Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬заЇмозв'€зок економ≥ки ≥ пол≥тики




 

як в≥домо, пол≥тика це концентроване вираженн€ економ≥ки. ѕон€тт€ економ≥ка складне, багатор≥вневе ≥ багатогранне. јле €кщо систематизувати пон€тт€, то можна умовно звести до обмеженоњ к≥лькост≥ визначень. ѕон€тт€ економ≥ка утворюЇтьс€ з двох пон€ть - грецького oikos (ойкос) - будинок, господарство ≥ nomos (номос) - правило, тобто правила веденн€ домашнього господарства.

” сучасних умовах економ≥ка - це наука про способи веденн€ господарства, в насл≥док чого людина зм≥нюЇ, пристосовуЇ багатства природи дл€ своњх потреб. ≈коном≥ка сукупн≥сть галузей народного господарства, засоб≥в та процес≥в, що використовуютьс€ людьми дл€ забезпеченн€ життЇд≥€льност≥. —истема економ≥чних в≥дносин, що складаютьс€ м≥ж людьми в процес≥ сусп≥льного в≥дтворенн€ (виробництва, розпод≥лу, обм≥ну, споживанн€) матер≥альних благ ≥ послуг.

–≥зн≥ економ≥чн≥ школи по-р≥зному ≥нтерпретують характер економ≥чних в≥дносин, що складаютьс€ в сусп≥льств≥ м≥ж людьми. ќдн≥ визначальну роль в≥двод€ть в≥дносинам присвоЇнн€ матер≥альних умов виробництва, тобто в≥дносинам власност≥. ≤нш≥ головним фактором, що робить вир≥шальний вплив на вс≥ боки життЇд≥€льност≥ людей називають проблему вибору в умовах обмеженост≥ ресурс≥в. јле д≥€льн≥сть при обмежених ресурсах - це ще не економ≥чний аспект. ≤ €кщо люди щось вибирають, то змушен≥ в≥дмовл€тис€ в≥д ≥нших благ, в≥д €ких в ≥нших умовах не в≥дмовилис€ б. ≈коном≥ка - це в≥дносини, що складаютьс€ м≥ж людьми в процес≥ виробництва, розпод≥лу, обм≥ну ≥ споживанн€ благ в умовах обмеженост≥ ресурс≥в, можливост≥ њх альтернативного використанн€. ≈коном≥чн≥ в≥дносини про€вл€ютьс€ через систему суперечностей. –≥зноман≥тн≥ соц≥альн≥ сп≥льност≥ - класи, групи, ≥ндив≥ди мають кожний своњ ≥нтереси, неминуче зустр≥чаютьс€ з ≥нтересами ≥нших суб'Їкт≥в. ўоб сп≥льн≥сть людей у стосунках один з одним не керувалос€ законами джунгл≥в, змушена виробл€ти правила сусп≥льноњ повед≥нки у вс≥х сферах ≥, насамперед, в економ≥чн≥й. јдже важко заперечувати пр≥оритет економ≥чних ≥нтерес≥в, €к би це не суперечило духовному початку людини.

≈коном≥чна пол≥тика народжуЇтьс€ разом з державою, покликаною забезпечити захист ≥нтерес≥в р≥зних соц≥альних сп≥льностей. ≈коном≥чна пол≥тика - повед≥нка держави в сфер≥ економ≥ки крањни. ≈коном≥ст ƒжеймс  ейнс розгл€дав економ≥чну пол≥тику €к загальну волю, вт≥лену в державному регулюванн≥. Ќ≥мецький економ≥ст ¬≥льгельм ќйкен п≥д економ≥чною пол≥тикою розум≥в сукупн≥сть державних заход≥в впливу на економ≥чн≥ процеси. Ќобел≥вський лауреат з економ≥ки ƒжеймс Ѕьюкенен вважав економ≥чну пол≥тику процесом обм≥ну м≥ж суб'Їктом ≥ державою, де кожен добров≥льно погоджуЇтьс€ обм≥нювати частку витрат за зм≥стом державних служб за послуги, одержуван≥ сп≥льно. ≈коном≥ст ћ≥лтон ‘р≥дмен в≥дносив економ≥чну пол≥тику до мистецтва прийн€тт€ р≥шень, що даЇ можлив≥сть ви€вл€ти основну Їдн≥сть к≥нцевоњ мети у представник≥в р≥зних економ≥чних теч≥й ≥ спри€Ї подоланню розб≥жностей. ќтже економ≥чна пол≥тика, що зд≥йснюЇтьс€ державою, ур€дом, система практичних заход≥в у сфер≥ управл≥нн€ економ≥кою, по наданню економ≥чним процесам спр€мованост≥ в≥дпов≥дно з метою, завданн€ми та ≥нтересами крањни. ” визначенн€х пон€тт€ економ≥чна пол≥тика ч≥тко видно т≥сний д≥алектичний взаЇмозв'€зок економ≥ки ≥ пол≥тики. якщо позитивна функц≥€ розгл€даЇ реальний економ≥чний процес, тобто ф≥ксуЇ те, в €кому становищ≥ перебуваЇ економ≥ка, то нормативна функц≥€ уособлюЇ судженн€ про те, €ким маЇ бути економ≥чний процес, тобто що повинно бути. ≈коном≥чна пол≥тика виконуЇ переважно практичну, нормативну функц≥ю. «розум≥ло, взаЇмозв'€зок економ≥ки ≥ пол≥тики глибше, ан≥ж той, що зд≥йснюють функц≥њ.

