Тема 2. 4. Філософія історії та соціальна філософія

Лекція. Філософське вчення про соціально-історичні засади культури

План

1. Поняття та структура суспільства. Суспільство та спільнота.

2. Основні підсистеми суспільства.

3. Структура суспільної свідомості, її рівні та форми.

4. Культура, її структура та соціальні функції. Культура і цивілізація.

5. Історична свідомість як духовне явище.

6. Смисл історії як філософсько-світоглядна проблема.

 

Завдання для самостійної роботи

1. Розкрити суть поняття суспільної свідомості та її відмінність від масової.

2. Визначити основні підходи до дослідження суспільства.

3. охарактеризувати інформаційне суспільство та його проблеми.

4. Вказати на сутність та основні завдання філософії історії.

5. Проаналізувати взаємозв’язок понять «необхідність» та «свобода» в історичному процесі.

 

Запитання для самоперевірки

1. Що характеризує суспільство як систему?

2. Які існують підходи до визначення соціальної структури суспільства?

3. Дати визначення поняття «суспільний закон».

4. Що вивчає філософія історії?

5. Які рушійні сили історичного процесу?

6. На Вашу думку, чи існує сенс та мета в історії?

7. Чи існує прогрес в історії та які його критерії?

 

Література: 3, 4, 6, 12–13, 17, 24–25, 30–31, 40–43, 163.

 

 

ТЕМА 2.5. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ

Лекція. Філософське вчення про людину

План

1. Місце та роль філософської антропології. Походження терміна.

2. Людина як філософська проблема. Інтеграція знань про людину.

3. Антропосоціогенез та його системний характер.

4. Філософська оцінка понять «особистість», «індивід», «індивідуальність»
та їх співвідношення з поняттям «людина».

5. Поняття та проблема сенсу життя. Покликання людини.

 

Завдання для самостійної роботи

1. Проаналізувати відмінності дуалістичного та моністичного підходів до
визначення біологічно-соціальної природи людини.

2. Розкрити роль мови у формуванні свідомості та предметно-практичної
діяльності.

3. Охарактеризувати творчість як спосіб самореалізації особистості.

4. Розкрити гуманістичний смисл творчості діяльності людини.

 

Запитання для самоперевірки

1. Чим вирізняється філософський підхід до пізнання людини?

2. Охарактеризувати поняття філософської антропології.

3. Дати визначення поняття «особистість» з філософської точки зору.

4. У чому цінність свободи?

 

Література: 1, 3, 5–6, 16–18, 22, 25, 32, 37–39, 61, 107.

 

ТЕМА 2.6. ФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ

 

Лекція. Основні проблеми філософії освіти

План

1. Предмет та основні поняття філософії освіти.

2. Освіта та культура. Ступені освіти як етапи соціалізації особистості.

3. Канон освіченої людини: історія та сучасність.

4. Безперервність освіти. Поняття самоосвіти.

Завдання для самостійної роботи

1. Розкрити зміст висловлювання В. Канке: «Освіта – це відповідальність».

2. Визначити внутрішню реальність освітнього процесу, його цінності та
ідеологеми.

3. Місія університету: європейський університет та українські реалії.

 

Запитання для самоперевірки

1. У чому полягає суть та мета освіти?

2. Чи можна тлумачити освіту як процес взаємопроникнення субкультур?

3. Яким чином виявляється комунікативний характер освітнього процесу?

4. Яке місце філософії у системі освіти?

 

Література: 19, 25, 51.

 

МОДУЛЬНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 2

 

Варіант 1

1. Предмет аксіології. Поняття цінностей.

2. Структура суспільної свідомості та її рівні.

 

Варіант 2

1. Людина як філософська проблема.

2. Історична свідомість як духовне явище.

 

Варіант 3

1. Онтологія: порівняльна характеристика класичного та некласичного
підходів.

2. Діалектичний метод та його роль у філософському пізнанні.

 

Варіант 4

1. Категорія життя та її світоглядно-ціннісний зміст.

2. Проблема смислу історії та його критеріїв.

 

Варіант 5

1. Поняття антропосоціогенезу.

2. Особливості філософського аналізу проблем освіти.

 

Варіант 6

1. Основні завдання філософії історії.

2. Еволюція свідомості та її вплив на формування цінностей людини.

 

Варіант 7

1. Характеристика суб’єктно-об’єктного відношення в пізнанні.

2. Головні проблеми та моделі розвитку в онтології.

 

Варіант 8

1. Форми онтологічної суб’єктивності: загальна характеристика.

2. Особливості структурно-функціонального аналізу поняття «культура».

 

Варіант 9

1. Роль та значення університету в освітньому процесі.

2. Поняття свободи в філософській антропології.

 

 

Варіант 10

1. Співвідношення понять «буття», «суще» та «існування».

2. Чуттєве та раціональне у пізнанні. Проблема істини.

 

Варіант 11

1. Суспільство як предмет філософського аналізу. Поняття та структура.

2. Платонівська традиція в аксіології: «благо – істина – краса».

 

Варіант 12

1. Реальні та ідеальні, естетичні та етичні цінності: порівняльний аналіз.

2. Огляд та характеристика основних концепцій пізнання.

 

Варіант 13

1. Проблема детермінізму та феномен людського буття.

2. Основні підходи до дослідження суспільства.

 

Варіант 14

1. Необхідність та свобода в історичному процесі: співвідношення понять.

2. Природничо-наукова та гуманітарна парадигми пізнання.

 

Варіант 15

1. Маніпулювання цінностями як проблема аксіології: причини на наслідки.

2. Пізнання як відображення та творчість.

 

ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ

 

1. Світогляд, його сутність, зміст та функції.

2. Філософія: сутність та функції. Специфіка філософського знання.

