Організація та проведення робіт із знезараження після надзвичайної ситуації

Мета і завдання роботи

Мета: закріпити теоретичні знання із ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Завдання: знайомитись з дезактивуючими, дегазуючими та дезинфікуючими розчинами та методами їх приготування.

 

Завдання на підготовку до практичної роботи

Студент повинен вивчити теоретичний матеріал у відповідності зі списком наведеної літератури. Підготувати протокол виконання роботи. У протоколі вказати назву, мету, завдання роботи. Коротко викласти відповіді на питання для самоперевірки (№ 1-10), які наведені в методичних вказівках (МВ), а також виконати індивідуальне завдання (табл. 5.3).

Знати: мету і зміст майбутньої роботи; способи знезараження; призначення та ефективність дезактивуючих, дегазуючих та дезинфікуючих розчинів.

Уміти: вибирати відповідно надзвичайної ситуації дезактивуючі, дегазуючі та дезинфікуючі розчини; знати їх рецептуру, склад, застосування та технічні засоби, які використовуються для дегазації НХР (небезпечні хімічні речовини).

 

Список літератури

1. Методичні вказівки до виконання практичної роботи «Організація та проведення робіт із знезараження після надзвичайної ситуації».

2. Стеблюк М.І. Цивільна оборона: Підручник. - К.: Знання, 2006. - 487 с.

3. Основи цивільного захисту: Навч. посібник / Васійчук В.О., Гончарук В.Є., Качан С.І., Мохняк С.М. - Львів: Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2010.- 412с.

4. Михайлюк В.О. Цивільний захист: Навчальній посібник. – Миколаїв: УДМТУ, 2002.- ч.3: Цивільна оборона. - 155 с.

5. Яремко З.М. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005.- 320 с.

 

Загальні положення

В результаті техногенних аварій, катастроф, стихійних лих, застосування зброї масового ураження одяг, взуття, техніка, місцевість, будівлі, засоби індивідуального захисту, продукти харчування можуть бути зараженими радіоактивними, небезпечними хімічними та біологічними речовинами.

Знезараження є складовою частиною ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій і є комплексом заходів, які проводяться з метою захисту населення, відновлення готовності техніки та невоєнізованих формувань для проведення РНР і підготовки ОГ до виробничої діяльності.

Знезараження – комплекс заходів по дезактивації, дегазації та дезінфекції заражених поверхонь.

Знезараження також включає санітарну обробку людей та ветеринарну обробку тварин.

 

Дезактивація та профілактика радіаційних уражень.

Дезактивація – видалення радіоактивних речовин із забруднених поверхонь, об’єктів до допустимих норм забруднення. Основні способи: механічний та фізико-хімічний.

Механічний спосіб

Дезактивацію ділянок території які мають тверде покриття, можна проводити змиванням радіоактивного пилу струменем води під великим тиском за допомогою поливально-мийних машин або змітанням радіоактивних речовин підмітально-прибиральними машинами.

Ділянки території які не мають твердого покриття, дезактивують зняттям зараженого шару ґрунту завтовшки 5-10 см дорожніми машинами (бульдозерами, грейдерами), засипкою забруднених ділянок шаром чистого ґрунту завтовшки 8-10 см, переорюванням зараженої території плугом на глибину до 20 см, прибиранням снігу та льоду з метою зменшення перенесення радіаційного пилу, з одного місця в інше. Використовують в’яжучі рецептури, які створюють плівку, що перешкоджає пилоутворенню. Пористі матеріали краще дезактивувати за допомогою порохотягів.

Фізико-хімічний спосіб

Фізико-хімічний спосіб дезактивації полягає у видаленні радіоактивних речовин, які міцно зв’язані із зараженою поверхнею і базується на властивостях радіоактивних ізотопів брати участь в процесах іонного обміну.

Цей спосіб дезактивації передбачає застосування водних розчинів поверхнево-активних речовин (ПАР), що сприяє відриву радіоактивних частинок із забруднених поверхонь, а також застосовують мийні речовини. Влітку застосовуються водні розчини цих речовин, а взимку розчини в аміачній воді. При відсутності поверхнево-активних речовин застосовують водні розчини мила, гас, дизельне паливо, дихлоретан: ClCН₂-СН₂Cl (отруйна речовина), етиловий спирт та ін.

Для видалення ізотопів в дезактивуючі розчини вводяться комплексоутворюючі речовини (фосфати натрію, щавелева та лимонна кислоти, винна кислота, їх солі).

Дезактивація бавовняного одягу і взуття проводиться витрушуванням і вибиванням, а також чищенням щітками.

Ефективність різних способів дезактивації:

- при змиванні радіоактивних речовин струменем води під тиском 3,5 – 4 атмосфер ступінь забруднення зменшується у 20 разів;

- при змиванні радіоактивними речовинами дезактивуючими розчинами ступінь забруднення зменшується у 50-80 разів;

- при видаленні радіоактивного пилу з допомогою порохотяга рівень забруднення зменшується в 10 разів.

Промивання нарізаних овочів, фруктів, грибів 0,1%-м розчином соляної кислоти і наступним промиванням водою знижує вміст цезію-137 на 98%.

При переробці зерна, картоплі, цукрових буряків, ягід, фруктів на спирт цезій і стронцій у кінцевому продукті відсутні. В десятки разів зменшується їхній вміст у крохмалі та цукрі. Такий же результат одержують і при переробці олійного насіння на олію, особливо у процесі екстрагування.

У 2-3 рази зменшується вміст цезію-137 у засолених огірках. При заводській переробці молока на вершки, масло, в сироватку від сумарної активності молока переходить у середньому 79-85 % РР.

Воду можна дезактивувати відстоюванням, фільтруванням і перегонкою. Невелику кількість води можна дезактивувати відстоюванням. Для цього в ємність із водою необхідно додати природних іонітів – глину, чорнозем і ретельно перемішати, дати відстоятися і злити верхній чистий шар води, забрудненість якого РР на 50-60% менша. Відстоювання можна поєднати з фільтруванням, пропусканням води крізь шар піску, тирси, подрібненого вугілля, бо навіть шар землі очищає її від РР на 80-90%. Якщо, є можливість, використовуються іонообмінні смоли. Найкращий спосіб дезактивації води – перегонка, але це можливо при невеликій кількості води. Після дезактивації вода підлягає дозиметричному контролю.