¬изначальними суперечност€ми економ≥ка - пол≥тика виступаЇ економ≥ка. ≈коном≥ка первинна, визначаЇ напр€м д≥€льност≥ пол≥тичних ≥нститут≥в: ур€ду, пол≥тичних парт≥й, громадських орган≥зац≥й. —уб'Їкти господарюванн€ структуруютьс€ в р≥зн≥ соц≥альн≥ сп≥льност≥ з≥ своњми, специф≥чними т≥льки властивими сп≥льност≥ ≥нтересами, переважно економ≥чними. «а будь-€кою д≥Їю - ≥ндив≥дуальною чи сусп≥льно значимою - сто€ть ≥нтереси. ¬≥дстоювати њх в умовах плюрал≥стичного сусп≥льства, потр≥бн≥ в≥дпов≥дн≥ орган≥зац≥йн≥ форми - пол≥тичн≥ парт≥њ, чи рухи, громадськ≥ орган≥зац≥њ, що виступають виразниками ≥нтерес≥в клас≥в ≥ соц≥альних сп≥льностей. Ќе може бути пол≥тичноњ парт≥њ, що виражаЇ ≥нтереси народу. Ќарод - занадто абстрактне пон€тт€. ¬ умовах в≥льноњ економ≥ки ≥ найманоњ прац≥, одн≥ соц≥альн≥ сп≥льност≥ б≥льше, а ≥нш≥ менше здатн≥ зб≥льшувати ≥ в≥дстоювати своњ ≥нтереси. ≤ хоча у в≥дкритому сусп≥льств≥ суперечност≥ ≥нтерес≥в не стають антагон≥стичними все-таки, ≥нод≥ можуть про€вл€тись досить гостро. јрб≥тром, що утримуЇ протиборство соц≥альних сп≥льностей в межах цив≥л≥зованост≥, що забезпечуЇ певний баланс њх ≥нтерес≥в, виступають держава, ур€д. ≈коном≥чний процес формуванн€ ≥ реал≥зац≥њ ≥нтерес≥в диктуЇ ур€довим структурам в≥дпов≥дну соц≥альну пол≥тику, спр€мовану на узгодженн€ суперечностей. ≤накше виникають соц≥альн≥ катакл≥зми, що загрожують основам ≥снуванн€ держави. ”се це ≥ даЇ п≥дставу вважати пол≥тику концентрованим в≥дображенн€м економ≥ки.

¬заЇмозв'€зок економ≥ки ≥ пол≥тики може бути позитивним ≥ негативним. ¬≥зьмемо ≥нфл€ц≥ю. „и правильне твердженн€, що ≥нфл€ц≥€ об'Їктивно властива ринковому господарству? “≥льки частково, сам≥й незначн≥й ступен≥. Ѕ≥льш обірунтована ≥нша думка. ≤нфл€ц≥€ - результат бездарноњ пол≥тики ур€ду. ѕрагненн€ держави жити не по достатках неминуче штовхаЇ ур€д на грошову ем≥с≥ю, здатну створити короткочасну ≥люз≥ю усп≥ху. якщо розумн≥ меж≥ порушен≥, ≥нфл€ц≥€ наростаЇ €к сн≥жний ком, тому маЇ властив≥сть п≥дгодовуватис€. —п≥раль Ђзарплата Ц ц≥ниї (≥нфл€ц≥€ попиту) здатна породити г≥пер≥нфл€ц≥ю в сотн≥ ≥ тис€ч≥ в≥дсотк≥в в р≥к. «м≥шуючись з ≥нфл€ц≥Їю витрат, г≥пер≥нфл€ц≥€ буквально знищуЇ економ≥ку крањни, а з нею й ур€д з його волюнтаристською економ≥чною пол≥тикою. „ерговий ур€д вживаЇ екстрених заход≥в погашенн€ ≥нфл€ц≥њ. ћан≥пулюючи грошово-кредитними ≥ ф≥скальними ≥нструментами, р≥зко скорочуючи соц≥альн≥ виплати, заморожуючи зароб≥тну плату, ур€д домагаЇтьс€ скороченн€ грошовоњ маси. ≤нфл€ц≥€ стримана. Ќ≥бито усп≥х дос€гнуто.