3. Філософія та наука: історія і сучасність.

4. Місце філософії у культурі та життєдіяльності людини.

5. Зв’язок філософії з різними сферами суспільного буття людини.

6. Загальна та порівняльна характеристика історичних типів світогляду.

7. Індійська традиція про будову та ступені еволюції Всесвіту.

8. Буддійська проповідь про «чотири благородні істини».

9. Конфуціанство в історії та культурі Китаю.

10. Протофілософія в Стародавній Греції (Гомер, Гесіод, сім мудреців).

11. Пошук першопочатку в давньогрецькій натурфілософії.

12. Основні положення у філософії Піфагора.

13. Порівняльний аналіз атомізму Демокрита та Епікура.

14. Вчення про державу Платона.

15. Головні ідеї метафізики Аристотеля.

16. Поняття моральних цінностей та смислу життя в елліністичній філософії:
стоїцизм, епікуреїзм, неоплатонізм.

17. Етичні погляди Сократа та Епікура: порівняльний аналіз.

18. Біблія як джерело християнського світогляду та європейської філософії
середньовіччя.

19. Релігійний фундаменталізм філософської думки середніх віків.

20. Вчення про людину в середньовічній філософії.

21. Філософські погляди Фоми Аквінського.

22. Проблема віри та розуму в середньовічній філософії.

23. Специфіка естетичного відношення до світу в середньовіччі та
Відродженні.

24. Гуманісти Відродження про творчу сутність людини.

25. Драма Галілея та підвалини сучасної науки.

26. Значення «Нового органону» Ф. Бекона в боротьбі зі схоластикою.

27. Філософський зміст творчості Ньютона.

28. Р. Декарт про правила методу.

29. «Етика» Б. Спінози: загальна характеристика.

30. Скептицизм Д. Ґ’юма.

31. Т. Гоббс та Ж.-Ж. Руссо: відмінність підходів до ідеї суспільної угоди.

32. Революційність підходу І. Канта.

33. Переваги та недоліки естетики Канта.

34. Ф. Шеллінг про філософію природи та філософію мистецтва.

35. Г. Гегель – основоположник діалектичного методу.

36. «Нова філософія» Л. Фейєрбаха як «етика любові».

37. Марксова концепція відчуження людини.

38. Криза класичної раціональності та становлення ірраціоналізму.

39. Нігілізм Ф. Ніцше.

40. Гуманістичні тенденції в європейській філософії XX століття.

41. Філософія XX століття: напрямки, ідеї, представники (на вибір).

42. Проблема людини в екзистенціалізмі.

43. Проблема знаку, значення та мови в структуралізмі.

44. Герменевтика: життя як цілісний текст.

45. Суспільство як предмет філософського аналізу.

46. Історія як предмет філософського огляду. Лінійні та нелінійні концепції історичного розвитку.

47. Культура як предмет філософського осмислення.

48. Філософське осмислення проблем життя, смерті, любові і т.п. (на вибір).

49. Мораль як предмет філософського аналізу. Основні проблеми та поняття етики.

50. Мистецтво як предмет філософського аналізу. Основні проблеми естетики та філософії мистецтва.

 

ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ

1. Сутність та структура світогляду.

2. Історичні типи світогляду: загальна характеристика.

3. Філософія як світогляд.

4. Специфіка та структура філософського знання.

5. Предмет та основні проблеми філософії.

6. Функції філософії.

7. Проблема походження філософії. Основні концепції.

8. Філософія як вид знання. Філософія та наука.

9. Філософія і мистецтво.

10.Філософія Стародавнього Сходу: загальна характеристика.

11.Особливості формування давньоіндійської філософії. Неортодоксальний та ортодоксальний напрями думки.

12.Сутність та основні положення філософії буддизму.

13.Особливості формування філософії Стародавнього Китаю.

14.Головні проблеми та школи давньокитайської філософії.

15.Лао-цзи та вчення про «дао».

16.Філософські погляди Конфуція.

17.Становлення та основні періоди античної філософії.

18.Натурфілософія в Стародавній Греції: проблематика та представники.

19.Софісти та Сократ.

20.Характеристика філософії Платона.

21.Вчення Платона про ідеї.

22.Концепція пізнання в філософії Платона.

23.Критика Аристотелем платонівського вчення про ідеї. Поняття субстанції.

24.Етико-політичні вчення Платона та Аристотеля.

25.Поетика Аристотеля: основні ідеї.

26.Філософські школи еллінізму: стоїцизм, епікуреїзм, неоплатонізм та скептицизм.

27.Особливості та періодизація середньовічної філософії.

28.Філософія патристики.

29.Схоластична філософія. Проблема універсалій (загальних понять).

30.Антропоцентризм та гуманізм у філософії доби Відродження.

31.Пантеїзм та натурфілософські ідеї Ренесансу.

32.Ідея творчості та образ митця в гуманістичній філософії.

33.Емпіризм у філософії (Ф. Бекон, Д. Лок, Д. Ґ’юм та ін.)

34.Раціоналістична філософія (Р. Декарт, Б. Спіноза, Г. Ляйбниць).

35.Просвітництво та романтизм у філософії: протиставлення ідей.

36.Філософські погляди Канта: загальна характеристика.

37.Гносеологія Канта.

38.Етичні та естетичні погляди Канта.

39.Філософська еволюція Ф. Шеллінга. «Філософія мистецтва»: основні ідеї.

40.Система абсолютного ідеалізму Гегеля. Діалектичний метод.

41.Основні ідеї естетичної концепції Гегеля.

42.Антропологічна філософія Л. Фейєрбаха.

43.Ірраціоналізація філософії в XIX ст. (С. К’єркеґор, А. Шопенгауер, Ф. Ніцше, В. Дільтей та ін.).

