оцінка ризику на виробництві і в побуті

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до практичної роботи « Оцінка ризику на виробництві і в побуті»

з курсу БЖД для бакалаврів напрямів підготовки 6.051701–«Харчові

технології та інженерія»; 6.040106 – «Екологія, охорона навко-

лишнього середовища та збалансоване природокористування»;

6.050202 – «Інженерна механіка» денної ї заочної форм навчання

 

 

Затверджено радами спеціальностей:

 

1). 7.091701 Пр. № 2 від 07.11.2008

2). 7.091702 Пр. № 2 від 30.10.2008

3). 7.091704;

7.091706;

7.091708 Пр. № 10 від 30.10.2008

4). 7.091707;

7.091709;

7.070801 Пр. № 2 від 12.11.2008

5). 7.091711;

7.091722 Пр. № 2 від 30.10.2008

6). 7.090221 Пр. № 1 від 31.10.2008

 

 

 

ОДЕСА ОНАХТ 2008

 

Ме­то­ди­чні вказівки до практичної роботи « Оцінка ризику на виробництві і в побуті» з курсу БЖД длябакалаврів напрямів підготовки 6.051701 – «Харчові технології та інженерія»; 6.040106 – «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування»; 6.050202 – «Інженерна механіка» денної ї заочної форм навчання. Укл. О.А. Нетребський, О.О. Фесенко / ­Одеса: ОНАХТ, 2009.- 21 с.

 

 

Відповідальний за випуск зав. ка­фе­д­рою безпеки життєдіяльності О.А. Нетребський, д-р техн. наук, професор

 

 

Підписано до друку _____ 2007 р. Формат 1/16.

Ум. друк. арк. __1,0_ Замовл. № ___. Тираж 400.

 

Практична робота

оцінка ризику на виробництві і в побуті

 

1. Мета і завдання роботи.

Мета: засвоїти методологію визначення ризику

Завдання: навчити визначати кількісні оцінки небезпеки

 

2.Завдання на підготовку до практичної роботи.

Студент повинен засвоїти методологію визначення ризику згідно загальним положення і списку наведеної літератури і підготувати протокол практичної роботи. В протоколі вказують назву, мету і завдання роботи. Також у протоколі треба стисло дати відповіді на питання для самоперевірки (№№1-10), коротко охарактеризувати методи визначення ризику, що викладені в методичних вказівках і навести розрахунки ризику на виробництві і в побуті за варіантом завдання.

Знати: мету і зміст практичної роботи, методологію визначення ризику, методи розрахунку ризику на виробництві і в побуті.

Вміти: кількісно оцінити розміри ризиків.

 

Список літератури

1. Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» // Вісник Верховної Ради. - №29. -2007, с.1001-1011.

2. Лесенко Г. Підготовка документів для визначення та обліку шкідливих і небезпечних виробничих факторів // Охорона праці. -№4. -2004, с.36-38.

3. Лесенко Г. Підготовка документів для оцінки ступеня професійного

ризику виробництва // Охорона праці. -№5. -2004, с.39-40.

4. Лесенко Г., Масюкевич О. Оцінка ступеня ризику від здійснення госпо-

дарської діяльності // Охорона праці. -№12. -2001, с.29-30.

5. Методичні вказівки до виконання практичної роботи «Оцінка ризику на виробництві і в побуті».

6. Статистичний щорічник України за 2005 рік. –Київ: Видавництво «Консультант», 2006. -576 с.

7. Яким Р.С. Безпека життєдіяльності людини: Навч. посібник. - Львів: Видавництво «Бескид Біт», 2005. -304 с.

 

3. Загальні положення.

Будь-яка діяльність людини супроводжується потенційною небезпекою, яка може стати причиною захворювання, травми, погіршення самопочуття, смерті. Потенційна небезпека може існувати явно і неприховано і виявлятися в своїх наслідках або результатах, котрі інколи важко передбачити.

Ризик, як кількісна оцінка небезпеки, є загальноприйнятим в усьому світі. Під ризиком розуміють частоту реалізації небезпеки [7]. Нескінченно малий (нульовий) ризик свідчить про відсутність реальної небезпеки в системі. І чим вищий ризик, тим вища реальність впливу небезпеки.

