соц≥олог≥чноњ ≥нформац≥њ.

26. ќсновна тематика сучасних досл≥джень ≥нституту соц≥олог≥њ јЌ ”крањни.

 

 

“ема 1. ¬ступ до соц≥олог≥њ.

1. —оц≥олог≥€ €к наука. ќбТЇкт та предмет соц≥олог≥њ.

—оц≥олог≥€ Ц це наука про сусп≥льство €к Їдину ц≥л≥сну соц≥альну систему. ƒе€к≥ науковц≥ вважають, що пон€тт€ сусп≥льства формуЇтьс€ з≥ здатн≥стю людей в≥докремлювати себе в≥д природи. ѕо м≥р≥ доросл≥шанн€ людина стаЇ ≥ндив≥дом, а взаЇмод≥€ ≥ндив≥д≥в Ц це соц≥ум. ¬ широкому розум≥нн≥ соц≥ум Ї сусп≥льство Утут ≥ теперФ, ≥ чим б≥льше соц≥ум≥в, тим складн≥ше м≥ж ними в≥дносини. Ѕудь-€ка група, хоч €к вона орган≥зована, виконуЇ своњ функц≥њ та пересл≥дуЇ €к≥сь конкретн≥ ц≥л≥. ƒо сусп≥льних наук в≥днос€тьс€ ≥стор≥€, психолог≥€ тощо. —пециф≥ка соц≥олог≥њ серед ≥нших сусп≥льних наук пол€гаЇ в тому, що вона вивчаЇ сусп≥льство п≥д особливим кутом зору Ц кр≥зь призму соц≥альних процес≥в та в≥дносин, €к≥ становл€ть основний зм≥ст соц≥альноњ реальност≥. —усп≥льство Ц дуже складне й багатогранне в структурному план≥ €вище. —оц≥олог≥€ вивчаЇ соц≥альну сферу житт€ сусп≥льства Ц область соц≥альних в≥дносин €к в≥дносин м≥ж б≥льш чи менш широкими сп≥льнотами людей та самим людьми, що Ї частинами тих сп≥льнот. ” центр≥ соц≥ального житт€ Ц взаЇмод≥€ людей, а ≥ндив≥д ≥ група Ц сукупн≥сть соц≥альних звТ€зк≥в, що породжують складн≥ соц≥альн≥ структури: особист≥сть, ≥ндив≥д, сусп≥льство, культура, держава, право, мораль, наука, мистецтво, родина тощо. ѕон€тт€ Усоц≥альнийФ маЇ к≥лька значень: в≥д позначенн€ самоњ сутност≥ сусп≥льного житт€ до розум≥нн€ сутност≥ соц≥ального звТ€зку. —оц≥альний звТ€зок Ц те, що змушуЇ людей гуртуватис€, незважаючи на нер≥вн≥сть тощо. “ож соц≥олог≥€ вивчаЇ в сусп≥льств≥ лише соц≥альне.

ќбТЇкт соц≥олог≥њ Ц соц≥альна реальн≥сть, зокрема, соц≥альна повед≥нка ≥ндив≥д≥в, груп, сп≥льностей, сусп≥льства в ц≥лому: соц≥альн≥ звТ€зки ≥ соц≥альн≥ процеси. ќбТЇктивн≥ соц≥альн≥ €вища сусп≥льства:

Ј —оц≥альн≥ в≥дносини;

Ј —оц≥альн≥ орган≥зац≥њ;

Ј —оц≥альн≥ сп≥льноти;

Ј —оц≥альн≥ €вища;

Ј —оц≥альн≥ процеси;

Ј —оц≥альн≥ ≥нститути;

Ј —оц≥альн≥ субТЇкти.

ѕредметом соц≥олог≥њ Ї загальн≥ та специф≥чн≥ закони та законом≥рност≥ розвитку ≥ функц≥онуванн€ ≥сторично визначених соц≥альних систем, механ≥зми д≥њ та форми про€ву цих закон≥в ≥ законом≥рностей в д≥€льност≥ особистостей, соц≥альних груп, клас≥в, народ≥в.

ѕредмет соц≥олог≥њ: закони ≥ законом≥рност≥ функц≥онуванн€ та розвитку особистост≥, соц≥альноњ групи, сп≥льноти, сусп≥льства в ц≥лому; соц≥альне житт€ сусп≥льства, тобто взаЇмод≥€ соц≥альних субТЇкт≥в з проблем, повТ€заних з њх статусами ≥ рол€ми

 

 

2. —утн≥сть Усоц≥альногоФ €к пров≥дноњ соц≥олог≥чноњ категор≥њ.

—оц≥олог≥€ Ц це наука про сусп≥льство €к Їдину ц≥л≥сну соц≥альну систему. —оц≥альне Ц це сукупн≥сть тих чи ≥нших властивостей, особливостей сусп≥льних в≥дносин, ≥нтегрованих ≥ндив≥дами або сп≥льност€ми в процес≥ сп≥льноњ д≥€льност≥ в конкретних умовах, що ви€вл€Їтьс€ у њхн≥х взаЇмов≥дносинах, у ставленн≥ њх до свого становища в сусп≥льств≥, до €вищ та процес≥в сусп≥льного житт€.

ћожна вид≥лити так≥ основн≥ риси, що характеризують специ≠ф≥ку соц≥ального:

1. загальна €к≥сть, притаманна р≥зним групам ≥ндив≥д≥в;

2. характер ≥ зм≥ст в≥дносин м≥ж р≥зними ≥ндив≥дами ≥ групами в залежност≥ в≥д м≥сц€, €ке вони займають в р≥зних сусп≥льних структурах, в≥д т≥Їњ рол≥, €ку вони виконують в них;

3. соц≥альне про€вл€Їтьс€ у в≥дносинах р≥зних ≥ндив≥д≥в ≥ груп один до одного, до свого становища в сусп≥льств≥, до €вищ ≥ процес≥в сусп≥льного житт€.

ѕоЇднуючи теоретичн≥ й емп≥ричн≥ засоби, соц≥олог≥€ досл≥д≠жуЇ саме загальн≥ €кост≥ будь-€кого про€ву соц≥альност≥. —пециф≥ка соц≥олог≥њ пол€гаЇ в тому, що кожний про€в людськоњ життЇд≥€ль≠ност≥ вона вивчаЇ в соц≥альному контекст≥, у взаЇмозв'€зку з ус≥м сусп≥льним орган≥змом €к ц≥л≥сною системою, у взаЇмод≥њ р≥зних стор≥н, р≥вн≥в, п≥дсистем.

