Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—утн≥сть, типолог≥€ та фактори розвитку парт≥йних систем




ƒ≥апазон трактувань пон€тт€ "парт≥йна система" надзвичайно широкий: в≥д обмеженн€ парт≥йноњ системи лише взаЇмов≥дносинами м≥ж самими парт≥€ми до встановленн€ зв'€зку з ус≥Їю системою владних в≥дносин у крањн≥. Ќаприклад, н≥мецьк≥ досл≥дники ”. јндерсен ≥ ¬. ¬ойке пропонують досить вузьке трактуванн€ парт≥йноњ системи €к "взаЇмопов'€заност≥ в≥дносин м≥ж сукупн≥стю парт≥й". ¬ сучасн≥й украњнськ≥й партолог≥њ поступово утверджуЇтьс€ думка, що сутн≥сть парт≥йноњ системи про€вл€Їтьс€ в на€вност≥ ст≥йких зв'€зк≥в не т≥льки м≥ж парт≥€ми, а й м≥ж парт≥€ми та державою (ё. Ўведа, ћ. ѕри-муш, Ћ. ƒунаЇва). ¬лада €к об'Їкт м≥жпарт≥йних в≥дносин з'ЇднуЇ парт≥њ в певну ц≥л≥сн≥сть, владно-парт≥йна взаЇмод≥€ формуЇ ст≥йк≥ в≥дносини м≥ж суб'Їктами парт≥йноњ системи. “ому в парт≥йну систему включаютьс€ лише т≥ з парт≥й, €к≥:

а) виражають значн≥ ≥нтереси сусп≥льства ≥ користуютьс€ п≥дтримкою громад€н;

б) дотримуютьс€ пол≥тичних ≥ правових норм, що регулюють парт≥йну конкуренц≥ю;

в) здобувають представництво в державних органах влади (насамперед, парламент≥).

—пираючись на вказан≥ вище ознаки, ми можемо визначити парт≥йну систему €к сукупн≥сть пол≥тичних парт≥й, €к≥, в≥дпов≥дно до чинного законодавства та вол≥ виборц≥в, е представленими в органах влади ≥ забезпечують д≥Їв≥сть взаЇмод≥њ м≥ж сусп≥льством та державою.

–≥зновиди парт≥йних систем можуть вид≥л€тис€ на баз≥ р≥зноман≥тних критер≥њв, €к≥ дозвол€ють вид≥лити ≥стотн≥ в≥дм≥нност≥ не т≥льки м≥ж р≥зними типами парт≥йних систем, але й у межах одного типу. „исленн≥ типолог≥њ парт≥йних систем групують на основ≥ к≥льк≥сного та €к≥сного критер≥ю. јле найб≥льш пл≥дним видаЇтьс€ поЇднанн€ та взаЇмодоповненн€ цих критер≥њв (модиф≥кована класиф≥кац≥€).

 ≥льк≥сний критер≥й вказуЇ на те, ск≥льки парт≥й реально борютьс€ за владу або зд≥йснюють вплив на нењ. ѕри €к≥сн≥й характеристиц≥ парт≥йноњ системи увага акцентуЇтьс€ на формах взаЇмод≥њ м≥ж парт≥€ми та на способах формуванн€ ними ур€д≥в (на ірунт≥ однопарт≥йноњ б≥льшост≥, ст≥йких або зм≥нюваних коал≥ц≥й, за на€вност≥ антисистемноњ опозиц≥њ у парламент≥ або без нењ тощо). як≥сн≥ характеристики враховують, ск≥льки парт≥й беруть реальну участь у пол≥тичн≥й боротьб≥ ≥ формуванн≥ ≥нститут≥в державноњ влади.

«алежно в≥д числа парт≥й ћ. ƒюверже вид≥лив:

Х однопарт≥йн≥ (неконкурентн≥) системи, €к≥ под≥л€ютьс€ на деспотичн≥ та демократичн≥ р≥зновиди;

Х багатопарт≥йн≥ (конкурентн≥) Ч з одн≥Їю дом≥нуючою парт≥Їю, двопарт≥йн≥ та мультипарт≥йн≥ системи.

 ласиф≥кац≥€ парт≥йних систем ∆. Ѕлондел€ ірунтуЇтьс€ на врахуванн≥ двох зм≥нних Ч к≥лькост≥ парт≥й та њх положенн€ в парт≥йн≥й систем≥. ¬ результат≥ вчений вид≥лив чотири типи парт≥йних систем:

Х двопарт≥йна;

Х система двох з половиною парт≥й;

Х багатопарт≥йна з дом≥нуючою парт≥Їю;

Х багатопарт≥йна без дом≥нуючоњ парт≥њ.