Прагнення людини і суспільства завжди були спрямовані на досягнення нульового ризику. Однак всесвітній досвід життя людини об’єктивно вказує на ілюзію цього прагнення. Тому сучасне суспільство прийняло концепцію прийнятного (допустимого) ризику, графічна інтерпретація визначення якого наведена на рис.1.

 

Рис.1. Графічна інтерпретація прийнятного ризику

 

Вона показує, що рівень допустимого ризику є категорія соціально-економічного характеру, яка безпосередньо залежить від коштів, що вкладені в систему безпеки. Зрозуміло, що їх розмір не може бути безкінечним, тому ще може поставити під загрозу існування самого суспільства. З цього випливає, що кожне суспільство, кожна держава самостійно визначає рівень ризику в залежності від свого економічного і морально-етичного стану. Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (ОЗДН) [1] визначає ризик як кількісну міру небезпеки, що враховує ймовірність виникнення негативних наслідків від здійснення господарської діяльності та можливий розмір втрат від них.

Складність категорії ризику сприяла розробці методології його визначення, яка, в свою чергу, спричинила появу ряда методів розрахунку ризику. До базових з них відносяться: інженерний, людський, експертний, соціологічний методи.

Інженерний метод базується на розрахунку імовірності виявлення небезпек, їх імовірним аналізі і побудові «дерев небезпек».

Імовірність виявлення небезпек визначається за формулою:

, (1)

де – імовірність виникнення події A;

m,n – відповідно кількість несприятливих і загально можливих випадків події А.

Імовірний аналіз небезпек зводиться до визначення імовірності одночасного виникнення небезпечних подій і розрахунку їх суми:

. (2)

Побудова дерева подій або помилок чи відмов передбачає графічне зображення послідовностей виникнення подій, встановлення причин і ланцюгів їх відмов, що в результаті дозволяє визначити надійність реалізації головної події. Побудова дерева відмов здійснюється за допомогою дедуктивного та індуктивного методів.

Модельний метод передбачає побудову моделей типу:

Визначення ризику в модельному методі здійснюється за допомогою практично всіх відомих методів моделювання: математичних, фізичних, логічних тощо.

Експертний метод полягає в оцінці події за допомогою висновків фахівців-спеціалістів, яких відбирають за коефіцієнтом компетентності:

 

 

, (3)

 

де k, k₁ k₂ k₃ – відповідно коефіцієнти компетентності, рівня теоретичного знання проблеми, самооцінки практичного досвіду, самооцінці здатностей до випробувань.

До групи експертів включають фахівців з коефіцієнтом компетентності 0,5 < k < 1. За допомогою експертного метода визначають не тільки одиничні показники безпеки, а також групові і узагальнені:

, , (4)

 

де k_заг, k_jгр – відповідно узагальнений і груповий показник безпеки;

m_і – коефіцієнт вагомості і-го показника;

q_і – показник, за яким здійснюється оцінка.

Рівень безпеки сукупності подій визначається співвідношенням:

, (5)

де k – рівень безпеки сукупності подій;

k_баз – базовий показник безпеки.

Соціологічний метод по сутності є чотирьох етапне дослідження, яке базується на зборі первинної соціологічної інформації, підготовці її для комп’ютерного опрацювання, інтерпретування результатів, формування висновків та рекомендацій. Суть цього методу передбачає проведення достатньо глибоких досліджень з формулюванням мети дослідження, визначенням об’єктом і предмета досліджень, обґрунтуванням методів досліджень, розробкою програми дослідження тощо.

В теорії і практиці оцінки ризику існують також евристичні методи, методи аналогій, комплексні тощо, які в тій чи іншій мірі доповнюють або повторюють вищенаведені основні методи. Тому їх інтерпретація не має вирішального значення і не наводиться.

Сучасний рівень травматизму і нещасних випадків з летальним наслідком в Україні у кілька разів перевищує відповідні в країнах з розвитою ринковою економікою. При цьому найбільший рівень травматизму в Україні спостерігається на приватних підприємствах, зокрема, у харчової промисловості, яка більше ніж на 90% приватизована.

Аналіз причин нещасних випадків під час професійної діяльності свідчить про прямий зв'язок травматизму з порушенням правил техніки безпеки і технології ведення робіт, з необережністю та поспіхом у роботі.