ѕроблема соц≥ального пронизуЇ всю ≥стор≥ю розвитку соц≥олог≥чноњ думки. –озгл€даючи њњ, найчаст≥ше акцентують увагу на тому, що соц≥альне Ч це ефект сп≥льного, €кий виникаЇ внасл≥док св≥домоњ взаЇмод≥њ ≥ндив≥д≥в. јле сп≥льне, скоординоване присутнЇ ≥ в стад≠них сукупност€х тварин чи в с≥м'€х комах. Ќаприклад, дуже наочно це про€вл€Їтьс€ у бдж≥л, мурашок тощо.

—л≥д вир≥зн€ти пон€тт€ Ђсоц≥альнеї в широкому та вузькому розум≥нн≥. ” широкому розум≥нн≥ Ђсоц≥альнеї Ї синон≥мом Ђсусп≥≠льногої ≥ означаЇ все те, що належить до сусп≥льства на в≥дм≥ну в≥д природи. ” вузькому розум≥нн≥ Ђсоц≥альнеї означаЇ т≥льки т≥ аспекти сусп≥льного, €к≥ визначаютьс€ становищем людей у соц≥альн≥й структур≥ сусп≥льства, в≥дносинами м≥ж соц≥альними гру≠пами та м≥ж людьми €к представниками р≥зних клас≥в, нац≥й, тру≠дових колектив≥в, профес≥йно-квал≥ф≥кац≥йних та ≥нших соц≥аль≠них груп.

ћ. ¬ебер вид≥лив €к кв≥нтесенц≥ю соц≥ального так зване оч≥ку≠ванн€, тобто ор≥Їнтац≥ю на в≥дпов≥дну реакц≥ю. √. ¬. ќсипов ува≠жаЇ, що соц≥альне Ч це сукупн≥сть будь-€ких властивостей ≥ особ≠ливостей сусп≥льних в≥дносин, що формуютьс€ ≥ндив≥дами чи сп≥льнотами в процес≥ сп≥льноњ д≥€льност≥, за конкретних умов ≥ про€вл€ютьс€ в њхньому ставленн≥ один до одного, до свого стано≠вища в сусп≥льств≥, до €вищ ≥ процес≥в сусп≥льного житт€. —оц≥альне виникаЇ тод≥, коли повед≥нка одного ≥ндив≥да п≥дпадаЇ п≥д вплив ≥ншого ≥ндив≥да (групи ≥ндив≥д≥в) безпосередньо чи опосередковано. —аме в процес≥ взаЇмод≥њ вони впливають один на одного ≥ спри€ють тому, що кожний з них стаЇ нос≥Їм ≥ виразником соц≥альних власти≠востей, €к≥ Ї предметом соц≥олог≥чного вивченн€.

 

3. —труктура соц≥олог≥чного знанн€.

ѕ≥д структурою соц≥олог≥чного знанн€ розум≥ють систему взаЇ≠мопов'€заних у€влень, пон€ть, погл€д≥в, теор≥й соц≥альних проце≠с≥в р≥зних р≥вн≥в (чи то життЇд≥€льн≥сть окремих людей, соц≥аль≠них груп чи сусп≥льства в ц≥лому). ќсоблив≥стю структури соц≥о≠лог≥чного знанн€ Ї те, що вона Ї не просто певною сукупн≥стю (обс€гом) ≥нформац≥њ, у€влень ≥ наукових пон€ть про соц≥альн≥ €вища ≥ процеси, а перш за все певною упор€дкованою системою знань про сусп≥льство €к динам≥чно функц≥онуючий орган≥зм.

—оц≥олог≥€ Ц наука комплексна. ћаЇ трьохр≥вневу структуру: 1 р≥вень Ц теоретична соц≥олог≥€; 2 Ц спец≥альн≥ соц≥олог≥чн≥ теор≥њ (соц≥олог≥€ середнього р≥вн€); 3 Ц емп≥р≥чн≥ соц≥олог≥чн≥ досл≥дженн€.

“еоретична соц≥олог≥€ - основну увагу концентруЇ на вивченн≥ фундаментальних наукових проблем, пов'€заних з формуванн€≠ми знанн€ про соц≥альну д≥йсн≥сть, описуванн€м, по€сненн€м ≥ розум≥нн€м процес≥в соц≥ального розвитку, розробкою концеп≠туальних основ соц≥олог≥њ, методолог≥њ та метод≥в соц≥олог≥чно≠го досл≥дженн€.  онцепц≥њ ≥ теор≥њ, що розробл€ютьс€ нею, в≥д≠пов≥дають в основному на два питанн€: Ђщо п≥знаЇтьс€?ї (об'Їкт) ≥ Ђ€к п≥знаЇтьс€?ї (метод), тобто пов'€зан≥ з вир≥шен≠н€м гносеолог≥чних завдань. Ќапр€ми теоретичноњ соц≥олог≥њ: *феноменолог≥чна соц≥олог≥€; *символ≥чний ≥нтеракц≥он≥зм; *концепц≥€ соц≥ального обм≥ну; *теор≥€ соц≥альноњ д≥њ; *функц≥онал≥зм (неофункц≥онал≥зм); *етнометодолог≥€; *структурал≥зм (постструктурал≥зм); *теор≥€ соц≥ального конфл≥кту; *концепц≥њ технократизму;

—пец≥альн≥ соц≥олог≥чн≥ теор≥њ Ц област≥ соц≥олог≥чного знанн€, котр≥ мають своњм предметом досл≥дженн€ в≥дносно самост≥йн≥ ≥ специф≥чн≥ п≥дсистеми сусп≥льного ц≥лого (етносоц≥олог≥€, соц≥олог≥€ молод≥, м≥ста тощо), в≥дносини ≥ окрем≥ сфери життЇд≥€льност≥ (соц≥олог≥€ прац≥, побуту, соц≥альна психолог≥€ тощо), ≥нститути (соц≥олог≥€ громадськоњ думки, соц≥олог≥€ с≥мТњ, осв≥ти тощо), процеси (соц≥олог≥€ орган≥зац≥њ, конфл≥ктолог≥€ тощо) Ц тобто галузев≥ знанн€. «агальносоц≥олог≥чн≥ теор≥њ. на цьому р≥вн≥ кожне соц≥альне €вище розгл€даЇтьс€ з точки зору його м≥сц€ ≥ рол≥ в сусп≥льств≥, його р≥зноман≥тних звТ€зк≥в з ≥ншими €вищами. —пец≥альн≥ ≥ галузев≥ соц≥олог≥чн≥ теор≥њ торкаютьс€ в основному окремих сфер сусп≥льного житт€, соц≥альних груп ≥ ≥нститут≥в, поЇднують в соб≥ теретичний ≥ емп≥ричний р≥вн≥ досл≥дженн€.

