Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕроблеми дошк≥льного вихованн€ у педагог≥чн≥й думц≥ давнього св≥ту




¬ихованн€ €к феномен виникло на етап≥ освоЇнн€ лю≠диною знар€дь прац≥. ∆итт€ д≥тей тод≥ чи не з перших дн≥в було включене у житт€ дорослих, €к≥ намагались передати њм своњ навички виживанн€: використанн€ знар€дь прац≥, добуванн€ њж≥, захисту в≥д ворог≥в ≥ хижак≥в, взаЇ≠мод≥њ з ≥ншими людьми. —аме потреби реального бутт€ давньоњ людини зумовили необх≥дн≥сть виробленн€ в≥дпо≠в≥дних способ≥в, прийом≥в передаванн€ знань ≥ вм≥нь на≠щадкам. ¬ихованн€ ≥ навчанн€ були нев≥д'Їмною части≠ною буденного житт€ ≥ не розгл€далис€ €к п≥дготовка до майбутнього. ≤з запровадженн€м парних шлюб≥в, що прийшли на зм≥ну статев≥й пол≥гам≥њ, пов'€зане зароджен≠н€ домашньо-с≥мейного вихованн€ д≥тей, €ким стали пе≠рейматис€ батьки ≥ родич≥. Ќа тому ≥сторичному етап≥ дом≥≠нуючою формою вихованн€ була ≥н≥ц≥ац≥€ Ч статевов≥ков≥ обр€ди посв€ченн€, пов'€зан≥ з переходом юнак≥в ≥ д≥вчат до дорослого житт€. ѕеред тим вони повинн≥ були оволод≥≠ти в≥дпов≥дними знанн€ми ≥ навичками плем≥нного житт€, набути необх≥дну ф≥зичну ≥ моральну зр≥л≥сть. ќтже, ви≠никненн€ вихованн€ та осв≥ти €к педагог≥чних феномен≥в зумовлене по€вою системи соц≥ального насл≥дуванн€ Ч пе≠редаванн€ досв≥ду попередн≥х покол≥нь наступним.

ѕедагог≥ка €к педагог≥чна думка Ч сукупн≥сть сфор≠мованих у сусп≥льств≥ ≥дей, знань про ц≥леспр€моване, орган≥зоване вихованн€ в≥дпов≥дно до р≥зних св≥тогл€д≠них, ≥деолог≥чних, наукових настанов Ч виникла одно≠часно з практикою вихованн€ ≥ на перших порах ≥снувала ” н≥й.

” перв≥снообщинному сусп≥льств≥ традиц≥йн≥ засоби й способи вихованн€ ≥ навчанн€, €к≥ передавалис€ в≥д поко≠л≥нн€ до покол≥нн€, були першою ≥сторичною формою пе≠дагог≥чного знанн€. “радиц≥њ вихованн€ ≥ навчанн€, що збер≥галис€ у колективн≥й св≥домост≥ общини, м≥стили у соб≥ певн≥ дотеоретичн≥ у€вленн€ про способи дос€гненн€ педагог≥чних ц≥лей.

Ѕ≥льш-менш системн≥ концепц≥њ вихованн€, €к≥, кр≥м загальнопедагог≥чних ≥дей, охоплювали ≥ виховну пробле≠матику раннього дитинства, почали формуватись у рабо≠власницьку епоху. –озпад перв≥снообщинного ладу зумо≠вив становленн€ нового ≥сторичного типу осв≥ти. ”мови, мета, засоби вихованн€ почали ор≥Їнтуватис€ на забезпе≠ченн€ соц≥ально диференц≥йованого засвоЇнн€ культури.

ќсв≥та розвивалас€ в≥дпов≥дно до соц≥ального та майнового становища. ¬ихованн€ ≥ навчанн€ перестали бути склад≠никами реальноњ життЇд≥€льност≥ д≥тей, сутн≥стю њх посту≠пово ставала п≥дготовка до майбутнього дорослого житт€.