Ќа сьогодн≥ найб≥льшого поширенн€ в теор≥њ парт≥йних систем набрала класиф≥кац≥€, запропонована американським пол≥тологом ƒж. —артор≥. ѕри класиф≥кац≥њ парт≥йних систем ƒж. —артор≥ оперуЇ щонайменше двома зм≥нними: к≥льк≥сть парт≥й-суперниць та ≥деолог≥чна дистанц≥€ м≥ж ними. ” результат≥ вчений запропонував семичленну класиф≥кац≥ю парт≥йних систем:

1. ќднопарт≥йна система властива авторитарним ≥ тотал≥тарним режимам, коли управл≥нн€ зд≥йснюЇтьс€ одн≥Їю парт≥Їю, њй характерне конституц≥йне закр≥пленн€ кер≥вноњ рол≥ одн≥Їњ парт≥њ, зрощуванн€ парт≥йного та державного апарату, заборона утворенн€ ≥нших парт≥й. ѕрикладами ≥снуванн€ такоњ парт≥йноњ системи були ≤тал≥€ у 20Ч40-х роках XX стол≥тт€, Ќ≥меччина у 30Ч40-х роках XX стол≥тт€, а також —–—– у 20Ч80-х роках XX стол≥тт€. —ьогодн≥ однопарт≥йна система ≥снуЇ в Ћ≥в≥њ, на  уб≥ та де€ких крањнах јфрики.

2. ѕарт≥йна система з парт≥Їю-гегемоном (гегемон≥стська система) характеризуЇтьс€ на€вн≥стю дек≥лькох пол≥тичних сил ≥ пан≥вним становищем одн≥Їњ парт≥њ за в≥дсутност≥ реальноњ парт≥йноњ конкуренц≥њ. ”с≥ ≥нш≥ парт≥њ мають орган≥зац≥йну автоном≥ю, але визнають кер≥вну роль правл€чоњ парт≥њ. " ваз≥багатопарт≥йн≥сть" також породжуЇ тенденц≥ю до поЇднанн€ парт≥йного та державного апарату, хоча й не в так≥й м≥р≥, €к при "чист≥й" однопарт≥йност≥. Ѕудучи одним ≥з вар≥ант≥в однопарт≥йноњ, така система не створюЇ умов дл€ реал≥зац≥њ р≥зноман≥тних ≥дей та ≥нтерес≥в, що призводить до њњ кризи. √егемон≥стська парт≥йна система характерна дл€ тотал≥тарних ≥ авторитарних пол≥тичних режим≥в. ѕарт≥йна система з парт≥Їю-гегемоном була типовою дл€ соц≥ал≥стичних крањн —х≥дноњ ™вропи у 50Ч80-х роках XX ст. «араз така система д≥Ї в  итайськ≥й Ќародн≥й –еспубл≥ц≥, де ≥снують к≥лька м≥кроскоп≥чних (за китайськими м≥рками) парт≥й, €к≥ або взагал≥ не беруть участ≥ в пол≥тичному житт≥ крањни, або функц≥онують в≥дпов≥дно до л≥н≥њ  омун≥стичноњ парт≥њ  итаю.

3. —истема з дом≥нуючою парт≥Їю (парт≥йна система дом≥нуванн€). —истема дом≥нуванн€ передбачаЇ ≥снуванн€ к≥лькох парт≥й, одна з €ких упродовж тривалого часу (понад 20 рок≥в) перемагаЇ на виборах ≥ одноос≥бно формуЇ ур€д. —истема дом≥нуванн€ характеризуЇтьс€ демократичним пол≥тичним режимом, стаб≥льн≥стю однопарт≥йного ур€дуванн€ ≥ малоефективн≥стю опозиц≥њ. “ака система ≥снувала, наприклад, у япон≥њ з 1955 по 1995 р≥к, коли правл€чою силою пост≥йно була одна парт≥€: Ћ≥берально-демократична за назвою ≥ консервативна за зм≥стом д≥€льност≥.