≈мп≥р≥чн≥ соц≥олог≥чн≥ досл≥дженн€ €вл€ють собою методи та технолог≥њ збору соц≥альноњ ≥нформац≥њ Ц встановленн€ та узагальненн€ соц≥альних факт≥в посередництвом пр€моњ або непр€моњ реЇстрац≥њ под≥й, характерних дл€ вивченн€ соц≥альних €вищ та процес≥в.

4. ћетоди соц≥олог≥њ.

 ожна наука, вид≥л€Ї дл€ себе особливу область п≥знанн€, ви≠робл€Ї ≥ св≥й, специф≥чний метод досл≥дженн€, €ким вона користу≠Їтьс€ пор€д ≥з загальнонауковими методами, властивими й ≥ншим наукам. якщо визначенн€ предмета соц≥олог≥њ дозвол€Ї одержати в≥дпов≥дь на питанн€, що вивчаЇ ц€ наука, то характеристика њњ мето≠ду покликана дати загальне розум≥нн€ того, €к, €ким чином соц≥оло≠г≥€ п≥дходить до вивченн€ сусп≥льства. «розум≥ло, що проблеми предмета ≥ методу науки т≥сно взаЇмозалежн≥ ≥ перепл≥таютьс€ один з одним. —пециф≥ка методу соц≥олог≥њ визначаЇтьс€ насамперед осо≠бливост€ми предмета даноњ науки.

ћетоди в соц≥олог≥њ Ц це спос≥б здобутт€, побудови та обірунтуванн€ соц≥олог≥чних знань, сукупн≥сть прийом≥в, процедур, операц≥й емп≥ричного, досв≥дного та теоретичного п≥знанн€ соц≥альноњ реальност≥.

” найб≥льш загальному вигл€д≥ можна вид≥лити в соц≥олог≥њ три головн≥ умови реал≥зац≥њ вимог науковоњ методолог≥њ:

1) принцип емп≥ризму Ч використанн€ емп≥ричних процедур з метою встановленн€ об'Їктивноњ достов≥рност≥ одержаних у досл≥дженн€х факт≥в та узагальнень;

2) теоретичне обірунтуванн€ (по€сненн€) одержаних результа≠т≥в, €к≥ дозвол€ють розкрити причини, що лежали в основ≥ ем≠п≥ричних факт≥в, ≥ разом з тим включити ц≥ факти в на€вну си≠стему теоретичного знанн€;

3) ц≥л≥сна нейтральн≥сть соц≥олог≥њ, незалежн≥сть њњ в≥д будь-€ких заангажованих установ, €к≥, за звичай, пропонують р≥зн≥ класи ≥ парт≥њ в сусп≥льств≥.

ћ≈“ќƒ» —ќ÷≤ќЋќ√≤ѓ:

«агальнонауков≥ Ц

ƒ≥алектика,—инергетика, ≤сторизм

—пециф≥чн≥-

—постереженн€

ќпитуванн€ (усне, анкетне, ≥нтервТю)

≈ксперимент, ћоделюванн€

—оц≥ометр≥€, јнал≥з документ≥в

 

5. —утн≥сть соц≥олог≥чних категор≥й Усоц≥альн≥ в≥дносиниФ, Усоц≥альне €вищеФ, Усоц≥альний процесФ, Усоц≥альний законФ, њх взаЇмозвТ€зок.

—оц≥альн≥ в≥дносини Ч це усталена, така що ≥сторично склала≠с€ за конкретних умов м≥сц€ ≥ часу, система зв'€зк≥в м≥ж окремими людьми й соц≥альними сп≥льнотами, €к≥ беруть неоднакову участь в економ≥чному, пол≥тичному й духовному житт≥, мають р≥зний соц≥≠альний стан, спос≥б житт€, джерела й р≥вн≥ доход≥в та особистого споживанн€. ÷≥ в≥дносини складаютьс€ з приводу м≥сц€ й рол≥ лю≠дей у сусп≥льств≥, способу њх житт€, умов ≥снуванн€. ¬они ви€вл€ю≠тьс€ в результат≥ пор≥вн€нн€ становища окремих ≥ндив≥д≥в, соц≥аль≠них груп у соц≥альн≥й структур≥, через комун≥кац≥йн≥ зв'€зки м≥ж ними, тобто через взаЇмний обм≥н ≥нформац≥Їю, оц≥нку власного становища пор≥вн€но з≥ становищем ≥нших з метою впливу на ре≠зультати њхньоњ д≥€льност≥, корекц≥њ повед≥нки та ≥нтерес≥в. —оц≥альн≥ в≥дносини можуть бути економ≥чними, пол≥тичними, правовими, моральними тощо.

—оц≥альне €вище Ч це будь-€кий ви€в в≥дносин чи взаЇмод≥њ людей або нав≥ть окрема под≥€ чи випадок.

”загал≥ х≥д, розвиток будь-€кого €вища, зм≥на його етап≥в Ї соц≥альним процесом. ” соц≥≠олог≥њ соц≥альний процес Ч це взаЇмод≥€ людей, що визначаЇ фун≠кц≥онуванн€ ≥ зм≥ни у людських стосунках, у становищ≥ соц≥альних груп, окремих ≥ндив≥д≥в, тобто в соц≥альн≥й структур≥. ÷е може бути сер≥€ соц≥альних €вищ, зв'€заних м≥ж собою структурними чи при≠чинними (функц≥ональними) залежност€ми, €к≥ призвод€ть до пере≠ходу певноњ соц≥альноњ системи з одного стану в ≥нший.

—оц≥альн≥ процеси можуть характеризувати:

а) зм≥ни в структур≥ особистост≥ (формуванн€ установок, ц≥нн≥с≠них ор≥Їнтац≥й чи мотивац≥њ повед≥нки);

б) взаЇмод≥ю к≥лькох ≥ндив≥д≥в (сп≥лкуванн€, особист≥сн≥ конфл≥кти);

в) внутр≥шньо- ≥ м≥жгрупову взаЇмод≥ю (адаптац≥€, згуртуванн€, сп≥льна прац€).

якщо так≥ процеси супроводжуютьс€ прогресивними зрушенн€≠ми, тобто накопиченн€м позитивного сусп≥льно значущого зм≥сту, то матиме м≥сце соц≥альний розвиток, прогрес.

–езультатом соц≥ального прогресу Ї так≥ соц≥альн≥ в≥дносини, р≥внод≥йна €ких маЇ тенденц≥ю максимального наближенн€ до вимог тих чи тих соц≥альних закон≥в.