44.Філософські ідеї психоаналізу, їх вплив в релігії, культурі та мистецтві.

45.Екзистенціалізм в філософії та літературі XX ст.: напрями та виразники.

46.Філософія позитивізму та неопозитивізму.

47.Феноменологія та герменевтика в філософії: співвідношення підходів у межах парадигми гуманітарного пізнання.

48.Пізнання істини та проблема мистецтва в філософії Г.-Ґ. Ґадамера.

49.Постмодернізм як явище культури та філософський напрям.

50.Особливості та періодизація української філософії.

51.Поняття філософії в києво-руській культурі.

52.Києво-Могилянська академія та філософія «українського бароко».

53.Філософські вчення Г. Сковороди.

54.Філософські погляди П. Юркевича.

55.Філософія України в XX ст. Вчення В. Вернадського про ноосферу.

56.Онтологія: дефініція, поняття та проблеми.

57.Проблема буття в історії філософії.

58.Проблема субстанції: аналіз основних підходів.

59.Поняття розвитку, моделі та закони розвитку.

60.Проблема свободи та необхідності в історії філософії. Поняття детермінізму.

61.Основні поняття та проблеми теорії пізнання.

62.Структура пізнавальної діяльності. Поняття суб’єкта та об’єкта пізнання.

63.Види пізнання. Проблема природничонаукового та гуманітарного підходів.

64.Поняття істини в історії філософії: класичний та некласичний підходи.

65.Діалектика як метод філософського пізнання.

66.Співвідношення чуттєвого та раціонального у пізнанні.

67.Наукове пізнання, його методи та форми.

68.Критерії об’єктивності наукового знання.

69.Аксіологія як філософська дисципліна. Поняття цінностей.

70.Еволюція свідомості та принцип ієрархії цінностей.

71.Єдність матеріальних та духовних цінностей у житті людини.

72.Платонівська традиція: «благо – істина – краса» як вищі цінності.

73.Реальні та ідеальні, явні та приховані цінності.

74.Етичні та естетичні цінності.

75.Мистецтво як засіб пізнання світу.

76.Предмет та основні проблеми соціальної філософії.

77.Поняття та структура суспільства, його підсистеми.

78.Суспільна свідомість: структура, рівні та форми.

79.Філософське осмислення культури. Культура як продукт та процес.

80.Культура та цивілізація: спільне та відмінне.

81.Поняття та основні завдання філософії історії.

82.Проблема прогресу та його критеріїв в історії.

83.Людина як філософська проблема. Інтеграція знань про людину.

84.Творчість як спосіб самореалізації особистості. Гуманістичний смисл творчості.

85.Співвідношення понять «особистість», «індивід», «індивідуальність» та «людина» в філософській антропології.

86.Проблема сенсу життя. Покликання людини.

87.Освіта як предмет філософського вивчення.

88.Освіта та культура. Ступені освіти як етапи соціалізації особистості.

89.Мета освітнього процесу, його цінності та внутрішній зміст.

90. Канон освіченої людини: еволюція підходів.

 

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ МОДУЛЬНИХ

КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

 

Мета модульної контрольної роботи: закріпити теоретичні та практичні знання, які студент набуває під час вивчення навчальної дисципліни (аудиторних занять та самостійної роботи) у кожному модулі.

Завдання до контрольної роботи видається та керується викладачами профільної дисципліни.

Контрольна робота вважається виконаною, коли студент подає викладачу для перевірки письмові відповідь разом з практичними завданнями.

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПІДГОТОВКИ СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

 

Семінар, як одна із форм навчальних занять, розрахована на глибоке та повне розкриття студентами певної проблеми на основі самостійного вивчення рекомендованої літератури. На семінарських заняттях вони глибше опановують складні питання, беруть участь в їх колективному, творчому обговоренні, оволодівають науковими методами аналізу певних явищ і проблем. Систематична підготовка до семінару привчає до самостійної роботи з періодичними виданнями, науковою, навчальною, навчально-методичною літературою. Під час занять створюються умови для перевірки та виявлення інтелектуального рівня студентів, для набуття уміння виступати, логічно висловлюватись, колективно обговорювати гострі проблеми, обстоювати власну точку зору, аргументувати власну позицію.

Для ґрунтовного засвоєння матеріалу необхідно вдумливо конспектувати, вдаючись до різних видів запису (витяги, тези, цитати). Готуючись до відповіді, важливо, в першу чергу, визначити напрями наукових досліджень з певної проблеми та впровадження їх результатів у практику. Доцільно підготувати власні спостереження та висновки, обґрунтовуючи їх теоретичними положеннями та рекомендаціями.

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

 

Самостійна робота є однією із складових навчального процесу, на яку припадає значний обсяг навчального часу. При цьому студент є активним учасником навчального процесу, набуває навичок самоорганізації, самостійного пошуку інформації, прийняття рішень. Правильна організація самостійної роботи дозволяє максимально індивідуалізувати навчання, підвищити загалом ефективність навчального процесу.

Одним із видів самостійної роботи є опрацювання лекційного матеріалу, визначення головного у змісті лекції, засвоєння її основних моментів. Щоб зрозуміти і добре засвоїти лекційний матеріал, до кожної наступної теми слід ретельно готуватись: систематично опрацьовувати матеріал попередньої лекції, і, якщо це необхідно, опрацювати рекомендовану літературу, повторювати пройдений матеріал, на який лектор посилається у викладанні нового.

Професійному розвитку студентів сприяє самостійне виконання творчих та практичних завдань, різноманітні форми пошукової, дослідної роботи.

Викладач систематично контролює самостійну роботу студентів: перевіряє конспекти, виконання завдань творчого характеру, надає необхідну допомогу для активізації навчальної діяльності студентів.

