Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќсновн≥ екзистенц≥али бутт€




^ +не пр€ме, безпосереднЇ, тобто природне, а опосередковане культурою, знанн€м, усв≥домленн€м ставленн€ до д≥йсност≥; людина опин€Їтьс€ на певн≥й дистанц≥њ в≥д пр€мих реакц≥й на д≥йсн≥сть та в≥д пр€мого на нењ впливу;

трансцендентуванн€ (досл≥вно - вих≥д за меж≥, процесуванн€ через щось) - неприлучен≥сть людини н≥ до чого остаточно ≥ назавжди, своЇр≥дне "перел≥танн€ " в≥д одних форм прилученн€ до бутт€ до ≥нших;

свобода, тобто незапрограмован≥сть, на€вн≥сть вибору типу д≥й та повед≥нки, можлив≥сть зм≥нювати природну необх≥дн≥сть;

≥ндив≥дуац≥€: у людському бутт≥ на перший план виход€ть людська ≥ндив≥дуальн≥сть, ун≥кальн≥сть та неповторн≥сть; тут багатство розвитку ≥ндив≥дуальност≥ стаЇ умовою розмањтост≥ людства взагал≥;

принципова всеЇдн≥сть людського початку бутт€: завд€ки св≥домост≥, розум≥нню, сп≥лкуванню людина усв≥домлюЇ себе часткою людства: "обираючи себе, € завжди створюю всезагальне. я створюю його, розум≥ючи проект будь-€коњ ≥ншоњ людини, до €коњ б епохи вона не належала " (∆-ѕ. —артр)

перебуванн€ (бутт€) "на меж≥", цей важливий екзистенц≥ал людського бутт€ н≥би ≥нтегруЇ ус≥ ≥нш≥, бо ф≥ксуЇ проблематичн≥сть, неузасаднен≥сть, але водночас ≥ рухлив≥сть, динам≥зм та д≥алог≥зм людського ≥снуванн€

¬ ц≥лому становище людини у св≥т≥ можна передати умовно €к перебуванн€ на перехрест≥ двох неск≥нченностей: з одного њњ боку лежить неск≥нченн≥сть  осмосу, ¬сесв≥ту, а, з ≥ншого, - неск≥нченн≥сть њњ культуротворенн€ та власних про€в≥в, ≥ людина переводить одну неск≥нченн≥сть у ≥ншу. Ќа людин≥ св≥т н≥би фокусуЇтьс€, але водночас ≥ трансформуЇтьс€, виход€чи в людську ≥стор≥ю, де прихован≥ сили та властивост≥ природи набувають своЇњ €скравост≥, розмањтост≥ та ви€вленн€. ‘актично це значить, що людина водночас прилучена до к≥нцевого та неск≥нченного, часткового та тотального, тобто людина ≥снуЇ н≥би на перехрест≥ одв≥чних св≥тових або буттЇвих альтернатив: ■ духу ≥ т≥ла, ■ неба ≥ земл≥, ■ одиничност≥ та всезагальност≥, ■ ницост≥ та велич≥, ■ свободи та необх≥дност≥.

 ричуща суперечн≥сть, несум≥сн≥сть даних альтернатив утворюють своЇр≥дне "силове поле" людського бутт€, надаючи йому внутр≥шньоњ напруженост≥. јле водночас вони ввод€ть людину у стан внутр≥шньоњ суперечливост≥, одв≥чного сперечанн€ ≥з самою собою: людин≥ хот≥лос€ би перебувати у повнот≥ та ц≥л≥сност≥, тобто мати водночас ≥ земне, ≥ небесне, ≥ скороминуще ≥ в≥чне, але це неможливо. ≤ все ж кожне людське житт€ фактично подаЇ нам вар≥ант вир≥шенн€ даних суперечливостей та певне поЇднанн€ названих альтернатив. “очн≥ше - може дати, адже воно може постати досить невиразним ≥ св≥домо побудованим нав≥ть без врахуванн€ даних альтернатив.

“ак≥ д≥њ людини, €к≥ постають спр€мованими саме на поЇднанн€ найперших альтернатив людського житт€, €к правило називають життЇвими вчинками. ÷е не €к≥ завгодно д≥њ, а лише т≥, €к≥ ввод€ть людину в саме осередд€ людського житт€, постаючи його своЇр≥дними "вузловими пунктами".