—оц≥альн≥ закони - це вираз ≥стотних, необх≥дних, система≠тично в≥дновлюваних в≥дносин, €к у середин≥ соц≥альних €вищ та процес≥в, так ≥ м≥ж ними. ¬≥дома також структура соц≥альних закон≥в за ступенем њхньоњ д≥њ: Х загальн≥, що д≥ють прот€гом ус≥Їњ ≥стор≥њ, њх ще називають загальносоц≥олог≥чн≥;Х специф≥чн≥, що д≥ють на певних ≥сторичних етапах роз≠витку сусп≥льства чи в певних типах сусп≥льств. Ќайб≥льш поширеною в сучасн≥й соц≥олог≥њ Ї думка, зг≥дно з €кою виокремлюють п'€ть груп закон≥в:Х закони, що констатують сп≥в≥снуванн€ соц≥альних €вищ (наприклад, €кщо маЇ м≥сце ринкова економ≥ка, то на€вна соц≥альна диференц≥ац≥€);Х закони, що встановлюють тенденц≥њ ймов≥рного зв'€зку (прим≥ром, упровадженн€ ≥нформац≥йних технолог≥й вимагаЇ структурноњ перебудови економ≥ки);Х закони функц≥ональн≥, що встановлюють зв'€зки м≥ж основ≠ними елементами соц≥ального об'Їкта (наприклад, демо≠кратичний пол≥тичний режим зумовлюЇ пол≥тичний ≥ еконо≠м≥чний плюрал≥зм);Х закони, що ф≥ксують причиновий зв'€зок м≥ж соц≥аль≠ними €вищами (наприклад, високоаном≥чне сусп≥льство спричин€Ї тенденц≥ю до зростанн€ злочинност≥ в сусп≥льств≥);Х закони, котр≥ стверджують можлив≥сть або ймо≠в≥рн≥сть зв'€зк≥в м≥ж соц≥альними €вищами (наприклад, р≥вень злочинност≥ в сусп≥льств≥ Ї зм≥нним ≥ коливаЇтьс€ разом з економ≥чними циклами).

 

6. —оц≥альн≥ закони, њх класиф≥кац≥€.

ћаючи об'Їктом вивченн€ сусп≥льство, соц≥олог≥€ ви€вл€Ї у зв'€зках, в≥дносинах м≥ж людьми багато загально необх≥д≠ного, незм≥нного, ст≥йкого, повторюваного. “ак≥ зв'€зки та в≥д≠ношенн€, переважно, причиново-насл≥дкового характеру, д≥стали назву законом≥рних, а в науц≥ позначаютьс€ пон€т≠т€м "соц≥альний закон".

—оц≥альн≥ закони - це вираз ≥стотних, необх≥дних, система≠тично в≥дновлюваних в≥дносин, €к у середин≥ соц≥альних €вищ та процес≥в, так ≥ м≥ж ними. Ќа думку вчених, соц≥альн≥ закони сл≥д розгл€дати €к об'Їктивн≥ правила, основу €ких становл€ть ≥нтереси, мотиви, прагненн€ людей до задоволенн€ власних потреб у пол≥пшенн≥ умов ≥снуванн€, у безпец≥, у визнанн≥ оточенн€, у самовираженн≥ й самоп≥знанн≥. Ќа в≥дм≥ну в≥д закон≥в природи, котр≥ д≥ють ≥з силою природних стих≥й, особлив≥сть соц≥альних закон≥в пол€гаЇ в тому, що вони ви€вл€ютьс€ у св≥дом≥й д≥€льност≥ людей, не втрачаючи при цьому об'Їктивност≥. “ож учен≥ доход€ть висновку, що в д≥йсност≥ соц≥альн≥ закони не Ї раз ≥ назавжди даними, абсолютно незм≥нними; вони охоплюють, ф≥ксують певн≥ тенденц≥њ ймов≥рного зв'€зку. Ќайчаст≥ше соц≥альн≥ закони розгл€дають €к закони-тенденц≥њ. ќтже, соц≥альний закон сл≥д тлумачити €к фундаментальне пон€тт€ соц≥олог≥њ, €к важливий методолог≥чний ор≥Їнтир у людському п≥знанн≥ надорган≥чного св≥ту. ” науц≥ ≥снують р≥зн≥ п≥дходи до структури соц≥альних закон≥в. “ак, ще ќ.  онт вид≥л€в дв≥ групи закон≥в: закони соц≥альноњ статики, що в≥дтворюють функц≥онуванн€ соц≥альноњ системи, њњ окремих складових елемент≥в, та закони соц≥альноњ динам≥ки, що по€снюють соц≥альний розвиток ≥ соц≥альн≥ зм≥ни. ¬≥дома також класиф≥кац≥€ соц≥альних закон≥в за ступенем њхньоњ д≥њ: Х загальн≥, що д≥ють прот€гом ус≥Їњ ≥стор≥њ, њх ще називають загальносоц≥олог≥чн≥; Х специф≥чн≥, що д≥ють на певних ≥сторичних етапах роз≠витку сусп≥льства чи в певних типах сусп≥льств. Ќайб≥льш поширеною в сучасн≥й соц≥олог≥њ Ї думка, зг≥дно з €кою виокремлюють п'€ть груп закон≥в: Х закони, що констатують сп≥в≥снуванн€ соц≥альних €вищ (наприклад, €кщо маЇ м≥сце ринкова економ≥ка, то на€вна соц≥альна диференц≥ац≥€);Х закони, що встановлюють тенденц≥њ ймов≥рного зв'€зку (прим≥ром, упровадженн€ ≥нформац≥йних технолог≥й вимагаЇ структурноњ перебудови економ≥ки);Х закони функц≥ональн≥, що встановлюють зв'€зки м≥ж основ≠ними елементами соц≥ального об'Їкта (наприклад, демо≠кратичний пол≥тичний режим зумовлюЇ пол≥тичний ≥ еконо≠м≥чний плюрал≥зм);Х закони, що ф≥ксують причиновий зв'€зок м≥ж соц≥аль≠ними €вищами (наприклад, високоаном≥чне сусп≥льство спричин€Ї тенденц≥ю до зростанн€ злочинност≥ в сусп≥льств≥); Х закони, котр≥ стверджують можлив≥сть або ймо≠в≥рн≥сть зв'€зк≥в м≥ж соц≥альними €вищами (наприклад, р≥вень злочинност≥ в сусп≥льств≥ Ї зм≥нним ≥ коливаЇтьс€ разом з економ≥чними циклами). ѕ≥знанн€ соц≥альних закон≥в веде до прогнозованост≥ роз≠витку сусп≥льства, значно посилюЇ роль ≥ значенн€ перед≠баченн€ в соц≥олог≥њ. ƒо соц≥альних належать: закони соц≥альноњ диференц≥ац≥њ, соц≥альноњ стратиф≥кац≥њ, соц≥альноњ ≥нтеграц≥њ, соц≥альноњ моб≥льност≥, глобал≥зац≥њ, соц≥ал≥зац≥њ та ≥н. Ѕудь-€ка наука - це мисленн€ в пон€тт€х, пон€ттЇве мислен≠н€.