Окремими формами самостійної роботи студента, передбаченими навчальним планом, є написання рефератів (методичні рекомендації див. нижче).

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО НАПИСАННЯ РЕФЕРАТУ

 

Обсяг реферату визначається специфікою досліджуваного питання і змістом матеріалів (документів), їх науковою цінністю та практичним значенням. Оптимальний обсяг реферату складає 10–15 сторінок. Реферат має відповідати вимогам до оформлення рукопису кваліфікаційної роботи: вступ і висновки в сумі не повинні перевищувати 20% від загального обсягу; текст друкується через 1,5 інтервали на одній сторінці стандартного аркуша з такими полями: ліве – 30 мм, праве – 15 мм, верхнє – 20 мм, нижнє – 20 мм; всі сторінки нумеруються: загальна нумерація починається з титульного листа, проте порядковий номер на ньому не ставиться.

На титульному листі реферату вказуються: офіційна назва навчального закладу, факультету і кафедри; прізвище та ініціали автора реферату (абревіатура навчальної групи); повна назва теми; прізвище та ініціали наукового керівника, його науковий ступінь і вчене звання; місто, де знаходиться навчальний заклад та рік написання реферату. Після титульного листа подається зміст реферату з точною назвою кожного розділу (параграфа) і вказуванням його сторінок.

Список використаних джерел складається з дотриманням загальновизнаних вимог до робіт, що готуються до друку. До списку використаних джерел мають бути включені лише безпосередньо використані в рефераті праці в алфавітному порядку авторів. Монографії та збірники, що не мають на титульному аркуші прізвище автора (авторів), включаються до загального списку за алфавітним розміщенням заголовку.

Вибір теми реферату.

Тема реферату – це не просто повторення засвоєного матеріалу лекції або семінарського заняття. Вона повинна являти собою самостійне розроблення проблеми, достатньо чітко окресленої від інших. Неприпустиме поєднання декількох проблем або, навпаки, штучне виокремлення певної частини єдиного питання.

Важливими критеріями у доборі теми реферату, є її актуальність, широка джерельна база, наявність необхідного фактичного матеріалу, а також достатнє її висвітлення в науково-методичній літературі, що передбачає, в першу чергу, ознайомлення із загальною концепцією автора праці та його висновками.

Структура реферату:

- титульний аркуш;

- зміст (план);

- вступ;

- розділи (вони часто поділяються на параграфи);

- висновки;

- список використаних джерел;

- додатки (у яких наводяться таблиці, схеми, діаграми тощо);

- перелік умовних позначень.

У вступі реферату обґрунтовується актуальність теми, її особливості, значущість з огляду на розвиток науки та практики або науково-методичної діяльності у сфері освіти. У вступі необхідно подати аналіз використаних джерел, назвавши при цьому авторів, які вивчали дану тематику, визначити сутність основних чинників, що вплинули на розвиток явища або процесу, що досліджується, на недостатньо досліджені питання, з’ясувавши причини їх слабкої аргументації.

Основну частину реферату складають кілька розділів (що можуть бути розбиті на параграфи), логічно поєднані між собою. Виклад матеріалу в рефераті має бути логічним, послідовним, без повторень. Слід використовувати синтаксичні конструкції, характерні для стилю наукових документів, уникати складних граматичних зворотів, незвичних термінів і символів або пояснювати їх відразу, при першому згадуванні в тексті реферату. Терміни, окремі слова і словосполучення можна замінювати абревіатурами і сприйнятливими текстовими скороченнями, значення яких зрозуміле з контексту реферату.

Неприпустимо використовувати цитати без посилання на автора. При цитуванні будь-якого фрагменту джерела недопустимі неточності. Взагалі, цитатами не слід зловживати. Якщо якийсь важливий документ потребує наведення його в тексті реферату в повному обсязі, то краще винести його в додатки.

У рефераті необхідно визначити і викласти основні тенденції дослідження, підтвердити їх найтиповішими прикладами, відобразити сучасні ідеї та гіпотези, методики та методичні підходи до вивчення проблеми. Доцільно зупинитися на якомусь дискусійному моменті і спробувати проаналізувати позиції сторін, приєднавшись до однієї з них, чи висловити власну думку на певну проблему та визначити перспективи її вирішення.

Кожен розділ реферату повинен завершуватись короткими висновками, чіткими і лаконічними, де узагальнено оцінки та практичні рекомендації. Можна стисло вказати на перспективи подальшого дослідження даної проблеми.

Реферат оцінюється за такими критеріями: актуальність; наукова та практична цінність; глибина розкриття теми, вирішення поставлених завдань; повнота використання рекомендованої літератури; обґрунтування висновків; грамотність; стиль викладу; оформлення реферату; обсяг виконаної роботи; завершеність дослідження.

ЛІТЕРАТУРА

 

Основна

1. Алексеев П. В. История философии: учебник / П. В. Алексеев. – М.: Проспект, 2005. – 240 с.

2. Алексеев П. В. Философия: учебник. – 3-е изд., перераб. и доп. / П. В. Алексеев, А. В. Панин. – М.: Проспект, 2005. – 608 с.

3. Балашов Л. Е. Философия: учебник. 2-я редакция, с изменениями и дополнениями / Л. Е. Балашов. – М., 2005. – 672 с.

4. Барулин В. С. Социальная философия / В. С. Барулин. – М.: Фаир-Пресс, 2002. – 560 с.

5. Бессонов Б. Н. Философия: курс лекций: учебное пособие / Б. Н. Бессонов. – М., 2002. – 318 с.

6. Бичко І. В. Філософія: Підручник для студ. вищих закладів освіти / І. В. Бичко, І. В. Бойченко, М. І. Бойченко та ін. – 2-ге вид., стер. – К.: Либідь, 2002. – 406 с.