4. ƒвопарт≥йна система. ’арактерн≥ риси б≥партизму: демократичний пол≥тичний режим; на€вн≥сть к≥лькох пол≥тичних парт≥й; ≥снуванн€ двох парт≥й, значно пр≥оритетн≥ших за ≥нш≥; формуванн€ складу ур€ду одн≥Їю з двох парт≥й, €ка перемогла на виборах; впливов≥сть опозиц≥йноњ парт≥њ, €ка програла вибори. Ѕ≥партизм дозвол€Ї забезпечити в≥дносну стаб≥льн≥сть влади, оск≥льки створюЇтьс€ однопарт≥йний ур€д, €кий у своњх д≥€х не обт€жений коал≥ц≥йними угодами.  ласична модель двопарт≥йноњ системи склалас€ в —Ўј (–еспубл≥канська парт≥€ ≥ ƒемократична парт≥€) ≥ ¬еликобритан≥њ (Ћейбористська парт≥€ ≥  онсервативна парт≥€).

5. ѕарт≥йна система пом≥ркованого (обмеженого) плюрал≥зму. ќзнаки: на€вн≥сть у крањн≥ багатьох пол≥тичних парт≥й; представництво в парламент≥ лише к≥лькох парт≥й; репрезентац≥€ в ур€д≥ де€ких ≥з представлених у парламент≥ парт≥й; в≥дсутн≥сть позасистемноњ опозиц≥њ; демократичний пол≥тичний режим. ” ц≥й систем≥ дом≥нують доцентров≥ тенденц≥њ, що означаЇ, що головний напр€м конкуренц≥њ розм≥щуЇтьс€ на в≥др≥зку л≥воцентризмЧправоцентризм. ” результат≥ система набуваЇ схильност≥ до адаптац≥њ ≥ консенсусного стилю зд≥йсненн€ пол≥тики. “ип систем пом≥ркованого плюрал≥зму охоплюЇ крањни ≥з 3Ч5 конкурентними парт≥€ми. Ќаприклад, сучасн≥ ‘–Ќ, Ѕельг≥€, ƒан≥€, Ўвец≥€.

6. ѕарт≥йна система крайнього (пол€ризованого) плюрал≥зму. ќзнаки: демократичний пол≥тичний режим; на€вн≥сть багатьох пол≥тичних парт≥й; гострота ≥деолог≥чних розмежувань м≥ж ними; присутн≥сть серед опозиц≥йних парт≥й позасистемних; на€вн≥сть двосторонньоњ деструктивноњ опозиц≥њ; функц≥онуЇ дек≥лька пол≥тичних парт≥й, об'Їднаних у два чи б≥льше крупних блоки, €к≥ спри€ють консол≥дац≥њ пол≥тичних сил, подоланню р≥зкоњ роздробленост≥ пол≥тичних сил; формуванн€ ур€ду парт≥€ми центру Ч л≥вого чи правого.  райн≥ парт≥њ, що виступають проти ≥снуючоњ системи, не можуть прийн€ти участь в ур€дов≥й коал≥ц≥њ. —учасну парт≥йну систему ”крањни в≥днос€ть до системи крайнього плюрал≥зму.

7. јтом≥зована система. ƒл€ цього типу парт≥йноњ системи характерними Ї: демократичний або авторитарний пол≥тичний режим; незначна впливов≥сть ус≥х парт≥й; присутн≥сть серед опозиц≥йних парт≥й позасистемних; формуванн€ ур€ду на позапарт≥йн≥й основ≥ або на основ≥ широкоњ коал≥ц≥њ; в≥дцентров≥ тенденц≥њ суттЇво дом≥нують над доцентровими, що об'Їктивно веде до слабкост≥ пол≥тичного центру; на€вн≥сть безв≥дпов≥дальноњ опозиц≥њ, досить характерним Ї пол≥тика надм≥рних об≥ц€нок. јтом≥зована система найменш стаб≥льна та найменш ефективна з ус≥х парт≥йних систем. ¬она здатна до неспод≥ваних стрибк≥в €к у б≥к стаб≥льних парт≥йних систем, так ≥ в б≥к однопарт≥йноњ диктатури. јтом≥зований тип парт≥йноњ системи був характерний дл€ багатьох постсоц≥ал≥стичних держав з 1989 до середини 90-х рок≥в.

ѕрактика св≥дчить, що не ≥снуЇ Їдиного стандарту в оц≥нц≥ того чи ≥ншого типу парт≥йноњ системи, хоча важливою основою пор≥вн€нн€ њх функц≥онуванн€ залишаЇтьс€ чуттЇв≥сть пол≥тичноњ системи до соц≥альних запит≥в ≥ потреб населенн€, можлив≥сть включенн€ в процес прийн€тт€ р≥шень р≥зних соц≥альних груп, здатн≥сть населенн€ до демократичного контролю за д≥€льн≥стю правл€чих ел≥т.

