Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќрган≥зац≥€ та проведенн€ роб≥т ≥з знезараженн€ п≥сл€ надзвичайноњ ситуац≥њ




ћета ≥ завданн€ роботи

ћета: закр≥пити теоретичн≥ знанн€ ≥з л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в надзвичайних ситуац≥й.

«авданн€: знайомитись з дезактивуючими, дегазуючими та дезинф≥куючими розчинами та методами њх приготуванн€.

 

«авданн€ на п≥дготовку до практичноњ роботи

—тудент повинен вивчити теоретичний матер≥ал у в≥дпов≥дност≥ з≥ списком наведеноњ л≥тератури. ѕ≥дготувати протокол виконанн€ роботи. ” протокол≥ вказати назву, мету, завданн€ роботи.  оротко викласти в≥дпов≥д≥ на питанн€ дл€ самоперев≥рки (є 1-10), €к≥ наведен≥ в методичних вказ≥вках (ћ¬), а також виконати ≥ндив≥дуальне завданн€ (табл. 5.3).

«нати: мету ≥ зм≥ст майбутньоњ роботи; способи знезараженн€; призначенн€ та ефективн≥сть дезактивуючих, дегазуючих та дезинф≥куючих розчин≥в.

”м≥ти: вибирати в≥дпов≥дно надзвичайноњ ситуац≥њ дезактивуюч≥, дегазуюч≥ та дезинф≥куюч≥ розчини; знати њх рецептуру, склад, застосуванн€ та техн≥чн≥ засоби, €к≥ використовуютьс€ дл€ дегазац≥њ Ќ’– (небезпечн≥ х≥м≥чн≥ речовини).

 

—писок л≥тератури

1. ћетодичн≥ вказ≥вки до виконанн€ практичноњ роботи Ђќрган≥зац≥€ та проведенн€ роб≥т ≥з знезараженн€ п≥сл€ надзвичайноњ ситуац≥њї.

2. —теблюк ћ.≤. ÷ив≥льна оборона: ѕ≥дручник. -  .: «нанн€, 2006. - 487 с.

3. ќснови цив≥льного захисту: Ќавч. пос≥бник / ¬ас≥йчук ¬.ќ., √ончарук ¬.™.,  ачан —.≤., ћохн€к —.ћ. - Ћьв≥в: ¬идавництво Ќац≥онального ун≥верситету "Ћьв≥вська пол≥техн≥ка", 2010.- 412с.

4. ћихайлюк ¬.ќ. ÷ив≥льний захист: Ќавчальн≥й пос≥бник. Ц ћиколањв: ”ƒћ“”, 2002.- ч.3: ÷ив≥льна оборона. - 155 с.

5. яремко «.ћ. Ѕезпека життЇд≥€льност≥. Ќавчальний пос≥бник. Ц  ињв: ÷ентр навчальноњ л≥тератури, 2005.- 320 с.

 

«агальн≥ положенн€

¬ результат≥ техногенних авар≥й, катастроф, стих≥йних лих, застосуванн€ зброњ масового ураженн€ од€г, взутт€, техн≥ка, м≥сцев≥сть, буд≥вл≥, засоби ≥ндив≥дуального захисту, продукти харчуванн€ можуть бути зараженими рад≥оактивними, небезпечними х≥м≥чними та б≥олог≥чними речовинами.

«незараженн€ Ї складовою частиною л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в надзвичайних ситуац≥й ≥ Ї комплексом заход≥в, €к≥ провод€тьс€ з метою захисту населенн€, в≥дновленн€ готовност≥ техн≥ки та невоЇн≥зованих формувань дл€ проведенн€ –Ќ– ≥ п≥дготовки ќ√ до виробничоњ д≥€льност≥.

«незараженн€ Ц комплекс заход≥в по дезактивац≥њ, дегазац≥њ та дез≥нфекц≥њ заражених поверхонь.

«незараженн€ також включаЇ сан≥тарну обробку людей та ветеринарну обробку тварин.

 

ƒезактивац≥€ та проф≥лактика рад≥ац≥йних уражень.

ƒезактивац≥€ Ц видаленн€ рад≥оактивних речовин ≥з забруднених поверхонь, обТЇкт≥в до допустимих норм забрудненн€. ќсновн≥ способи: механ≥чний та ф≥зико-х≥м≥чний.

ћехан≥чний спос≥б

ƒезактивац≥ю д≥л€нок територ≥њ €к≥ мають тверде покритт€, можна проводити змиванн€м рад≥оактивного пилу струменем води п≥д великим тиском за допомогою поливально-мийних машин або зм≥танн€м рад≥оактивних речовин п≥дм≥тально-прибиральними машинами.