Середньостатистичні дані травматизму природного і техногенного характеру в Україні свідчать, що 75 % травм обумовлені людським фактором, 15 % з – технічним і 10 % – природним. Таке співвідношення вказує на актуальність і пріоритет в дослідженнях людського фактора. Його значимість за дослідженнями багатьох авторів виявляється переважно в побуті, тобто в невиробничій діяльності людини. Такий стан пояснюється насамперед традиційною психологічною настановою людини: «Побут – це безпека». Але реалії науково-технічного прогресу, активізація діяльності сучасної людини та її прагнення до комфортних умов існування сприяють підвищенню ризику життя у побуті. Прикладом критичного росту ризику життя у побуті є Україна. Аналіз кількості загиблих у побуті за останні 30 років вказує на позитивну динаміку в період 1975-1986 рр. (з 43 тис. осіб до 38 тис. осіб відповідно) та на негативну до 1995 р. з більше ніж 100 % приростом (80 тис. осіб). В наступні роки спостерігалась позитивна динаміка із зменшенням числа смертей на 14,3 % до 2005 р. (70 тис. осіб). Вона збереглась до 2006 р. Стабільність позитивної динаміки в ці роки обумовлена тим, що в цей період в Україні, з 1992 р. спостерігається активний розвиток законодавчої бази по безпеці життєдіяльності.

Існуючий стан небезпеки життя сприяє розробці і впровадженню ОЗДН, який зобов’язав визначити критерії оцінки ризику життя в суспільстві. За допомогою цих критеріїв пропонується встановити гранично допустимий рівень ризику, як міри безпеки життя людини.

Сьогодні Німеччина, Франція, Австрія, Росія і Україна оцінку безпеки проводять за допомогою інженерного методу з використанням таких показників, як:

, , , , (6)

де k_ч, k_Т, k_Н – відповідно показники частоти, тяжкості травматизму і непрацездатності, що припадає на 1000 працюючих;

n_ч, n_НП – відповідно кількість нещасних випадків і днів непрацездатності;

І_ПР – інтегральний показник професійного ризику;

Е_ш, Е_П – відповідно суми відшкодування шкоди потерпілим і фактичних витрат на оплату праці.

Ризик життя Г. Лесенко і О.Масюкевич пропонують визначити за формулами [4]:

, (7)

, (8)

при , , ,

, ,

де R – ризик життя;

M _max, M_гр – відповідно сумарний нормативний і фактичний бали;

Р_Н , Р_Д – відповідно імовірність виникнення нещасного випадку за рік і втрати одним працівникам кількості робочих днів у зв’язку з нещасним випадком;

– відповідно частота виникнення нещасного випадку і коефіцієнт непрацездатності;

– відповідно середньорічна кількість нещасних і смертельних випадків за останні три роки;

– відповідно середньорічна кількість втрачених робочих днів у зв’язку з нещасними випадками на виробництві і середня чисельність працюючих за три останніх роки.

t – інтервал здійснення розрахунку, приймається рівнем 1 року.

 

4.Оцінка ризику у діяльності людини.

4.1. Виробнича сфера

4.1.1. Оцінка ступеня професійного ризику на виробництві за підставою критерію формули (7).

Норматив, які наведені в табл..4.1. запроваджені згідно діючого в Україні положення про систему управління охороною праці (СУОП) на підприємствах господарської діяльності [3].