” рабовласницьку епоху зародилис€ елементи розпод≥≠лу вихованн€ на дошк≥льне ≥ шк≥льне, що було пов'€зане ≥з виникненн€м шк≥л Ч спершу у крањнах ƒавнього —ходу (јсс≥р≥€, ¬авилон, ™гипет, ≤нд≥€,  итай), дещо п≥зн≥ше (VIIЧVI ст. до н. Ї.) Ч на Ївропейських теренах (√рец≥€, –им). Ќа ту пору припадаЇ виникненн€ пон€тт€ Ђпедагог≥≠каї (грец. ра≥dоs Ч дит€, аgо Ч веду, виховую), €ке трак≠тувалос€ €к д≥товод≥нн€, д≥товодство. ƒ≥товодом називали раба, котрий супроводжував нащадка свого повелител€ до школи й з≥ школи додому, а згодом Ч раба, обов'€зком €кого був догл€д ≥ вихованн€ д≥тей удома. ѕ≥зн≥ше воно по≠ширилос€ на людей, котр≥ профес≥йно займалис€ навчан≠н€м ≥ вихованн€м д≥тей: жерц≥в (¬авилон, ™гипет, —≥р≥€), найталановит≥ших в≥льнонайманих громад€н (√рец≥€), державних чиновник≥в (–им).

ѕершими дос€гли значних усп≥х≥в в осв≥т≥ ™гипет, ≤нд≥€ ≥  итай. ™гипт€ни за 3 тис. рок≥в до н. е. винайшли ≥Ї≠рогл≥ф≥чне письмо. ƒавн€ ≤нд≥€ була центром ѕ≥вденно-аз≥атськоњ цив≥л≥зац≥њ, становленн€ €коњ почалось у дру≠г≥й половин≥ ≤≤-го тис. до н. е. й особливо ≥нтенсивно в≥д≠бувалос€ прот€гом ≤-го тис. до н. е. ≤ндуњстська педагог≥ка спиралас€ на у€вленн€, зг≥дно з €ким дитина ос€гаЇ св€≠щенний закон ≥ обов'€зок, справедлив≥сть та ≥стинн≥сть у процес≥ навчанн€.

” ≤-му тис. до н.е. ≥нтенсивно формувалас€ ƒалекосх≥д≠на цив≥л≥зац≥€, що зародилас€ на територ≥њ ƒавнього  и≠таю. ≤деолог≥чно њњ репрезентувало конфуц≥анство Ч вчен≠н€ давньокитайського мислител€  онфуц≥€ (прибл. 551 Ч 479 рр. до н. е.), що м≥стить м≥ркуванн€ про стосунки бать≠к≥в ≥ д≥тей, €к≥ повинн≥ бути пройн€т≥ людинолюбством, добротворенн€м, високою моральн≥стю. ѓх не можуть зам≥≠нити н≥ страх перед покаранн€ми, н≥ сам≥ покаранн€. …детьс€ в цьому вченн≥ ≥ про роль прикладу дорослих у ви≠хованн≥ д≥тей, важлив≥сть справедливих д≥й щодо них, значущ≥сть с≥м'њ у њхньому вихованн≥, €ку конфуц≥анство вважало моделлю сусп≥льства. ѕравитель у держав≥ упо≠д≥бнювавс€ батьков≥, а його п≥длегл≥ Ч д≥т€м.

Ѕ≥льш зор≥Їнтованими на проблеми педагог≥ки €к ре≠альноњ практики були мислител≥ античного св≥ту, €ким на≠лежать перш≥ спроби в≥ковоњ пер≥одизац≥њ навчанн€ ≥ вихо≠ванн€, в≥дпов≥дного добору зм≥сту, застосуванн€ форм ≥ метод≥в виховного впливу. ” ƒавн≥й √рец≥њ у середин≥ ≤ тис. до н Ї вперше проблема осв≥ти була сформульована €к проблема самост≥йноњ сфери д≥€льност≥ людини.