 

7. ќсновн≥ функц≥њ соц≥олог≥њ.

“еоретична функц≥€ Ч пол€гаЇ у поповненн≥ та збагаченн≥ со≠ц≥олог≥чного знанн€, в розробц≥ концепц≥й, теор≥й, ключових пон€ть ≥ категор≥й ц≥Їњ науки на основ≥ досл≥дженн€ соц≥альноњ д≥йсност≥. «багаченн€ наукового соц≥олог≥чного знанн€ в≥дбуваЇтьс€ €к на ос≠нов≥ вдосконаленн€ теоретичноњ соц≥олог≥њ, так ≥ на баз≥ розвитку спец≥альних ≥ галузевих соц≥олог≥чних теор≥й, а також пов'€заних з ними досл≥джень емп≥ричноњ соц≥олог≥њ.

ќписуючи, систематизуючи, нагромаджуючи досл≥дницький матер≥ал у вигл€д≥ анал≥тичних записок р≥зних наукових зв≥т≥в, ста≠тей, книг соц≥олог≥€ зд≥йснюЇ описову функц≥ю.

≤нформац≥йна функц≥€ Ч це збиранн€, концентрац≥€ соц≥олог≥≠чноњ ≥нформац≥њ, одержаноњ у результат≥ проведенн€ досл≥джень. ” великих соц≥олог≥чних центрах вона нагромаджуЇтьс€ в так званих банках соц≥олог≥чноњ ≥нформац≥њ, њњ використовують органи управ≠л≥нн€, засоби масовоњ ≥нформац≥њ.

ѕрогностична функц≥€ пол€гаЇ у соц≥альному прогнозуванн≥. —оц≥олог≥чн≥ досл≥дженн€ завершуютьс€ обірунтуванн€м коротко- або довгострокового прогноз≥в досл≥джуваного об'Їкта.

 ритична функц≥€ соц≥олог≥њ т≥сно пов'€зана з њњ прогностич≠ною ≥ гуман≥стичною функц≥€ми. Ќа основ≥ анал≥зу ≥ розвитку соц≥а≠льних систем соц≥олог≥€ не т≥льки виробл€Ї практичн≥ рекомендац≥њ по њх вдосконаленню. ¬она також конструюЇ й можлив≥ технолог≥њ њх прогресу, формуЇ соц≥альн≥ ≥деали, розробл€Ї програми соц≥ального розвитку, п≥дпор€дковуючи все це реал≥зац≥њ ≥нтерес≥в людини.

¬иховна функц≥€ соц≥олог≥њ реал≥зуЇтьс€ в тому, що знанн€ €к≥ здобуваютьс€ ц≥Їю наукою безпосередньо використовуютьс€ систе≠мою вихованн€ ≥ впливу на св≥дом≥сть ≥ повед≥нку людей з метою формуванн€ њх певних соц≥альних €костей.

«добуваючи ≥ накопичуючи знанн€ про закони ≥ законом≥рност≥ функц≥онуванн€ ≥ розвитку ≥сторично визначених соц≥альних сис≠тем, про р≥зн≥ сфери сусп≥льного житт€, вс≥ його складов≥ частини соц≥олог≥€ тим самим реал≥зуЇ п≥знавальну функц≥ю.

” визначенн≥ метод≥в вивченн€ соц≥альноњ реальност≥ збору, об≠робки ≥ анал≥зу первинноњ соц≥олог≥чноњ ≥нформац≥њ соц≥олог≥€ реал≥≠зуЇ совою ≥нструментальну функц≥ю.

—в≥тогл€дна функц≥€ про€вл€Їтьс€ в тому, що озброюючи лю≠дей соц≥олог≥чним знанн€м, вона тим самим формуЇ њх погл€ди на соц≥альн≥ процеси, даЇ њм теоретичну основу дл€ практичних д≥й, оц≥нки €вищ соц≥альноњ реальност≥.

Ј ≤деолог≥чна

Ј ѕрактична

Ј –егул€тивна

Ј ќрган≥зац≥йно-технолог≥чна

Ј ”правл≥нська

Ј —оц≥ального проектуванн€ та конструюванн€

Ј ≈мп≥рична (що даЇ можлив≥сть отримати нов≥ знанн€, п≥дтверджувати чи спростовувати г≥потези про ймов≥рний переб≥г под≥й у сусп≥льств≥, спри€ти формуванню сучасноњ картини знань про соц≥альн≥ реал≥њ);

Ј ќхоронна

Ј ѕросв≥тницька (€ка описуЇ соц≥альне житт€ загалом, ≥нформуЇ людей про загальн≥ риси, розвитку сусп≥льства, спри€ючи формуванню ц≥л≥сного у€в≠ленн€ про сусп≥льство €к соц≥альний феномен)

 

 

8. ќсобливост≥ соц≥олог≥њ, €к науковоњ дисципл≥ни, що вивчаЇ людське сусп≥льство.