7. Блинников Л. В. Великие философы: Словарь-справочник / Л. В. Блинников. – 2-е изд. – М.: Логос, 2000. – 432 с.

8. Борисова Е. М. Философия: Учебно-практическое пособие / Е. М. Борисова, Н. И. Джохадзе. – М.: МЗСИ, 2007. – 360 с.

9. Бряник Н. В. Введение в современную теорию познания / Н. В. Бряник. – М.: Академический проект, 2003. – 288 с.

10. Бучило Н. Ф. Философия: учебное пособие / Н. Ф. Бучило, А. Н. Чумаков. – М.: ПЕР СЗ, 2001. – 447 с.

11. Введение в философию: Учеб. пособие для вузов / Авт. колл.: Фролов И. Т. и др. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Республика, 2003. – 623 с.

12. Вишневский М. И. Философия: учебное пособие / М. И. Вишневский. – Минск: Высшая школа, 2008. – 479 с.

13. Всемирная энциклопедия: Философия / Главн. науч. ред. и сост. А. А. Грицанов. – М.: АСТ, 2001. – 1312 с.

14. Выжлецов Г. П. Аксиология культуры / Г. П. Выжлецов. – СПб.: СПбГУ, 1996. – 148 с.

15. Голдстейн М. Как ми познаем / М. Голдстейн, И. Голдстейн. – М.: Знание, 1984. – 258 с.

16. Григорьян Б. Т. Философская антропология. Критический очерк / Б. Т. Григорьян. – М.: Мысль, 1982. – 188 с.

17. Губин В. Д. Основы философии: Учеб. пособие / В. Д. Губин. – 2-е изд. – М.: ИНФРА-М, 2008. – 288 с.

18. Гуревич П. С. Философская антропология / П. С. Гуревич. – М.: Омега-Л, 2008. – 608 с.

19. Долженко О. Очерки по философии образования / О. Долженко. – М.: Промомедиа, 1995. – 239 с.

20. Ильин В. В. История философии / В. В. Ильин. – СПб.: Питер: Питер-принт, 2005. – 731 с.

21. История философии в кратком изложении / Пер. с чеш. И. И. Богута. – М.: Мысль, 1991.– 590 с.

22. История философии: Учебник для вузов / Под ред. В. В. Васильева, А. А. Кротова и Д. В. Бугая. – М.: Академический проект, 2005. – 680 с.

23. Історія філософії: Підручник / Ярошовець В. І., Бичко І. В., Бугров В. А. та ін. – К.: Парапан, 2002. – 774 с.

24. Канке В. А. Основы философии: Учебник для студентов средних специальных учебных заведений / В. А. Канке. – М.: Университетская книга, Логос, 2008. – 288 с.

25. Канке В. А. Философия. Исторический и систематический курс: Учебник для вузов / В. А. Канке. – 2-е изд. – М.: Логос, 1999.

26. Лекторский В. А. Субъект, объект, познание / В. А. Лекторский. – М.: Наука, 1980. – 358 с.

27. Лекторский В. А. Эпистемология классическая и неклассическая / В. А. Лекторский. – М.: Эдиториал УРСС, 2001. – 256 с.

28. Межуев В. М. Идея культуры. Очерки по философии культуры / В. М. Межуев. – М.: Прогресс-Традиция, 2006. – 408 с.

29. Миронов В. В. Онтология и теория познания / В. В. Миронов, А. В. Иванов. – М.: Гардарики, 2005. – 447 с.

30. Михайлов Ф. Т. Общественное сознание и самосознание индивида / Ф. Т. Михайлов. – М.: Наука, 1990. – 222 с.

31. Надольний І. Ф. Філософія: Навч. посібник для студ. і аспірантів вищих навч. закладів / За ред. І. Ф. Надольного. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Вікар, 2001.– 457 с.

32. Новейший философский словарь: 3-е изд., исправл. – Мн.: Книжный Дом, 2003. – 1280 с.

33. Огородник І. В. Історія філософської думки в Україні. Курс лекцій: Навч. посібник / І. В. Огородник, В. В. Огородник. – К.: Вища школа, 1999. – 543 с.

34. Основы онтологии: учебное пособие / Под ред. Ф. Ф. Вяккерева, В. Г. Иванова, Б. И. Липского, Б. В. Маркова. – СПб.: СПбГУ, 1997. – 280 с.

35. Петрушенко В. Л. Філософія: Навч. посіб. для студ. вищ. закл. освіти 3-4 рівнів акредитації / В. Л. Петрушенко. – 3-тє вид., перероб. і допов. – Львів: Магнолія плюс, 2005. – 506 с.

36. Скирбекк Г. История философии: Учеб. пособие для студентов вузов / Г. Скирбекк, Н. Гилье. – М.: ВЛАДОС, 2000. – 800 с.

37. Феномен человека. Антология / Сост. П. С. Гуревич. – М.: Высшая школа, 1993. – 349 с.

38. Философия в вопросах и ответах: учебное пособие / Под ред. А. П. Алексеева, Л. Е. Яковлевой. – М.: Проспект, 2007. – 336 с.

39. Философия: конспект лекций / Ю. Е. Коробкова. – М.: МИЗМП, 2005. – 118 с.

40. Философия: конспект лекций: учеб. пособие / В. О. Бернацкий и др.; под общ. ред. Н. П. Маховой. – Омск: Изд-во ОмГТУ, 2008. – 352 с.

41. Философия: учебное пособие для высших учебных заведений (Издание 6-е, переработанное и дополненное). – Ростов н/Д: Феникс, 2003. – 576 с. (Серия «Высшая школа»).

42. Этика: энциклопедический словарь. – М.: Гардарики, 2001. – 671 с.