Ќа цю пору припадають перш≥ спроби системного погл€ду на вихованн€ д≥тей у дошк≥льному в≥ц≥ з урахуванн€м його значущост≥ дл€ всього подальшого житт€ людини …шлос€ про ф≥зичний розвиток дитини, формуванн€ навичок мовленн€, п≥дготовку до системного навчанн€ у школ≥

ќдним ≥з перших витлумачив пон€тт€ Ђнавчанн€ї ≥ Ђвихованн€ї давньогрецький ф≥лософ ѕлатон (427Ч347 до н. Ї.). як ≥деолог рабовласницькоњ держави, в≥н своњ педагог≥чн≥ м≥ркуванн€ прим≥р€в на вихованн€ д≥тей в≥льних грома≠д€н ¬ихованн€ ѕлатон вважав могутньою силою, здатною благотворно впливати на душу дитини. ” цьому сенс≥ важ≠ливу роль в≥н в≥дводив мудрому вихователю, €кий повинен Ђформувати немовл€, наче воно ≥з воскуї. √одувальниц≥ (у рабовласницькому сусп≥льств≥ Ч ж≥нки, €к≥ вигодовували своЇю груддю д≥тей патриц≥њв) мають дбати про ф≥зичний розвиток дитини, обер≥гати њњ в≥д ф≥зичних ушкоджень. ” ранньому в≥ц≥ дитина потребуЇ забав, особливо коли опи≠н€Їтьс€ серед ровесник≥в. “ому вс≥ д≥ти поселенн€ повинн≥ збиратис€ дл€ ≥гор коло св€тилищ. ƒозвол€ючи ≥гри, не сл≥д допускати зман≥женост≥ д≥тей, а караючи њх, намага≠тись не вразити честолюбства. ќбов'€зок годувальниць Ч стежити щоб д≥ти поводилис€ благопристойно.  онтролю≠вати годувальниць повинн≥ спец≥ально уповноважен≥ ж≥н≠ки ѕ≥сл€ дос€гненн€ шести рок≥в хлопчикам ≥ д≥вчаткам належить окремо опановувати необх≥дн≥ науки ≥ навички.

ќтже ѕлатон у своњх м≥ркуванн€х розмежовував ф≥≠зичне моральне, статеве вихованн€, значну роль в≥дводив виховн≥й систем≥, особистост≥ виховател€, орган≥зац≥њ ви≠ховноњ справи.

≤дењ ѕлатона розвинув його сп≥вв≥тчизник јр≥стотель (384Ч322 до н. Ї.), €кий був вихователем знаменитого полководц€ јлександра ћакедонського. Ќа його погл€д, душа людини складаЇтьс€ з рослинноњ, тваринноњ й розум≠ноњ частин а тому вихованн€ повинно под≥л€тис€ на ф≥зич≠не моральне ≥ розумове. –озумна частина душ≥ Ї найдоско≠нал≥шою саме на њњ розвиток, а також тваринноњ (вольовоњ) складовоњ повинно бути спр€моване вихованн€. ѕочинати сл≥д з турботи про т≥ло, а пот≥м перейти до турботи про ду≠шу щоб вихованн€ т≥ла спри€ло вихованню духу.

јр≥стотелю належить в≥кова пер≥одизац≥€ вихованн€, €ка передбачаЇ три в≥ков≥ пер≥оди Ч по с≥м рок≥в у кожно≠му ” дошк≥льному пер≥од≥ в≥н виокремив в≥к до п'€ти рок≥в, визначаючи головними у цей час гру та розвиток мов≠ленн€, а з п'€ти до семи рок≥в Ч п≥дготовку до школи. ¬и≠хованн€ дитини у цьому в≥ц≥ повинно в≥дбуватись у с≥м'њ п≥д контролем держави.

як ≥ ѕлатон, значну увагу јр≥стотель прид≥л€в проб≠лемам догл€ду за новонародженими, спри€нню њхньому ф≥зичному розвитку ≥ гарту, обов'€зкам ос≥б, покликаних працювати з д≥тьми. ѕо дос€гненню п'€тир≥чного в≥ку д≥≠ти повинн≥ бути присутн≥ми на уроках ≥з предмет≥в, €к≥ њм невдовз≥ доведетьс€ вивчати. «начну роль в≥дводив в≥н ро≠л≥ виховател≥в, €к≥, на його думку, г≥дн≥ б≥льшоњ поваги, н≥ж батьки.