Таблиця 4.1

Норми оцінки ступеня професійного ризику виробництва

№	Нормативи, що підтверджують дію СУОП	Нормативно оцінка	Розрахунок сумарного нормативного бала
Ваговий коефіцієнт (В)	Нормативний бал (Б)	Сумарний нормативний бал (В×Б) (М мах)	Кількість нормативів, передбачених нормативно-право- вими актами	Фактич- не забез- печення	Оціноч- ний бал (гр7/гр6)	Сумарний фактичний бал (гр.8×гр5) (Нгр)
1	2	3	4	5	6	7	8	9
	Посадові інструкції керівників та спеціалістів						0,75	1,5
	Інструкції з охорони праці
	Інструкції з безпечної експлуатації устаткування						0,5
	Посвідчення про перевірку знань з питань охорони праці		1,5				0,8	2,4
	Журнали реєстрації інструктажів з питань охорони праці						0,73	8,7
	Програми навчання з питань охорони праці
	Протоколи засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці
	Попередні медичні огляди при прийнятті на роботу
	Періодичні медичні огляди протягом трудової діяльності						0,66	2,6
	Щорічні медичні огляди для осіб віком до 21 року
	Особисті картки обліку спецодягу, спецвзуття та інших ЗІЗ						0,83	3,3
	Забезпеченість ЗІЗ						0,69	10,4
	Накази на виконання приписі органів державного нагляду за охороною праці						0,7
	Щорічні плани поліпшення стану умов та безпеки праці або підтримки існуючого рівня стану охорони праці						0,83
	Проведення планово-попереджувальних ремонтів						0,55	5,5
	Проведення випробувань						0,8	19,2
	Проведення технічних оглядів						0,5	10,5
	Відповідність обладнання вимогам НАОП						0,42	16,8
	Безпека об’єктів підвищеної небезпеки				-	-	-	-
	Відображення вимог без- пеки у маршрутних картах, картках типового (групового) технологічного процесу, операційних картках, картках типової (групової) операції, відомості операції, карті ескізів, технологічних інструкціях, відомості оснащення, комплектувальної картці						0,53	10,6
	Наявність технічної документації на робочих місцях						0,6
	Наявність технічних паспортів на будівлі та споруди				-	-
	Проведення технічних оглядів будівель та споруд
	Проведення планово-попереджувальних ремонтів будівель та споруд						0,67	21,4
	Наявність передбачених нормативно-право- вими актами систем припливно-витяжної та місцевої вентиляції						0,71	24,8
	Наявність протоколів санітарно-гігієнічних досліджень виробничого середовища: рівнів шуму, вібрації, ос-віт лення, запиленості, температури, вологості, неіонізуючого випромінювання тощо						0,75
	Плани евакуації				-	-
	Первинні засоби пожежогасіння						0,83	24,9
	Автоматичні установки пожежогасіння				-	-
	Системи пожежної сигналізації				-	-
	Відповідність обладнання та приміщень класу пожежонебезпечної зони згідно з Правилами улаштування електроустановках				-	-
	Дотримання норм розривів та габаритних розмірів, що забезпечують безпеку				-	-
	Протоколи перевірки ізоляції електромереж				-	-
	Протоколи вимірювання опору розтікання струму на основних заземлювачах і заземленнях магістралей і устаткування				-	-
	Протоколи перевірки повного опору петлі «фаза-нуль»				-	-
	Акт опосвідчення стану безпеки електроустановок споживачів				-	-
	Наявність електрозахисних засобів						0,55	26,4
	Усього	-	-

 

Порядок оцінки за нормативами табл. 4.1.

 

1. Підрахуємо Н_гр як суму нормативних балів графи 5 з урахуванням штрафних балів.

2. Встановимо штрафні бали в розмірі (при відсутності того чи іншого нормативу (графа 2) на підприємстві він вилучається з оцінки):

– 4, 6,10 балів відповідно до наявності нещасних випадків з втратою працездатності на одну травму від 1 до 5 днів, від 6до 30 днів, більша ніж 30 днів;

– 100 балів за наявність смертельного нещасного випадку;

– 5 балів за перевищення граничнодопустимих концентрацій (ГДК) і граничнодопустимих рівнів (ГДР) небезпечних і шкідливих виробничих факторів;

– 2 бала за порушення строку проведення інструктажів і перевірки знань з питань охорони праці по кожному працівнику;

– 4 бала за порушення працюючими інструкції з охорони праці по кожному працівнику.

3. Після урахування штрафних балів розрахунок ступеня професійного ризику здійснюється за формулою (7).

4. Результати розрахунку за формулою (7) порівняти із прийнятим рівнем ризику, наведених в табл..4.2 і зробити висновок о стане охорони праці на підприємстві.

З метою засвоєння наведеної оцінки ступеня професійного ризику розглянемо приклад його розрахунку за даними табл.4…(графи 6-9).

 

Приклад розрахунку

 

1. Зменшуємо сумарний нормативний бал М_max на 50 у зв’язку с відсутністю об’єктів підвищеної небезпеки на підприємстві.

2. Сумарний фактичний бал Н_гр становить 377 для нового значення

М_max = 780-50 = 730.