43. Ящук Т. І. Філософія історії: Курс лекцій. Навч. посібник / Т. І. Ящук. – К.: Либідь, 2004. – 536 с.

 

Додаткова

44. Августин Бл. Энхиридион, или о вере, надежде и любви / Августин. Блаженный. – К.: Уцимм-Пресс-Иса, 1996. – 413 с.

45. Ансельм Кентерберийский. Сочинения / Ансельм Кентерберийский. – М.: Канон, 1995.– 400 с.

46. Антология мировой философии: В 4 т. – М., 1969–1975.

47. Аристотель. Метафизика: В 4 т. / Аристотель. – М.: Мысль, 1983.

48. Асмус В. Ф. Иммануил Кант / В. Ф. Асмус. – М.: Наука, 1973. – 536 с.

49. Асмус В. Ф. Античная философия / В. Ф. Асмус. – М.: Мысль, 1976. – 543 с.

50. Багалій Д. Український мандрований філософ Григорій Сковорода / Д. Багалій. – К.: Обрій, 1992. – 472 с.

51. Безрогов В. Г. Европейская педагогика от античности до Нового времени: исследования и материали: Сб. научних трудов. Ч. 1–3 / В. Г. Безрогов, Л. В. Мошкова. – М.: Изд-во РАО, 1993–1994.

52. Беркли Дж. Сочинения / Дж. Беркли. – М.: Мысль, 1978. – 556 с.

53. Бимель В. Мартин Хайдеггер сам о себе / В. Бимель. – Челябинск: Урал, 1998. – 285 с.

54. Больнов О. Ф. Философия экзистенциализма / О. Ф. Больнов. – СПб.: Лань, 1999. – 224 с.

55. Буддизм. Четыре благородных истины. – М.–Харьков, 2000. – 992 с.

56. Бэкон Ф. Сочинения: В 2-х тт. / Ф. Бэкон. – М.: Мысль, 1971–1972.

57. Виндельбад В. От Канта до Ницше / В. Виндельбад. – М.: КАНОН-пресс, Кучково поле, 1998. – 494 с.

58. Вольтер Ф. Философские сочинения / Ф. Вольтер. – М.: Наука, 1988. – 560 с.

59. Гадамер Х. Г. Истина и метод. Основы философской герменевтики / Х. Г. Гадамер. – М.: Прогресс, 1988. – 704 с.

60. Гайденко П. П. История новоевропейской философии в ее связи с наукой / П. П. Гайденко. – М.: ПЕРСЗ, 2000. – 456 с.

61. Гельвецій К. А. Про людину, її розумові здібності та її виховання / К. А. Гельвецій. – К.: Основи, 1994. – 416 с.

62. Гердер И. Г. Идеи к истории философии человечества / И. Г. Гердер. – М.: Наука, 1977. – 703 с.

63. Гоббс Т. Сочинения: В 2-х тт. / Т. Гоббс. – М.: Мысль, 1989.

64. Горський В. С. Історія української філософії / В. С. Горський. – К.: Наукова думка, 1996. – 286 с.

65. Геґель Г. В. Ф. Основи філософії права, або Природне право і
державознавство / Г. В. Ф. Геґель. – К.: Юніверс, 2000. – 336 с.

66. Гегель Г. В. Ф. Лекции по истории философии. В 3-х кн. / Г. В. Ф. Гегель. – СПб., 2006

67. Гегель Г. В. Ф. Энциклопедия философских наук: В 3-х томах / Г. В. Ф. Гегель. – М.: Мысль, 1974–1977.

68. Гессе Г. Паломничество в страну Востока / Г. Гессе. – СПб.: Амфора, 1999. – 397 с.

69. Гулыга А. В. Гегель / А. В. Гулыга. – М.: Молодая гвардия, 1970. – 272 с.

70. Гулыга А. В. Немецкая классическая философия / А. В. Гулыга. – М.: Мысль, 1986. – 336 с.

71. Гуревич А. Я. Категории средневековой культуры / А. Я. Гуревич. – 2-е изд. – М.: Искусство, 1984. – 350 с.

72. Гусєв В. І. Західна філософія Нового часу XVII–XVIII ст. / В. І. Гусєв. – К.: Либідь, 1998. – 368 с.

73. Гуссерль Э. Избранные работы / Э. Гуссерль / Сост.: В. В. Анашвили и др.; сост. В. А. Куренной. – М.: Территория будущего, 2005. – 458 с.

74. Горфункель А. Х. Философия эпохи Возрождения / А. Х. Горфункель. – М.: Высш. школа, 1980. – 368 с.

75. Данте Алигьери. Божественная комедия / А. Данте. – М.: Наука, 1968. – 627 с.

76. Данте Алигьери. Малые произведения / А. Данте. – М.: Наука, 1968. – 651 с.

77. Дао: гармония мира. – М.–Харьков: ЭКСМО-Пресс, Фолио, 2000. – 864 с.

78. Декарт Р. Метафізичні розмисли / Р. Декарт / Пер. з фр. З. Борисюк та О. Жупанського. – К.: Юніверс, 2000. – 304 с.

79. Декарт Р. Міркування про метод, щоб правильно спрямовувати свій розум і відшуковувати істину в науках / Р. Декарт / Пер. з фр. В. Адрушка і С. Гатальської. – К.: Тандем, 2001. – 104 с.

80. Делез Ж. Что такое философия? / Ж. Делез, Ф. Гваттари. – М.–СПб.: Алетейя, 1998. – 288 с.

81. Делез Ж. Анти-Эдип. Капитализм и шизофрения / Ж. Делез, Ф. Гваттари. – Екатеринбург: У-Фактория, 2007. – 672 с.