ќсобливост≥ предмета соц≥олог≥њ та њњ функц≥њ визначають м≥сце ц≥Їњ науки в систем≥ сусп≥льних дисципл≥н. ќрган≥чно вписуючись у систему наукового знанн€, соц≥олог≥€ вже з моменту свого народженн€ пос≥ла ч≥льне м≥сце серед загалу ≥нших наук. ќсновоположники соц≥олог≥њ, обірунтовуючи необх≥дн≥сть новоњ науки, п≥дкреслювали њњ вин€тков≥сть. Ќайголовн≥ш≥ особливост≥ соц≥олог≥њ €к науки > —оц≥олог≥€ Ї генерал≥зуюча наука, котра вивчаЇ типов≥, родов≥, повторюван≥ в час≥ та простор≥ процеси, на в≥дм≥ну в≥д ≥ндив≥дуал≥зуючих наук, предметом €ких Ї ун≥кальн≥, неповторн≥ в простор≥ та час≥, €вища. Ќа цю в≥дм≥нн≥сть соц≥олог≥њ звернув увагу американський учений рос≥йського. походженн€ ѕ. —орок≥н. /> якщо конкретн≥ науки вивчають одну спец≥альну сферу сусп≥льства (наприклад, економ≥ка - економ≥чну сферу, юрисп≠руденц≥€ - правову, пол≥толог≥€ - пол≥тичну), то соц≥олог≥€ ви≠вчаЇ ц≥л≥сн≥ сусп≥льн≥ структури, а також те сп≥льне, що при≠таманне кожн≥й сфер≥ житт€ сусп≥льства, але не Ї предметом спец≥ального вивченн€. ¬одночас соц≥альне €к таке, хоч ≥ не втрачаЇ власноњ специф≥ки, але пронизуЇ вс≥ сусп≥льн≥ процеси, сфери, структури, а тому Ї лог≥чним широкий ужиток таких словосполучень: соц≥ально-економ≥чн≥, соц≥ально-пол≥тичн≥, соц≥ально-правов≥, соц≥ально-культурн≥ €вища, про≠цеси, феномени тощо. > —оц≥олог≥€ вивчаЇ соц≥альн≥ зв'€зки м≥ж р≥зними сферами житт€ сусп≥льства. Ќаприклад, економ≥чн≥ цикли - це пред≠метна сфера економ≥ки, а правопорушенн€ та злочини - це сфера вивченн€ права. ƒл€ соц≥олог≥њ важливо встановити сп≥вв≥дношенн€, що фактично виход€ть за меж≥ згадуваних дисципл≥н. “ак, соц≥олог≥ю ц≥кавить те, €к саме зм≥нюЇтьс€ динам≥ка правопорушень, злочин≥в в≥дпов≥дно до цикл≥в економ≥чного розвитку. > —оц≥олог≥€ слугуЇ методолог≥Їю дл€ ≥нших гуман≥тар≠них дисципл≥н. ” њњ межах розробл€Їтьс€ й удосконалюЇтьс€ методолог≥€ та методика конкретних соц≥олог≥чних до≠сл≥джень. –езультати проведених досл≥джень набувають широ≠кого застосуванн€ в ус≥х сусп≥льних дисципл≥нах. > ѕодальший розвиток соц≥олог≥њ та ≥нших сусп≥льних наук, починаючи ≥з середини XX ст., зумовлюЇ виникненн€ й розширенн€ нових галузей знань: б≥осоц≥олог≥њ, соц≥опсихолог≥њ, соц≥он≥ки, соц≥ол≥нгв≥стики, соц≥альноњ еколог≥њ тощо. —истема сусп≥льних наук Ї системою, передус≥м тому, що вс≥ њњ структурн≥ елементи, маючи конкретний предмет до≠сл≥дженн€, пов'€зан≥ м≥ж собою. —укупн≥сть наук, €к≥ вивчають один ≥ той же об'Їкт, що по≠Їднана м≥ж собою лог≥чними зв'€зками, сп≥льними законами, категор≥€ми та методами, називаЇтьс€ м≥ждисципл≥нарною матрицею. ƒо м≥ждисципл≥нарноњ матриц≥ соц≥олог≥чного знанн€ на≠лежать так≥ науки, €к ф≥лософ≥€, ≥стор≥€, економ≥ка, психо≠лог≥€, антрополог≥€ та ≥н. —пециф≥ка ж соц≥олог≥њ пол€гаЇ в тому, що саме соц≥о≠лог≥чне знанн€ внутр≥шньо глибоко диференц≥йоване та стано≠вить функц≥онально пов'€зану систему. —укупн≥сть галузевих напр€мк≥в соц≥олог≥њ, њњ окремих сфер ≥ п≥дсистем називаЇтьс€ внутр≥шньодисципл≥нарною матрицею. ƒо нењ належать: соц≥олог≥€ м≥ста, соц≥олог≥€ культури, соц≥олоп€ рел≥г≥њ, соц≥олог≥€ прац≥, соц≥олог≥€ с≥мТњ, етносоц≥опол€ та багато ≥нших.

—воЇр≥дн≥сть соц≥олог≥њ €к самост≥йноњ науки серед ≥нших сус≠п≥льних наук знаходить своЇ вираженн€ в тому, що вона вивчаЇ сусп≥льство, його функц≥онуванн€ ≥ розвиток п≥д специф≥чним кутом зору Ч кр≥зь призму соц≥альних €вищ, процес≥в, в≥дносин, що скла≠дають основний зм≥ст соц≥альноњ реальност≥ Ч соц≥уму €к об'Їкта соц≥олог≥њ. ƒл€ того, щоб правильно усв≥домити суть ≥ значенн€ цьо≠го вих≥дного методолог≥чного положенн€, необх≥дно насамперед з'€≠сувати, що таке соц≥альне, соц≥альн≥ €вища, в≥дносини ≥ процеси.

—усп≥льство €к продукт взаЇмод≥њ людей Ї багатогранним ≥ складним у структурному в≥дношенн≥ €вищем. “ому той факт, що в найширшому розум≥нн≥ воно Ї загальним об'Їктом досл≥дженн€ дл€ вс≥х сусп≥льних наук, не означаЇ, що кожна з цих наук не маЇ свого специф≥чного об'Їкта вивченн€. “ак, €к≥сно своЇр≥дною стороною (сферою, областю, формою) громадського житт€ Ї виробництво, розпод≥л, обм≥н ≥ споживанн€ матер≥альних благ. ÷≥ економ≥чн≥ за своњм характером €вища, в≥дносини ≥ процеси, в основ≥ €ких лежать насамперед в≥дносини власност≥, служать специф≥чним об'Їктам еко≠ном≥чноњ науки, точн≥ше, економ≥чних наук.

ќсобливою, ≥стотно в≥дм≥нною в≥д економ≥чноњ сфери житт€ сусп≥льства Ї пол≥тична, пов'€зана з орган≥зац≥Їю, функц≥онуван≠н€м ≥ розвитком пол≥тичноњ влади. ≤ це Ч специф≥чний об'Їкт пол≥≠толог≥њ, пол≥тичних наук. ÷≥лий р€д наук (наприклад, культуроло≠г≥€, педагог≥ка, соц≥альна психолог≥€ та ≥нш≥) покликан≥ досл≥джу≠вати духовне житт€ сусп≥льства, тобто виробництво ≥ розпод≥л ду≠ховних ц≥нностей. “ому, власне кажучи, об'Їктом б≥льшоњ частини сусп≥льних наук Ї не все сусп≥льство, а та чи ≥нша його сторона, форма про€ву ≥ т. п.