–озвиток парт≥йних систем в≥дбуваЇтьс€ п≥д впливом багатьох чинник≥в: традиц≥й та особливостей ≥сторичного розвитку сусп≥льства, його економ≥чноњ, пол≥тичноњ ≥ соц≥альноњ структури, етн≥чного та рел≥г≥йного складу населенн€ крањни тощо. ¬плив ус≥х цих чинник≥в досл≥джуЇтьс€ у рамках двох основних п≥дход≥в Ч соц≥етального та ≥нституц≥йного.

—оц≥етальний п≥дх≥д розгл€даЇ становленн€ ≥ розвиток парт≥йних систем через призму соц≥ально-пол≥тичних под≥л≥в (л≥н≥й соц≥ального ≥ пол≥тичного розмежуванн€). Ќа думку н≥мецькоњ досл≥дниц≥ ј. –еммеле: "–озмежуванн€ Ч це довгостроков≥ структурн≥ конфл≥кти, €к≥ призвод€ть до по€ви протилежних позиц≥й, що њх представл€ють конкурентн≥ пол≥тичн≥ орган≥зац≥њ". —аме парт≥њ виступають важливим ≥нструментом розробки та впровадженн€ у пол≥тичну систему гострих, конфл≥ктних проблем сусп≥льного розвитку.

ƒл€ вивченн€ формуванн€ сусп≥льно-пол≥тичних розмежувань та њх об'Їктивац≥њ на р≥вн≥ парт≥йноњ системи сл≥д звертатис€ до ≥сторичноњ ретроспективи. ‘ундатори теор≥њ соц≥ально-пол≥тичних под≥л≥в —. Ћ≥псет ≥ —. –оккан розгл€дали становленн€ та розвиток парт≥йних систем крањн «аходу у т≥сному зв'€зку з революц≥йними перетворенн€ми ≥ суперечност€ми, що ви€вл€лис€ м≥ж центром ≥ перифер≥Їю, м≥ж державою ≥ церквою, м≥ж м≥стом ≥ селом, м≥ж власниками ≥ роб≥тниками.

—учасна пол≥тична наука не обмежуЇтьс€ ф≥ксац≥Їю лише чотирьох традиц≥йних л≥н≥й соц≥ально-пол≥тичних конфл≥кт≥в. –ос≥йський досл≥дник √. √олосов, узагальнюючи р≥зноман≥тн≥ авторськ≥ п≥дходи, вид≥л€Ї с≥м проблемних вим≥р≥в, €к≥ сп≥вв≥днос€тьс€ з конфл≥ктними л≥н≥€ми —. Ћ≥псета ≥ —. –оккана. ÷е наступн≥ вим≥ри: культурно-етн≥чний, рел≥г≥йний, соц≥ально-економ≥чний, зовн≥шньопол≥тичний, постматер≥альний, вим≥р "м≥стоЧсело" та вим≥р " п≥дтримки режиму".

ѕро важлив≥сть того чи ≥ншого соц≥ально-пол≥тичного под≥лу св≥дчить представництво у влад≥ парт≥й, €к≥ Ї виразниками ≥нтерес≥в стор≥н конфл≥кту. ѕрим≥ром, в сучасн≥й Ќ≥меччин≥ конфл≥кт ц≥нностей та пол≥тичних ор≥Їнтац≥й громад€н про€вивс€ в розмежуванн≥ за в≥ссю "сх≥дЧзах≥д", в диференц≥ац≥њ парт≥йних систем сх≥дних та зах≥дних земель. ¬и€вленн€ основних л≥н≥й соц≥ально-пол≥тичних розмежувань маЇ важливе значенн€ дл€ визначенн€ структури та характеру м≥жпарт≥йноњ конкуренц≥њ.

ƒл€ анал≥зу формальних умов функц≥онуванн€ парт≥й, механ≥зму взаЇмозв'€зку м≥ж парт≥йною та державно-владною системами застосовують ≥нституц≥йний п≥дх≥д.

—еред основних ≥нституц≥йних фактор≥в, €к≥ впливають на розвиток парт≥йноњ системи, сл≥д назвати: форму правл≥нн€, форму державного устрою, тип пол≥тичного режиму, структуру парламенту, тип виборчоњ системи, норми правового регулюванн€.