јле чомусь триваЇ спад виробництва, росте безроб≥тт€, пог≥ршуЇтьс€ соц≥альний кл≥мат в крањн≥? ¬и€вл€Їтьс€, надм≥рна ретельн≥сть нейтрал≥зац≥њ ≥нфл€ц≥њ може мати ≥ негативн≥ насл≥дки. Ќадм≥рне зменшенн€ грошовоњ маси, коли коеф≥ц≥Їнт монетизац≥њ (в≥дношенн€ грошовоњ маси до валового внутр≥шнього продукту) знижено до 13-15% за оптимального показника 50% ≥ б≥льше, приводить до г≥покс≥њ виробництва, обумовленою недостачею об≥гових кошт≥в. ѕадаЇ куп≥вельна спроможн≥сть населенн€. Ќедостача грошей здорожуЇ кредити. Ѕанки обслуговують лише короткостроков≥ операц≥њ.

Ќа жаль, ≥люстрац≥€ про ≥нфл€ц≥ю не абстрактна, а реальний процес, що триваЇ в ”крањн≥. јле ≥нфл€ц≥€ показуЇ, наск≥льки тонка межа в≥докремлюЇ ретельно вив≥рен≥ квал≥ф≥кован≥ п≥дходи в економ≥чн≥й пол≥тиц≥ в≥д спонтанно прийн€тих необірунтованих р≥шень. ” сусп≥льних системах, де економ≥чне житт€ стаб≥льне, де ринков≥ в≥дносини функц≥онують у ч≥тко визначеному правовому пол≥, залежн≥сть економ≥ки в≥д пол≥тичних р≥шень менш глибока, ан≥ж у тих крањнах, де робл€тьс€ важк≥ спроби реформуванн€ економ≥ки на ринкових засадах. ” перех≥дних економ≥чних системах, коли демонтований колишн≥й господарський механ≥зм, але не створений новий, вплив економ≥чноњ пол≥тики не повинен слабшати.

ѕрактика економ≥чних перетворень у крањнах пострад€нського простору в 90-≥ роки показала, що усуненн€ ур€дових ≥нститут≥в в≥д регулюванн€ перех≥дних процес≥в, проведенн€ приватизац≥њ ≥ формуванн€ новоњ структури власност≥, створенн€ ринкового механ≥зму ≥ правового забезпеченн€ його функц≥онуванн€ позначаЇтьс€ негативно не т≥льки на економ≥ц≥, але й на громадському житт≥ крањни. ћ≥ж тим, т≥льки маючи аргументоване у€вленн€ про мету, завданн€ ≥ терм≥ни реформуванн€ економ≥ки, можна визначити найоптимальн≥ш≥ способи зд≥йсненн€ необх≥дних перетворень. ќднак ≥ в розвинутих, традиц≥йно ринкових крањнах, взаЇмод≥€ економ≥ки ≥ пол≥тики залишаЇтьс€ актуальною.

 

ћета економ≥чноњ пол≥тики

 

≈коном≥ка - це ц≥л≥сна система, де окрем≥, зовн≥ самост≥йн≥ елементи, ланки ≥ блоки перебувають в складн≥й взаЇмод≥њ. «начно впливаЇ на характер взаЇмозв'€зк≥в економ≥чна пол≥тика. —ама економ≥чна пол≥тика охоплюЇ суб'Їкти, об'Їкти, а також механ≥зм впливу суб'Їкт≥в на об'Їкти. √оловний суб'Їкт - держава. ≈коном≥чна пол≥тика - це, насамперед, державна пол≥тика. ќднак €к реальн≥ суб'Їкти, що активно впливають на економ≥чну пол≥тику, виступають: пол≥тичн≥ парт≥њ, об'Їднанн€, профсп≥лки, ф≥нансово-промислов≥ групи. ќсобливо велика у визначенн≥ напр€мк≥в економ≥чноњ пол≥тики роль ф≥нансово-промислових груп. ”проваджуючи у владн≥ структури чи делегуючи туди своњх представник≥в, здобуваючи контроль,над сучасними засобами масовоњ ≥нформац≥њ, ф≥нансово-промислова ол≥гарх≥€ зосереджуЇ у своњх руках пол≥тичну й економ≥чну владу. ÷е даЇ практично необмежен≥ можливост≥ впливу на пол≥тику ур€ду визначенн€ њњ мети та засоб≥в њх дос€гненн€. ѕевний тиск на ур€д робл€ть ≥ ≥нш≥ суб'Їкти економ≥чноњ ≥ соц≥альноњ пол≥тики.