” цьому план≥ досл≥джуване соц≥олог≥Їю соц≥альне житт€ сус≠п≥льства Ч це область взаЇмозв'€зк≥в ≥ взаЇмод≥й м≥ж б≥льш-менш широкими сп≥льност€ми людей (класами, соц≥альними шарами ≥ групами, нац≥€ми ≥ народност€ми, колективами ≥ т. п.) та самими людьми, що виступають €к представники цих сп≥льностей. «алежно в≥д своЇр≥дност≥ суб'Їкт≥в цих в≥дносин соц≥альн≥ в≥дносини под≥≠л€ють на:

Х соц≥ально-групов≥ (класи, соц≥альн≥ групи ≥ шари);

Х соц≥ально-демограф≥чн≥ (чолов≥ки, ж≥нки, д≥ти, молодь, пенс≥о≠нери, члени с≥м'њ);

Х соц≥ально-територ≥альн≥ (м≥ське ≥ с≥льське населенн€);

Х соц≥ально-етн≥чн≥ (нац≥њ, народност≥, нац≥ональн≥ й етнограф≥чн≥ групи);

Х соц≥ально-профес≥йн≥ (трудов≥ колективи, профес≥йн≥ об'Їднанн€);

Х м≥жособист≥сн≥ (особистост≥) та ≥нш≥.

“аким чином, у центр≥ соц≥ального житт€ знаход€тьс€ д≥€ ≥ взаЇмод≥€ людей та њхн≥х об'Їднань, а соц≥олог≥€ в цьому зв'€зку ви≠ступаЇ насамперед €к наука про взаЇмод≥ю ≥ поводженн€ людей у середовищ≥ соб≥ под≥бних. —оц≥олог≥€ Ч це свого роду теор≥€ сус≠п≥льноњ взаЇмод≥њ людей, що спираЇтьс€ на досв≥дчене вивченн€ со≠ц≥ально значимих, ст≥йких ≥ повторюваних (типових) форм пове≠д≥нки людей, визначених њхн≥м соц≥альним станом (статусом), со≠ц≥альною роллю ≥ соц≥альними нормами даного сусп≥льства.

 

 

9. ***–оль ≥ завданн€ соц≥олог≥њ в соц≥альному реформуванн≥ украњнського сусп≥льства.

ќсоблива потреба в соц≥олог≥чних знанн€х та рекомендац≥€х в≥д≠чуваЇтьс€ нин≥ у зв'€зку з кардинальними перетворенн€ми нашого сусп≥льства, колективним суб'Їктом €ких Ї все населенн€. ∆одне перетворенн€ не може бути усп≥шним без урахуванн€ ставленн€ лю≠дей до його ц≥лей ≥ програм, без св≥домоњ активноњ участ≥ народу у зд≥йснюваних соц≥альних перетворенн€х, у новац≥йних процесах.

ѕеретворенн€, €к≥ зд≥йснюютьс€ в наш≥й держав≥, зач≥пають ≥н≠тереси всього населенн€, зм≥нюють майновий ≥ соц≥альний стан, трансформують повед≥нку багатьох соц≥альних груп, що взаЇмод≥ють м≥ж собою. «а цих умов органам управл≥нн€ вкрай необх≥дна повна, точна ≥ достов≥рна ≥нформац≥€ про реальний стан справ у будь-€к≥й сфер≥ сусп≥льного житт€, про потреби, ц≥нност≥, ≥нтереси, повед≥нку р≥зних соц≥альних груп, а також про можливост≥ впливу њх повед≥нки на сусп≥льн≥ процеси. ƒавати таку ≥нформац≥ю Ч завданн€ соц≥олог≥њ. ≤накше кажучи, соц≥олог≥€ маЇ забезпечувати над≥йний зворотний зв'€зок в орган≥зац≥њ управл≥нн€ сусп≥льними перетворенн€ми. “≥льки глибоке вивченн€ думок ≥ настроњв труд€щих, урахуванн€ њхн≥х потреб та ≥нтерес≥в, п≥двищенн€ д≥йовост≥ й оперативност≥ соц≥олог≥чноњ ≥н≠формац≥њ буде спри€ти оновленню нашого сусп≥льства.

«начна роль належить соц≥олог≥чним знанн€м у конкретизац≥њ р≥шень ур€ду, кожне з €ких маЇ соц≥олог≥чно осмислюватис€ й об≠ірунтовуватис€.

—оц≥олог≥€ ви€вл€Ї взаЇмозв'€зок соц≥альних в≥дносин ≥ процес≥в у р≥зних сферах з такими самими процесами на державному р≥вн≥. ƒл€ цього сл≥д €комога точн≥ше визначати групи, що взаЇмод≥ють, вивчати конкретн≥ умови њх д≥€льност≥, сп≥вв≥дношенн€ њхн≥х прав ≥ обов'€зк≥в, зм≥ст ≥ способи реал≥зац≥њ ≥нтерес≥в, методи узгодженн€ ≥ндив≥дуальних та групових ≥нтерес≥в ≥з загальнодержавними, забез≠печувати пост≥йний соц≥олог≥чний контроль за виконанн€м конк≠ретних р≥шень, за процесами перетворень.

Ќедостатн≥й соц≥олог≥чний контроль, в≥дсутн≥сть прогнозуванн€ розвитку ринкових в≥дносин призводить до негативних насл≥дк≥в. ≤ це не завжди зумовлено недостатн≥м розвитком методичних засад соц≥олог≥њ та низькою квал≥ф≥кац≥Їю соц≥олог≥чних кадр≥в.

—л≥д зауважити, що ≥нформац≥€ не може сама собою перетвори≠тис€ на р≥шенн€, прогнози, рекомендац≥њ. —оц≥олог≥€ разом з ≥ншими науками повинна розробл€ти так≥ рекомендац≥њ, а використовувати ≥ впроваджувати њх мають органи управл≥нн€, конкретн≥ кер≥вники. ѕроте багато ц≥нних розробок так ≥ не вт≥люютьс€ в житт€. Ѕ≥льше того, подеколи органи управл≥нн€ д≥ють усупереч рекомендац≥€м учених, що призводить до т€жких насл≥дк≥в.

ќсобливо актуальним дл€ соц. в ”крањн≥ Ї формуванн€ соц. мисленн€ в ус≥х верств населенн€ - в≥д роб≥тника до кер≥вника.  ожен член сусп≥льства маЇ бути певною м≥рою соц. осв≥ченим, маЇ розум≥ти значенн€ ≥ роль соц. знань у розбудов≥ нового сусп. маЇ вм≥ти дати соц. оц≥нку виконанню своњх профес≥йних ролей, передбачати соц. насл≥дки своњх втручань у сусп≥льне житт€. «араз в ”крањн≥ зростаЇ значенн€ формуванн€ нового соц≥олог≥чного мисленн€, основними принципами €кого мають стати в≥дмова в≥д ≥деолог≥зац≥њ, просуванн€ в напр€м≥ до Їдиного св≥тового соц. знанн€ з метою вир≥шенн€ сп≥льних завдань. ќднак при цьому не повинн≥ н≥велюватис€ р≥зноман≥тн≥сть ≥ своЇр≥дн≥сть р≥зних соц. знань, багатовар≥антн≥сть шл€х≥в дос€гненн€ поставлених ц≥лей.