82. Делез Ж. Логика смысла. Фуко М. Theatrum philosophicum / Ж. Делез, М. Фуко. – М.: Раритет, Екатеринбург: Деловая книга, 1998. – 480 с.

83. Дерріда Ж. Структура, знак і гра в дискурсі гуманітарних наук / Ж. Дерріда // Слово. Знак. Дискурс. Антологія світової літературно-критичної думки. – Львів, 1996. – С. 457–477.

84. Дильтей В. Типы мировоззрений и обнаружение их в метафизических системах / В. Дильтей // Культурология. XX век: Антология. – М.: Юрист, 1995. – С. 213–255.

85. Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов / Диоген Лаэртский. – М.: Мысль, 1979. – 629 с.

86. Долгов К. М. От Кьеркегора до Камю / К. М. Долгов. – М.: Искусство, 1990. – 399 с.

87. Древнекитайская философия. Собрание текстов в двух томах. – М.: Мысль, 1972.

88. Забужко О. Філософія української ідеї та європейський контекст / О. Забужко. – К.: Основи, 1992. – 126 с.

89. Зотов А. Ф. Современная западная философия: Учебник / А. Ф. Зотов. – М.: Высш. шк., 2001. – 784 с.

90. История античной диалектики. – М.: Мысль, 1972. – 335 с.

91. История диалектики. Немецкая классическая философия. – М.: Мысль, 1978. – 365 с.

92. Камю А. Бунтующий человек. Философия. Политика. Искусство / А. Камю. – М.: Политиздат, 1990. – 415 с.

93. Камю А. Творчество и свобода / А. Камю. – М.: Радуга, 1990. – 602 с.

94. Кант И. Сочинения в 6 тт. / И. Кант. – М.: Мысль, 1963–1966.

95. Кант И. Трактаты и письма / И. Кант. – М.: Наука, 1980. – 709 с.

96. Кассирер Э. Жизнь и учение Канта / Э. Кассирер. – СПб.: Университетская книга, 1997. – 640 с.

97. Кедров Б. М. Беседы о диалектике / Б. М. Кедров. – М.: УРСС, 2007. – 240 с.

98. Конфуций. – Харьков: Фолио; М.: ООО «Издательство АСТ», 2000. – 445 с.

99. Кузанский Н. Сочинения в двух томах / Н. Кузанский. – М.: Мысль, 1979.

100. Кузнецов Б. Г. Разум и бытие: этюды о классическом рационализме и неклассической науке / Б. Г. Кузнецов. – М.: Наука, 1972. – 288 с.

101. Кузнецов В. Н. Французский материализм XVIII века / В. Н. Кузнецов. – М.: Мысль, 1981. – 103 с.

102. Кузнецов В. Н.Западноевропейская философия XVIII века / В. Н. Кузнецов, Б. В. Мееровский, А. Ф. Грязнов. – М.: Высш. шк., 1986. – 400 с.

103. Кузнецов В. Н. Немецкая классическая философия / В. Н. Кузнецов. – М.: Высшая школа, 2003. – 438 с.

104. Кьеркегор С. Наслаждение и долг / С. Кьеркегор. – К.: AirLand, 1994. – 504 с.

105. Кьеркегор С. Страх и трепет / С. Кьеркегор. – М.: Республика, 1993. – 101 с.

106. Леви-Строс К. Мифологики. В 4-х тт. – Т. 1. Сирое и
приготовленное / К. Леви-Стросс. – М.; СПб., 1999.

107. Леви-Стросс К. Структурная антропология / К. Леви-Стросс. – М.:
Наука, 1985. – 535 с.

108. Левчук Л. Т. Психоаналіз: історія, теорія, мистецька практика: Навч.
посібник / Л. Т. Левчук. – К.: Либідь, 2002. – 255 с.

109. Лейбниц Г. В. Сочинения в 4-х тт. / Г. Лейбниц. – М.: Мысль, 1982–
1989.

110. Локк Д. Сочинения: В 3-х тт. / Д. Локк. – М.: Мысль, 1985–1988.

111. Лукьянов А. Е. Истоки Дао: Древнекитайский миф / А. Е. Лукьянов. – М.: НПО «ИНСАН»: РМФК, 1992. – 159 с.

112. Лукьянов А. Е. Становление философии на Востоке (Древний Китай
и Индия) / А.Е. Лукьянов. – М.: Инсан, 1992. – 208 с.

113. Лук’янець В. С. Філософський постмодерн / В. С. Лук’янець, О. М. Соболь. – К.: Абрис, 1998. – 350 с.

114. Мамардашвили М. К. Как я понимаю философию? / М. К. Мамардашвили. – М.: Прогресс-Культура, 1992. – 416 с.

115. Маркс К. Тезисы о Фейербахе / К. Маркс // Соч. / К. Маркс, Ф. Энгельс. – 2-е изд. – Т. 3. – М.: Гос. изд-во полит. лит-ры, 1955. – С. 1–4.

116. Маркс К. Экономическо-философские рукописи 1844 года / К. Маркс
// Маркс К., Энгельс Ф. – Соч. – 2-е изд. – Т. 42. – С. 41–174.

117. Марсель Б. Бить и иметь / Б. Марсель. – Новочеркасск: Сагуна, 1994. – 160 с.

118. Монтень М. Опити. В трех книгах / М. Монтень. – М., 1992.

119. Мор Т. Утопия / Т. Мор. – М.: Наука, 1978. – 416 с.

120. Нарский И. С. Западноевропейская философия XVIII века / И. С. Нарский. – М.: Высш. шк., 1973. – 302 с.

121. Ницше Ф. Избранные произведения в 3-х т. / Ф. Ницше. – М., 1994.

122. Одуев С. Ф. Тропами Заратустры (Влияние ницшеанства на
немецкую буржуазную философию) / С. Ф. Одуев. – 2-е. изд. – М.: Мысль, 1976. – 431 с.