ќб'Їкти економ≥чноњ пол≥тики - це т≥ соц≥ально-економ≥чн≥ процеси, що в≥дбуваютьс€ в сусп≥льств≥ на кожному етап≥ його розвитку. ћехан≥зм впливу суб'Їкта на об'Їкт залежить в≥д типу економ≥чноњ системи. ” адм≥н≥стративно-командн≥й економ≥ц≥ - це переважно адм≥н≥стративн≥ методи, у ринковоњ - економ≥чн≥. ѕол≥тичн≥ р≥шенн€, перш за все коли почнуть зд≥йснюватис€, через економ≥чне прогнозуванн€ повинн≥ передбачити майбутн≥й результат, визначити ту мету ≥ т≥ засоби, що необх≥дно використовувати дл€ њх реал≥зац≥њ. Ѕезперечно, результат залежить в≥д багатьох зм≥нних ≥ насамперед в≥д складност≥ пол≥тичних р≥шень. ћета маЇ бути реальною, що спираЇтьс€ на об'Їктивн≥ фактори. ƒл€ њх реал≥зац≥њ необх≥дн≥ обірунтован≥ часов≥ меж≥.  онкретна мета економ≥чноњ пол≥тики маЇ враховувати те соц≥альне середовище, у €к≥й зд≥йснюютьс€ економ≥чн≥ процеси. ” ринков≥й економ≥ц≥ головною умовою ефективного функц≥онуванн€ господарських суб'Їкт≥в виступаЇ свобода вибору ними способ≥в оптимального використанн€ обмежених ресурс≥в, вир≥шувати самост≥йно питанн€:

Ђўо виробл€ти?ї, Ђяк робити?ї, Ђ—к≥льки робити?ї, Ђƒл€ кого робити?ї, зрозум≥ло, в межах в≥дпов≥дного законодавства. ”мова зд≥йсненн€ мети економ≥чноњ пол≥тики - забезпеченн€ цив≥льних прав населенн€, економ≥чна безпека людей, плюрал≥зм в≥дносин власност≥, зважена соц≥альна пол≥тика. Ќайважлив≥ша мета економ≥чноњ пол≥тики держави: по-перше, стаб≥льне економ≥чне зростанн€; повна й ефективна зайн€т≥сть; по-друге, ор≥Їнтац≥€ на ≥нновац≥њ ≥ п≥двищенн€ економ≥чноњ ефективност≥; стаб≥льний р≥вень ц≥н; по-третЇ, збалансован≥сть державного бюджету; р≥вновага плат≥жного балансу. “аку розмањт≥сть мети нер≥дко в економ≥чн≥й пол≥тиц≥ сусп≥льства називають маг≥чною. Ќа в≥дм≥ну в≥д в≥домого в математиц≥ лог≥чного квадрата, де розташован≥ по малих квадратах числа завжди дають один результат, економ≥чний багатокутник найчаст≥ше не зр≥вноважений. ÷е означаЇ, що жодна економ≥чна система, жодна нав≥ть найрозвинут≥ша крањна не може забезпечити виконанн€ вс≥Їњ мети не т≥льки в короткий терм≥н, але й у тривалих пер≥одах.

≈коном≥чне зростанн€ - це к≥льк≥сн≥ ≥ €к≥сн≥ зм≥ни, що виражаютьс€ в зростанн≥ к≥нцевих народногосподарських результат≥в, вим≥рюЇтьс€ р€дом показник≥в. Ќайб≥льш узагальнюючий - прир≥ст валового нац≥онального продукту - у в≥дсотках за р≥к. ≤нод≥ економ≥чне зростанн€ ≥люструЇтьс€ перем≥щенн€м кривоњ виробничих можливостей у результат≥ зб≥льшенн€ використаних ресурс≥в або впровадженн€ найдосконал≥шоњ техн≥ки ≥ технолог≥њ.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1765 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬аше врем€ ограничено, не тратьте его, жив€ чужой жизнью © —тив ƒжобс
==> читать все изречени€...

1286 - | 1268 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.