ўодо проблем дошк≥льного вихованн€ висловлював своњ м≥ркуванн€ видатний давньоримський педагог, тео≠ретик ораторського мистецтва ћарк ‘аб≥й  в≥нт≥л≥ан (прибл. 35Ч96), наголошуючи на особливому значенн≥ ви≠ховного впливу дорослих (батьк≥в, годувальниц≥, педагога) на дитину, необх≥дност≥ позитивних емоц≥й у процес≥ п≥≠знанн€ нею навколишнього св≥ту. ѕедагоги, за його слова≠ми, повинн≥ бути глибоко об≥знаними в науках, бо немаЇ н≥чого г≥ршого дл€ вихованн€, €к малограмотн≥ люди, кот≠р≥ вважають себе неаби€кими знавц€ми ≥ намагаютьс€ нав'€зати своЇ неуцтво д≥т€м.

 в≥нт≥л≥ан виступав проти примусу до навчанн€ у ран≠ньому в≥ц≥, бо це може в≥двернути дитину в≥д нього назав≠жди.  раще, щоб навчанн€ було дл€ нењ грою. ¬иправда≠ною в≥н вважав похвалу, €ка даЇ дитин≥ змогу рад≥ти в≥д своњх усп≥х≥в, перемог у змаганн≥ з ровесниками. ƒл€ цьо≠го варто використовувати р≥зноман≥тн≥ нагороди. ј €кщо вона не хоче вчитис€, нехай заздрить чињмось усп≥хам.

√отуючи д≥тей до школи, њм можна зам≥сть ≥грашок давати вир≥зан≥ з≥ слоновоњ кост≥ букви. ѕропонован≥ д≥т€м висловлюванн€ у прописах повинн≥ м≥стити не беззм≥стов≠н≥ сентенц≥њ, а високоморальн≥ настанови.

Ќа думку давньоримського ф≥лософа ѕлутарха (прибл. 45Ч 127), вихованн€ дитини у с≥м'њ Ї надзвичайно важливим, чому мати повинна бути ≥ годувальницею своњх д≥тей. Ќе≠припустимими вважав в≥н жорсток≥ покаранн€ д≥тей, ос≠к≥льки бити дитину Ч те саме, що п≥дн≥мати руку на св€≠тиню. ” вихованн≥, на його думку, €к ≥ в мистецтв≥ та нау≠ц≥, все зводитьс€ до трьох умов: природи, навчанн€ та вправл€нн€. ѕрирода людини без навчанн€ сл≥па; навчан≠н€ без природи недостатнЇ; вправл€нн€ без природи ≥ навчанн€ недосконале. ¬≥д природи залежать зд≥бност≥, п≥д навчанн€ Ч њх розвиток, в≥д вправл€нн€ Ч њх практичне застосуванн€, а разом вони становл€ть вищу досконалу осв≥ту людини.

Ќе обходили увагою проблеми дошк≥льного вихованн€ ≥ так≥ давньогрецьк≥ мислител≥, €к —ократ (прибл. 470-399 до н. Ї.) ≥ ƒемокр≥т (прибл. 460Ч371 до н. Ї.).

«агалом дошк≥льне вихованн€ в античному св≥т≥ ви€вл€лос€ у двох виховних системах: спартанськ≥й (спр€мован≥й на вихованн€ вол≥, сили, витривалост≥) й аф≥нськ≥й (метою њњ було формуванн€ гармон≥йно розвиненоњ особистост≥). ” п≥дготовц≥ д≥тей до школи враховувалась ≥ специф≥ка предмет≥в, €к≥ невдовз≥ њм доведетьс€ вивчати: грамота, математика, етика, ритуальн≥ церемон≥њ, лог≥ка, ф≥зичн≥ вправи.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 536 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ƒва самых важных дн€ в твоей жизни: день, когда ты по€вилс€ на свет, и день, когда пон€л, зачем. © ћарк “вен
==> читать все изречени€...

1287 - | 1192 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.