ќдним ≥з перших звернув увагу на проблему взаЇмозв'€зку м≥ж виборчою та парт≥йною системами ћ. ƒюверже. «≥ставл€ючи виборче право, статистичн≥ дан≥ про вибори ≥ парт≥йно-пол≥тичний ландшафт у дес€тках крањн св≥ту, вчений виклав своЇ розум≥нн€ зв'€зку цих компонент≥в у трьох формулах, €к≥ згодом д≥стали назву "соц≥олог≥чних закон≥в": "1) режим пропорц≥йного представництва призводить до багатопарт≥йноњ системи з жорсткими, незалежними ≥ стаб≥льними парт≥€ми...; 2) мажоритарне голосуванн€ в два тури веде до багатопарт≥йноњ системи, парт≥њ €коњ характеризуютьс€ "м'€кою" структурою, схильн≥стю до аль€нс≥в ≥ в≥дносною стаб≥льн≥стю; 8) мажоритарне голосуванн€ в один тур веде до дуал≥стичноњ системи з чергуванн€м при влад≥ великих незалежних парт≥й". Ќа становленн€ двопарт≥йноњ системи великий вплив справл€Ї своЇр≥дний психолог≥чний фактор виборчоњ системиЧ виборц≥ в≥ддаватимуть голоси за крупн≥ пол≥тичн≥ сили, €к≥ мають реальн≥ шанси на усп≥х. «в≥дси в≥дсутн≥сть практичного ≥нтересу у масового виборц€ до нових ≥ слабких парт≥й.

ѕ≥дм≥чен≥ законом≥рност≥ не Ї абсолютними, про що за€вл€в сам ћ. ƒюверже, а визначають лише базов≥ тенденц≥њ впливу виборчого режиму на систему парт≥й ≥, зрозум≥ло, передбачають вин€тки. ” незр≥лих демократ≥€х ≥з нест≥йкою парт≥йною системою та обмеженим впливом парт≥й на виборчий процес ц≥ законом≥рност≥ мають лише часткове в≥дображенн€.

÷≥каву залежн≥сть м≥ж ≥нституц≥йними факторами розвитку парт≥йноњ системи в≥дм≥чаЇ американський досл≥дник ћ. ”оллерстайн. Ўл€хом поЇднанн€ мажоритарноњ та пропорц≥йноњ виборчих систем ≥з парламентською та президентською формами правл≥нн€ виокремив чотири вар≥анти взаЇмод≥њ парт≥й та влади: 1) парламентська форма правл≥нн€ з мажоритарною системою забезпечуЇ сильний ур€д ≥ обмежуЇ систему представництва двома парт≥€ми; 2) президентська система з виборчою системою в≥дносноњ б≥льшост≥: поЇднанн€ б≥партизма з слабким впливом парт≥й на прийн€тт€ р≥шень; 3) парламентська модель ≥з системою пропорц≥йного представництва породжуЇ багатопарт≥йн≥сть ≥з коал≥ц≥йними ур€дами; 4) президентська система з пропорц≥йною виборчою системою зумовлюЇ багатопарт≥йн≥сть, але присутн≥сть у парламент≥ представник≥в багатьох пол≥тичних сил може призвести до конфл≥кту м≥ж президентом та парламентом.

ќтже, парт≥йна система ф≥ксуЇ €к≥сний стан розвитку багатопарт≥йност≥, коли певна сукупн≥сть парт≥й встановлюЇ ст≥йкий ≥ стаб≥льний зв'€зок з електоратом, представл€ючи ≥нтереси значноњ частини виборц≥в у систем≥ державноњ влади, бере участь у њњ зд≥йсненн≥ чи впливаЇ на цей процес.  ≥льк≥сть парт≥й, особливост≥ њх державно-владного представництва та ступ≥нь впливу конкретних парт≥й на прийн€тт€ пол≥тичних р≥шень дозвол€ють виокремлювати чимало р≥зновид≥в парт≥йних систем. ј комплексний п≥дх≥д при анал≥з≥ фактор≥в розвитку парт≥йних систем, врахуванн€ соц≥етальних та ≥нституц≥йних чинник≥в дозвол€Ї визначити тенденц≥њ, законом≥рност≥ становленн€ та функц≥онуванн€ парт≥йних систем на сучасному етап≥.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 537 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬ы никогда не пересечете океан, если не наберетесь мужества потер€ть берег из виду. © ’ристофор  олумб
==> читать все изречени€...

1306 - | 1230 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.014 с.