¬чинки людини постають своЇр≥дними "атомами" людськоњ д≥€льност≥, оск≥льки "замикають" њњ д≥њ на найперш≥ життЇв≥ сен-си. ѕри тому, звичайно, людина використовуЇ своњ €кост≥, зд≥бност≥, задатки. Ћ. ‘ейербах, представник н≥мецькоњ класичноњ ф≥лософ≥њ, напол€гаючи на тому, що людину сл≥д розгл€дати всеб≥чно, вид≥лив так≥ њњ так зван≥ "сутн≥сн≥ сили": "якими постають в≥дм≥нн≥ ознаки ≥стинно людського в людин≥? –озум, вол€ та серце. ƒосконала людина волод≥Ї силою мисленн€, силою вол≥ та силою почутт€".

‘ѕ≥д сутн≥сними силами людини, €к звичайно, розум≥ютьс€ т≥ сили та зд≥бност≥, спираючись на €к≥ людина здатна стверджуватись у св≥т≥ специф≥чно людським способом. ” сучасному окресленн≥ сутн≥сн≥ сили людини вигл€дають дещо ширше, оск≥льки до названих Ћ.‘ейербахом додають ще й людську т≥лесн≥сть.

Ћюдська т≥лесн≥сть постаЇ досить ун≥кальною, надзвичайно складною, такою, що концентруЇ в соб≥ майже вс≥ в≥дом≥ нам природно-косм≥чн≥ €кост≥: саме в людському сприйн€тт≥ кольори починають набувати повноти спектральних про€в≥в, запахи - належноњ оц≥нки, смаки - реакц≥й та ≥н. Ћюдська т≥лесн≥сть маЇ надзвичайну пластичн≥сть, вищий ступ≥нь саморегул€ц≥њ та ≥н.

Ћюдськ≥ почутт€, €к про це св≥дчать сьогодн≥ спец≥альн≥ досл≥дженн€, завжди предметно навантажен≥ та до певноњ м≥ри ≥нтелектуал≥зован≥. „ерез це вони, по-перше, ос€гають найвищих почутт≥в, таких, €к любов, самов≥ддан≥сть, страх, ненависть, над≥€ та ≥н. “акого роду почутт€, по-друге, ^здатн≥ бути пров≥дними чинниками людськоњ повед≥нки, значно перевершуючими ус€к≥ ≥нш≥, в тому числ≥ - ≥нстинкт самозбереженн€.

Ћюдське розум≥нн€ п≥дносить людину над ус≥м сущим, дозвол€ючи судити про нього, оц≥нювати, подумки переробл€ти, проникати у глибинн≥ законом≥рност≥ св≥ту, перебувати, нарешт≥, на дистанц≥њ у в≥дношенн≥ до вс€коњ реальност≥.

Ќарешт≥, вол€ (вол≥нн€), над≥л€Ї людину ун≥кальними у св≥т≥ живого здатност€ми зосереджувати своњ сили, енерг≥ю, задуми на певн≥й мет≥, на певних д≥€х, що можуть не мати безпосереднього в≥тального (життЇвого) значенн€, а також можуть знаходитись на величезн≥й просторов≥й та часов≥й в≥дстан≥ в≥д людини. ≤снуЇ дещо переб≥льшений, але ≥ певною м≥рою виправданий афоризм: "Ќе можна, але €кщо сильно вол≥ти, то можна".

¬с≥ ц≥ сили н≥би вивод€ть людину у перший р€д того всесв≥тнього процесу, де в≥дбуваЇтьс€ саморозкритт€ та самопродукуванн€ св≥тових сил та нових сутностей. „ерез це сучасне розум≥нн€ людини дозвол€Ї нам належною м≥рою оц≥нити давн≥ ф≥лософськ≥ твердженн€ про те, що глибини св≥ту розкриваютьс€ в людин≥ та через людину. ј зв≥дси випливаЇ, що ми не повинн≥ ставитись до людини, €к до "б≥омаси", що ц≥нн≥сть людини не може бути обмежена н≥ њњ соц≥альними функц≥€ми, н≥, нав≥ть, њњ думками та ≥деалами: це Ї передн≥й край св≥тового метаморфозу (процесу зм≥ни та породженн€ нових форм).





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 327 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—ложнее всего начать действовать, все остальное зависит только от упорства. © јмели€ Ёрхарт
==> читать все изречени€...

1170 - | 1132 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.