123. Петрарка Ф. Избранное / Ф. Петрарка. – М.: Художественная
литература, 1974. – 443 с.

124. Платон. Собрание сочинений в 4 тт. / Платон. – М.: Мысль, 1990–1994.

125. Плотин. Эннеади. В двух книгах / Плотин. – К., 1995–1996.

126. Позитивизм и наука: Критический очерк. – М.: Наука, 1975. – 245 с.

127. Попович М. Нариси з історії української культури / М. Попович. –
К.: Артек, 1999.– 727 с.

128. Поппер К. Логика и рост научного знания (избранные работы) / К. Поппер. – М.: Прогресс, 1983. – 605 с.

129. Ранние отцы Церкви. Антология. – Брюссель: «Жизнь с Богом», 1988. – 734 с.

130. Рассел Б. История западной философии: Пер. с англ. / Б. Рассел. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1998. – 992 с.

131. Реале Д. Западная философия от истоков до наших
дней: В 4 т. / Д. Реале, Д. Антисери. – СПб.: Петрополис, 1994–1997. – [Т.1. Античность. – 1994; Т. 2. Средневековье. – 1994; Т. 3. Новое время. – 1996; Т. 4. От романтизма до наших дней. – 1997].

132. Рикер П. Герменевтика, этика, политика / П. Рикер. – М.: Медиум, 1995. – 160 с.

133. Рикер П. Конфликт интерпретаций: очерки о герменевтике / П. Рикер. – М.: Медиум, 1995. – 415 с.

134. Римские стоики: Сенека, Эпиктет, Марк Аврелий. – М.:
Республика, 1995. – 462 с.

135. Рорти Р. Философия и зеркало природы / Р. Рорти. – Новосибирск: Изд. Новосибирского ун-та, 1997. – 314 с.

136. Сартр Ж.-П. Экзистенциализм – это гуманизм / Ж. П. Сартр // Сумерки богов. – М.: Политиздат, 1990. – С. 319–344.

137. Сартр Ж. П. Проблемы метода / Ж. П. Сартр. – М.: Прогресс, 1994. – 240 с.

138. Сартр Ж. П. Бытие и ничто: Опит феноменологической
онтологии / Ж. П. Сартр. – М.: Республика, 2000. – 531 с.

139. Соколов В. В. Европейская философия XV–XVII веков / В. В. Соколов. – М.: Высшая школа, 2003. – 428 с.

140. Соколов В. В. Средневековая философия / В. В. Соколов. – М.: ЛКИ, 2008.– 352 с.

141. Фейербах Л. Избранные философские произведения в 2-х т. / Л. Фейербах. – М.: Политиздат, 1955.

142. Фихте И. Г. Сочинения в 2-х т. / И. Г. Фихте. – СПб.: Мифрил, 1993.

143. Фома Аквинский. Сумма против язычников. Книга первая / Фома Аквинский. – Долгопрудный: Вестком, 2000. – 496 с.

144. Фрагменты ранних греческих философов. Ч. 1. – М.: Наука, 1989. – 416 с.

145. Фрейд З. Введение в психоанализ: Лекции / З. Фрейд. – М.: Наука, 1990. – 456 с.

146. Фрейд З. Психоанализ. Религия. Культура / З. Фрейд. – М.: Ренессанс, 1992. – 320 с.

147. Фромм Э. Бегство от свободы: Пер. с англ. / Э. Фромм. – М.: Прогресс, 1990. – 269 с.

148. Фромм Э. Психоанализ и религия. Искусство любить. Иметь или быть?/ Э. Фромм. – К.: Ника-Центр, 1998. – 430 с.

149. Фуко М. Археология знания / М. Фуко. – К. Ника-Центр, 1996. – 208 с.

150. Фуко М. Слова и вещи. Археология гуманитарных наук / М. Фуко. – М., 1977.– 488 с.

151. Хайдеггер М. Бытие и время / М. Хайдеггер. – СПб.: Наука, 2002. – 451 с.

152. Хейзинга Й. Осень средневековья / Й. Хейзинга. – М.: Наука, 1988. – 540 с.

153. Чанышев А. Н. Начало философии / А. Н. Чанышев. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. – 184 с.

154. Чанышев А. Н. Курс лекций по древней и средневековой философии / А. Н. Чанышев. – М.: Высшая школа, 1991. – 512 с.

155. Шеллинг Ф. В. Й. Сочинения в 2-х т. / Ф. В. Й. Шеллинг. – М.: Мысль, 1987–1989.

156. Шестов Л. Киркегард – религиозный философ / Л.Шестов // Кьеркегор С. Наслаждение и долг. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1998. – С. 384–411.

157. Шопенгауэр А. Мир как воля и представление: В 2 т. / А. Шопенгауэр. – М.: Наука, 1993.

158. Шопенгауэр А. Афоризмы и максимы / А. Шопенгауэр. – Л.: Изд-во Ленинградского университета, 1990. – 288 с.

159. Энгельс Ф. Людвиг Фейербах и конец классической немецкой философии // Маркс К., Энгельс Ф. Полн. собр. соч.: В 50 т. – 2-е изд. – Т. 21. – С. 269–317.

160. Юм Д. Сочинения: В 2-х тт. / Д. Юм. – М.: Мысль, 1966.

161. Юнг К.-Г. Психология бессознательного / К.-Г. Юнг. – М.: Канон, 1994. – 320 с.

162. Юнг К. Психологические типы / К. Юнг.– СПб.: Ювента, М.: Прогресс- Универс, 1995. – 716 с.

163. Ясперс К. Смысл и значение истории / К. Ясперс. – М.: Политиздат, 1991. – 527 с.