ƒ≥л€нки територ≥њ €к≥ не мають твердого покритт€, дезактивують зн€тт€м зараженого шару ірунту завтовшки 5-10 см дорожн≥ми машинами (бульдозерами, грейдерами), засипкою забруднених д≥л€нок шаром чистого ірунту завтовшки 8-10 см, переорюванн€м зараженоњ територ≥њ плугом на глибину до 20 см, прибиранн€м сн≥гу та льоду з метою зменшенн€ перенесенн€ рад≥ац≥йного пилу, з одного м≥сц€ в ≥нше. ¬икористовують вТ€жуч≥ рецептури, €к≥ створюють пл≥вку, що перешкоджаЇ пилоутворенню. ѕорист≥ матер≥али краще дезактивувати за допомогою порохот€г≥в.

‘≥зико-х≥м≥чний спос≥б

‘≥зико-х≥м≥чний спос≥б дезактивац≥њ пол€гаЇ у видаленн≥ рад≥оактивних речовин, €к≥ м≥цно звТ€зан≥ ≥з зараженою поверхнею ≥ базуЇтьс€ на властивост€х рад≥оактивних ≥зотоп≥в брати участь в процесах ≥онного обм≥ну.

÷ей спос≥б дезактивац≥њ передбачаЇ застосуванн€ водних розчин≥в поверхнево-активних речовин (ѕј–), що спри€Ї в≥дриву рад≥оактивних частинок ≥з забруднених поверхонь, а також застосовують мийн≥ речовини. ¬л≥тку застосовуютьс€ водн≥ розчини цих речовин, а взимку розчини в ам≥ачн≥й вод≥. ѕри в≥дсутност≥ поверхнево-активних речовин застосовують водн≥ розчини мила, гас, дизельне паливо, дихлоретан: ClCЌ2-—Ќ2Cl (отруйна речовина), етиловий спирт та ≥н.

ƒл€ видаленн€ ≥зотоп≥в в дезактивуюч≥ розчини ввод€тьс€ комплексоутворююч≥ речовини (фосфати натр≥ю, щавелева та лимонна кислоти, винна кислота, њх сол≥).

ƒезактивац≥€ бавовн€ного од€гу ≥ взутт€ проводитьс€ витрушуванн€м ≥ вибиванн€м, а також чищенн€м щ≥тками.

≈фективн≥сть р≥зних способ≥в дезактивац≥њ:

- при змиванн≥ рад≥оактивних речовин струменем води п≥д тиском 3,5 Ц 4 атмосфер ступ≥нь забрудненн€ зменшуЇтьс€ у 20 раз≥в;

- при змиванн≥ рад≥оактивними речовинами дезактивуючими розчинами ступ≥нь забрудненн€ зменшуЇтьс€ у 50-80 раз≥в;

- при видаленн≥ рад≥оактивного пилу з допомогою порохот€га р≥вень забрудненн€ зменшуЇтьс€ в 10 раз≥в.

ѕромиванн€ нар≥заних овоч≥в, фрукт≥в, гриб≥в 0,1%-м розчином сол€ноњ кислоти ≥ наступним промиванн€м водою знижуЇ вм≥ст цез≥ю-137 на 98%.

ѕри переробц≥ зерна, картопл≥, цукрових бур€к≥в, €г≥д, фрукт≥в на спирт цез≥й ≥ стронц≥й у к≥нцевому продукт≥ в≥дсутн≥. ¬ дес€тки раз≥в зменшуЇтьс€ њхн≥й вм≥ст у крохмал≥ та цукр≥. “акий же результат одержують ≥ при переробц≥ ол≥йного нас≥нн€ на ол≥ю, особливо у процес≥ екстрагуванн€.

” 2-3 рази зменшуЇтьс€ вм≥ст цез≥ю-137 у засолених ог≥рках. ѕри заводськ≥й переробц≥ молока на вершки, масло, в сироватку в≥д сумарноњ активност≥ молока переходить у середньому 79-85 % ––.

¬оду можна дезактивувати в≥дстоюванн€м, ф≥льтруванн€м ≥ перегонкою. Ќевелику к≥льк≥сть води можна дезактивувати в≥дстоюванн€м. ƒл€ цього в Їмн≥сть ≥з водою необх≥дно додати природних ≥он≥т≥в Ц глину, чорнозем ≥ ретельно перем≥шати, дати в≥дсто€тис€ ≥ злити верхн≥й чистий шар води, забруднен≥сть €кого –– на 50-60% менша. ¬≥дстоюванн€ можна поЇднати з ф≥льтруванн€м, пропусканн€м води кр≥зь шар п≥ску, тирси, подр≥бненого вуг≥лл€, бо нав≥ть шар земл≥ очищаЇ њњ в≥д –– на 80-90%. якщо, Ї можлив≥сть, використовуютьс€ ≥онообм≥нн≥ смоли. Ќайкращий спос≥б дезактивац≥њ води Ц перегонка, але це можливо при невелик≥й к≥лькост≥ води. ѕ≥сл€ дезактивац≥њ вода п≥дл€гаЇ дозиметричному контролю.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 483 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћибо вы управл€ете вашим днем, либо день управл€ет вами. © ƒжим –он
==> читать все изречени€...

1448 - | 1251 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.