3. 2 нещасних випадки з тимчасовою втратою працездатності на 6 та 10 діб дають 12 штрафних балів.

4. Перевищення ГДК то ГДР за 5 факторами дають 25 балів.

5. Порушення строків інструктажу для 30 осіб і вимог інструкції з охорони праці для 40 працюючих дають відповідно 60 то 160 балів.

6. Підрахуємо суму штрафних балів

12 + 25 + 60 +160 = 257.

7. Сумарний фактичний бал з урахуванням штрафних балів буде мати значення 377 – 257 = 120.

8. Ступень професійного ризику за формулою (7) становить

R = (730 -120 +0,1) 9 · 10^-7 =5,5 · 10 ^-4

Порівнюючи із прийнятими рівнями ризиків (табл.4.2) [ 2 ], бачимо, що підприємство працює в межах неприпустимого ризику

 

Таблиця 4.2.

Види та розміри ризиків

Вид ризику	Розмір ризику
Незначний	10-6
Припустимий
Терпимий
Неприпустимий	5,001·10-4

 

4.1.2. Оцінка ступеня ризику від господарської діяльності на підставі

критерію формули (8).

Як приклад, можна розглянути визи економічної діяльності в Україні, що можуть бути віднесені до високого ступеня ризику (табл..4.3) [4].

Таблиця 4.3.

Види економічної діяльності в Україні з високим ступенем ризику

№ з/п	Вид економічної діяльності				Ступінь ризику
	Підземний видобуток кам’яного вугілля	0,359654	0,004153		високий
	Монтаж металевих конструкцій	0,223	0,000934		високий
	Виробництво (без ремонту) машин д ля рослинництва	0,157009	0,00064	10,0	високий
	Виробництво цукру	0,2539	0,00039	9,89	високий
	Функціонування автомобільного транспорту	0,23986	0,000303	7,26	високий
	Монтаж систем опалення, вентиляції, та кондиціонування повітря	0,150812	0,00033	4,98	високий
	Вирощування культур у поєднанні з тваринництвом (змішане сільське господарство)	0,134699	0,000337	4,54	високий
	Розподіл електроенергії	0.081	0,000288	2,35	високий

 

Оцінка ступеня ризику здійснюється на підставі даних, наведених у табл.4.4 [4].

Таблиця 4.4

Критерії оцінки ризику

Рівень ризику	Ступень ризику
>1,79 · 10-5	Високий
1,79 · 10-5 – 1,01 · 10-6	Середній
10-6	Незначний

Приклад розрахунку R розглянемо для одного з підприємств системи хлібопродуктів з чисельністю працюючих 485 осіб. За останні три роки на цьому підприємстві було зареєстровано 3 нещасних випадки з тимчасовою втратою працездатності 6,10 і 12 діб (середня кількість 9 діб).

Інтервал здійснення розрахунку t приймається рівним 1 рік. Тоді значення N_ср буде рівним одиниці, значення і знаходиться за формулами:

Для отриманих значень і Р_Н, Р_Д і R визначиться як:

Висновок. Ступень ризику на підприємстві незначний.

 

4.2. Побутова сфера.

До 2001 р. в Україні була утворена нормативно-правова база для сфери травматизму невиробничого характеру. Але, на жаль, ця база не забезпечила динамічного зниження рівня самогубства, летальних кінців від алкоголю та на транспорті. Тому актуальність розвитку юридичної бази за вказаними напрямками має загальнонаціональне значення. Пріоритет розвитку повинен бути таким: індивідуальна захищеність людини; соціальна справедливість; підвищення статусу досліджень і освіти в галузі безпеки життєдіяльності до рівня питань національної безпеки; науково обґрунтована настанова гранично допустимого рівня індивідуального ризику життя по регіонах країни як критерію безпечних умов життєдіяльності людини.

На сьогоднішній день ризик в побутовій сфері найчастіше всього визначається інженерним методом за допомогою формули (1).

 

5. Контрольні запитання

5.1. Визначення ризику

5.2. Інженерний метод визначення ризику

5.3. Модельний метод визначення ризику

5.4. Експертний метод визначення ризику

5.5. Соціологічний метод визначення ризику

5.6. Показники оцінки безпеки за інженерним методом.