≤, нарешт≥, багато соц≥олог≥в знаход€ть соб≥ практичне застосуванн€ €к фах≥вц≥. Ћюди, навчен≥ соц≥олог≥њ, стають консультантами промислових п≥дприЇмств, планувальниками м≥ськоњ забудови, соц≥альними прац≥вниками, менеджерами по робот≥ з персоналом, спец≥ал≥стами в багатьох ≥нших галуз€х практичноњ д≥€льност≥.

„и повинн≥ соц≥ологи сам≥ активно п≥дтримувати або пропагувати програми реформ ≥ соц≥альних зм≥н? ƒехто вважаЇ, що соц≥олог≥€ може зберегти свою ≥нтелектуальну незалежн≥сть лише в тому випадку, €кщо соц≥ологи будуть абсолютно нейтральн≥ в дискус≥€х морального або пол≥тичного характеру. ѕроте часто ≥снуЇ зв'€зок м≥ж вивченн€м соц≥олог≥њ та д≥€льн≥стю, спр€мованою на розвиток сусп≥льноњ св≥домост≥. ∆одна соц≥олог≥чно осв≥чена людина не може бути байдужою до т≥Їњ соц≥альноњ нер≥вност≥, що ≥снуЇ в сьогодн≥шньому св≥т≥, до про€ву соц≥альноњ несправедливост≥ в багатьох життЇвих ситуац≥€х, до злидн≥в, в≥д €ких потерпають м≥льйони людей. Ѕуло б нав≥ть дивно, €кби соц≥ологи не займали певну позиц≥ю в вир≥шенн≥ питань соц≥альноњ д≥йсност≥, ≥ навр€д чи лог≥чно було б вимагати в≥д них, щоб у таких ситуац≥€х вони не користалис€ своЇю фаховою об≥знан≥стю

10. ***ћ≥сце соц≥олог≥њ у профес≥йн≥й п≥дготовц≥ молод≥.

« огл€ду на це особливо актуальним дл€ соц≥олог≥њ в ”крањн≥ Ї формуванн€ соц≥олог≥чного мисленн€ в ус≥х верств населенн€, передус≥м у молод≥, у людей, зайн€тих на виробництв≥, Ч в≥д роб≥т≠ника до кер≥вника.  ожен член сусп≥льства маЇ бути певною м≥рою соц≥олог≥чно осв≥ченим, маЇ розум≥ти значенн€ ≥ роль соц≥олог≥чних знань у розбудов≥ нового сусп≥льства, маЇ вм≥ти дати соц≥олог≥чну оц≥нку виконанню своњх профес≥йних ролей, передбачати соц≥альн≥ насл≥дки своњх втручань у сусп≥льне житт€.

—л≥д зазначити, що нин≥ посилюЇтьс€ тенденц≥€ до ≥нтернац≥она≠л≥зац≥њ соц≥олог≥њ, формуванн€ соц≥олог≥чного знанн€, €ке складаЇть≠с€ з р≥зних теор≥й, що не заперечують одна одну. ѕ≥дтвердженн€м тому може бути дев≥з XII ¬сесв≥тнього соц≥олог≥чного конгресу (ли≠пень 1990 р., ћадрид) Ђ—оц≥олог≥€ дл€ Їдиного св≥ту: Їдн≥сть чи р≥з≠номан≥тн≥сть?ї. Ќа ньому йшлос€ про те, що дл€ анал≥зу соц≥альних зм≥н необх≥дн≥ не одна загальносоц≥олог≥чна теор≥€, а р≥зн≥, що Ї св≥дченн€м певного соц≥олог≥чного плюрал≥зму. ¬ажливого значен≠н€ набуваЇ не ≥нтеграц≥€ соц≥олог≥чних теор≥й, а консол≥дац≥€ р≥зних п≥дход≥в ≥ концепц≥й.

«а таких умов зростаЇ значенн€ формуванн€ нового соц≥оло≠г≥чного мисленн€, основними принципами €кого мають стати в≥д≠мова в≥д ≥деолог≥зац≥њ, просуванн€ в напр€м≥ до Їдиного св≥тового соц≥олог≥чного знанн€ з метою вир≥шенн€ сп≥льних завдань. ќднак при цьому не повинн≥ н≥велюватис€ р≥зноман≥тн≥сть ≥ своЇр≥дн≥сть р≥зних соц≥олог≥чних знань, багатовар≥антн≥сть шл€х≥в дос€гненн€ поставлених ц≥лей.

™дн≥сть ≥ р≥зноман≥тн≥сть у соц≥олог≥њ в д≥алектичному поЇднанн≥ Ч це також ознака нового соц≥олог≥чного мисленн€. ¬идатний соц≥олог XX ст. ѕ. —орок≥н пор≥внював соц≥олог≥ю з дволиким янусом, один лик €кого Ч Їдн≥сть, а другий Ч р≥зноман≥тн≥сть. ќднак заклик ѕ. —орок≥-на до консол≥дац≥њ зусиль представник≥в р≥зних теч≥й у 70-т≥ роки був сприйн€тий б≥льш≥стю рад€нських учених €к украй реакц≥йний. ѕроте згодом ви€вилос€, що саме Їдност≥ в р≥зноман≥тност≥ потребуЇ зовс≥м нова пол≥тична та ≥деолог≥чна ситуац≥€ €к у св≥т≥, так ≥ всередин≥ нашоњ крањни Ч припиненн€ холодноњ в≥йни, розвиток демократ≥њ та свободи.  онкретною передумовою формуванн€ нового соц≥олог≥чного мислен≠н€ Ї схож≥сть досл≥джуваних проблем. ¬они актуальн≥ дл€ соц≥олог≥њ р≥≠зних крањн ≥ можуть за умови сп≥льного вивченн€ њх п≥днести соц≥олог≥≠чн≥ знанн€ на принципово новий р≥вень. « огл€ду на це дуже важливого значенн€ набуваЇ отриманн€ пор≥вн€льних даних, €к≥ можна викорис≠товувати дл€ розв'€занн€ завдань, що мають теоретичний та ужитковий характер. —хож≥сть постановки, зм≥сту ≥ способ≥в досл≥дженн€ соц≥оло≠г≥чних проблем у р≥зних крањнах зумовлено тим, що вс≥ народи однако≠во турбують питанн€ виживанн€ людини, еколог≥чноњ безпеки, п≥дви≠щенн€ ефективност≥ д≥€льност≥ трудових колектив≥в, взаЇмод≥њ р≥зних соц≥альних груп тощо.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 651 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќачинать всегда стоит с того, что сеет сомнени€. © Ѕорис —тругацкий
==> читать все изречени€...

1535 - | 1327 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.065 с.