5.7. Розрахунок ризику життя.

5.8. Оцінка ступеня професійного ризику за нормативами СУОП

5.9. Оцінка ступеня ризику від господарської діяльності на підставі

закону ОЗДН.

5.10. Оцінка ризику у побутовій сфері.

 

6. Порядок проведення роботи

 

6.1. Викладач перевіряє знання студентів за матеріалом практичного заняття усним опитуванням.

6.2. Кожний студент отримує завдання для розрахунку ризику у виробничій та побутовій сферах. Вихідні дані для розрахунків наведені в таблицях 6.1, 6.2, 6.3. Варіант завдання обирається за порядковим номером студента в списку групи.

6.3. Розрахунки і висновки по виконаній роботі студент робить самостійно.

6.4. Протокол практичної роботи з розрахунками і висновками студент пред’являє викладачу для перевірки і оцінки за кредитно-модульною системою (тестування).

 

Таблиця 6.1.

Вихідні дані для розрахунку ризику у виробничій сфері (за положенням СУОП)

 

№   вар	Норми оцінки ступеня професійного ризику виробництва	Застереження
Сумарний нормативний бал, Мmax	Сумарний фактичний бал, Нгр	Нещасні випадки з тимчасовою втратою працездатності від 1 до 5 дн., шт.	Нещасні випадки з тимчасовою втратою працездатності від 6 до 30 дн., шт.	Нещасні випадки з тимчасовою втратою працездатності більше 30 дн., шт..	Наявність смертельного нещасного випадку, шт.	Перевищення ГДК та ГДР небезпечних або шкідливих виробничих факторів, шт.	Порушення строків проведення інструктажів, перевірки знань з питань охорони праці, шт.	Порушення інструкцій з охорони праці, шт.
Штрафний бал 4 на 1 травму	Штрафний бал 6 на 1 травму	Штрафний бал 10 на 1 травму	Штрафний бал 100 на 1 травму	Штрафний бал 5 за кожне перевищення	Штрафний бал 2 за кожну особу	Штрафний бал 4 за кожну особу
					-	-
				-		-
						-
						-
						-
						-
					-
						-
						-
					-
						-
						-
						-
						-
					-
						-
						-
						-
					-
					-	-
						-
									4о
						-
						-
						-
						-

 

 

 

Таблиця 6.2.

Вихідні дані для розрахунку ризику у виробничої сфері на підставі закону ОЗДН (Інтервал, за яким здійснюється розрахунок, t, дорівнює одному року)

 

№№ вар.	Середньорічна кількість нещасних випадків за три останні роки, Nср	Середньорічна кількість втрачених робочих днів у зв’язку з нещасними випадками на виробництві, Дср	Середня чисельність працюючих за три останніх роки, Чср

 

Таблиця 6.3.

Вихідні дані для розрахунку ризику побутового характеру

№№

Адміністративні одиниці [6]

Населення (за станом на 1.01.06) [6]

Фактори нещасних випадків

Разом

Транс-порт

Випадкові отруєння алкоголем

Інші випадкові отруєння

Випадкові падіння

Дія вогню та полум’я

Випадкові утоплення

Випадкові механічні удушення

Дія електроструму

Самогубства та самоушкодження

Вбивства та навмисні ушкодження

Інші нещасні випадки

Україна

АР Крим

Вінницька обл.

Волинська обл..

Дніпропетр.обл

Донецька обл..

Житомир. обл.

Закарпат. обл..

Запорізька обл..

1 860242

Ів.-Франків.обл.

Київська обл..

Кіровоград.обл.

Луганська обл..

Львівська обл..

Миколаїв. обл..

Одеська обл..

Полтавська обл..

Рівненська обл..

Сумська обл..

Тернопіль.обл.

Харківська обл..

Херсонська обл..

Хмельницьк.обл.

Черкаська обл..

Чернівецька обл..

Чернігівська обл.

м. Київ

м. Севастополь

ЗМІСТ

Стор.

1. Мета і завдання роботи 3

2. Завдання на підготовку до практичної роботи 3

Список літератури 3

3. Загальні положення 4

4. Оцінка ризику у діяльності людини 8

4.1 Виробнича сфера 8

4.2.Побутова сфера 13

5. Контрольні запитання 13

6. Порядок проведення роботи 14